Постанова

від 31.07.2024 по справі 910/17173/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2024 р. Справа№ 910/17173/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного підприємства "Бютифул Меблі"

на рішення господарського суду міста Києва від 07.03.2023 (повний текст рішення складено 21.03.2024)

у справі № 910/17173/23 (суддя Н.Плотницька)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С. П. Корольова

до Приватного підприємства "Бютифул Меблі"

про стягнення 1 374 664 грн 93 коп

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В листопаді 2023 року Відкрите акціонерне товариство "Меридіан" ім. С. П. Корольова звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Бютифул Меблі" про стягнення 1 374 664 грн 93 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов договорів майнового найму № 1794 від 22.08.2017 та № 2257 від 10.08.2021 в частині проведення найомної плати.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.03.2024 у справі № 910/17173/23 позов задоволено повністю та стягнуто з Приватного підприємства "Бютифул Меблі" на користь Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С. П. Корольова 1 374 664 грн 93 коп. заборгованості та 20 619 грн 97 коп. (витрат по сплаті судового збору).

Рішення суду мотивовано тим, що судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати орендних платежів за договором майнового найму № 1794 від 15.08.2017 в розмірі 345 671 грн 43 коп. та за договором майнового найму № 2257 від 10.08.2021 в розмірі 1 028 903 грн 50 коп., що є порушенням з боку відповідача умов договорів, що також не було спростовано відповідачем.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 07.03.2024 у справі № 910/17173/23, Приватне підприємство "Бютифул Меблі" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 612, 629, 759, 762 ЦК України, ст.ст. 193, 283, 286 ГК України, ст.ст. 76, 77 ГПК України, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Зокрема, скаржник зазначає, що позивачем не доведено належним чином факту надання ним послуг щодо безперешкодного користування майном, оскільки ним постійно відключалась електроенергія в орендованих приміщеннях, у зв`язку з чим відповідач неодноразово попереджував про те, що не буде сплачувати орендні платежі до відновлення електроенергії. На думку скаржника, відсутність актів приймання-передачі наданих послуг в підтверджує факт, що послуги з передачі в тимчасове платне користування позивачем надавались неналежним чином.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 (колегія суддів: головуюча Ходаківська І.П., судді Демидова А.М., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Бютифул Меблі" на рішення господарського суду міста Києва від 07.03.2024 у справі №910/17173/23 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 31.07.2024.

Сторони явку своїх представників у судове засідання 31.07.2024 не забезпечили. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 31.07.2024.

Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників сторін.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов майнового найму від 22.08.2017 № 1794, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Меридіан" ім. С. П. Корольова та Приватним підприємством "Бютифул Меблі", останньому надано у тимчасове платне користування приміщення загальною площею 5125 кв.м.(корпус № 9,1-й поверх площею 540 кв.м, 2-й поверх площею 1585 кв.м, 3-й поверх площею 3000 кв.м.), по бульвару Вацлава Гавела, 8 у м. Києві.

Згідно з п.п. 31., 3.2 договору № 1794 приміщення , що наймаються, та майно повинні бути передані наймодавцем та прийняті наймачем по акту здачі-приймання. Передача приміщень і майна, що наймаються, здійснюється за актом здачі - приймання (додаток №1 до договору), підписання якого свідчить про фактичну передачу таких в найм.

Строк дії договору - з 01.09.2017 по 31.07.2020.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору до закінчення терміну його дії, договір вважається пролонгованим на той самий термін і на тих самих умовах (п.п. 4.2 договору № 1794).

В п. 5.1 договору № 1894 встановлено, що розмір найомної плати за приміщення складає: 1-й поверх площею 540 кв.м складає 100 грн 00 коп. (без ПДВ) за 1 кв.м за місяць, сума - 64 800 грн 00 коп. з ПДВ; 2- й поверх площею 1585 кв.м складає 70 грн 00 коп. (без ПДВ) за 1 кв.м за місяць, сума -133 140 грн 00 коп. з ПДВ; 3- й поверх площею 3000 кв.м складає 50 грн 00 коп. (без ПДВ) за 1 кв.м за місяць, сума - 180 000 грн 00 коп. з ПДВ. А всього сума по договору в місяць становить - 377 940 грн 00 коп. з ПДВ.

За положеннями п.п. 5.2-5.4 договору № 1794 найомна плата нараховується з дати прийняття наймачем приміщення, що наймається, за актом здачі-приймання. Найомна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок наймодавця наперед, не пізніше п`ятого числа кожного поточного місяця. Наймач зобов`язаний протягом трьох днів, з дати прийняття за актом здачі-приймання приміщення, що наймається, та майна, перерахувати найомну плату на поточний місяць авансом.

В п. 7.1.2 договору № 1794 визначено зобов`язання наймача своєчасно здійснювати найомні платежі.

Визначене у договору № 1794 майно було передано відповідачу відповідно до Акту приймання-передачі майна в оренду від 01.09.2017.

Угодою про доповнення та зміни від 30.06.2022 продовжено термін дії договору майнового найму № 1794 до 30.06.2021.

Відповідно до пункту 2 угоди наймач визнає заборгованість по найомним платежам у розмірі 425 576 грн 18 коп. (з ПДВ) та бере на себе зобов`язання погасити її до 31.12.2020.

Також, між Відкритим акціонерним товариством "Меридіан" ім. С. П. Корольова та Приватним підприємством "Бютифул Меблі" було укладено договір майнового найму № 2257 за яким відповідачу надано у тимчасове платне користування приміщення загальна площею 5125 кв.м.(корпус № 9,1-й поверх площею 540 кв.м, 2-й поверх площею 1585 кв.м, 3-й поверх площею 3000 кв.м.), що знаходиться за адресою : м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8.

Згідно з п.п. 31., 3.2 договору № 2257 приміщення, що наймаються, та майно повинні бути передані наймодавцем та прийняті наймачем по акту здачі-приймання. Передача приміщень і майна, що наймаються, здійснюється за актом здачі - приймання (додаток №1 до договору), підписання якого свідчить про фактичну передачу таких в найм.

Строк дії договору - з 01.09.2021 по 21.07.2024 (п. 4.1. договору № 2257).

За положеннями п. 5.1 договору № 2257 розмір найомної плати за приміщення складає: 1-й поверх площею 540 кв.м складає 100 грн 00 коп. (без ПДВ) за 1 кв.м за місяць, сума - 64 800 грн 00 коп. з ПДВ; 2- й поверх площею 1585 кв.м складає 70 грн 00 коп. (без ПДВ) за 1 кв.м за місяць, сума -133 140 грн 00 коп. з ПДВ; 3- й поверх площею 3000 кв.м складає 50 грн 00 коп. (без ПДВ) за 1 кв.м за місяць, сума - 180 000 грн 00 коп. з ПДВ. А всього сума по договору в місяць становить - 377 940 грн 00 коп. з ПДВ.

В п.п. 5.2-5.4 договору № 2257 визначено, що найомна плата нараховується з дати прийняття наймачем приміщення, що наймається, за актом здачі-приймання. Найомна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок наймодавця наперед, не пізніше п`ятого числа кожного поточного місяця. Наймач зобов`язаний протягом трьох днів, з дати прийняття за актом здачі-приймання приміщення, що наймається, та майна, перерахувати найомну плату на поточний місяць авансом.

Наймач зобов`язаний своєчасно здійснювати найомні платежі (пункт 7.1.2 договору № 2257).

Визначене в договорі № 2257 майно було передано відповідачу відповідно до акту приймання-передачі майна в оренду від 01.09.2021.

Звертаючись з позовом у даній справі, Відкрите акціонерне товариство "Меридіан" ім. С.П. Корольова послалось на те, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладених між сторонами договорів майнового найму № 1794 від 22.08.2017 та № 2257 від 10.08.2021 не виконав взяті на себе зобов`язання щодо здійснення найомної плати, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 374 664 грн 93 коп.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

За правилами статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладені між сторонами договори за своєю правовою природою є договорами оренди.

Згідно з ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За положеннями ч. 1 ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 795 ЦК України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В ч. 1 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Як передбачено частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Так, відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Матеріалами справи підтверджено, що орендоване майно за договором майнового найму від 15.08.2017 № 1794 було передано відповідачу відповідно до акту приймання-передачі майна в оренду від 01.09.2017, за договором майнового найму від 10.08.2021 № 2257 - відповідно до акту приймання-передачі майна в оренду від 01.09.2021.

Посилання скаржника на відсутність актів наданих послуг не приймається судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки умовами укладених договорів не передбачено надання наймодавцем послуг в розумінні положень цивільного та господарського законодавства про надання послуг, які б потребували укладення між сторонами окремих актів. До того ж, ця обставина не спростовує факту приймання відповідачем у користування орендованого майна. При цьому умовами договорів визначено, що найомна плата нараховується з дати прийняття наймачем приміщення, що наймається, за актом здачі-приймання.

В частині неможливості використовувати орендоване майно, відповідачем не надано доказів того, що позивачем чинились перешкоди у його користуванні - ненадання доступу тощо, а також відповідачем не ініціювалось розірвання договору.

Більш того, 30.06.2022 між сторонами підписано угоду про доповнення та зміни, якою продовжено термін дії договору майнового найму № 1794 від 15.08.2017 до 30.06.2021, а наймач визнав заборгованість по найомним платежам у розмірі 425 576 грн 18 коп. (з ПДВ) та взяв на себе зобов`язання погасити її до 31.12.2020.

Суд апеляційної інстанції вважає, що місцевим господарським судом обґрунтовано встановлено наявність у відповідача заборгованості з орендних платежів за договором майнового найму № 1794 від 15.08.2017 в розмірі 34 5671 грн 43 коп. та за договором майнового найму № 2257 від 10.08.2021 в розмірі 1 028 903 грн 50 коп.

З огляду на зазначене вище, суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Бютифул Меблі" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 07.03.2023 у справі № 910/17173/23 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 19.08.2024 (у зв`язку з перебуванням колегії суддів у відпустці з 05.08.2024 по 18.08.2024).

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко