Постанова

від 07.08.2024 по справі 907/676/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2024 р. Справа №907/676/23

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглядаючи апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Будівельне управління «Промжитлобуд» від 07.05.2024 (вх. №01-05/1337/24 від 08.05.2024)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.04.2024 (суддя Андрейчук Л.В., повний текст складено 18.04.2024)

у справі № 907/676/23

за позовом: Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, код ЄДРПОУ - 36541721, 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3,

до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю будівельне управління «Промжитлобуд», код ЄДРПОУ - 01269129, 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Бестужева-Рюміна Олексія, буд. 4, кв. 82,

про стягнення 673 332,96 грн.

за участю представників: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18.04.2024 у справі №907/676/23 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю будівельне управління «Промжитлобуд» на користь Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради заборгованість по орендній платі у розмірі 673 332,96 грн за договором оренди земельної ділянки комунальної власності від 02.12.2019 з кадастровим номером 2110100000:65:001:0077 площею 2,2319 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств по вул. Сергія Мартина (вул. Паризької Комуни), 2 в м. Ужгороді, а також 10 099,99 грн витрат позивача з оплати судового збору за подання позовної заяви.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.04.2024 у справі №907/676/23 та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову повністю. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2024 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 відкрито апеляційне провадження; призначено розгляд справи на 05.06.2024; встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу; витребувано матеріали справи з господарського суду Закарпатської області.

03.06.2024 Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради подано до апеляційного суду відзив (вх. № 01-04/3747/24), в якому позивач просить вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 відкладено розгляд апеляційної скарги на 26.06.2024.

26.06.2024 представник Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради подав до апеляційного суду заяву (вх.№01-04/4321/24) про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 відкладено розгляд апеляційної скарги на 07.08.2024.

07.08.2024 представник ТзДВ «Будівельне управління «Промжитлобуд» подав клопотання (вх.№ 01-04/5169/24), в якому просив суд визнати неможливість вирішення спору у даному судовому засіданні та оголосити перерву з метою з`ясування обставин правомірності та чинності податкових повідомлень-рішень №6103/07-16-07-07 та №6104/07-16-07-07 від 26.06.2024, а також підставності позовних вимог у справі №907/507/24, що знаходиться на розгляді господарського суду Закарпатської області за позовом товариства до Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування пункту 1.6 рішення Ужгородської міської ради №1562 від 30.05.2019 в частині передання товариству земельної ділянки площею 2,2319 га. по вул. Сергія Мартина, 2, та визнання недійсним договору оренди землі від 02.12.2019, що визнаний укладеним постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі №907/801/19.

Щодо заявленого клопотання колегія суддів дійшла висновку про його необґрунтованість та відмовила у його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідачем у поданому клопотанні не обґрунтовано неможливості подання відповідних доказів до суду першої інстанції та не ставилося питання щодо поновлення строку на їх подання в суді апеляційної інстанції; не обґрунтовано яким саме чином вирішення викладених у клопотанні питань вплине на розгляд даної справи по суті; окрім того, суд апеляційної інстанції двічі відкладав розгляд апеляційної скарги на підставі поданих представником відповідача клопотань, і в жодному із яких ним не ставилося питання щодо неможливості розгляду цієї справи до моменту вирішення справи №907/507/24. Суд зазначає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій відповідно до положень ч.4 ст.13 ГПК України, що в сукупності є підставою для відмови у задоволенні поданого клопотання.

В судове засідання 07.08.2024 сторони участі уповноважених представників не забезпечили, причин неявки суду не повідомили. Після розгляду апеляційної скарги до суду надійшло клопотання представника департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради (вх.№01-04/5175/24 від 07.08.2024, зареєстроване о 14:32:40) про відкладення розгляду справи, яке не розглядалося.

За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Статтею 43 ГПК України встановлений обов`язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України).

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою, учасники були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, достатність матеріалів справи для їх розгляду по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, відтак рішення господарського суду Закарпатської області від 18.04.2024 слід залишити без змін, з огляду на таке.

Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст позовних вимог, заперечень відповідача та рішення суду першої інстанції.

Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Будівельне управління Промжитлобуд про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 673 332,96 грн за договором оренди земельної ділянки комунальної власності від 02.12.2019 з кадастровим номером 2110100000:65:001:0077 площею 2,2319 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств по вул. Сергія Мартина (вул. Паризької Комуни), 2 в м. Ужгороді, що укладений між сторонами та визнаний постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 по справі №907/801/19.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що орендар не виконував договірних зобов`язань в частині своєчасності та повноти оплати орендних платежів чим порушив умови договору, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 673 332,96 грн.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, стверджував про відсутність правових підстав для нарахування орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:65:001:0077 площею 2,2319 га, позаяк у відповідача залишається чинним право постійного користування на вказану земельну ділянку згідно державного акту на право постійного користування землею серія та номер ІІ-ЗК 000199 від 11.02.1999.

Повністю задовольняючи позовні вимоги, господарський суд дійшов таких висновків:

- постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі №907/801/19 визнано укладеним між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради (в подальшому назву змінено на Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради) та Товариством з додатковою відповідальністю будівельне управління Промжитлобуд, договір оренди земельної ділянки комунальної власності від 02.12.2019 з кадастровим номером 2110100000:65:001:0077 площею 2,2319 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств по вул. Сергія Мартина (вул. Паризької Комуни), 2 в м. Ужгороді; на підставі вказаного рішення, 15.09.2022 приватним нотаріусом Селехманом О.А. було зареєстровано за ТзОВ Будівельне управління Промжитлобуд право оренди земельної ділянки площею 2,2319 га, кадастровий номер 2110100000:65:001:0077, по вул. Сергія Мартина (вул. Паризької Комуни), 2 в м. Ужгороді;

- за умовами договору, орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств по вул. Сергія Мартина (вул. Паризької комуни), 2;

- орендар взяті на себе договірні зобов`язання в частині своєчасності та повноти оплати орендних платежів не виконував, чим порушив умови договору, в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 673 332,96 грн. за період з липня до грудня 2020 року;

- зважаючи на те, що рішення у справі №907/66/23, на які посилається відповідач як на преюдиційні, не набрали законної сили, доводи відповідача про відсутність правових підстав для нарахування позивачем та сплати відповідачем орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:65:001:0077 площею 2, 2319 га за договором оренди земельної ділянки комунальної власності від 02.12.2019, які встановлені у справі №907/66/23, не беруться до уваги судом.

Узагальнені доводи апелянта (відповідача) та заперечення позивача.

Вимоги апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю Промжитлобуд обґрунтовано тим, що оскаржене рішення, в окремих його частинах, не відповідає вимогам встановленим статтею 236 ГПК України, а саме судом не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, допущено помилки при їх оцінці, досягнуто необґрунтованих висновків, які не мотивовано належним чином, порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, на підтвердження чого апелянт наводить такі доводи:

- рішення в господарській справі №907/825/22 та в адміністративній справі №260/5560/22 констатують належність товариству речового права по земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:65:001:0077 саме на умовах постійного та безоплатного користування, чого господарським судом не враховано;

- при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції дійшов хибного переконання, що обставини викладені у постанові Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі №907/801/19 мають будь-яку перевагу чи більшу релевантність над сукупністю обставин, що викладені у рішеннях у справах №907/825/22 та №260/5560/22;

- спростовуючи наявність заборгованості з орендної плати за період з липня до грудня 2020 року перед позивачем відповідач доводив, що 11.02.1999 на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія та номер ШШ-ЗК 000199 у Закритого акціонерного товариства Будівельне управління Промжитлобуд виникло право постійного користування земельною ділянкою, що розташована за адресою Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Паризької Комуни,2 під належним йому на праві власності нерухомим майном; із листа виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 17.01.2022 за №52/03-17 слідує відсутність в розпорядженні міської ради відомостей про припинення права постійного користування, що випливає із вказаного державного акта, відтак такий є не припиненим та не скасованим;

- відповідач вказує, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 25.05.2023 у справі №907/825/22, яке залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 визнано укладеним з дня набрання законної сили судового рішення договору купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:65:001:0077 площею 2,2319 га між позивачем та відповідачем, проте в межах цієї справи також встановлено, що відповідач згідно з платіжними дорученнями №1 від 30.06.2024, №4 від 25.08.2021, №6 від 08.09.2021, №7 від 23.09.2021 №8 від 23.09.2021 та № 0 від 13.10.2021 здійснив повну сплату вартості земельної ділянки; натомість Ужгородська міська рада, як орган уповноважений на укладення договору, за відсутності законодавчо визначених перепон, починаючи із 13.10.2021 неправомірно ухилялася від обов`язку щодо його укладення;

- грубим порушенням та беззаперечною підставою для скасування оскарженого рішення є те, що матеріали справи містять копії рішень по справах №907/825/22 та №260/5560/22, які набрали законної сили та містять ряд преюдиційних обставин, про які представник відповідача повідомив суд, однак такі не враховано, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач навів такі аргументи на спростування доводів скаржника:

- з дати прийняття постанови Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 по справі №907/801/19 ТзДВ «БУ «Промжитлобуд» жодного разу не сплачувало орендну плату, яка визначена договором;

- відповідно до відомостей Головного управління ДПС у Закарпатській області станом на 13.09.2023 ТзДВ «БУ «Промжитлобуд» податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:65:001:0077 площею 22319 кв.м. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд будівельних організацій та підприємств по вул. Сергія Мартина, 2, протягом 2018-2023 років не подавалися, нарахування та сплата земельного податку або орендної плати за вказану земельну ділянку не здійснювалися;

- необґрунтованим також є посилання відповідача про те, що судом першої інстанції не враховано рішення суду у справі №907/825/22, в яких на думку відповідача встановлено деліктну поведінку Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, яка в основній мірі і зумовила протиправне нарахування Товариству орендної плати, позаяк укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки з 13.10.2021, в силу вказівок абзацу четвертого (4) частини першої (1) статті 31 Закону України «Про оренду землі», потягло б за собою припинення нарахування орендної плати (в зв`язку із поєднанням в одній особі власника ділянки та землекористувача);

- предметом позову у справі, яка розглядається, є стягнення заборгованості по орендній платі, що виникла у період з липня 2020 року по грудень 2020 року, в свою чергу, рішеннями у справі №907/825/22 встановлено преюдиціальні обставини, які полягають в тому, що згідно платіжних доручень №1 від 30.06.2021, №4 від 25.08.2021, №6 від 08.09.2021, №7 від 23.09.2021, №8 від 23.09.2021 та №10 від 13.10.2021 ТзДВ «БУ «Промжитлобуд» здійснена повна сплата вартості земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:65:001:0077, тобто, тільки після 13.10.2021 (повної сплати вартості земельної ділянки) у відповідача виникло право на укладення договору купівлі-продажу цієї земельної ділянки;

- спір у справі №907/825/22 не стосувався жодних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем до 13.10.2021;

- оскаржене рішення ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права за результатами всебічно і повно з`ясованих всіх фактичних обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та об`єктивно оцінених доказів, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті.

Фактичні обставини справи, правильно встановлені судом першої інстанції за результатами оцінки доказів.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі №907/801/19 визнано укладеним між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради (в подальшому назву змінено на департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради) та Товариством з додатковою відповідальністю Будівельне управління Промжитлобуд, договір оренди земельної ділянки комунальної власності від 02.12.2019 з кадастровим номером 2110100000:65:001:0077 площею 2,2319 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств по вул. Сергія Мартина (вул. Паризької Комуни), 2 в м. Ужгороді.

На підставі вказаного рішення, 15.09.2022 приватний нотаріус Селехман О.А. зареєстрував за Товариством з додатковою відповідальністю Будівельне управління Промжитлобуд право оренди земельної ділянки площею 2,2319 га, кадастровий номер 2110100000:65:001:0077, по вул. Сергія Мартина (вул. Паризької Комуни), 2 в м. Ужгороді.

Відповідно до пункту 1 вказаного договору, орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств по вул. Сергія Мартина (вул. Паризької комуни), 2.

Товариство з додатковою відповідальністю Будівельне управління Промжитлобуд є власником нерухомого майна, а саме будівель та споруд під літерами Б, В, Е, К, Л, Л1, М, 3, площею 0,1137 га, розташованих на земельній ділянці по вул. Сергія Мартина (вул. Паризької комуни), 2, що підтверджується матеріалами інвентаризаційної справи №2258 на будинок №2. На цій земельній ділянці наявні: склад-гараж (літ. Б), РБУ (літ. В), майстерня столярна (літ, Е), склад-гаражі (літ. К), склад (літ. Л), навіс (літ Л1), вбиральня (літ. М), склад (літ. З).

Отже, відповідач використовує земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:65:001:0077.

Згідно з п. 27 розділу Інші права та обов`язки сторін договору, орендодавець земельної ділянки має право вимагати від орендаря: своєчасного внесення орендної плати; виконання інших обов`язків, передбачених ст. 96 ЗК України.

Позивач зазначає, що орендар в строки, в порядку та на умовах, що передбачені договором оренди землі не виконував своїх грошових зобов`язань щодо сплати орендної плати (згідно розділу Орендна плата та вимог ст. 96 ЗК України, Закону України Про оренду землі), в результаті чого в останнього виникла заборгованість, за період з липня 2020 року по грудень 2020 року в сумі 673 332,96 грн.

З метою вирішення справи у позасудовому порядку, 22.12.2021 Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради було направлено на адресу відповідача претензію №32.01-13/431 про погашення заборгованості по орендній платі з вимогою погасити заборгованість, яка виникла внаслідок порушення відповідачем умов договору.

08.06.2022 позивач повторно направив на адресу відповідача претензію №32.01-13/172 з вимогою сплатити заборгованість, однак відповідач заборгованість не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Позовні вимоги обґрунтовано обставинами існування між сторонами договірних відносин з оренди землі.

Відповідно ст.792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до визначення, наведеного у статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За приписами статті 5 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

За змістом статей 13, 15, 18 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з положеннями ст. 20 Закону України «Про оцінку земель», за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За умовами договору (п. 5), нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2,2319 га (кадастровий номер 2110100000:65:001:0077) на час укладення договору та відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданої управлінням Держгеокадастру в Ужгородському р-ні Закарпатської обл. №1752 від 13.05.2019, становить 19 238 085,24 грн.

Відповідно пункту 10 Договору, оренда плата за землю вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 7% нормативної грошової оцінки землі щорічно, що складає 1 346 665,97 грн на рік.

Згідно з пунктом 11 зазначеного договору, орендна плата вноситься Орендарем щомісячно протягом 30 календарних днів, за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в розмірі 112 222,16 грн на рахунок орендодавця.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (пункт 12 договору).

Статтею 204 ЦК встановлюється презумпція правомірності правочину, яка означає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору, закріпленої у ст.204 ЦК, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

У постанові від 28.07.2021 у справі №759/24061/19 Верховний Суд виклав висновок, що спростування презумпції правомірності правочину відбувається: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Слід наголосити, що договір оренди земельної ділянки комунальної власності від 02.12.2019 між позивачем та відповідачем визнано укладеним постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі №907/801/19, яка набрала законної сили та є чинною.

Визначений в п.19 договору строк оренди до 30.05.2024, а в п.40 договору визначено, що дія договору розповсюджується на період від 30.05.2019 до завершення строку його дії, визначеного рішенням сесії Ужгородської міської ради про затвердження землевпорядної документації (рішення УМР від 30.05.2019 №1562 пункт 1.6.).

Також у постанові Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі №907/801/19 встановлено, що рішенням сесії Ужгородської міської ради про затвердження землевпорядної документації (рішення УМР від 30.05.2019 №1562) земельну ділянку передано в оренду строком на 5 років до 30.05.2024.

Отже у спірний період з липня до грудня 2020 року такий договір був чинним та обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи встановлені обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги позивача про стягнення суми 673 332,96 грн за договором оренди земельної ділянки комунальної власності від 02.12.2019 з кадастровим номером 2110100000:65:001:0077 площею 2,2319 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств по вул. Сергія Мартина (вул. Паризької Комуни), 2 в м. Ужгороді, є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а тому, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Водночас, доводи позивача, висловлені в позовній заяві про те, що договір оренди від 02.12.2019, визнаний укладеним судовим рішенням від 19.10.2021, є чинним на момент звернення позивача до суду є необґрунтованими в силу вимог ст.31 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої договір оренди землі припиняється в разі поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря. Аналогічну умову припинення договору містить п.34 договору оренди, відповідно до якого договір припиняється у разі придбання орендарем земельної ділянки у власність.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував преюдиційних для спірних правовідносин обставин, встановлених у справах №907/825/22 та №260/5560/22, є безпідставними з огляду на те, що такі обставини не спростовують існування у відповідача заборгованості зі сплати орендних платежів за землю за заявлений до стягнення позивачем період з липня до грудня 2020 року.

Так, у справі №907/825/22 рішенням Господарського суду Закарпатської області від 25.05.2023, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.10.2023, позовні вимоги ТзДВ «Будівельне управління «Промжитлобуд» задоволено повністю; вирішено вважати укладеним з дня набрання чинності рішенням суду договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:65:001:0077 площею 2,2319 га, між Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 36541712), як продавцем, та Товариством з додатковою відповідальністю «Будівельне управління «Промжитлобуд» (код ЄДРПОУ 01269129), як покупцем, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, розташованої у місті Ужгороді по вулиці Сергія Мартина (Паризької Комуни), №2, на відповідних умовах.

У вказаному рішенні було встановлено такі обставини:

- рішенням Ужгородської міської ради №357 від 03.08.2021 вирішено продати Товариству з додатковою відповідальністю «Будівельне управління «Промжитлобуд» земельну ділянку площею 2,2319 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств по вул. Сергія Мартина (вул. Паризької Комуни), 2; Департаменту міського господарства укласти від імені міської ради договір купівлі продажу вищезаначеної земельної ділянки;

- відповідач на виконання рішення Ужгородської міської ради №357 від 03.08.2021 щодо продажу земельної ділянки виставив позивачу рахунки-фактури на оплату вартості вказаної земельної ділянки;

- згідно з платіжними дорученнями №1 від 30.06.2021, №4 від 25.08.2021, №6 від 08.09.2021, №7 від 23.09.2021, №8 від 23.09.2021 та №10 від 13.10.2021 ТзДВ «БУ «Промжитлобуд» здійснено сплату вартості земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:65:001:0077.

Відтак у рішенні господарського суду у справі №907/825/22 встановлено, що відповідач в період з 30.06.2021 до 13.10.2021 здійснив оплату вартості земельної ділянки, натомість, предметом розгляду в межах справи №907/676/23 є стягнення заборгованості зі сплати орендних платежів за період з липня до грудня 2020 року.

У справі №260/5560/22 рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 відмовлено у задоволенні позову ТзДВ «Будівельне управління «Промжитлобуд» до Головного управління ДПС у Закарпатській області як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії.

У вказаному рішенні було встановлено, що позивач станом на час розгляду справи користується земельною ділянкою кадастровий номер 2110100000:65:001:0077 площею 2,2319 га на підставі речового права постійного користування, яке є чинним та не скасованим.

Однак, такі обставини не можуть вважатись преюдиційними для спірних правовідносин, оскільки Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради не був учасником справи №260/5560/22, а предметом дослідження у цій адміністративній справі не був договір оренди земельної ділянки комунальної власності від 02.12.2019 між позивачем та відповідачем, який визнано укладеним постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі №907/801/19.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи встановлені обставини справи, межі апеляційного перегляду, доводи скаржника, суд апеляційної дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін.

В порядку положень ч.9 ст. 129 ГПК України колегія суддів дійшла висновку про те, що судовий збір за подання апеляційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю «Будівельне управління «Промжитлобуд» від 07.05.2024 (вх. №01-05/1337/24 від 08.05.2024) - відмовити.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.04.2024 у справі №907/676/23 залишити без змін.

3. Судові витрати залишити за скаржником.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 19.08.2024.

Головуючий суддяЖелік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.