Городенківський районний суд івано-франківської області
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяСправа № 342/325/24
Провадження № 2/342/270/2024
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2024 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Федів Л.М.,
секретаря судового засідання Матієк І.П.
провівши відкрите підготовче засідання в залі суду в м. Городенка у цивільній справі за позовом заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Городенківської міської ради до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди земель та повернення земельних ділянок,
В С Т А Н О В И В:
Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури В.Стефанець (місцезнаходження: вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Городенківської міської ради (місцезнаходження: вул. Т. Шевченка, 77, м. Городенка Коломийського району Івано-Франківської області) до ОСОБА_1 , жителя с.Романківці Сокирянського району Чернівецької області, та просить: розірвати договір оренди землі від 14.07.2020 № 3, укладений між Раківецькою сільською радою та фізичною особою ОСОБА_1 , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.07.2020, запис про інше речове право 37485609; зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Городенківській міській раді земельну ділянку комунальної власності площею 17,1961 га (кадастровий номер 2621683701:01:001:0057), розташовану в межах населеного пункту с. Раківець Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області; розірвати договір оренди землі від 14.07.2020 № 4, укладений між Раківецькою сільською радою та фізичною особою ОСОБА_1 , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.07.2020, запис про інше речове право 37485330; зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Городенківській міській раді земельну ділянку комунальної власності площею 5,000 га (кадастровий номер 2621683701:01:002:0069), розташовану в межах населеного пункту с. Раківець Городенківської територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області; розірвати договір оренди землі від 14.07.2020 № 5, укладений між Раківецькою сільською радою та фізичною особою ОСОБА_1 , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.07.2020, запис про інше речове право 37484806; зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Городенківській міській раді земельну ділянку комунальної власності площею 2,189 га (кадастровий номер 2621683701:01:001:0058), розташовану в межах населеного пункту с. Раківець Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області; розірвати договір оренди землі від 14.07.2020 № 6, укладений між Раківецькою сільською радою та фізичною особою ОСОБА_1 , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.07.2020, запис про інше речове право 37485125; зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Городенківській міській раді земельну ділянку комунальної власності площею 11,2094 га (кадастровий номер 2621683703:02:001:0018), розташовану в межах населеного пункту с. Раківець Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області; стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 24 224 грн.
Згідно повідомлення Романковецького старостинського округу Сокорянської міської ради Дністровського району Чернівецької області № 45/19-19 від 06.03.2024, отриманого на запит суду, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований по АДРЕСА_1 .
Ухвалою Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 08березня 2024року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Городенківської міської ради до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди земель та повернення земельних ділянок. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання в справі.
Ухвалою Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 08травня 2024року продовжено строк підготовчого провадження у справі за позовом заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Городенківської міської ради до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди земель та повернення земельних ділянок, на 30 днів. Підготовче засідання по справі відкладено до 22 травня 2024 року.
Ухвалою Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 22 травня 2024 року задоволено клопотання представникавідповідача ОСОБА_1 адвокатаДумич ОксаниІванівни проучасть усудовому засіданнів режимівідеоконференції посправіза позовомзаступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Городенківської міської ради до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди земель та повернення земельних ділянок.Постановленопідготовче засідання22травня 2024року о13:45год.та наступніпідготовчі тасудові засідання поданій справі,здійснювати дистанційнов режимівідеоконференції позамежами приміщеннясуду,з адвокатом Думич Оксаною Іванівною, з використаннямвласних технічнихзасобів таелектронного цифровогопідпису згідноз вимогамиПоложення проЄдину судовуінформаційно-телекомунікаційнусистему задопомогою системи«ВКЗ».
22.05.2024 представник позивача ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подала клопотання про залишення позову без розгляду та письмові пояснення.
У поданому клопотанні про залишення позову без розгляду просить залишити позовну заяву першого заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Городенківської міської ради, до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди землі та повернення земельних ділянок без розгляду, вказуючи на те, що у спірних правовідносинах, що розглядаються у межах цієї справи, підстави для здійснення прокурором представництва інтересів Городенківської міської ради відсутні, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно доправової позиціїВерховного Суду,закріпленої упостанові від15.11.2023року усправі №686/14733/21,тлумачення пункту3частини першоїстатті 131Конституції Україниз урахуваннямпрактики Європейськогосуду зправ людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.
Прицьому розширенетлумачення випадків(підстав)для представництвапрокурором інтересівдержави всуді невідповідає принципузмагальності,який єоднією іззасад правосуддя (пункт3частини 2статті 129Конституції України). Перший «виключнийвипадок» передбачаєнаявність органу,який можездійснювати захист інтересівдержави самостійно,а другий-відсутність такогооргану.Однак підстави представництваінтересів державипрокуратурою уцих двохвипадках істотно відрізняються.
У першомувипадку прокурорнабуває правона представництво,якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
«Нездійснення захисту»має проявв пасивнійповедінці уповноваженогосуб`єкта владних повноважень-він обізнанийпро порушенняінтересів держави,має відповідні повноваженнядля їхзахисту,але всуперечцим інтересамза захистомдо суду незвертається.
«Здійснення захистуненалежним чином»має проявв активнійповедінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Необхідність представництваінтересів державиу спірнихправовідносинах прокурор обґрунтовує неініціюванням Городенківськоюміською радою,ні стягненняВідповідача заборгованостізі сплатиорендної платиза договорамиоренди землі,ні з розірвання таких договорів та повернення земельних ділянок у володіння громади.
Контролюючим органом,який здійснюєнарахування таконтроль засплатою податкових зобов`язань,в томучислі орендноїплати заземлю,на територіїІвано- Франківської областіє Головнеуправління Державноїподаткової службив Івано- Франківській області.
У зв`язкуіз наведенимвищезазначений суб`єктвладних повноваженьзвернувся до Чернівецького окружногоадміністративного судуз відповіднимипозовами. Внаслідок чогоЧернівецьким окружнимадміністративним судомбуло ухвалено рішення від09.02.2022року усправі №600/6374/21-ата від28.12.2023року усправі №600/6115/23-а(копіїрішень наявніу матеріалахсправи)про стягненняз ОСОБА_1 в дохідмісцевого бюджетузаборгованості зісплати орендноїплати за 2021,2022та 2023роки. Вищевказані обставинивизнаються стороноюПозивача,що підтверджуєтьсязмістом позовної заяви,а томудодатковому доведеннюне підлягають. Станом намомент розглядуцієї справивказані рішеннясуду перебуваютьна примусовому виконанніу СокирянськомуВДВС уДністровському районі Чернівецької областіЗМУМЮ (виконавчіпровадження №69237911та №74410286),а відповідач вживає заходи для погашення цієї заборгованості.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, закріпленої у постанові від 13.02.2019 року у справі №826/13768/16, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, та які є підставами для звернення прокурора до суду.
Таким чином, у спірних правовідносинах інтереси держави, в особі Городенківської міської ради, вже були захищені належним суб`єктом владних повноважень, що повністю виключає необхідність здійснення прокурором представництва у спірних правовідносинах. Щодо тверджень прокурора про неініціювання Городенківською міською радою розірвання договорів оренди землі.
Відповідно до п. 11.3. Договору оренди землі №3 від 14.07.2020 року, Договору оренди землі №4 від 14.07.2020 року, Договору оренди землі №5 від 14.07.2020 року та Договору оренди землі №6 від 14.07.2020 року, укладених між Раковецькою сільською радою та ОСОБА_1 , дія договору припиняється шляхом його розірвання за: рішенням суду на вимогу однієї із Сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим договором …Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Розірвати договір оренди землі (пред`являти відповідну вимогу) є правом сторонни договору, а не її обов`язком, тому вона має право на власний розсуд вирішувати використовувати його, чи ні.
При цьому, матеріали справи не містять жодного документа, який би підтверджував факт волевиявлення Городенківської міської ради на розірвання договорів оренди землі, що укладені з ОСОБА_1 , неможливість пред`явлення нею відповідної вимоги самостійно чи звернення до прокурора з проханням ініціювати такий спір.
Разом з тим, серед працівників Городенківської міської ради є юристи, що вказує на наявність у неї можливості розпочати процедуру розірвання договорів та, відповідно, відсутність необхідності здійснення її інтересів прокурором.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, закріпленої у постанові від 31.01.2024 року у справі №183/7850/22, критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта.
Тому приходять до висновку, що пред`явленням позовної заяви прокурор заміняє собою сторону правочину, протиправно втручається у можливість розпорядження Городенківською міською радою власними правами та, нібито діючи в її інтересах, фактично, змушує її до вчинення дій, які не є для неї обов`язковими, що грубо суперечить нормам цивільного законодавства.
У постанові від 13 жовтня 2022 року у справі №380/13558/21 Верховний Суд дійшов наступного висновку: «…дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким». Верховний Суд України у постанові від 13 червня 2017 року у справі № п/800/490/15 (провадження № 21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Отже, саме на орган прокуратури покладається обов`язок довести наявність у діях позивача Городенківської міської ради протиправної бездіяльності. У даному випадку, саме Городенківська міська рада повинна сформувати вимогу щодо розірвання договорів оренди як сторона договору. При цьому, не можна вважати протиправною бездіяльністю прийняття радою рішення, яке є законним варіантом поведінки, і прокурор не набуває прав сторони правочину не залежно від того, чи має він право представляти інтереси держави, чи ні. Тому вважають, що позовна заява є втручанням у права позивача як орендодавця і саме на Городенківську міську раду покладений обов`язок подавати позовну заяву про розірвання договорів оренди.
28.05.2024 від представника Городенківської міської ради, через систему «Електронний суд», надійшла заява, згідно якої представник просив розглядати справу без участі представника Городенківської міської ради за наявними в матеріалах справи документами.
За клопотанням представника позивача підготовче засідання було відкладено до 06.06.2024.
03.06.2024 від заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури, через систему «Електронний суд», надійшло заперечення, згідно якого заступника керівникаІвано-Франківськоїобласної прокуратури просив залишити клопотання представника відповідача без задоволення, врахувати викладені в запереченні доводи при постановленні рішення у даній справі. У запереченні вказано, що наведені у клопотанні доводи є безпідставними та не обґрунтованими та не можуть бути враховані судом при постановленні рішення, з огляду на наступне. В частині доводів представника відповідача про захист порушених інтересів держави в особі Городенківської міської ради уповноваженим органом Головним управлінням Державної податкової служби в Івано- Франківської області звертає увагу суду на наступне.
У відповідностідо положеньст.12Земельного кодексуУкраїни (далі ЗК України)розпорядження землямикомунальної власності,територіальних громад відноситься до повноважень відповідних сільських, селищних, міських рад.
Саме,реалізуючи наданіповноваження,з дотриманнямвимог земельного законодавства таЗакону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні»,між власником земель Городенківськоюміською радоюта відповідачембуло укладено ряд договоріворенди земельнихділянок,розірвання якихініціюється прокуророму даному позові.
У свою чергу, згідно Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 державна податкова служба (далі ДПС) та її структурні підрозділи здійснює контроль за дотриманням вимог податкового законодавства, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.
При цьому, діючим законодавством органи ДПС не наділені повноваженнями щодо ініціювання питань щодо розірвання договорів, укладених органами місцевого самоврядування із суб`єктами господарювання.
Предметом даного судового розгляду є вирішення питання щодо розірвання договорів оренди земельних ділянок, а саме:
- від 14.07.2020 № 3, укладеного між Раківецькою сільською радою та фізичною особою ОСОБА_1 , зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.07.2020, запис про інше речове право 37485609;
- від 14.07.2020 № 4, укладеного між Раківецькою сільською радою та фізичною особою ОСОБА_1 , зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.07.2020, запис про інше речове право 37485330;
- від 14.07.2020 № 5, укладеного між Раківецькою сільською радою та фізичною особою ОСОБА_1 , зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.07.2020, запис про інше речове право 37484806;
- від 14.07.2020 № 6, укладеного між Раківецькою сільською радою та фізичною особою ОСОБА_1 , зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.07.2020, запис про інше речове право 37485125 з підстав невиконання стороною договору ОСОБА_1 договірних зобов`язань в частині своєчасності та повноти сплати орендних платежів.
При цьому наявність рішень Чернівецького окружного адміністративного суду (від 09.02.2022 у справі № 600/6374/21-а, від 28.12.2023 у справі № 600/6115/23-а) про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу (орендної плати за землю) засвідчує систематичне невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань відповідно до укладених договорів оренди земель.
Сам факт стягнення заборгованості в судовому порядку не призвів до відновлення порушених інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування, як власника та розпорядника спірними земельними ділянками комунальної власності, оскільки згідно з листом Городенківської міської ради від 20.12.2023 № 4358 кошти зі сплати за користування земельними ділянками площею 17,1961 га (кадастровий номер 2621683701:01:001:0057) площею 5,000 га (кадастровий номер 2621683701:01:002:0069) площею 2,189 га (кадастровий номер 2621683701:01:001:0058) та площею 11,2094 га (кадастровий номер 2621683703:02:001:0018) за 2022-2023 роки на рахунки міської ради не надходили.
Таким чином, прокурор звернувся з позовною заявою в інтересах уповноваженого державою органу в особі Городенківської міської ради щодо розірвання укладених з відповідачем договорів оренди земельних ділянок та повернення їх у комунальну власність.
Не заслуговують на увагу суду доводи представника відповідача щодо відсутності у прокурора підстав для представництва інтересів держави з підстав відсутності у даному випадку «виключності».
Підстави звернення прокурора до суду з даним позовом обґрунтовано у заяві від
23.02.2024 № 15-158вих-24. Додатково звертають увагу суду на наступне.
Згідно з вимогами статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати. Приписами ст. 610 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що
порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,
визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У п. 12.1 Договорів № № 3, 4, 5, 6 зазначено, що за невиконання чи неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору. Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Відповідно до п. 11.3 Договорів №№ 3, 4, 5, 6 дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим Договором, а також з інших підстав, визначених законодавством України.
Допущені відповідачем порушення істотних умов договорів позбавили державу (в особі орендодавця) можливості своєчасно отримувати орендні платежі, на які вона розраховувала під час укладення цих договорів. У зв`язку з тим, що відповідач неналежно виконує умови договорів оренди земельних ділянок, систематично не сплачує орендну плату за користування, мають місце правові підстави для розірвання вищевказаних Договорів оренди земельних ділянок.
Окрім того, в порядку вимог статті 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
Повернення земельних ділянок власнику в особі Городенківської міської ради надасть останній можливість подальшого розпорядження ними на більш вигідних умовах.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 04.11.2022 у справі № 131/891/19-ц визначено, що згідно п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Верховний Суд прийшов до висновку, що неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Такий висновок зазначений також у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, від 01.08.2019 № 527/603/17, від 10.01.2019 у справі № 904/3953/17, від 26.06.2018 у справі № 908/2270/16, від 07.11.2023 № 917/957/20.
Водночас, незважаючи на тривалий характер допущених відповідачем ОСОБА_1 порушень у вигляді несплати орендної плати, що підтверджується наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами, наявність судових рішень про її стягнення, Городенківська міська рада не вжила заходів щодо припинення (розірвання) вищевказаних договорів оренди землі.
Порушення інтересів держави у даному випадку полягають як у систематичному ненадходженні до місцевого бюджету коштів за використання земельних ділянок, так і у невжитті належних заходів по стягненню заборгованості орендної плати за землю, розірвання договорів оренди землі з боку орендодавця Городенківської міської ради.
Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави.
Таким органом відповідно до ст. ст. 6, 7, 13, 143 Конституції України може бути орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Підставність звернення органами прокуратури до суду в інтересах органів місцевого самоврядування обґрунтована в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц .
Відповідно до ч. 4 ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави». Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 25.04.2018 (справа №806/1000/17).
В контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають, насамперед, у захисті прав державних органів влади, які відносяться до їх компетенції та направлені на виконання функцій держави і реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 915/20/18. Згідно із вимогами статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Аналіз вищевказаних вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
2) у разі відсутності такого органу.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. «Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
У постанові від 26.02.2019 за результатами розгляду справи № 905/803/18 Верховним Судом зазначено наступне: «…підставою звернення прокурора з позовною заявою став саме факт нездійснення уповноваженим державним органом покладеного на нього законом обов`язку із захисту державних інтересів у сфері оренди державного майна, яке полягає у невжитті РВ ФДМУ по Донецькій області заходів щодо припинення порушень інтересів держави…».
Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 (справа № 912/2385/18) наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Івано-Франківською обласною прокуратурою направлялись в Городенківську міську раду листи про необхідність вжиття заходів щодо стягнення із орендаря заборгованої орендної плати за земельні ділянки, а також щодо зміни чи розірвання договорів оренди через допущену заборгованість, що порушує державні інтереси (копії таких звернень наявні у матеріалах справи).
У свою чергу, Городенківська міська рада, будучи проінформованою про виявлені порушення, повідомила обласну прокуратуру про те, що заходи щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по орендній платі за користування землею не вживались, договори оренди земельних ділянок від 14.07.2020 № № 3, 4, 5, 6 є діючими, а умови цих договорів у зв`язку із неналежним їх виконанням не змінювались.
Враховуючи той факт, що органом місцевого самоврядування не вживались заходи щодо розірвання договорів оренди землі та її повернення, у прокурора наявні підстави для звернення до суду на захист інтересів держави в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
При цьому, як зазначено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, сам факт незвернення до суду уповноваженим органом з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини. Аналогічна судова практика сформована у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 607/15052/16-ц від 08.11.2023.
Звернення прокурора до суду з цим позовом спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності, саме розірвання договорів оренди земель та повернення цих земель Городенківській міській раді.
Твердження представника відповідача про нібито фактичне примушування заявленням указаного позову Городенківської міської ради до вчинення дій, які не є для неї обов`язковими, спростовується наявним у матеріалах справи листом Городенківської міської ради від 09.02.2024 № 431, в якому зазначено, що у зв`язку з обмеженим фінансуванням на судові витрати подати позов про розірвання договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок самостійно не має можливості. Разом з цим, Городенківська міська рада не заперечила щодо вжиття заходів реагування обласною прокуратурою в її інтересах.
У зв`язку з викликом в судове засідання представника Городенківської міської ради, явка якого визнана в судове засідання обов`язково, в судовому засіданні оголошено перерву до 02.07.2024.
В підготовчому судовому засіданні 02.07.2024 представник відповідача адвокат Думич О.І. заявлене клопотання про залишення позову без розгляду підтримала, з наведених в ньому підстав. Просила суд клопотання задоволити, залишити позовну заяву першого заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Городенківської міської ради, до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди землі та повернення земельних ділянок без розгляду.
Представник позивача в підготовчому судовому 02.07.2024 заперечив щодо задоволення клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, з підстав, викладених у письмовому запереченні, які надійшли до суду 03.06.2024. Зазначив, що наведені у клопотанні доводи є безпідставними та не обґрунтованими та не можуть бути враховані судом при постановленні рішення. Звернення прокурора до суду з цим позовом спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності, саме розірвання договорів оренди земель та повернення цих земель Городенківській міській раді.
Представник Городенківської міської ради в підготовчому судовому 02.07.2024 просила в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду відмовити. Зазначила, що Городенківська міська рада із заявою чи вимогою до відповідача про розірвання договорів оренди не зверталась через обмеження фінансування на судові витрати.
Після надання учасниками справи пояснень, що стосуються клопотання про залишення позову без розгляду, в судовому засіданні перед вирішенням клопотання оголошено перерву до 12.08.2024.
В підготовче засідання 12.08.2024 учасники справи не з`явилися. Подали заяви, в яких просили розгляд клопотання про залишення позову без розгляду провести без їх участі.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та думку відповідача, суд приходить до наступного.
Як слідує із позовної заяви, заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури В.Стефанець звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Городенківської міської ради до ОСОБА_1 , в якому просить: розірвати договори оренди землі від 14.07.2020 №№ 3, 4, 5, 6, укладених між Раківецькою сільською радою та фізичною особою ОСОБА_1 , з підстав невиконання стороною договору ОСОБА_1 договірних зобов`язань в частині своєчасності та повноти сплати орендних платежів. Допущені відповідачем порушення істотних умов договорів позбавили державу (в особі орендодавця) можливості своєчасно отримувати орендні платежі, на які вона розраховувала під час укладення цих договорів. У зв`язку з тим, що відповідач неналежно виконує умови договорів оренди земельних ділянок, систематично не сплачує орендну плату за користування, мають місце правові підстави для розірвання вищевказаних Договорів оренди земельних ділянок.
У позові зазначено, що звернення прокурора до суду з цим позовом спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності, саме розірвання договорів оренди земель та повернення цих земель Городенківській міській раді.
Підставою звернення прокурора до суду з даним позовом є порушення інтересів держави, які у даному випадку полягають як у систематичному ненадходженні до місцевого бюджету коштів за використання земельних ділянок, так і у невжитті належних заходів по стягненню заборгованості орендної плати за землю, розірвання договорів оренди землі з боку орендодавця Городенківської міської ради.
У частині другій статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (такі висновки наведено у постановах від 20 листопада 2018 року в справі № 5023/10655/11, від 26 лютого 2019 року в справі № 915/478/18, від 26 червня 2019 року в справі № 587/430/16).
У судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року в справі № 761/3884/18); під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16).
За змістом пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Тлумачення змісту пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики ЄСПЛ, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
У Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. Із урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави» може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 257 ЦПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року в справі № 912/2385/18 наведено правовий висновок, за змістом якого відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, що Городенківська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси територіальної громади, наділений повноваженнями здійснювати їх захист відповідно до закону, а також уповноважена від її імені та в її інтересах на розпорядження землями комунальної власності в межах чинного законодавства. Внаслідок неналежного виконання представницьким органом територіальної громади наданих законом повноважень на захист комунальної власності, прокурор звернувся до суду з даним позовом в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» в інтересах даної територіальної громади, в якому зазначив, що підставою звернення прокурора до суду з даним позовом є порушення інтересів держави, які у даному випадку полягають як у систематичному ненадходженні до місцевого бюджету коштів за використання земельних ділянок, так і у невжитті належних заходів по стягненню заборгованості орендної плати за землю, розірвання договорів оренди землі з боку орендодавця Городенківської міської ради.
До матеріалів позовної заяви долучено звернення заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» до міського голови м.Городенка Б.Кобилянського №15-461вих-23 від 24.05.2023, у якому вказано про факт порушення ОСОБА_1 умов договорів оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення 5 га та 1,189 га, які розташовані на території колишньої Раковецької сільської ради (на даний час Городенківська територіальна громада). Крім того, у даному зверненні прокурор просив проінформувати обласну прокуратуру з приводу вжитих міською радою заходів, у т.ч щодо стягнення із ОСОБА_1 існуючої заборгованості з орендної плати за вказані земельні ділянки.
Листом №1780 від 27.06.2023 Городенківська міська рада на звернення №15-461вих-23 від 24.05.2023 повідомила Івано-Франківську обласну прокуратуру, що заходи щодо стягнення із ОСОБА_1 заборгованості по орендній платі за землю, міською радою не вживались.
Листом від 05.12.2023 за №15-1066вих-23 заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомив Городенківську міську раду про те, що станом на 01.12.2023 ОСОБА_1 допустив борг по орендній платі за вказані земельні ділянки на суму понад 267,3 тис.грн. та просив проінформувати обласну прокуратуру з приводу сплати ОСОБА_1 заборгованої орендної плати за використання вищевказаних земельних ділянок; зазначити чи використовує ОСОБА_1 орендовану земельну ділянку згідно її цільового призначення, а також повідомити чи не змінювались між органом місцевого самоврядування та орендарем умови договорів оренди землі 9 у т.ч. у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 їх умов) у т.ч. з приводу зміни розміру орендної плати та господарювання, а також чи діючі вказані договори на даний час. Даним листом Івано-Франківська обласна прокуратура також просила Городенківську міську раду надати інформацію щодо усунення порушень та вжитих міською радою заходів.
У відповідь на вищевказаний лист Городенківська міська рада повідомила, що за інформацією Фінансового управління міської ради кошти зі сплати орендної плати від ОСОБА_1 за користування земельними ділянками: 2621683701:01:002:0069, площа 5,0000 га; 2621683701:01:001:0058, площа 2,1890 га; 2621683701:01:001:0057, площа 17,1961 га; 2621683701:02:001:0018, площа 11,2094 га за 2022-2023 на рахунки міської ради не надходили. Вищевказані земельні ділянки на даний час використовуються ОСОБА_1 згідно їх цільового призначення. Умови договорів, укладених між Раковецькою сільською радою та фізичною особою ОСОБА_1 від 14.07.2020 №3, 4, 5, 6 ( у т.ч. у зв`язку з неналежним виконанням їх умов та з приводу зміни розміру орендної плати та господарювання) не змінювались. Дані договори укладено терміном на 10 років та діючі на даний час. Разом з тим, міська рада не заперечує щодо вжиття заходів реагування обласною прокуратурою в інтересах міської ради.
Листом від 25.01.2024 Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила Городенківську міську раду про звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Городенківської міської ради до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди земельних ділянок площею 17,1961 га, площею 5,000 га, площею 2,1890 га, площею 11,2094 га та повернення цих земельних ділянок.
Листом №431 від 09.02.2024 на лист від 25.01.2024 №15-79ВИХ-24 Городенківська міська рада повідомила Івано-Франківську обласну прокуратуру про те, що у зв`язку з обмеженим фінансуванням на судові витрати, міська рада не подавала та не має можливості подати позов про розірвання договорів оренди земельних ділянок площею 17,1961 га, площею 5,000 га, площею 2,1890 га, площею 11,2094 га, які знаходяться на території с.Раковець Городенківської міської територіальної громади (колишнього Городенківського району) та повернення цих земельних ділянок. Разом з тим, міська рада не заперечує щодо вжиття заходів реагування обласною прокуратурою в інтересах міської ради.
З викладеного слідує, що прокуратурою повідомлено Городенківську міську раду про наявність підстав вважати, що діями відповідача щодо порушення умов договорів оренди земельних ділянок порушено інтереси територіальної громади, що необхідно захистити, проте, Городенківська міська рада заходів щодо розірвання договорів оренди не вживала, орендовані об`єкти не повернула.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що прокурором наведено обставини нездійснення захисту інтересів держави Городенківською міською радою, які стали підставами звернення прокурора до суду, та дотримано порядок, передбачений статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки Городенківська міська рада протягом розумного строку, після отримання відповідного повідомлення, самостійно не звернулася до суду з позовом в інтересах держави, що є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Таким чином, у заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури наявні достатні підстави для представництва інтересів держави в особі Городенківської міської ради, а відтак у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, необхідно відмовити.
Керуючись ст. 2, 43, 257, 258, 259, 260, 352, 353 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про залишення позовної заяви заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Городенківської міської ради, до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди землі та повернення земельних ділянок без розгляду відмовити.
Повний текст ухвали складений 19.08.2024.
Суддя: Федів Л. М.
Суд | Городенківський районний суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 12.08.2024 |
Оприлюднено | 21.08.2024 |
Номер документу | 121093063 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Городенківський районний суд Івано-Франківської області
Федів Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні