Вирок

від 20.08.2024 по справі 470/466/24

БЕРЕЗНЕГУВАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 1-кп/470/66/24

Справа № 470/466/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю прокурорів Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , представника потерпілого - фермерського господарства «Дружба» ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Березнегувате кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 березня 2024 року за № 12024152310000200, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кір`янка Страшенського району республіки Молдова, громадянина України, освіта середня, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, на час вчинення кримінального правопорушення військовослужбовця, призваного на військову службу за мобілізацією, перебуваючого на посаді водія військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , а фактично проживаючого по АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2024 року близько 12 години у ОСОБА_5 , який на той час був військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходив військову службу на посаді водія військової частини НОМЕР_1 , за наказом командира вказаної військової частини № НОМЕР_2 від 27 лютого 2022 року, перебував у стані алкогольного сп`яніння на території фермерського господарства « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_3 та виявив автомобіль ВАЗ 2121 40, реєстраційний номер НОМЕР_3 , зеленого кольору, виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.

Реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи на тому ж місці і в той же час, діючи умисно та протиправно, з метою подальшого використання вказаного транспортного засобу у власних цілях, ОСОБА_5 підійшов до вказаного автомобіля, через незачинені двері проник до його салону, де за допомогою ключів, які знаходилися у замку запалення, запустив двигун та розпочав рух у напрямку виїзду з території фермерського господарства, заволодівши вказаним транспортним засобом, однак згодом зупинився, оскільки був виявлений ОСОБА_4 , після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, залишивши автомобіль на території господарства.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та надав показання, що відповідають фактичним обставинам справи. У вчиненому щиро розкаявся.

Прокурор просив слухати справу без дослідження доказів.

Обвинувачений та представник потерпілого в судовому засіданні не заперечували проти слухання справи без дослідження доказів.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України та за згодою учасників судового провадження суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, оскільки вони ніким не оспорюються. Обвинувачений правильно розуміє усі фактичні обставини провадження і немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції.

Так представник потерпілого фермерського господарства «Дружба» ОСОБА_4 показав, що є головою вказаного господарства та того дня близько опівдня разом з дружиною ОСОБА_7 на автомобілі господарства ВАЗ 2121 40, зеленого кольору, поїхали на територію господарства, що в АДРЕСА_2 , заглушивши автомобіль він пішов у власних справах, а дружина залишилася на території господарства. Згодом почув як завівся його автомобіль та розпочав рух. Він зателефонував дружині та попросив вияснити, що сталося. Вийшовши на подвір`я дружина побачила, як обвинувачений за кермом їх автомобіля направлявся в сторону виїзду та стала його сварити, на що він зупинився, та посварившись із нею, пішов з території господарства. Згодом він також підійшов на територію господарства та викликав працівників поліції. Крім того показав, що вказаний автомобіль йому було повернуто та будь-яких претензій він до обвинуваченого не має.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує в межах пред`явленого йому обвинувачення за ч.1 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо через схильність до вживання алкогольних напоїв, однак за місцем несення служби характеризувався виключно позитивно, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на час вчинення кримінального правопорушення був військовослужбовцем, призваним на військову службу за мобілізацією, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває (а.п.31-45).

За даними досудової доповіді, наданої Баштанським районним сектором № 4 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях, ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства також оцінюється як середній, а його виправлення можливе без ізоляції від суспільства (а.п.18-24).

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує тяжкість та суспільну небезпечність кримінального правопорушення, що відноситься до нетяжкого злочину, обставини його вчинення та дані про особу обвинуваченого.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом встановлено щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, судом встановлено вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

На підставі зазначеного, з урахуванням наведених даних про особу обвинуваченого, обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, позиції представника потерпілого, який в судовому засіданні на суворому покаранні обвинуваченого не наполягав, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, як того просила в судовому засіданні прокурор, однак в мінімальних межах санкції частини статті обвинувачення, оскільки воно буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

У відповідності до ч.1 ст.75 КК України, якщо суд, при призначенні покарання у виді обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

В ході судового розгляду судом встановлено, що обвинувачений вчинив нетяжке кримінальне правопорушення, за місцем проживання характеризується посередньо, однак за місцем несення служби характеризувався виключно позитивно, раніше не судимий, враховуючи відсутність наслідків вчиненого кримінального правопорушення та завдання ним майнової шкоди, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання та звільнення його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Долю речових доказів, що передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого, суд вирішує відповідно до п.5 ч.9 ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, призначивши йому покарання, у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням, відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, обов`язків періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази, які передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого - ОСОБА_4 , а саме автомобіль ВАЗ 2121 40, реєстраційний номер НОМЕР_3 , залишити у нього як у власника.

Вирок суду може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Березнегуватський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_1