Рішення

від 12.08.2024 по справі 694/346/24

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 694/346/24

провадження № 2/694/183/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

12.08.2024 року м.Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Сакун Д.І.,

за участі секретаря судового засідання Литвин Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: с. Княжа, Звенигородського району, Черкаської області, РНОКПП НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до Звенигородської міської ради Звенигородського району Черкаської області (адреса: 20202, Черкаська область, Звенигородський район, м.Звенигородка, проспект Шевченка, 63, код ЄДРПОУ 26490674, тел.. 04740-22060, адреса електронної пошти: zvenmiskrada@ukr.net), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Звенигородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (код ЄДРОПУ 04061062, адреса: провулок Віктора Погорілого, 1, м.Звенигородка, Черкаська область, тел. 04740 2-21-06, адреса електронної пошти: vcs@zv.ck.drsu.gov.ua), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) про встановлення факту батьківства,

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту батьківства. Вимоги обґрунтовує тим, що являється спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . його мати ОСОБА_5 та батько ОСОБА_4 , проживали однією родиною, як чоловік і дружина, однак без реєстрації шлюбу, починаючи з 1964 року до дня смерті матері, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Під час проживання однією сім`єю ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_1 . У свідоцтві про народження заявника в графі «батько» значиться лише ім`я - « ОСОБА_6 ». ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 помер.

Заявник ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті батька, ОСОБА_4 , шляхом звернення із відповідною заявою до Шполянської державної нотаріальної контори, окрім нього відсутні будь-які інші спадкоємці, які б також прийняли вказану спадщину. Однак нотаріус перевіривши подані документи встановив, що у заявника відсутні підстави для спадкування майна померлого ОСОБА_4 в зв`язку із відсутністю запису про його батьківство у Свідоцтві про народження та в актовому записі про народження. Так, за відомостями Держаного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133,135 Сімейного кодексу України, що відображені у Витязі № 00034760452 виданого 26 січня 2022 року (надалі - Витяг), - відомості про батька, зокрема ім`я « ОСОБА_6 » були внесені до актового запису № 36 від 03 грудня 1967 року про народження заявника за вказівкою матері. Вказує, що батько ОСОБА_4 завжди визнавав заявника своїм сином, оскільки постійно проживав з ним та його матір`ю однією сім`єю, виховував і забезпечував його починаючи із його народження та до досягнення повноліття, і лише по своїй необізнаності - за життя не подав до органів РАЦСу заяву про добровільне визнання свого батьківства.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 07.05.2024 було відкрито провадження у справі, вирішено цивільну справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 18.06.2024 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні. Також витребувано у Шполянської державної нотаріальної контори копію спадкової справи № 10/22, заведеної після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 .

В судове засідання позивач не з`явився та надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не хз`явився, був повідомлений належним чином.

Зацікавлені особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи без їхньої участі, позов підтримали.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд, встановив наступні фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 . В графі батько вказано « ОСОБА_6 », в графі мати вказано « ОСОБА_5 ».

Згідно відомостей з Держаного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133,135 Сімейного кодексу України, що відображені у Витязі № 00034760452 виданого 26 січня 2022 року - відомості про батька ОСОБА_1 , зокрема ім`я « ОСОБА_6 » були внесені до актового запису № 36 від 03 грудня 1967 року про його народження за вказівкою матері.

Згідно довідки виконавчого комітету Звенигородської міської ради Черкаської області № 14/01-3-15 від 11.01.2024 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , проживали разом та вели спільне господарство до дня смерті ОСОБА_5 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою АДРЕСА_3 .

Згідно довідки виконавчого комітету Звенигородської міської ради Черкаської області № 13/01-3-15 від 11.01.2024 ОСОБА_5 була зареєстрована і проживала у АДРЕСА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_11 . В даному будинку був зареєстрований співжитель ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_11 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 05.05.2023 року виданого повторно Звенигородським відділом ДРАЦС у Звенигородському районі Черкаської області.

ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 виданого Звенигородським відділом ДРАЦС у Звенигородському районі Черкаської області 28 жовтня 2021 року.

02 березня 2022 року заявник ОСОБА_1 звернувся в Шполянську державну нотаріальну контору із заявою на оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, однак нотаріус перевіривши подані документи встановив, що у ОСОБА_1 відсутні підстави для спадкування майна померлого ОСОБА_4 в зв`язку із відсутністю запису про його батьківство у Свідоцтві про народження та в актовому записі про народження, що підтверджується Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.03.2022 року № 82/02-31 винесеної державним нотаріусом Шполянської державної нотаріальної контори Курінним В.В.

Згідно копії заповіту від 07.03.2000 року засвідченого секретарем Княжицької сільської ради Русаковою Т.В . ОСОБА_4 заповів ОСОБА_1 належну йому земельну ділянку згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР №0164693.

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР №4-10-328 ОСОБА_4 належала земельна в межах Княжицької сільської ради.

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється та неможливістю оформлення своїх спадкових справ.

Заяви про встановлення факту батьківства (материнства) суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком (матір`ю) дитини, і вирішує їх з огляду на обставини, передбачені ст.ст.125, 130 Сімейного кодексу України.

Відповідно до змісту ч.ч.1,2ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 128СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1ст. 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч. 3ст. 128 цього Кодексу.

Згідно з п. 7постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зіст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) як заінтересовані особи. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.06.2006 року №3 роз`яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Походження дитини встановлюється судом з урахуванням усіх обставин. При цьому можуть застосовуватися будь-які засоби доказування, передбачені цивільним процесуальним законодавством: пояснення сторін та третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази, висновок експерта. В основу рішення суду не можуть бути покладені лише докази, отримані з порушенням закону, які не мають юридичної сили.

Доказами походження дитини від певної особи можуть бути будь-які фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, визнання особою батьківства, а також інші обставини, що засвідчують походження дитини від певної особи. Спільне проживання та ведення спільного господарства може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що оскільки підстави визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК України істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС, суди повинні виходити з дати народження дитини.

Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Враховуючи те, що заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд застосовує до вказаних правовідносин норми Кодексу про шлюб та сім`ю, а саме норми ч. 2 ст. 53 КпШС України.

Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч. 2ст. 55 СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Згідно норм вказаної статті, у разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків, батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою як одного з батьків так і самої дитини після досягнення нею повноліття.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що при встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини та відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

В третьому абзаці п. 13постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Відповідно до ст. 53 КпШС України (яка діяла на момент виникнення правовідносин), в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлено в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Як встановлено судом, відомості щодо батька дитини, які зазначені у свідоцтві про народження заявника, зокрема його по батькові, відповідають імені ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_12 . Також факт батьківства підтверджується матеріалами справи та заявами учасників справи-заінтересованих осіб.

Таким чином, вказані обставини підтверджують доводи заявника, зазначені у заяві про встановлення батьківства щодо того, що під час його народження його батьки не перебували в шлюбі між собою та відомості про батька було вказано зі слів матері.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Положеннями частини першої статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Встановлення факту батьківства має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне йому для отримання спадщини.

Таким чином, суд, з`ясувавши всі обставини справи, вважає наявність підстав, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, встановленими в судовому засіданні, а тому заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

У відповідності до ч.ч. 1, 2ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, приймаючи до уваги позицію позивача, який не просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати у вигляді сплаченого за подання до суду даної позовної заяви судового збору, суд залишає судові витрати за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: с.Княжа, Звенигородського району, Черкаської області, РНОКПП НОМЕР_1 , тел.. НОМЕР_2 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до Звенигородської міської ради Звенигородського району Черкаської області (адреса: 20202, Черкаська область, Звенигородський район, м.Звенигородка, проспект Шевченка, 63, код ЄДРПОУ 26490674, тел.. 04740-22060, адреса електронної пошти: zvenmiskrada@ukr.net), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Звенигородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (код ЄДРОПУ 04061062, адреса: провулок Віктора Погорілого, 1, м.Звенигородка, Черкаська область, тел.. 04740 2-21-06, адреса електронної пошти: vcs@zv.ck.drsu.gov.ua), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , про встановлення факту батьківства - задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.І.Сакун