Справа № 766/24600/21
н/п 2-о/766/234/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про залишення заяви без розгляду
11.07.2024 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Шестакової Я.В.,
за участю секретаря Капінус О.О.
розглянувшиу відкритому судовому засіданні у м. Херсон в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа Корабельний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту народження,-
ВСТАНОВИВ:
Представник заявника в грудні 2021 року звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з вищезазначеною заявою в якій просить встановити факт народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 06.12.2021 року відкрито провадження у цивільній справі.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_3 , справа №766/24600/21 надійшла до провадження судді Шестакової Я.В.
Ухвалою суду від 12.04.2024 року справу прийнято до провадження, призначено судове засідання.
У судові засідання призначені на 12.04.2024 року, 22.04.2024 року, 11.07.2024 року, заявник та її представник не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, клопотань на адресу суду від них не надходило.
Представник Корабельного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання також не з`явився, надіслав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч.2статті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи провадження у справі відкрито 06.12.2021 року.
Як вбачається з матеріалів справи, про судові засідання, призначені на 12.04.2024 року, 22.04.2024 року, 11.07.2024 року, позивач повідомлялася шляхом опублікування оголошення на офіційний сайт Судової влади України, оскільки місце проживання позивача у заяві зазначено м. Сімферополь, АР Крим.
Також, судом направлялися судові повістки за місцем знаходження представника відповідача, які повернулися на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
В свою чергу, у постанові від 18 січня 2023 року по справі № 947/15524/20 колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку, що повернення повістки про виклик до суду з відміткою про причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування учасника справи про час і місце розгляду справи.
Відтак з відмітками на конверті, який повернувся до суду «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою. Підстав для відкладення, нового повідомлення, немає.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що в матеріалах цивільної справи наявні відомості про належне повідомлення позивача та її представника про дату та час розгляду справи, а саме на судові засідання, призначені на 12.04.2024 року, 22.04.2024 року, 11.07.2024 року.
Відповідно до частини першоїстатті 44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно з частиною третьоюстатті 131 ЦПК Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Частинами першою, другою, п`ятоюстатті 223 ЦПК Українипередбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цьогоКодексусудове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогамиЦПК Українисуд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Така позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.09.2020р. № 658/1141/18.
Встановивши, що заявник будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, жодного разу не з`явилася в судові засідання та повторно не з`явилася в судове засідання, призначене на 11.07.2024 року, і від сторони заявника не надходило заяв про розгляд справи за її відсутності, суд приходить до висновку про залишення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту народження - без розгляду на підставі пункту 3 частини першоїстатті 257 ЦПК України.
Згідно із п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст.12 ч.4 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Залишення заяви без розгляду не позбавляє заявника права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.
Керуючись ст.ст.12, 13, 223, 257,260,261, 353 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа Корабельний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту народження - залишити без розгляду.
Роз`яснити заявнику його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду.
СуддяЯ. В. Шестакова
Суд | Херсонський міський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2024 |
Оприлюднено | 21.08.2024 |
Номер документу | 121091628 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: на тимчасово окупованій території України |
Цивільне
Херсонський міський суд Херсонської області
Шестакова Я. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні