Ухвала

від 19.08.2024 по справі 450/3899/24

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/3899/24 Провадження № 2-о/450/222/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2024 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мусієвський В.Є., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ТЦК Пустомитівського району Львівської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в :

16 серпня 2024 року до Пустомитівського районного суду Львівської області в порядку окремого провадження надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ТЦК Пустомитівського району Львівської області, про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заяву обґрунтовує тим, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від якого у них народилась малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу донька залишилась проживати разом із ним, а її матір виїхала в США та повертатись в Україну не планує. Зазначає, що ОСОБА_2 не займається вихованням доньки, а тому останній буде краще з батьком. З огляду на вказане, просив визначити та встановити факт місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним. Вказав, що даний факт йому необхідно встановити з метою отримання відстрочки на підставі п. 4 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Дослідивши заяву та додані до неї документи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в ч. 1 ст. 315 ЦПК України. Зокрема, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Частиною 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення цивільних особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

В силу ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Крім цього, за ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Визначаючи, чи пов`язується з встановлення зазначеного факту виникнення у заявника певних цивільних прав та обов`язків, суд застосовує положення статті 1 ЦК України, згідно якої цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.

Відповідно в порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.

Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.

Правовідносини щодо надання відстрочки від призову врегульовано ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження та відповідальність посадових осіб і обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року (справа № 362/643/21) зазначено, що військова служба є різновидом публічної, тому спори з приводу проходження військової служби, зокрема з приводу соціального захисту військовослужбовців, належать до юрисдикції адміністративних судів.

Верховний Суд зазначив, що враховуючи те, що із заявником може виникнути спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, цей спір може стосуватися публічно-правових відносин, а отже не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Вимоги заявника ОСОБА_1 пов`язані з доведенням наявності підстав для отримання відстрочки від мобілізації і єдиною метою звернення до суду із заявою про встановлення відповідного факту є підтвердження наявності у нього певного правового статусу в публічно-правових відносинах.

Отже, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами заявника з державою, а тому не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства, оскільки підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Окрім цього, штучне подвоєння судового процесу (тобто вирішення одного спору у декількох судових справах в одній чи декількох судових юрисдикціях) є неприпустимим.

З врахуванням викладеного, приходжу до висновку, що у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ТЦК Пустомитівського району Львівської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, слід відмовити у зв`язку з тим, що з вказаних правовідносин вбачається спір про право, частина якого підлягає розгляду в загальному порядку цивільного судочинства, а інша в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Відтак, заявнику слід повернути судовий збір у сумі 1211 грн. 20 коп, сплачений на рахунок № UA968999980313191206000013893, код отримувача 38008294, код банку отримувача 899998, отримувач ГУК Львiв/Пустомитівська тг/22030101, відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 43 від 16 серпня 2024 року.

Керуючись ст.ст. 3, 19, 186, 293, 294, 315 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суддя, -

п о с т а н о в и в:

Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ТЦК Пустомитівського району Львівської області, про встановлення факту, що має юридичне значення.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211 грн. 20 коп, сплачений на рахунок № UA968999980313191206000013893, код отримувача 38008294, код банку отримувача 899998, отримувач ГУК Львiв/Пустомитівська тг/22030101, відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 43 від 16 серпня 2024 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.

Суддя Мусієвський В.Є.