Рішення

від 20.08.2024 по справі 676/4693/24

КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 676/4693/24

Номер провадження 2/676/2107/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14серпня 2024 року м.Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Шевцової Л.М.

з участю секретаря судового засідання Сопрун С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янець-Подільський цивільну справу № 676/4693/24 за позовом ОСОБА_1 до Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам`янець-Подільського району,Хмельницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

08.07.2024року позивачка звернулася до судуз позовом до Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Княжпіль, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області.

Ухвалою суду від 09.07.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

В обгрунтування заявленихпозовних вимогпредставник позивачки ОСОБА_3 ,вказує,що влютому ІНФОРМАЦІЯ_2 померїї батько ОСОБА_2 .Після йогосмерті відкриласяспадщина.Вона єєдиною спадкоємицею йогомайна зазаконом.При зверненнідо нотаріальноїконтори зприводу оформленняспадщини,їй буловідмовлено узв`язку ізпропуском строкуподання заявипро прийняттяспадщини.Строк пропустилау зв`язкуз тим,що їйне буловідомо проте,що убатька ємайно якепідлягає спадкуванню. Про йогоіснування їйстало відомолише тепер.Під часприбирання помешканнязнайшла Державнийакт направо власностіспадкодавця наземельну ділянку,який буввиданий йому30.04.2009року.Тому вонавимушена звернутисядо судуз данимпозовом.

Представник позивача ОСОБА_3 , яка представляє інтереси ОСОБА_1 на підставі ордера серії ВХ № 1073090 від 05 липня 2024 року, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує і просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам`янець-Подільського району, через електронний суд подала заяву про розгляд справи у відсутності представника, не заперечують проти задоволення позову.

Суд вважає за можливе справу розглядати у відсутності сторін.

Суд розглядає справу у відсутності сторін. Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис № 2.

Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,68 га, кадастровий номер 6822484000:03:004:0069, яка знаходиться за адресою село Княжпіль, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область.

Спадкоємцем першої черги є донька померлого ОСОБА_1 , що підтверджується витягами із спадкових реєстрів.

Про наявність земельної ділянки та документів на неї, позивачка не знала. В травні 2024 року знайшовши в помешканні де проживав батько Державний акт на право власності на земельну ділянку, який був виданий 30.04.2009 року.

При зверненні до приватного нотаріуса Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Швець А.О. з приводу оформлення спадкових прав після смерті батька ОСОБА_2 , їй було відмовлено у зв`язку із пропуском строку подання заяви про прийняття спадщини, що підтверджується листом від 04.06.2024 року № 192/01-16.

Відповідно достатті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із статтею 1218ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та другастатті 1220 ЦК України).

За змістом частини третьоїстатті 1268 ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина першастатті 1270 ЦК України).

Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18.

В Постанові Верховного Суду по справі №314/2550/17 від 13 березня 2020 року висловлена правова позиція, відповідно до якої за змістом ч. 3 ст. 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18.

В Постанові Верховного Суду по справі №352/382/18 від 30.04.2020 року зазначено, що позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вказаний висновок викладений зокрема у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц (провадження № 61-38046св18), від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19) та від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18).

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.81ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустила строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючисьст. 268 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , додатковий строк - три місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за законом, після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Княжпіль, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20 серпня 2024 року.

Суддя Шевцова Л.М.