Рішення

від 20.08.2024 по справі 320/3725/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 320/3725/24

н/п 2-а/953/94/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року Київський районний суд м. Харкова у складі судді Єфіменко Н.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування подвоєння адміністративного штрафу,-

встановив:

18 липня 2023 року ОСОБА_1 (далі: позивач) засобами поштового зв`язку звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспортні (далі: відповідач-1), Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі: відповідач-2) про скасування подвоєння адміністративного штрафу, відповідно до постанови серії АА №00005914 від 27.02.2023 про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.132-1 КУпАП.

В обґрунтування заявленої вимоги позивач посилався на складання стосовно нього постанови серії АА №00005914 від 27.02.2023, не отримання вказаної постанови за не проживання за адресою реєстрації у зв`язку з пошкодженням будинку внаслідок збройної агресії рф, що позбавило його можності добровільно сплати адміністративний штраф.

Позивач також просив суд поновити строк на звернення з позовом посилаючись на необізнаність про існування постанови про накладення штрафу та отримання постанови про відкриття виконавчого провадження у додатку «Дія» лише 18.05.2023.

19.02.2024 ухвалою Київського окружного адміністративного суду вищезазначений позов направлений до Київського районного суду м. Харкова за підсудністю.

22.04.2024 позов надійшов до Київського районного суду м. Харкова.

24.04.2024 ухвалою Київського районного суду м. Харкова адміністративний позов ОСОБА_1 залишений без руху.

20.05.2024 позивачем подано заяву про усунення недоліків.

21.05.2024 ухвалою Київського районного суду м. Харкова відкрите провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін.

21.06.2024 відповідачем-1 поданий відзив на позовну заяву в якому він просить суд відмовити у задоволенні позову за належного повідомлення позивача про винесення постанови серії АА №00005914 від 27.02.2023 за місцем реєстрації, що відповідає Порядку ведення ЄДРТС № 779 від 06.11.2020.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

27.02.2023 стосовно позивача винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксована в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання /перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00005914 за ч.2 ст.132-1 КУпАП, відповідно до змісту якої 06.02.2023 о 13: 30 за адресою: М-30, км 996+491, Дніпропетровська область позивач, керуючи транспортним засобом «MAN T32», р.н. НОМЕР_1 , допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР, перевищення загальної маси транспортного засобу на 14% (2,25 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 27,826 %, при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон.

Зазначеною вище постановою позивачу роз`яснено, що у разі несплати штрафу в строк, установлений ч.2 ст.300-2 КУпАП, з правопорушника стягуватиметься штраф у подвійному розмірі 68 000 грн.

З постановою серії АА №00005914 від 27.02.2023 позивач погоджується та її не оскаржує, однак не погоджується з подвійним стягненням розміру штрафу, посилаючись на не отримання постанови.

18.04.2024 постанова серії АА №00005914 від 27.02.2023 направлена позивачу за адресою: АДРЕСА_1 , та ним не отримана, що підтверджується списком поштових відправлень №272, фіскальним чеком, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

08.05.2023, у зв`язку з порушенням боржником десятиденного строку на оплату штрафу відповідач-1 звернувся до Київського відділу ДВС із заявою про примусове виконання постанови серії АА №00005914 від 27.02.2023.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд висновує:

Щодо клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду з даним позовом.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення процесуального строку для звернення до суду позивач посилався на не отримання постанови серії АА №00005914 від 27.02.2023, отримання у додатку «Дія» 18.05.2023 р. постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови серії АА №00005914 від 27.02.2023, неодноразове звернення до судів з позовами про скасування подвоєння штрафу.

Згідно з ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи викладені позивачем підстави поновлення пропущеного процесуального строку, суд дійшов висновку про задоволення означеного клопотання та необхідність поновлення позивачу пропущеного процесуального строку звернення до суду.

Щодо скасування подвоєння адміністративного штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні ст.13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно зі ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За змістом ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частина 2 ст.132-1 КУпАП передбачає, що відповідальність настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Відповідно до ч.1 ст.14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

Згідно зі ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті122-2, ч.2, ч.3 ст.132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених ст.279-7 цього Кодексу.

За змістом ст.279-7 КУпАП відповідальна особа, зазначена у ч.1 ст.14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили: така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Як встановлено судом, позивач не заперечує факту притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП, однак не погоджується зі стягненням штрафу у подвійному розмірі посилаючись на не отримання постанови серії АА №00005914 від 27.02.2023 за не проживання за адресою реєстрації у зв`язку з пошкодженням будинку внаслідок збройної агресії рф, що позбавило його можності добровільної сплати адміністративного штрафу.

Стаття 283 КУпАП передбачає, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності. Окрім того, відповідно до п. 17 Порядку №1174, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00005914 від 27.02.2023 відповідає усім вищенаведеним критеріям та містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП, п.17 Порядку № 1174, Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512 (надалі Інструкція № 512), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 01 жовтня 2021 за №1286/36908 (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення).

Так, відповідно до ст.279-5 КУпАП посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у ч.1 ст.14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у т.ч. за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою кваліфікованого електронного підпису), відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України"Про захист персональних даних".

За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою кваліфікованого електронного підпису), відповідні органи державної влади або місцевого самоврядування, їх посадові (службові) особи зобов`язані надати відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи вантажовідправника.

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені ст.132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи).

Днем отримання постанови є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, або повнолітньому члену сім`ї такої особи. У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовляється від отримання постанови, днем отримання постанови є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову від її отримання.

У разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або Єдиному державному демографічному реєстрі адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову.

Суд зазначає, що Інструкція №512 покладає на органи Укртрансбезпеки обов`язок саме щодо направлення постанови особі за адресою місця реєстрації (проживання), що відома на момент винесення постанови відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів, при цьому обов`язку контролюючого органу здійснювати перевірку правильності адреси, що міститься в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, вказаної перевізником при реєстрації такого транспортного засобу, норми вказаного нормативно-правового акту не передбачають.

Матеріалами справи підтверджено, що номер рекомендованого поштового відправлення, яким надсилалась постанова, зазначений безпосередньо у тексті самої постанови.

Так, згідно з п. 2 роз. ІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2020 року №779 (далі Порядок ведення ЄДРТЗ) ведення ЄДРТЗ здійснюється уповноваженими посадовими особами Головного сервісного центру МВС під час виконання покладених на них функцій та завдань відповідно до законодавства шляхом обробки (унесення, накопичення, використання, узагальнення) інформації в ЄДРТЗ про зареєстровані транспортні засоби, їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби.

Пунктом 3 роз. ІІ Порядку ведення ЄДРТЗ передбачено, що до ЄДРТЗ вноситься інформація про транспортні засоби, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, відомості про їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби. Відповідно до підпункту 3 пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення ЄДРТЗ передбачено, що до ЄДРТЗ вносяться відомості про адресу реєстрації місця проживання фізичної особи або адресу місцезнаходження юридичної особи власника (співвласника) транспортного засобу.

Відповідно до п.7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, власники транспортних засобів зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. У разі припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях власники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом дев`яноста днів.

Пункт 33 Порядку передбачає, що перереєстрація транспортних засобів проводиться в разі, зокрема, зміни місця проживання фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що під час розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право використовувати відомості про місце проживання особи, відповідальної за такі правопорушення, які містяться у ЄДРТЗ, оскільки відповідальна особа зобов`язана зареєструвати відомості про своє місце проживання у ЄДРТЗ.

Як вбачається з матеріалів справи, під час винесення оскаржуваних постанов уповноважена посадова особа відповідача використала відомості про місце проживання позивача, що містилися у ЄДРТЗ, а відтак діяла у порядку та спосіб, передбачений законом.

Згідно зі ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено обов`язку уповноваженої посадової особи перевіряти чи ставити під сумнів належність відомостей, що містяться в ЄДРТЗ, під час винесення оскаржуваної постанови. Уповноважена посадова особа відповідача використала відомості про місце проживання позивача, що містились у ЄДРТЗ, при цьому, позивачем не надано суду доказів того, що під час реєстрації відомостей у ЄДРТЗ ним зазначалась інша адреса свого місця проживання або надавались данні про зміну своєї адреси.

Водночас суд зазначає, що настання негативних наслідків для позивача, у виді сплати штрафу у подвійному розмірі через не отримання постанови серії АА №00005914 від 27.02.2023 за не проживання позивача за адресою реєстрації у спірних правовідносинах не є належним способом захисту.

У даному випадку належним способом захисту є визнання протиправними дій відповідача-1.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Враховуючи результат розгляду справи підстави розподілу судових витрат відсутні.

У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України, за неявки сторін до судового засідання, фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст. ст. 5, 9, 19, 77, 241-246, 286 КАС України, суд, -

ухвалив:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку для звернення до суду з позовом, - задовольнити.

ОСОБА_1 строк звернення з адміністративним позовом до суду, - поновити.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування подвоєння адміністративного штрафу, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ).

Відповідач-1: Державна служба України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845, м. Київ, вул. Фізкультурна, буд. 9).

Відповідач-2: Київський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ 34952440, м. Харків, вул. Студенська, буд. 5/4).

Повний текст рішення складений 20.08.2024.

Суддя - Н.В.Єфіменко