Постанова

від 07.08.2024 по справі 914/1875/16

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2024 р. Справа №914/1875/16

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглядаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 04.03.2024 (вх.ЗАГС. №01-05/643/24 від 05.03.2024)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.02.2024 (повний текст складено 22.02.2024, суддя Цікало А.І.)

у справі №914/1875/16

за заявою: Товариство з обмеженою відповідальність фірми «Гетьман»

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальність фірми «Гетьман»

за участю представників:

від апелянта: Лєбєдєва К.С. - представник (в режимі відеоконференції);

від ТзОВ «ФК «Кантієро»: Авраміч В.О. - представник (в режимі відеоконференції);

інші учасники справи: не з`явилися

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.02.2024 у справі №914/1875/16 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» про заміну кредитора правонаступником; замінено кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кантієро» правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман» на суму 87 850 200,00 грн. (заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором №235/KL-13 від 24.09.2013), які не забезпечені заставою майна Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман».

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 (кредитор) звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.02.2024 у справі №914/1875/16 та направити справу для продовження розгляду справи в суд першої інстанції.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 05.03.2024 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.03.2024, після усунення скаржником недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 26.04.2024, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 01.05.2024.

25.04.2024 ТзОВ «ФК «Кантієро» подало суду відзив на апеляційну скаргу (№01-04/2841/24), в якому кредитор просив оскаржену ухвалу залишити без змін.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 відкладено розгляд справи на 22.05.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 відкладено розгляд справи на 19.06.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 розгляд справи відкладено на 07.08.2024.

06.08.2024 ТзОВ «ФК «Кантієро» подало суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів виконання зобов`язань з оплати ТзОВ «ФК «Ю-Бейс» за договором №3 про відступлення прав вимоги від 20.12.2023, а саме копію додаткової угоди №1 до договору, укладеної 02.02.2024, та квитанції №126 від 02.07.2024 про оплату 10 000,00 грн згідно з додатковою угодою №1 від 02.02.2024 до договору №3 про відступлення прав вимоги від 20.12.2023.

В судовому засіданні 07.08.2024 представник апелянта підтримала вимоги скарги, просила оскаржену ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду справи в суд першої інстанції.

Представник ТзОВ «ФК «Кантієро» підтримала клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечила, просила залишити оскаржену ухвалу без змін.

Інші учасники справи про банкрутство в судове засідання не з`явились.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення учасників справи, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

Розгляд справи в суді першої інстанції, короткий зміст оскарженої ухвали.

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.07.2016 порушено провадження у справі №914/1875/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман» (вул. Миколайчука, буд. 22, м.Львів, 79059; ідентифікаційний код 22366581) в порядку ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (за заявою боржника).

Постановою Господарського суду Львівської області від 28.07.2016 ТзОВ фірму «Гетьман» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, обов`язки ліквідатора покладено на голову ліквідаційної комісії Винника Олексія Вікторовича.

Повідомлення про визнання ТзОВ фірми «Гетьман» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури офіційно оприлюднене на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 28.07.2016 за №33963.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.11.2016, залишеною без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 та Вищого господарського суду України від 30.05.2017, затверджено реєстр вимог кредиторів ТзОВ фірми «Гетьман», відповідно до якого визнано вимоги ОСОБА_1 на суму 9 006 890,00 грн. (4 черга) та 2756,00 грн. судового збору (1 черга) та ПАТ «Банк «Київська Русь» на суму 229 111 141,94 грн. (вимоги, що забезпечені заставою майна боржника) та 2756,00 грн. судового збору (1 черга).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.07.2017 залучено до участі у справі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у зв`язку з тим, що на підставі постанови Правління НБУ від 16.07.2015 №460 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб прийняв рішення №138 про припинення тимчасової адміністрації ПАТ «Банк «Київська Русь» та розпочав процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь».

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 здійснено заміну ПАТ «Банк «Київська Русь» на правонаступника ТзОВ «Фінансова компанія «Кантієро».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.12.2023 задоволено скаргу ТзОВ «Фінансова компанія «Кантієро» на дії та бездіяльність ліквідатора ТзОВ фірми «Гетьман» Винника О.В.; відсторонено Винника О.В. від виконання повноважень ліквідатора у справі; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Солдаткіна І.В.

15.01.2024 ТзОВ «Фінансова компанія «Ю-Бейс» звернулося до Господарського суду Львівської області із заявою про заміну кредитора ТзОВ «Фінансова компанія «Кантієро» на правонаступника - ТзОВ «Фінансова компанія «Ю-Бейс», у зв`язку з укладенням договору №3 від 20.12.2023 про відступлення права вимоги за кредитним договором №235/KL-13 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 24.09.2013, що укладений між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТзОВ фірмою «Гетьман» в розмірі 87 850 200,00 грн.

Постановляючи оскаржену ухвалу про заміну кредитора правонаступником, місцевий господарський суд дійшов висновків про те, що на підставі договору про відступлення права вимоги №3 від 20.12.2023 ТзОВ «Фінансова компанія «Ю-Бейс» набуло право вимоги до ТзОВ фірми «Гетьман», що належало ПАТ «Банк «Київська Русь» (правонаступником якого є ТзОВ «Фінансова компанія «Кантієро») та було визнано ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.11.2016 у цій справі в межах вимог у розмірі 87850200,00 грн. (заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором №235/KL-13 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 24.09.2013) як вимоги, що не забезпечені заставою майна ТзОВ фірми «Гетьман».

Узагальнені доводи апелянта (кредитора - ОСОБА_1 ).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що суд першої інстанції порушив вимоги ст.42, 120, 169, 201, 202, 207 ГПК України, не перевірив інформацію про повідомлення всіх сторін справи та докази вручення їм такого повідомлення, не з`ясував наявність клопотань від учасників справи, не розглянув клопотання представника кредитора ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, розглянувши клопотання кредитора ТзОВ «Фінансова компанія «Кантієро», чим порушено основні засади господарського судочинства, визначені в ст.2 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає рівність усіх учасників судового процесу перед законом.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи (кредитора - ТзОВ «Фінансова компанія «Кантієро»).

У відзиві на апеляційну скаргу кредитор наводить такі аргументи на спростування доводів апелянта:

- за результатами дослідження матеріалів справи №914/1875/16 суд касаційної інстанції в ухвалі від 05.04.2024 встановив, що на виконання вимог процесуального законодавства Господарський суд Львівської області здійснював направлення копій ухвал від 11.09.2023, 03.10.2023, 24.10.2023, 21.11.2023, 07.12.2023, 30.01.2024, 22.02.2024, що містили інформацію/відомості про ухвалення Західним апеляційним господарським судом оскаржуваного ОСОБА_1 рішення від 09.02.2023 та постанови Верховного Суду від 05.07.2023 ухваленої за результатами касаційного перегляду Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023, тобто про дату судового засідання апелянт був повідомлений належним чином;

- про призначення судового засідання на 22.02.2024 представник апелянта додатково дізнався 13.02.2024 під час ознайомлення з матеріалами справи, однак, за період 13.02.24 - 22.02.2024 апелянт не скористався своїм правом та не надав жодних пояснень з приводу заяви ТзОВ «ФК «Ю-Бейс»;

- заява ТзОВ «Фінансова компанія «Ю-Бейс» про заміну кредитора ТзОВ «Фінансова компанія «Кантієро» на правонаступника надійшла до суду 15.01.2024, а 12.01.2024 копія заяви була направлена учасникам справи, в тому числі і апелянту, відтак апелянт мав достатньо часу щоб надати свої міркування з приводу такої заяви;

- ОСОБА_1 за 7 років розгляду справи з`явився в судове засідання лише 1 раз (через представника) - 08.11.2016 під час розгляду заяв кредиторів та затвердження реєстру вимог кредиторів;

- клопотання представника апелянта про відкладення розгляду справи, призначеного на 22.02.2024 зареєстровано судом після закінчення судового засідання від 22.02.2024, окрім того, не розгляд судом клопотання учасника провадження про відкладення розгляду справи не є підставою для скасування судового рішення; представник апелянта мала можливість подати клопотання через підсистему ЄСІТС.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

15.01.2024 в підсистемі «Електронний суд» сформовано клопотання ТзОВ «ФК «Ю-Бейс» про заміну кредитора правонаступником.

До заяви додано докази надсилання копії заяви ОСОБА_1 , а саме копії опису вкладення у цінний лист, поштової накладної та фіскального чеку АТ «Укрпошта» про оплату послуг пересилання від 12.01.2024.

В ухвалі Господарського суду Львівської області від 30.01.2024 було зазначено, що 15.01.2024 до суду за вх.№186/24 від ТзОВ «ФК «Ю-Бейс» надійшла заява про заміну кредитора ТзОВ «ФК «Кантієро» правонаступником - ТзОВ «ФК «Ю-Бейс». Вказану ухвалу надіслано на адресу ОСОБА_1 .

13.02.2024 представник ОСОБА_1 адвокат Лєбєдєва К.С. ознайомилась в Господарському суді Львівської області з матеріалами справи №914/1875/16, що підтверджується відміткою, проставленою представником на клопотанні б/н від 08.02.2024 про ознайомлення з матеріалами справи.

21.02.2024 ТзОВ «ФК «Кантієро» подало суду додаткові пояснення щодо заяви ТзОВ «ФК «Ю-Бейс» про заміну кредитора правонаступником.

22.02.2024 представник ОСОБА_1 адвокат Лєбєдєва К.С. подала на електронну пошту суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням на лікарняному. До заяви додано копію консультативного висновку сімейного лікаря від 21.02.2024.

З Автоматизованої системи діловодства суду вбачається, що вказану заяву було зареєстровано 22.02.2024 за вх.№5190/24 о 10:10:01.

Відповідно до протоколу від 22.02.2024 судове засідання розпочато о 11:15.

Отже, станом на час розгляду справи в судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи було зареєстроване в Господарському суді Львівської області.

Відповідно до п.13 розділу ІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 №814 (в редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17.10.2023 №485) процесуальні документи, що надійшли напередодні розгляду справи або в день розгляду справи, після їх реєстрації в АСДС із зазначенням дати і часу отримання цих документів негайно передаються суддям, в провадженні яких знаходяться вказані справи, із зазначенням в АСДС дати і часу передачі та отримання цих документів.

Слід зазначити, що на учасника справи не може бути покладено негативний наслідок несвоєчасної передачі клопотання від підрозділу, який здійснює реєстрацію вхідної кореспонденції, до складу суду, який розглядає справу.

Проте, з протоколу судового засідання та змісту оскарженої ухвали вбачається, що суд першої інстанції не розглянув клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Лєбєдєвої К.С. про відкладення розгляду справи.

У клопотанні представник кредитора просила визнати поважними причини неявки адвоката Лєбєдєвої К.С. в судове засідання 22.02.2024 у зв`язку з перебуванням на лікарняному, відкласти розгляд справи на іншу дату та проводити розгляд за її участю.

Стаття 202 ГПК України визначає наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Відповідно до п.1 та п.2 ч.2 ст.202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У цьому випадку представниця кредитора була обізнана про дату, час та місце судового засідання, проте звернулася до суду з проханням визнати причини неявки в судове засідання поважними, відкласти розгляд справи на іншу дати та провести розгляд за її участю.

Документально підтверджена тимчасова непрацездатність адвоката, який здійснює представництво учасника справи в господарському суді, може бути визнана поважною причиною неявки в судове засідання за результатами розгляду судом відповідного клопотання, однак, у цьому випадку суд першої інстанції не здійснював розгляд такого клопотання, що є порушенням процесуального права.

Апеляційний суд також бере до уваги, що розгляд питання про заміну кредитора правонаступником стосується інтересів інших кредиторів у справі, які мають право надавати письмові чи усні пояснення щодо такої заміни.

Відповідно до ч.2 ст.169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Відповідно до п.2, п.3 ч.1 ст.42 ГПК України учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Аргументи ТзОВ «ФК «Кантієро» про те, що представник ОСОБА_1 адвокат Лєбєдєва К.С. ознайомилась з матеріалами справи та мала можливість подати письмові заперечення проти задоволення клопотання ТзОВ «ФК «Ю-Бейс» про заміну кредитора правонаступником, колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє, адже учасник справи не може бути позбавлений права надання усних пояснень, міркувань чи заперечень щодо заяв та заперечень інших учасників справи, в тому числі заявлених під час судового засідання.

Також слід відхилити доводи ТзОВ «ФК «Кантієро» про те, що ОСОБА_1 не брав участі в судових засіданнях в період після визнання його кредиторських вимог у 2016 році до лютого 2024 року, оскільки представник кредитора ознайомилась з матеріалами справи та звернулась до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, у якому повідомила про намір брати участь у судових засіданнях.

У статті 280 ГПК України, на яку покликається апелянт у скарзі, визначено підстави для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Однак, ухвала постановлена за результатами розгляду заяви про заміну кредитора правонаступником у справі про банкрутство не є ухвалою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, відтак відсутні правові підстави для застосування ст.280 ГПК України.

Також матеріалами справи підтверджується та не заперечується апелянтом факт обізнаності представника кредитора про дату, час та місце розгляду справи, тому відсутні підстави для застосування п.3 ч.2 ст.277 ГПК України, на яку покликається апелянт і відповідно до якої порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до ч.4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що заява ТзОВ «ФК «Ю-Бейс» про заміну кредитора правонаступником обґрунтована фактом відступлення права вимоги до боржника новому кредитору на підставі договору №3 від 20.12.2024.

Так, ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.11.2016 визнано кредиторські вимоги АТ «Банк «Київська Русь» на загальну суму 229111141,94 грн., з яких: 120028934,64 грн. - заборгованість за кредитом; 36233242,11 грн. - заборгованість по відсотках; 33204030,58 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків; 32545773,50 грн. - 30% річних за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків; 7099161,11 грн. - інфляційні), як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника.

Вказані вимоги окремо внесені до реєстру вимог кредиторів ТзОВ фірми «Гетьман» як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника та які підлягають погашенню за рахунок майна, що є предметом застави у позачерговому порядку.

В ухвалі Господарського суду Львівської області від 08.11.2016 встановлено таке:

- заявлені вимоги на суму 20920117,03 грн. (з яких: 12178734,64 грн. - заборгованість за кредитом; 970359,28 грн. - заборгованість по відсотках; 254078,84 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків; 158052,12 грн. - 30% річних за несвоєчасне погашення відсотків; 2851608,92 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 3447733,32 грн. - 30% річних за несвоєчасну сплату кредиту; 1059549,91 грн. - прострочена заборгованість по кредиту з урахуванням індексу інфляції) виникли на підставі кредитного договору №229/KL-13, по якому ТзОВ фірми «Гетьман» виступає позичальником; зазначені вимоги забезпечені заставою майна боржника, відповідно до умов договору іпотеки від 19.08.2013, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюком О.І., зареєстрованого в реєстрі за №3527 (з подальшими змінами та доповненнями), договору застави товарів в обороті №229/KL-13 (ТО) від 19.08.2013 (з подальшими змінами та доповненнями), договору застави товарів в обороті №229/KL-13 (ТО-2) від 28.01.2014 (з подальшими змінами та доповненнями), договору застави товарів в обороті №229/KL-13 (ТО-3) від 28.02.2014 (з подальшими змінами та доповненнями);

- заявлені вимоги на суму 169 489 585,03 грн. (з яких: 87 850 200,00 грн. - заборгованість за кредитом; 28 659 549,55 грн. - заборгованість по відсотках; 5 805 751,54 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків; 6 485 809,06 грн. - 30% річних за несвоєчасне погашення відсотків; 18 696 960,99 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 17 071 702,69 грн. - 30% річних за несвоєчасну сплату кредиту; 4 919 611,20 грн. - прострочена заборгованість по кредиту з урахуванням індексу інфляції) виникли на підставі кредитного договору №235/KL-13, по якому ТзОВ фірми «Гетьман» виступає позичальником; зазначені вимоги забезпечені заставою майна боржника, відповідно до умов договору іпотеки від 29.10.2013, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюком О.І., зареєстрованого в реєстрі за №4424 (з подальшими змінами та доповненнями), договору іпотеки від 30.10.2013, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюком О.І., зареєстрованого в реєстрі за №4437, договору іпотеки від 31.10.2013, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюком О.І., зареєстрованим в реєстрі за №4492 (з подальшими змінами та доповненнями), договору іпотеки від 21.11.2013, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюком О.І., зареєстрованим в реєстрі за №4781, договору застави №235/KL-13 (ОЗ) від 31.10.2013 (з подальшими змінами та доповненнями);

- заявлені вимоги на суму 38701439,88 грн. (з яких: 20000000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 6603333,28 грн. - заборгованість по відсотках; 1339075,16 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків; 1495927,91 грн. - 30% річних за несвоєчасне погашення відсотків; 4256555,13 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 3886548,40 грн. - 30% річних за несвоєчасну сплату кредиту; 1120000,00 грн. - прострочена заборгованість по кредиту з урахуванням індексу інфляції) виникли на підставі кредитного договору №236/KL-13, по якому ТзОВ фірма «Гетьман» є майновим поручителем, відповідно до умов договору застави №236/KL-13 (ТО) від 29.09.2014.

Також у цій ухвалі суд встановив, що 31.10.2016, тобто вже поза межами встановленого ч.3 ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» місячного строку, ПАТ «Банк «Київська Русь» звернувся до суду із уточненням до заяви із грошовими вимогами, у якому просив визнати забезпеченими заставою вимоги на суму 67814868,88 грн., вимоги на суму 130240139,45 грн. - четверта черга, вимоги на суму 31056133,61 грн. - шоста черга, водночас суд дійшов висновку про те, що за змістом ст. ст. 23, 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», стосовно грошових вимог конкурсних кредиторів не передбачено подання поза межами присічного місячного строку будь-яких доповнень та уточнень до вже поданих заяв з грошовими вимогами до боржника.

У постанові Вищого господарського суду від 30.05.2017, якою залишено без задоволення касаційну скаргу ПАТ «Банк «Київська Русь», залишено без змін ухвалу Господарського суду Львівської області від 08.11.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.01.2016, вказано, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що кредиторські вимоги ПАТ «Банк «Київська Русь» до боржника - ТзОВ фірми «Гетьман» на загальну суму 229 111 141,94 грн. є такими що забезпечені заставою майна боржника, які повинні бути внесені окремо до реєстру вимоги кредиторів, враховуючи вимоги ч.8 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згодом, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 було здійснено заміну ПАТ «Банк «Київська Русь» на правонаступника - ТзОВ «ФК «Кантієро».

У вказаній ухвалі Західний апеляційний господарський суд встановив, що 22.04.2020 між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТзОВ «Фінансова компанія «Ю-Бейс» укладено договір №UA-EA-2020-03-12-000009-b/42/1 від 22.04.2020 про відступлення права вимоги, відповідно до п.1 якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває право вимоги банку до позичальників та/або заставодавців та/або поручителів та/або юридичних осіб.

В подальшому між ТзОВ «ФК «Ю-Бейс» та ТзОВ «ФК «Кантієро» укладено договір №1 від 06.05.2020 про відступлення права вимоги, згідно з умовами якого до ТзОВ «ФК «Кантієро» перейшли всі права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення щодо боржника - ТзОВ фірми «Гетьман».

Отже, ТзОВ «ФК «Кантієро» є забезпеченим кредитором боржника, усі вимоги якого внесено до реєстру вимог кредиторів окремо як такі, що підлягають задоволенню за рахунок реалізації заставного майна боржника.

23.12.2023 ТзОВ «ФК «Кантієро» (кредитор) та ТзОВ «ФК «Ю-Бейс» (новий кредитор) уклали договір про відступлення прав вимоги, згідно з п.1 якого кредитор відступає новому кредитору, а кредитор набуває частину права грошової вимоги кредитора до ТзОВ «Фірма «Гетьман» (боржник) за кредитним договором №235/KL-13 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 24.09.2013, що укладений між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТзОВ «Фірма «Гетьман» в розмірі 87 850 200,00 грн. (заборгованість по кредиту), а новий кредитор сплачує кредитору за права вимоги грошові кошти в сумі та порядку, визначених цим договором.

В п.1 договору сторони вказали, що права кредитора за кредитним договором переходять до нового кредитора частково та не забезпечені заставою майна боржника.

Відповідно до п.3 договору новий кредитор зобов`язаний повідомити боржників про відступлення права вимоги за кредитним договором протягом 5 календарних днів з дня підписання цього договору у порядку, передбаченому законодавством або чинним договором.

В п.5 договору сторони погодились, що за відступлення прав вимоги за кредитним договором, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує кредитору грошові кошти в сумі 10 000,00 грн - ціна договору. Ціна договору має бути сплачена новим кредитором кредитору до 05.02.2024.

Відповідно до п.6 договору наявні в кредитора документи, що підтверджують права вимоги до боржника, передаються кредитором новому кредитору за відповідним актом не пізніше 5 днів із дати підписання цього договору.

В пункті 14 сторони домовились, що договір укладається з розстрочкою оплати ціни договору до 05.02.2024.

У додатку №1 до договору сторони вказали, що станом на 20.12.2023 - дату укладення договору про відступлення прав вимоги, заборгованість боржника перед кредитором за кредитним договором становить 169 489 585, 03 грн., яка складається з:

- заборгованості по кредиту - 87 850 200,00 грн.;

- заборгованість по процентах - 28659 549,55 грн;

- прострочена заборгованість по кредиту - 4 919 611,0 грн;

- штрафні санкції (30% річних) за несвоєчасне погашення процентів - 6 485 809,06 грн.;

- штрафні санкції (30% річних) за несвоєчасне погашення кредиту - 17 071 702,69 грн.

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 18 696 960,99 грн.;

- пеня за несвоєчасну сплату процентів - 5 805 751,54 грн.;

розмір грошових вимог до боржника підтверджується ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.11.2016 у справі №914/1875/16.

Відповідно до акту прийому-передачі від 20.12.2023 до договору №3 про відступлення права вимоги від 20.12.2023 ТзОВ «ФК «Кантієро» та ТзОВ «ФК «Ю-Бейс» підтвердили передачу і прийняття ряду перелічених в акті документів, зокрема, кредитного договору №235/KL-13 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 24.09.2013 (позичальник - ТзОВ «Фірма «Гетьман») з договорами про внесення змін і доповнень до кредитного договору, укладеними в період з 30.09.2013 до 02.03.2015.

У додаткових поясненнях від 21.02.2024 ТзОВ «ФК «Кантієро» (а.с.148-153, том 27) наголошує, що ТзОВ «ФК «Кантієро» відступило ТзОВ «ФК «Ю-Бейс» чітко виокремлену частину заборгованості за кредитним договором №235/KL-13, а саме тіло кредиту у розмірі 87 850 200,00 грн.

Як зазначає кредитор, враховуючи загальний розмір заборгованості за кредитним договором №235/KL-13 (169 489 585,03 грн), загальну вартість майна, переданого боржником в забезпечення зобов`язань за кредитним договором №235/KL-13(17 466 270,00 грн.), а також черговість погашення заборгованості у випадку надходження коштів за договором (п.4.9. кредитного договору №235/KL-13) тіло кредиту у розмірі 87 850 200,00 грн. є не забезпеченою вимогою кредитора, адже відповідно до ч.2 ст.45 КУзПБ забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Суд першої інстанції врахував, що відповідно до умов договору про відступлення права вимоги №3 від 20.12.2023, ТзОВ «Фінансова компанія «Кантієро» відступило право вимоги за кредитним договором №235/KL-13 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 24.09.2013 новому кредитору - ТзОВ «Фінансова компанія «Ю-Бейс» у розмірі 87850200,00 грн., тобто частково. Зазначені вимоги є заборгованістю по тілу кредиту (основний борг). При цьому, права вимоги за забезпечувальними договорами (договір іпотеки від 29.10.2013, реєстраційний №4424; договір іпотеки від 30.10.2013, реєстраційний №4437; договір іпотеки від 31.10.2013, реєстраційний №4492; договір іпотеки від 21.11.2013, реєстраційний №4781, договір застави №235/KL-13 (ОЗ) від 31.10.2013) новому кредитору - ТзОВ «Фінансова компанія «Ю-Бейс» не були відступлені, а в абз. 2 п.2 договору про відступлення права вимоги №3 від 20.12.2023 зазначено, що права кредитора переходять до нового кредитора частково та не забезпечені заставою майна боржника (ТзОВ фірми «Гетьман»).

Отже, за висновком суду першої інстанції на підставі договору про відступлення права вимоги №3 від 20.12.2023, ТзОВ «Фінансова компанія «Ю-Бейс» набуло право вимоги до ТзОВ фірми «Гетьман», що належало ПАТ «Банк «Київська Русь» (правонаступником якого є ТзОВ «Фінансова компанія «Кантієро») та визнано ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.11.2016 у цій справі в межах вимог у розмірі 87850200,00 грн. (заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором №235/KL-13 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 24.09.2013), як вимоги, що не забезпечені заставою майна боржника.

Частиною першою статті 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законодавцем передбачено можливість відступлення первісним кредитором новому кредитору як повного обсягу прав та обов`язків, належних йому на момент відступлення (універсальне правонаступництво), так і можливість відступлення прав лише у певній частині, що обумовлюється сторонами в договорі відступлення права вимоги (сингулярне правонаступництво).

Згідно з ч.1 ст.52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ст.43 КУзПБ, у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Відповідно до абз.3 ч.2 ст.45 КУзПБ забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що системний аналіз положень статей 43, 45 Кодексу України з процедур банкрутства та статей 512, 514 Цивільного кодексу України, дозволяє зробити висновок про те, що у справах про банкрутство на будь-якій стадії їх розгляду можливе сингулярне правонаступництво кредитора у разі вибуття чи заміни кредитора у зобов`язанні.

Разом з тим, суд першої інстанції не врахував, що у цьому випадку вимоги ТзОВ «Фінансова компанія «Кантієро» до боржника є забезпечені у повному обсязі, судовими рішеннями у цій справі (ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.11.2016, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 30.05.2017), які були постановлені в період чинності Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», встановлено, що кредитор не відмовився у визначеному законом порядку від забезпечення вимог чи їх частини.

Також в матеріалах справи відсутні докази звернення кредитора чи його правонаступника із заявами про відмову від частини забезпечення вимог після введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства.

Під час ліквідаційної процедури ТзОВ фірми «Гетьман» ліквідатор здійснював дії, спрямовані на продаж майна банкрута, забезпеченого заставою майна боржника, однак заявник у клопотанні про заміну кредиторів не наводить обставин, які б вказували на те, що вартості заставного майна недостатньо для покриття всіх вимог кредитора, та не надає відповідних доказів.

Суд першої інстанції таких обставин не перевірив, врахувавши лише те, що ТзОВ «ФК «Кантієро» та ТзОВ «ФК «Ю-бейс» в договорі про відступлення права вимоги самостійно обумовили, що предмет договору є вимогами, які не забезпечені заставою майна.

Окрім того, відповідно до п.5 договору №3 від 20.12.2023 про відступлення права вимоги, сторони узгодили, що оплата за договором має бути здійснена до 05.02.2024 і доказів такої оплати на момент постановлення судом оскарженої ухвали матеріали справи не містять.

Також до заяви про заміну кредитора правонаступником не додано первинних документів - кредитних договорів, на підставі яких виникло право вимоги до боржника, і які мають бути у заявника відповідно до змісту акту прийому-передачі від 20.12.2023.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (частина перша статті 512 ЦК України).

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Згідно зі статтею 514 ЦК України нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, на підтвердження набуття своїх прав за правочином, новий кредитор має подати відповідні первинні документи, що засвідчують дійсність переданої вимоги та їх розмір, зокрема, відповідні кредитні договори та платіжні документи.

Оскільки заявник не надав суду доказів оплати ціни договору про відступлення права вимоги та первинних документів (кредитних договорів), передчасним є висновок суду про перехід прав вимоги до нового кредитора та необхідність заміни сторони (кредитора) у цій справі його правонаступником в порядку статті 52 Господарського процесуального кодексу України, адже заявник не подав суду доказів, які б підтверджували належність виконання його зобов`язань за договором.

Наведені обставини є самостійною та достатньою підставою для відмови ТзОВ «Фінансова компанія «Ю-Бейс» у задоволенні заяви про заміну кредитора у цій справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 06.09.2023 у справі №466/3066/13-ц, та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 19.09.2023 у справі №910/14130/16.

Отже, місцевий господарський суд при дослідженні договору відступлення права вимог не перевірив реальності його виконання.

При цьому, колегія суддів відхиляє клопотання ТзОВ «ФК «Кантієро», подане 05.08.2024 до суду апеляційної інстанції, про долучення до матеріалів справи доказів виконання зобов`язань ТзОВ «ФК «Ю-Бейс» за договором №3 від 20.12.2024, а саме: додаткової угоди №1 від 02.02.2024 до договору, за якою ТзОВ «ФК «Кантієро» та ТзОВ «ФК «Ю-Бейс» домовились викласти пункт 5 договору в новій редакції (ціна договору сплачується до 05.07.2024, а не до 05.02.2024) та платіжної інструкції №126 від 02.07.2024 про оплату на суму 10 000, 00 грн. з призначенням платежу «оплата згідно з додатковою угодою №1 від 02.02.2024 до договору про відступлення прав вимоги №3 від 20.12.2023».

Відповідно до ч.3 ст.269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст.269 ГПК України, незалежно від причин неподання учасником справи таких доказів.

Проте, у клопотанні про долучення доказів ТзОВ «ФК «Кантієро» жодним чином не обґрунтовує об`єктивної неможливості подання доказів до суду першої інстанції, не надає доказів існування таких обставин, подана в якості доказу здійснення оплати ціни договору платіжна інструкція датована 02.07.2024, а отже, такий доказ не існував на момент постановлення оскарженої ухвали та не може братись до уваги судом апеляційної інстанції під час здійснення апеляційного перегляду справи в цій частині.

Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 слід задовольнити частково, ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.02.2024 в частині розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» про заміну кредитора правонаступником у справі №914/1875/16 скасувати, та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні клопотання про заміну кредитора правонаступником відмовити.

Керуючись ст.ст.86, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 б/н від 04.03.2024 (вх.ЗАГС. №01-05/643/24 від 05.03.2024) - задоволити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.02.2024 в частині розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» про заміну кредитора правонаступником у справі №914/1875/16 - скасувати.

3. Прийняти в скасованій частині нове рішення, яким в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» про заміну кредитора правонаступником (вх.№186/24 від 15.01.2024) у справі №914/1875/16 - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 19.08.2024.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.