Ухвала

від 20.08.2024 по справі 730/688/24

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

Справа №730/688/24

Провадження № 1-в/730/31/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2024 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника органу пробації ОСОБА_4 ,

засудженого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни подання провідного інспектора Ніжинського районного сектору № 4 філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області ОСОБА_6 на підставі ч. 3 ст. 26 КВК України щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Борзнянського районного суду Чернігівської області надійшло вказане подання, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 засуджений вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 03.06.2024 року за ч. 1 ст. 249 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.

Вирок набрав законної сили 04 липня 2024 року та був направлений на виконання до Ніжинського районного сектору №4 філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області.

Відповідно до частини першої статті 26 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчу інспекцію за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

29.07.2024 року ОСОБА_5 з`явився за викликом до центру пробації за викликом та повідомив, що офіційно не працює, має підробітки по людях, зараз сплатити штраф немає можливості.

За відомостями щодо джерел виплачених доходів особи, отримані засобами ЄРЗО від 05.08.2024 року убачається, що у ОСОБА_5 відсутні доходи за 1 та 2 квартал 2024 року.

Станом на 09.08.2024 року центр пробації не отримував від засудженого документа про сплату штрафу.

А тому, орган пробації просить на підставі ч. 3 ст. 26 КВК України розглянути подання про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт.

У судовому засіданні прокурор підтримав подання.

У судовому засіданні представник пробації підтримав подання, зазначив, що засуджений не сплатив жодної копійки штрафу, не вживає дій для можливості сплати штрафу.

У судовому засіданні засуджений підтвердив, що він дійсно не сплатив штраф, оскільки він не має такої можливості.

На запитання суду додатково пояснив, що у центр зайнятості на облік не ставав, має випадкові підробітки, але з цих коштів сплачувати штраф не бажає, офіційно не працевлаштований. Підтвердив, що від час розгляду справи, за якою його засуджено, він працює не офіційно та буде в змозі сплатити призначений судом штраф.

Дослідивши подання органу пробації, з`ясувавши обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 03.06.2024 року ОСОБА_5 визнано винуватим ч. 1 ст. 249 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу розміром однієї тисячінеоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000 гривень штрафу, вирок набрав законної сили.

З матеріалів особової справи убачається, що засудженому було роз`яснено правові наслідки несплати штрафу.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про заміну покарання відповідно до частини п`ятої статті 53 Кримінального кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 539 КПК України встановлено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 26 КВК України, засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це відповідний суд шляхом представлення документа про сплату штрафу. У разі несплати засудженим штрафу у вказаний строк, суд розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 26 КВК України, у разі несплати засудженим чергового платежу під час призначення штрафу з розстрочкою виплати суд через місяць після закінчення строку виплати чергового платежу за поданням кримінально-виконавчої інспекції замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

Відповідно ч. 4 ст. 53 КК України, з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Таким чином, законом передбачено розстрочку судом виплати штрафу за наявності для цього підстав. Крім цього, з метою виконання вироку суду та невідворотності покарання за вчинення кримінального правопорушення законодавцем передбачено, що у разі неможливості сплатити штраф з певних об`єктивних причин і відсутності підстав для розстрочки його виплати, штраф повинен бути замінений на інше покарання. В свою чергу штраф замінюється судом, за наявності для цього підстав, покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт, у разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, чи покаранням у виді позбавлення волі у разі несплати штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом (ч. 1 ст. 22 КПК України).

Аналіз наведеного правового регулювання дає підстави для висновку, що передбачено чотири окремих види подання, з яким орган пробації за наведених обставин вправі звернутися до суду, а саме: про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу; про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт; про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді виправних робіт; про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді позбавлення волі.

У відповідності до ч. 5ст. 53КК Україниу разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за двадцять установлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.

Судом встановлено, що засуджений взагалі не сплатив жодних коштів на сплату штрафу, відповідно, несплачена сума становить 17000 грн.

Таким чином, призначене засудженому покарання у виді штрафу, у разі його заміни громадськими роботами мало б складати 1000 громадських робіт.

Однак в силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 56 КК України,громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і відбуваються не більш як чотири години на день. Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.

З наведеного слідує, що заміна засудженому несплаченої суми штрафу громадськими роботами призведе до того, що фактично замінене покарання буде значно меншим, аніж його визначено вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 03.06.2024 року.

Таким чином, суд вважає, що, на даний час, клопотання є передчасним, а тому, у задоволенні клопотання слід відмовити, роз`яснивши органу пробації можливість повторного звернення до суду з аналогічним клопотанням у разі вчинення засудженим дій, що свідчать про продовження ухилення засудженого від сплати штрафу.

Одночасно, у цій справі, суд враховує таке.

Диспозицією ч. 1 ст. 389 КК України передбачено кримінальну відповідальність за ухилення засудженого від сплати штрафу або від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.

При цьому, засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання судовим рішенням законної сили і повідомити про цеуповноваженийорганз питаньпробації шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Форми (способи) ухилення від покарання можуть бути різними і залежать, передусім, від того виду покарання, який призначений вироком. При цьому, слід ураховувати, що, будучи бездіяльністю за своєю юридичною природою, ухилення від покарання з боку фактичного його виразу може виявлятися як в активній (наприклад, зміна місця проживання без повідомлення про це органів, що виконують покарання, приховування доходів при несплаті штрафу тощо), так і в пасивній (наприклад, нез`явлення до місця відбування громадських робіт, несплата штрафу у встановлений для цього строк тощо) поведінці особи, спрямованій на ухилення від покарання. Але всі ці діяння, у тому числі й активні, є лише способом (формою) такого ухилення, яке полягає в невиконанні засудженим обов`язку відбути (виконати) покарання, призначеного йому вироком суду.

Ухилення від сплати штрафу може полягати: у відмові сплатити штраф, призначений вироком суду як основне або додаткове покарання; у його несплаті у встановлений ст. 26 КВК або ч. 4 ст. 53 КК строк; у приховуванні доходів або майна, на яке може бути звернене стягнення для примусового погашення заборгованості по сплаті штрафу, тощо. Ухилення від сплати штрафу необхідно відрізняти від випадків, коли особа не має можливості його сплатити і настають наслідки, передбачені ч. 5 ст. 53 КК України.

Як булозазначено вище,у разі несплати штрафу та відсутності підстав для розстрочки його виплати, суд відповідно до ч. 5 ст. 53 КК України (частин 3 і 4 ст. 26 КВК України) і в порядку, встановленому ст. 539 КПК України, замінює несплачену суму штрафу такими видами покарань, як громадські роботи, виправні роботи або позбавлення волі.

При цьому, при застосуванні такої заміни слід виходити з того, що вона припустима лише тоді, коли несплата штрафу обумовлена наявністю на боці засудженого таких об`єктивних чинників (не пов`язаних з його протиправною поведінкою), які дійсно виключають можливість виконання призначеного покарання (відсутність роботи, заробітної плати, грошових заощаджень, інших доходів, на які може бути звернено стягнення, загибель майна, втрата коштів тощо) і свідчать про матеріальну (фінансову) неспроможність засудженого сплатити штраф. Саме такий висновок випливає із системного аналізу ч. 5 ст. 52, ч. 5 ст. 53, ч. 1 ст. 389 КК України та статей 26 і 27 КВК України, у яких чітко розмежовуються такі поняття, як «несплата штрафу» - неможливість його сплатити і «ухилення від сплати штрафу» - діяння, спрямоване на його несплату за наявності можливості сплатити штраф.

Об`єктивну неможливість його сплатити, слід відрізняти від ухилення від виконання цього покарання, коли засуджений вчиняє умисні дії, спрямовані на невиконання покладеного на нього вироком суду обов`язку сплатити штраф (приховує заробіток, заощадження, змінює місце проживання тощо).

Ухилення від сплати штрафу, призначеного як основне чи додаткове покарання, є злочином проти правосуддя (ч. 5 ст. 52 КК України) і тягне за собою відповідальність за ч. 1 ст. 389 КК України.

Як було встановлено у судовому засіданні, засуджений не вчинив жодних активних дій для сплати штрафу (не працевлаштувався, на облік у центр зайнятості не став та таке ін.). Крім того, маючи випадкові заробітки, що не заперечувалося засудженим, останній не сплатив жодної гривні в рахунок сплати штрафу. Дані про неможливість віднайдення роботи за станом здоров`я установлені не були.

На думку суду, дії засудженого є спрямованими на невиконання вироку суду. Вони виражаються у бездіяльності засудженого, яка фактично унеможливлює виконання вироку.

Про злісний характер ухилення свідчить тривалість ухилення, продовження ухилення після розуміння засудженим про необхідність виконання свого обов`язку та можливості настання кримінальної відповідальності.

У цій справі, факт несплати штрафу, на думку суду, не може сприйматися, як вимушений з боку особи, на яку такий обов`язок покладено судом, оскільки до таких випадків відносяться неможливість знайти роботу, через хворобу, таке інше, а у цій ситуації подібного роду випадки відсутні.

Так, неможливо говорити про не можливість відшукання роботи, так як до центру зайнятості засуджений з цього питання за допомогою не звертався.

На думку суду, ознака «злісність» у даному випадку має місце, оскільки обвинувачений, будучи здоровою і працездатною людиною, тривалий час не працевлаштовувався, офіційно на обліку в центрі зайнятості не перебував, при цьому не мав для цього об`єктивних перепон.

При цьому, суд розуміє, що у країні введено воєнний стан, що дійсно утруднює можливість знайти роботу громадянам України та фінансовий стан є незадовільний. Однак, вказане не може бути жодним чином виправданням для несплати штрафу, призначеного вироком суду. Тим більше, без підтвердження активних дій з боку особи щодо намагання сплати такий штраф.

Таким чином, дії ОСОБА_5 можуть свідчити на можливе вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389 КК України, а тому, у даному випадку, копію цієї ухвали необхідно направити прокурору для вирішення питання в порядку ст. 214 КПК.

Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 26 КВК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання провідного інспектора Ніжинського районного сектору № 4 філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області ОСОБА_6 про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт стосовно засудженого ОСОБА_5 відмовити.

Копію ухвали направити до Ніжинської окружної прокуратури для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРДР кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого ст. 389 Кримінального кодексу України.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1