Ухвала

від 20.08.2024 по справі 583/3488/24

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/3488/24

2-ві/583/18/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року м. Охтирка

Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Семенова О.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника відповідачки Цуркана Віктора Івановича про відвід судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області Сидоренка Романа Васильовича у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОКЕНЕРГІЯ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії,

УСТАНОВИЛА:

В провадженні Охтирського міськрайонного суду Сумської області перебуває вказана цивільна справа під головуванням судді Сидоренка Р.В., визначеного в результаті авторозподілу справ між суддями цього суду. Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області Сидоренка Р.В. від 24 липня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у цій справі та призначено судове засідання на 30 серпня 2024 року на 10-30 годин.

29 липня 2024 року від представника відповідачки ОСОБА_2 , адвоката Цуркана В.І., надійшла заява про відвід судді Сидоренка Р.В., яку мотивує тим, що цей суддя проживає в одному будинку з відповідачами за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач ОСОБА_3 , як колишній начальник - державний виконавець Охтирського ВДВС, постійно відвідував робочий кабінет судді, розповідав про особисті знайомства з ним, про суддю висловлювався по різному, в залежності від власної вигоди. Також відповідач ОСОБА_3 має дружні відносини з керівництвом та юрисконсультом позивача по справі, у змові яких відбулися різні події щодо примусового стягнення заборгованості з теплопостачання, а саме заборгованість за спожиту теплову енергію стягувалася виключно з ОСОБА_2 . Крім цього не зайвим є прояв особистої неприязні, яку допускають посадовці з числа суду.

Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області Сидоренка Р.В. від 20 серпня 2024 року визнано необґрунтованим заявлений відвід судді.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні / або раніше/ до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першої статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу або вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Суддя вважає за можливо розглянути заяву про відвід судді без повідомлення учасників справи, що передбачено ч. 8 ст. 40 ЦПК України, у письмовому провадженні.

Оскільки відвід розглядається без повідомлення учасників справи, то відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши заяву, суддя дійшов висновку, що вона є необґрунтованою та не підлягає задоволенню з таких підстав.

Підстави для відводу судді визначені статтею 36 ЦПК України, а саме, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Відповідно до частин 2-3 статті 39 ЦПК України заяви про самовідводи та відводи з підстав, зазначених у статтях 36,37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб`єктивним критерієм, суддя констатує, що відсутні будь-які підстави стверджувати, що суддя Сидоренко Р.В. має та виявляє особисту упередженість під час розгляду цієї справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не здобуто.

За об`єктивним критерієм суддею підлягає встановленню, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи є побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно підтвердженими.

Єдиним доводом для відводу судді Сидоренка Р.В. від участі у розгляді цієї справи представник відповідачки адвокат Цуркан В.І. зазначає те, що суддя мав службові відносини з відповідачем ОСОБА_3 та проживає в тому ж будинку, де розміщена квартира, за яку стягується заборгованість за спожите теплопостачання.

Верховний Суд у своїй ухвалі від 30 липня 2021 року у справі № 667/2815/13, провадження № 61-10066ск21 наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Суддя оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Таким чином, доводи заяви не можуть слугувати підставою для відводу судді та свідчити про наявність сумнівів у його неупередженості та об`єктивності.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Як зазначає ЄСПЛ, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).

Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим постановлення об`єктивного рішення у справі або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ, для визначення неупередженості суду належить виходити не тільки з суб`єктивного критерію, але й об`єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справі Ferrantelli et Santangelo).

Також у своєму рішенні "Газета "Україна-центр" проти України" ЄСПЛ наголошував, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію необхідно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, "правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться". На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (§§ 28-32).

Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм потрібно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Отже, аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що підставами для відводу судді є існування суб`єктивного або об`єктивного критеріїв.

Але доводи заяви представника відповідачки про відвід судді не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість судді, отже, заявлений відвід є необґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 36, 39-40 ЦПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Цуркана Віктора Івановича про відвід судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області Сидоренка Романа Васильовича.

Ухвала суду є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області О.С.Семенова