Рішення

від 20.08.2024 по справі 195/1386/24

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/1386/24

2/195/381/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

20.08.2024 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Омеко М.В., за участю секретаря судового засідання Мартинової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернув ся до суду до Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про зняття арешту з майна, просить суд зняти арешт з нерухомого майна громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме із житлового будинку разом з присадибною земельною ділянкою, кадастровий номер 1225485500:04:001:0235, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки за кадастровим номером 1225485500:01:002:0196, площею 7.63 га; земельної ділянки за кадастровим номером 1225485500:01:002:0197, площею 7.35 га, який був накладено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.04.2014 року за ВП № 42986873 від 15.05.2014 року за ВП № 43334741 та від 23.06.2015 року за ВП № 47930686.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у липні 2024 року дізнався, що на його нерухоме майно накладений арешт. 23 липня 2024 року позивач звернувся до Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) із заявою про зняття арешту з нерухомого майна.

Листом від 31.07.2024 року вих.№ 266558 була надана відповідь, що відповідно до пошуків Автоматизованої системи виконавчого провадження було виявлено, що на виконанні перебували виконавчі провадження :

- ВП № 42986873, яке було відкрито 15.04.2014 року на підставі виконавчого листа від 14.03.2014 року № 195/436/13-ц виданого Томаківським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість у сумі 14012.33 грн. Виконавче провадження було закінчено 15.05.2014 року на підставі п.10 ч.1 ст.49 ЗУ "Про виконавче провадження ";

- ВП № 43334741, яке було відкрито 15.05.2014 року на підставі виконавчого листа від 23.04.2014 року № 195/99/13-ц виданого Томаківським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість у сумі 12817 грн. 26 коп. Виконавче провадження було закінчено 18.06.2014 року на підставі п.10 ч.1 ст.49 ЗУ "Про виконавче провадження ";

- ВП № 47930686, яке було відкрито 23.06.2015 року на підставі виконавчого листа від 26.09.2014 року № 195/499/13-ц виданого Томаківським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість у сумі 12817 грн. 26 коп. Виконавче провадження було закінчено 18.06.2014 року на підставі п.10 ч.1 ст.49 ЗУ "Про виконавче провадження ".

Отже, після завершення виконавчого провадження арешт з майна боржника був не знятий, у зв`язку з тим, що п. 2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999 року № 606-ХІV не передбачено зняття арешту з майна боржника і для вирішення питання по суті рекомендовано звернутися до суду.

В зв`язку з цим позивач змушений звернутися до суду із даною заявою.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Відповідач, який належним чином повідомлений про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, суд, керуючись ст.223 ЦПК України, вважає можливим провести судове засідання без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частиною 4 ст.268ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Частиною першою статті 15ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16ЦК України та ст.4ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку разом з присадибною земельною ділянкою, кадастровий номер 1225485500:04:001:0235, який отримав на підставі договору дарування від 14.12.2022 року, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , земельну ділянку за кадастровим номером 1225485500:01:002:0196, площею 7.63 га, щопідтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек.

Листом від 31.07.2024 року вих.№ 266558 була надана відповідь, що відповідно до пошуків Автоматизованої системи виконавчого провадження було виявлено, що на виконанні перебували виконавчі провадження :

- ВП № 42986873, яке було відкрито 15.04.2014 року на підставі виконавчого листа від 14.03.2014 року № 195/436/13-ц виданого Томаківським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість у сумі 14012.33 грн. Виконавче провадження було закінчено 15.05.2014 року на підставі п.10 ч.1 ст.49 ЗУ "Про виконавче провадження ";

- ВП № 43334741, яке було відкрито 15.05.2014 року на підставі виконавчого листа від 23.04.2014 року № 195/99/13-ц виданого Томаківським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість у сумі 12817 грн. 26 коп. Виконавче провадження було закінчено 18.06.2014 року на підставі п.10 ч.1 ст.49 ЗУ "Про виконавче провадження ";

- ВП № 47930686, яке було відкрито 23.06.2015 року на підставі виконавчого листа від 26.09.2014 року № 195/499/13-ц виданого Томаківським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість у сумі 12817 грн. 26 коп. Виконавче провадження було закінчено 18.06.2014 року на підставі п.10 ч.1 ст.49 ЗУ "Про виконавче провадження ".

Виконавчі провадження було закінчено, рішення повіністю виконано згідно з виконавчим документом з боржника заборгованність стягнено після закінчення строку.

Отже, після завершення виконавчого провадження арешт з майна боржника був не знятий, у зв`язку з тим, що п.2 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999 року № 606-ХІV не передбачено зняття арешту з майна боржника і для вирішення питання по суті рекомендовано звернутися до суду.

Відповідно достатті 41 Конституції Українита пункту 2 частини першої статті3, статті321 ЦК Україниніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановленихКонституцієюта законом.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відновлення порушеного конституційного права на вільне користування своєю власністю є покладення на відповідача обов`язку усунути перешкоди у користуванні майном.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»: «Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини».

Пленум Верховного Суду України у постанові від 27.08.1976 року №6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» у п. 4 роз`яснив, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Відповідно до ч.2 ст.30 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцем знаходження цього майна або основної його частини. Стаття 16ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Ст.ст.316,317,319ЦК України регламентовано, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а,ст.321 ЦК України, - що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні. Статтею 391ЦКУкраїни передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до вимог ч.ч.1,2ст.56 ЗУ «При виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 Про судову практику в справах про зняття арешту з майна позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).А, відповідно до ч.ч.1,2 ст.59 та ст.60 ЗУ «Про виконавче провадження`особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. В разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. В разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Аналізуючи вимоги діючого законодавства України, обставини справи, виходячи з того, що виконавчі провадження закінчено на підставі пункту 3 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року, накладений арешт не було знято, строки сплинули та справа виконавчого провадження знищена, в контексті ст.55 Конституцій України, позивач позбавлений права розпоряджатися вищевказаною власністю, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.55 Конституції України, ст.ст.16,19,76-89,263, 264,268,274-279,280-283 ЦПК України, ст.ст.16,316-317,321,391 Цивільного кодексу України, ст.ст.56,59,60 Закону України "Про виконавче провадження", -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ) до Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)(ЄДРПОУ 35004297) про зняття арешту з майна задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме із житлового будинку разом з присадибною земельною ділянкою, кадастровий номер 1225485500:04:001:0235, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки за кадастровим номером 1225485500:01:002:0196, площею 7.63 га; земельної ділянки за кадастровим номером 1225485500:01:002:0197, площею 7.35 га, який був накладено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.04.2014 року за ВП № 42986873 від 15.05.2014 року за ВП № 43334741 та від 23.06.2015 року за ВП № 47930686.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://court.gov.ua/sud0442/.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення.

Суддя: М. В. Омеко