Ухвала

від 19.08.2024 по справі 183/7176/24

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/7176/24

№ 2/183/3319/24

У Х В А Л А про продовження процесуального строку

для усуненнянедоліків

19 серпня 2024 року м. Новомосковськ

Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області

Фролова В.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Грицькевич Ганни Сергіївни, про усунення недоліків позовної заяви у справі

№ 183/7176/24 за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності на квартиру, -

В С Т А Н О В И В:

11 липня 2024 року через підсистему «Електронний суд», представник позивача

ОСОБА_1 , адвокат Грицькевич Г.С., подала до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області позовну заяву до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності на квартиру.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2024 справу передано на розгляд судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Фроловій В.О.

Ухвалою суду від 19 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, з огляду на її невідповідність вимогам ст. 175, 185 ЦПК України, а саме через: відсутність відомостей про електронний кабінет сторін у справі, відсутності доказів на підтвердження вартості нерухомого майна на час розгляду справи; відсутності доказів сплати судового забору.

08 серпня 2024, через підсистему «Електронний суд», представником позивача, адвокатом Грицкевич Ю.В., подано заву про усунення недоліків, із клопотанням про звільнення позивача від сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному з 12 серпня по 16 серпня 2024 року, вказану заяву розглянуто 19 серпня 2024 року.

Ознайомившись із вказаною вище заявою та клопотанням про звільнення позивача від сплати судового збору, суддя приходить до наступних висновків.

Так, згідно з ч. 4ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до підпунктів 1, 2 п. 1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду позовної заяви немайнового характеру0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно ізЗаконом України «Про державний бюджет України на 2024 рік»прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні з 01 січня 2024 року становить 3028,00 грн. Позивач визначив ціну позову від вартості майна в розмірі 250 000,00 грн.

Отже, при поданні позову позивач повинен сплатити судовий збір, з урахуванням ціни позову, у розмірі 2 500,00 грн, водночас матеріали позовної заявидоказів сплати судового збору не містять. Вказані докази не долучені і до заяви про усунення недоліків позовної заяви від 08 серпня 2024 року.

Одночасно, у позовній заяві представником позивача повторно заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі ст.8 Закону України «Про судовий збір», через скрутне матеріальне становище позивача по справі.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Приписами ст.8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній участині першійцієї статті, яка передбачаєть таку можливість за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести у своєму клопотанні доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, єдиною підставою для розстрочення/відстрочення/звільнення від сплати судового збору є майновий стан сторони.

При цьому, нормами ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду, а не обов`язок щодо звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Як вбачається зі змісту наданої довідки, станом на 16 травня 2024 року, річний дохід ОСОБА_1 за попередній рік складає 94119,95 грн., отже 5 % річного доходу складає 4705,99 грн. (94119,95*0,05). Викладене свідчить, що надана довідка, в обґрунтування клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору не є доказом того, що розмір судового збору у цій справі (2500,00 грн) перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача.

Таким чином, надані представником позивача документи не підтверджують існування обставин, передбаченихст. 8 Закону України «Про судовий збір»для звільнення позивача від сплати судового збору, у звязку з чим, суд приходить до висновку про відмову позивачеві у задоволенні його клопотання, а тому останньому належить сплатити судовий збір на загальних підставах.

При цьому, звертаю увагу, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

ЄСПЛ також вказує, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19.06.2001, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20.02.2014, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26.07.2005, пункт 44; Рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland" від 26.07.2005, пункти 63-64).

У зв`язку з цим, при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Всупереч наведеним правовим нормам, представником позивача, адвокатом Грицькевич Г.С., у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, не додано доказів на підтвердження існування обставин, передбаченихст. 8 Закону України «Про судовий збір»для звільнення позивача від сплати судового збору.

За змістом ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно з ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданої до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

На підставі викладеного, враховуючи положення ч. 2 ст. 127 ЦПК України, вважаю за можливе продовжити строк для усунення недоліків, відповідно до ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2024 року про залишення позовної заяви без руху.

Разом з тим, приймаючи до уваги визначений ч.2 ст.185 ЦПК України строк для усунення недоліків позовної заяви, суддя дійшов висновку про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви не більше, ніж на п`ять днів з моменту отримання даної ухвали.

Керуючись ст.ст. 120, 127, 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Продовжити позивачу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Грицькевич Ганна Сергіївна, процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви по справі № 183/7176/24 за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності на квартиру.

Запропонувати позивачу впродовж п`яти днів з моменту отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви згідно з ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2024 року у справі № 183/7176/24 про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали направити позивачу для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Фролова