Рішення

від 06.08.2024 по справі 766/2510/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/2510/24

н/п 2/766/8812/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Шестакової Я.В.

за участю секретаря Капінус О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Чорнобаївської сільської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачів адвокат Фурик А.Я. у лютому 2024 року звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області із вищезазначеною позовною заявою в якій просить визнати за позивачами право спільної сумісної власності на житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 , який має загальну площу 75,7 кв.м, житлову 43,8 кв.м.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачам на праві спільної сумісної власності належить вищезазначений житловий будинок на підставі свідоцтва про право власності від 25.12.1993 року виданого Уповноваженим органом приватизації при Білозерській селищній раді народних депутатів на підставі розпорядження від 13.12.1993 року за №154. 13.12.2023 року позивачі звернулися до Державного реєстратора прав на нерухоме майно, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради із заявою про реєстрацію прав власності на житловий будинок оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо зареєстрованого права власності позивачів на житловий будинок, проте їм було відмовлено в проведені реєстраційних дій оскільки у свідоцтві про право власності на житло від 25.12.1993 року зазначено «квартира» замість вірного «житловий будинок садибного типу». У зв?язку із зазначеним позивачі позбавлені права щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно, а отже в подальшому розпоряджатися ним, тому звернулися до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 05.03.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 03.04.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 22.05.2024 року витребувано докази по справі.

Ухвалою суду від 25.06.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачі у судове засідання не з`явилися, від представника позивачів надійшла заява про розгляд справи без його участі за наявними в справі доказами.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіслав суду заяву у які зазначив, що не заперечує щодо задоволення позовний вимог та просить розгляд справи проводити без його участі.

Відповідно до ч.2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

У відповідності до ст.ст.13,81 ЦПК Українисуд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

У відповідності дост.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно з технічним паспортом, що є додатком до свідоцтва про право власності, одноквартирний будинок по АДРЕСА_1 зареєстрований органом приватизації при Білозерському виконкомі на праві спільної власності на підставі свідоцтва про право власності і записаний в реєстрову книгу за № 177.

Відповідно до технічного паспорту на будинок садибного типу виготовленого ТОВ «БТІ.ЦЕНТР» від 11.09.2023 року житловий будинок знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , має загальну площу 75,7 кв.м, житлову - 43,8 кв. м.

Згідно інформаційної довідки №361851476, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна, відсутні відомості щодо зареєстрованого права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, позивачами подано заяву про державну реєстрацію прав набуття права приватної власності на житловий будинок садибного типу, проте відповідно до поданого свідоцтва про право власності на житло від 25.12.1993 об?єктом нерухомого майна зазначено квартира. Також в поданій довідці №85, виданої КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» зазначена інформація щодо реєстрації права власності на об?єкт нерухомого майна - квартира.

Позивачам на праві спільної сумісної власності належить саме житловий будинок садибного типу, що підтверджується: ??технічним паспортом на житловий будинок від 26.05.1991 року; ??технічним паспортом що є додатком до свідоцтва про право власності від 25 грудня 1993 року, в якому зазначено об?єкт нерухомого майна одноквартирний будинок; - реєстраційним написом, зазначеним в свідоцтві про право власності на житло, де об?єкт нерухомого майна зазначений як житловий будинок (домогосподарство); - технічним паспортом, виготовленим ТОВ «БТІ.ЦЕНТР» від 11.09.2023, де об?єкт нерухомого майна - будинок садибного типу; ??заявою-приєднанням до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 29.10.2020 року № 2001133, де найменування об?єкту вказано ??житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 ; ??довідкою про приєднання до договору про постачання електричної енергії, виданою ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія», за адресою об?єкта споживача: АДРЕСА_1 , де найменування об?єкта зазначено житловий будинок; - паспортом точки розподілу електричної енергії, що є додатком до Договору споживача Про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 09.11.2020 року № 2001133, де вид об?єкта зазначений житловий будинок; - проектом газопостачання житлового будинку АДРЕСА_1 від 2006 року - проектом технічного переоснащення електропостачання житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою, виданою Чорнобаївською сільською військовою адміністрацією Херсонського району Херсонської області № 891 від 13.09.2023 року, земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею - 0, 1800 га розташована за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться в користуванні позивачів.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм правом та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (ч. 2 ст. 41 КУ).

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності е непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суну за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. (ч. 1 ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання права. (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

З урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК України власник майна має право пред?явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб?єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» «речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: ???реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; ???на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов?язкової реєстрації» (п.3 ст.3).

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (4.2 ст.3 Закону).

Заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування) ( ч,1 ст.20 Закону).

Крім цього, під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор обов?язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв?язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв?язку з вчиненням такої дії ( п.3. ч.3 ст.10 Закону).

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно з п.1.1 Глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 правочини щодо відчуження та застави майна, право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що посвідчують право власності (довірчої власності) на майно, що відчужується або заставляється, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та у передбачених законодавством випадках, документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують. У разі посвідчення правочинів щодо відчуження та застави нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, документи, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно, не подаються.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що для посвідчення правочинів щодо відчуження нерухомого майна необхідно подавати документи, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно, окрім випадків коли право власності на таке майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Інформація про зареєстроване право власності на зазначений житловий будинок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня.

Позивачами доведено належними та допустимими доказами, що провести реєстрацію права власності на житловий будинок не вбачається за можливе, адже наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно. В інший спосіб усунути зазначені суперечності та визнати право власності позивачів на житловий будинок і зареєструвати його в Державному реєстрі речових прав, позивачі не мають змоги та в результаті чого не можуть вільно розпоряджатися своїм майном, що порушує їх право власності.

Таким чином, позовні вимоги є законними та обґрунтованими, тому суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,19,81,83,89,141, 258-259, 264,265, 354 ЦПК України, 15,16, 316,317,328,392 ЦК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Чорнобаївської сільської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області про визнання права власності задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 право спільної сумісної власності на житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 , який має загальну площу 75,7 кв.м, житлову 43,8 кв.м.

Рішення може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень його(її)проголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження:на рішеннясуду -якщо апеляційнаскарга поданапротягом тридцятиднів здня врученняйому повногорішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Позивач: ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Чорнобаївська сільська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області, місцезнаходження: Херсонська обл., Херсонський р-н, с. Чорнобаївка, вул. Соборна, 44, ЄДРПОУ 44830264.

Повний текст рішення складено 06.08.2024 року.

Суддя Я.В. Шестакова