Рішення

від 19.08.2024 по справі 914/1377/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2024 Справа № 914/1377/24

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранспорт», місто Львів

до відповідача Приватного підприємства «Поліграфпрофі», місто Львів

про стягнення заборгованості в розмірі 129 623,59 грн.

Без виклику сторін.

Обставини розгляду справи.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранспорт» до Приватного підприємства «Поліграфпрофі» про стягнення заборгованості в сумі 129 623,59 грн за виконане перевезення за договором-заявкою №1 від 08.12.2023. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 12 000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката.

Ухвалою від 03.06.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвала суду від 03.06.2024 про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи, надсилалась відповідачу на адресу вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: - АДРЕСА_1 .

Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства «Укрпошта» поштове відправлення прийнято 05.06.2024 року за номером 0600927402561 та 05.06.2023 відправлення з сортувального центру. Однак, в подальшому жодних інших відміток (отримання, повернення) поштовим відділенням не зазначено.

Також, ухвала суду від 03.06.2024 про відкриття провадження у справі надсилалась відповідачу на його електронну адресу вказану у позовній заяві, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1.

При виготовленні, в ухвалі Господарського суду Львівської області від 03.06.2024 про відкриття провадження у справі допущено описку, а саме: невірно вказано організаційно-правову форму відповідача, зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліграфпрофі» замість Приватне підприємство «Поліграфпрофі».

Ухвалою від 19.06.2024 суд постановив виправити описку допущену в ухвалі Господарського суду Львівської області від 03.06.2024 про відкриття провадження у справі організаційно-правову форму відповідача слід читати Приватне підприємство «Поліграфпрофі».

Ухвала суду від 19.06.2024 про виправлення описки у даній справі, надсилалась відповідачу на адресу вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: - АДРЕСА_1 .

09.07.2024 на адресу суду повернувся поштовий конверт (штрихкодовий ідентифікатор 06 009 3328 96 61) з рекомендованим відправленням відповідачу ухвали суду від 19.06.2024 про виправлення описки у даній справі за адресою: АДРЕСА_1 , з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є: «за закінченням терміну».

Також, ухвала суду від 19.06.2024 про виправлення описки у даній справі надсилалась відповідачу на його електронну адресу вказану у позовній заяві, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, копія ухвали Господарського суду Львівської області від 19.06.2024 про виправлення описки у даній справі, була доставлена відповідачу до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 19.06.2024.

З метою належного повідомлення відповідача (Приватного підприємства «Поліграфпрофі») про розгляд справи №914/1377/24 судом повторно надіслано відповідачу дві ухвали суду: від 03.06.2024 про відкриття провадження у справі та від 19.06.2024 про виправлення описки у даній справі на адресу вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: - АДРЕСА_1 .

07.08.2024 на адресу суду повернувся поштовий конверт (штрихкодовий ідентифікатор 06 009 4455 33 44) з рекомендованим відправленням відповідачу ухвал суду від 03.06.2024 про відкриття провадження у справі та від 19.06.2024 про виправлення описки у даній справі за адресою: АДРЕСА_1 , з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є: «за закінченням терміну».

Господарським судом Львівської області вжито заходи щодо належного повідомлення відповідача про рух позовної заяви, шляхом направлення копії ухвал засобами поштового зв`язку відповідачу на адресу вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань.

забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України до внесених до такого реєстру судових рішень.

Відповідач зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо їх, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи.

Неотримання відповідачем кореспонденції, яка направлялася судом на його адресу, зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.12.2018 у справі №921/6/18 та від 23.04.2018 у справі №916/3188/16.

Суд також звертає увагу, що у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07.07.1989).

Оскільки суд здійснював розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, тобто без можливості для відповідача взяти участь у судовому засіданні і викласти свої заперечення проти задоволення позову, право відповідача надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, передбачене статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, могло бути реалізоване шляхом подання відзиву.

Від відповідача не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотання про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін. Відзив на позов також не подано.

Згідно зі статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку із закінченням строку наданого для вирішення спору, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.

У зв`язку з перебуванням судді Сухович Ю.О. у щорічній відпустці з 22.07.2024 по 16.08.2024, враховуючи вихідні дні 17.08.2024 та 18.08.2024, рішення ухвалюється судом 19.08.2024.

Суть спору та правова позиція учасників справи.

Позиція позивача.

Позов обґрунтовано тим, що на виконання укладеного між сторонами договору-заявки №1 про надання послуг по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 08.12.2023 позивачем були надані транспортні послуги по перевезенню вантажу в міжнародному сполученні на загальну суму 6 100,00 євро. Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати наданих транспортних послуг повністю не виконав, внаслідок чого за розрахунками позивача станом на момент подання позовної заяви до суду у відповідача існує заборгованість за надані послуги в сумі 129 623,59 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 129 623,59 грн основного боргу.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 12 000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, повно та об`єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

08.12.2023 між Приватним підприємством «Поліграфпрофі» (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - замовник) в особі директора Маркевич Ю.М. , що діє на підставі Статуту та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євротранспорт» (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - виконавець) в особі директора Кльофа І.Я., що діє на підставі Статуту було укладено договір-заявку №1 про надання послуг по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, відповідно до умов якого виконавець, зобов`язується організувати доставку вантажу замовника автомобільним транспортом, за маршрутом: СН 9104 Waldstatt, Швейцарія - Львів, Україна.

Відповідно до п.п. 2-4 договору-заявки сторони погодили, що тип вантажу: поліграфічні матеріали; вага та характеристики вантажу: ~ 22 т, 23 паллети; кількість, тип та номер а/м: 1, без дозавантаження, Scania НОМЕР_1 /НОМЕР_2.

Згідно з п.п. 5-8 договору-заявки сторони погодили, що дата, час і адреса завантаження: 15.12.2023, зранку, Arcolor AG, Urnascherstrasse 50 | СН-9104 Waldstatt; адреса митного оформлення вантажу: TISA Spedition AG, Unterlettenstrasse 11, СН 9443 Widnau; адреса митного оформлення вантажу Україна: мп Північний, село Малехів, вулиця Т.Дороша, 20а; дата та адреса розвантаження: 22.12.2023, місто Львів, вулиця Рудненська, 12.

Відповідно до п.п. 9-10 договору-заявки сторони погодили, що вартість перевезення: 6100 євро з замитненням, по курсу НБУ на день розмитнення; умови оплати: безготівковий розрахунок, 4 тижні після вивантаження.

Пунктом 17 договору-заявки сторони погодили, що будь-які спори вирішуються згідно з діючим законодавством України.

Згідно з п.п. 20-22 договору-заявки сторони погодили, що оформлення товарно-супровідних та митних документів виконує замовник; перевезення вважається виконаним з моменту отримання вантажу вантажоотримувачем, підтвердженням чого є відбиток його печатки у накладній СМR; цей договір-заявка надсилається факсом і може використовуватись як доказ у суді.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав відповідачу транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні за визначеним маршрутом, по узгодженій ціні, зазначеної у договорі-заявці №1 від 08.12.2023.

Позивач на підтвердження виконання своїх зобов`язань по договору-заявці №1 від 08.12.2023 надав міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№046334 від 14.12.2023. Вантаж було прийнято без жодних зауважень щодо кількості та якості, документи до митного контролю для проведення розмитнення, як стверджує позивач подано 19.12.2023.

Вантаж отриманий відповідачем 21.12.2023, про що у товарно-транспортній накладній (СМR) А№046334 від 14.12.2023 проставлено відбиток печатки Приватного підприємства «Поліграфпрофі».

Як стверджує позивач, відповідно до штампу Закарпатської митниці ДФС України в накладній СМR розмитнення було проведене 19 грудня 2023 року, відповідно курс НБУ на вказану дату становив 40,5918 грн за 1 євро, що передбачає оплату перевезення у гривнях сумі 247 609,98 грн=(6100x40,5918). Однак, в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) сторони, з урахуванням особливостей перевезення, за взаємною згодою, погодили вартість послуг у розмірі 249 623,59 грн.

В матеріалах справи міститься акт №21/12-2023 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.12.2023 згідно якого загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 249 623,59 грн. У зазначеному акті сторони погодили, що вони склали цей акт про те, що перевізником були проведені такі роботи (надані такі послуги) згідно договору-заявки №1 від 08.12.2023:

- транспортні послуги за доставку вантажу - 9104 Waldstatt, (Швейцарія) - м/п Чоп а/м НОМЕР_1 /НОМЕР_2 - 174 736,51 грн (ПДВ 0%);

- транспортні послуги за доставку вантажу - м/п Чоп - м. Львів, (Україна) а/м НОМЕР_1 /НОМЕР_2 - 74 887,08 грн (ПДВ 0%)/

Акт №21/12-2023 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.12.2023 підписаний директором ПП «Поліграфпрофі» - Маркевич Ю.М. та скріплений печаткою ПП «Поліграфпрофі».

Відповідач частково здійснив оплату за надані йому транспортні послуги з перевезення вантажу в міжнародному сполученні на загальну суму 120 000,00 грн.

Відповідач порушив свої зобов`язання, оплату за послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом згідно договору-заявки №1 про надання послуг по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 08.12.2023 своєчасно та в повному обсязі не провів, відтак, як станом на момент подання позовної заяви так і станом на дату прийняття рішення (19.08.2024), у відповідача існує заборгованість зі сплати основного боргу в сумі 129 623,59 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем, як замовником, своїх зобов`язань, зокрема несплатою наданих транспортних послуг перевізника позивач просить стягнути з відповідача 129 623,59 грн основного боргу.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 12 000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката.

Висновки суду.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір-заявка №1 про надання послуг по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 08.12.2023.

Згідно статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За умовами статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань по договору-заявці №1 про надання послуг по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 08.12.2023 підтверджується наявною в матеріалах справи міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) А №046334 від 14.12.2023.

Факт отримання вантажу вантажоотримувачем 21.12.2023 підтверджується проставленим відбитком печатки Приватного підприємства «Поліграфпрофі» (відповідача) у товарно-транспортній накладній (СМR) А№046334 від 14.12.2023.

Вантаж було прийнято без жодних зауважень щодо кількості та якості, про що свідчать штампи та підписи уповноважених осіб у міжнародній товарно-транспортній накладній.

У пунктах 9-10 договору-заявки сторони погодили, що вартість перевезення: 6100 євро з замитненням, по курсу НБУ на день розмитнення; умови оплати: безготівковий розрахунок, 4 тижні після вивантаження.

Документи до митного контролю для проведення розмитнення подано 19.12.2023.

Відповідно до штампу Закарпатської митниці ДФС України в накладній СМR розмитнення було проведене 19.12.2023 року, відповідно курс НБУ на вказану дату становив 40,5918 грн за 1 євро, що передбачає оплату перевезення у гривнях сумі 247 609,98 грн=(6100x40,5918). Однак, в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) сторони, з урахуванням особливостей перевезення, за взаємною згодою, погодили вартість послуг у розмірі 249 623,59 грн.

В матеріалах справи міститься акт №21/12-2023 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.12.2023 згідно якого загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 249 623,59 грн. У зазначеному акті сторони погодили, що вони склали цей акт про те, що перевізником були проведені такі роботи (надані такі послуги) згідно договору-заявки №1 від 08.12.2023:

- транспортні послуги за доставку вантажу - 9104 Waldstatt, (Швейцарія) - м/п Чоп а/м НОМЕР_1 /НОМЕР_2 - 174 736,51 грн (ПДВ 0%);

- транспортні послуги за доставку вантажу - м/п Чоп - м. Львів, (Україна) а/м НОМЕР_1 /НОМЕР_2 - 74 887,08 грн (ПДВ 0%)/

Згідно із положеннями статей 1 та 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підписання відповідачем акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.12.2023, який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і який відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги (виконані роботи).

Акт №21/12-2023 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.12.2023 підписаний директором ПП «Поліграфпрофі» - Маркевич Ю.М. та скріплений печаткою ПП «Поліграфпрофі».

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені статтею 193 Господарського кодексу України.

Відповідач частково провів оплату за надані йому транспортні послуги з перевезення вантажу в міжнародному сполученні на загальну суму 120 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями, а саме:

- №256 від 29.01.2024 на суму 20 000,00 грн;

- №258 від 09.02.2024 на суму 20 000,00 грн;

- №262 від 12.02.2024 на суму 20 000,00 грн;

- №263 від 16.02.2024 на суму 20 000,00 грн;

- №266 від 19.02.2024 на суму 20 000,00 грн;

- №268 від 26.02.2024 на суму 10 000,00 грн;

- №285 від 08.03.2024 на суму 10 000,00 грн.

Згідно із статтею 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у статті 617 Цивільного кодексу України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано.

Станом на дату прийняття рішення (19.08.2024) відповідач доказів сплати основного боргу у розмірі 129 623,59 грн не надав.

У відповідності із статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 129 623,59 грн є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивач довів належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією на переказ готівки № ПН1640736 від 20.05.2024.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Судовими витратами є оплата послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у статтях 4, 13, 14, 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1, частини 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами частин 4, 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача; розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представник позивача у позовній заяві просив стягнути 12 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Як встановлено з матеріалів справи, 07.05.2024 між повіреним Лоза Віктором Миколайовичем (надалі - адвокат) та довірителем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Євротранспорт» в особі директора Кльофи Ірини Ярославівни, що діє на підставі Статуту (надалі - клієнт) укладено договір про правову допомогу (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору сторони погодили, що за цим договором повірений зобов`язується від імені і за рахунок, довірителя здійснити наступні дії: надати правову допомогу у спорі, що виник з ПП «Поліграфпрофі» з цією метою:

1. Здійснити огляд, вивчення та попередню правову оцінку доказів за їх місцезнаходженням- (5 год.).

2. Провести заходи - досудового врегулювання спору, шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу (30 хв.).

3. Провести арифметичні розрахунки (1 год.).

4. Здійснити аналіз судової практики (1 год.).

5. Підготувати пакет документів, необхідний для звернення до суду, підготувати позовну заяву (12 год.).

6. Вчинити інші дії необхідні для розгляду справи в суді та з метою забезпечення виконання судового рішення, в т.ч. готувати заяви на виконання ухвал суду, заяви по суті, надавати письмові пояснення, тощо (5 год.).

Згідно з п.1.2. договору сторони погодили, що дії вчиняються на таких умовах і в наступному порядку за участю чи без особистої участі повіреного в засіданнях.

Відповідно до п.п. 2.1.-2.3. договору сторони погодили, що за здійснення дій, що визначені у п. 1.1 цього договору, довіритель сплачує повіреному винагороду в розмірі 12 000,00 грн. Розрахунок здійснюється в момент передачі довірителю підготовленої позовної заяви. При задоволенні, позову (отримання позитивного рішення) довіритель сплачує повіреному премію (гонорар успіху) в розмірі 2 000,00 грн.

Згідно з п.6.1. договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання.

13.05.2024 року повіреним Лоза Віктором Миколайовичем (надалі - адвокат) та довірителем - ТзОВ «Євротранспорт» в особі директора Кльофи Ірини Ярославівни, що діє на підставі Статуту (надалі - замовник) підписано та скріплено печатками сторін акт приймання-передачі наданих послуг до договору про правову допомогу б/н від 07.05.2024.

У п. 1.1. даного акта зазначено, що повірений надав правову допомогу у спорі з ПП «Поліграфпрофі», а представник довірителя Кльофа Ірина Ярославівна прийняла наступні послуги:

- огляд, вивчення, аналіз та попередня правова оцінка документів та інших доказів за їх місцезнаходженням - 5 годин 10 хвилин;

- проведення заходів досудового врегулювання, проведення переговорів на предмет повернення боргу - 0 годин 20 хвилин;

- здійснення арифметичних розрахунків - 1 година 00 хвилин;

- аналіз судової практики - 1 година 00 хвилин;

- підготовка, пакету документів, необхідних для звернення до суду, підготовка позовної заяви - 12 годин 15 хвилин;

- вчинення інших дій необхідних для розгляду справи в суді та на етапі примусового виконання судового рішення - 5 годин 00 хвилин.

У даному акті зазначено, що вартість робіт (послуг) складає 12 000,00 грн. Також, у даному акті сторони підтвердили, що підписанням цього акта сторони підтверджують факт належного надання послуг повіреним, відповідно до положень договору та оплату наданих послуг готівкою (крім гонорару успіху), згідно прибуткового касового ордера. Крім того, у даному акті сторони підтвердили, що довіритель не має претензій до повіреного стосовно наданих послуг, вказаних у п. 1.1. цього акта.

Представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката надано: договір про правову допомогу від 07.05.2024; акт приймання-передачі наданих послуг від 13.05.2024 до договору про правову допомогу б/н від 07.05.2024; квитанцію до прибуткового касового ордера від 13.05.2024 на суму 12 000,00 грн.

Повноваження адвоката Лоза Віктора Миколайовича підтверджуються довіреністю б/н від 07.05.2024; свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серія №507 від 16.05.2008, виданим Головою Тернопільської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, відповідно до рішення Тернопільської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 16.05.2008 №11.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Згідно частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Приватним Підприємством «Поліграфпрофі» (відповідачем) не заявлено клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу.

Слід зазначити, що саме з вини відповідача спір доведено до суду, його поведінка не сприяла вирішенню спору у позасудовому порядку, у зв`язку з чим позивач змушений був скористатись послугами адвоката. Виконана адвокатом робота повинна бути оплачена.

Водночас суд зазначає наступне.

Крім згаданого у статті 126 Господарського процесуального кодексу України принципу змагальності сторін, іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є верховенство права та пропорційність.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України - інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною 5 - частиною 7, частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може відступити від вказаного загального правила та не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові ВС від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного суду викладеною у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).

Отже, з врахуванням вищенаведених норм, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених відповідачем до стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015р., пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009р., пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006р., пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004р., пункті 268 рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» від 02.06.2014р., заява № 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На думку суду, наявні у матеріалах справи договір про правову допомогу від 07.05.2024; акт приймання-передачі наданих послуг від 13.05.2024 до договору про правову допомогу б/н від 07.05.2024; квитанцію до прибуткового касового ордера від 13.05.2024 на суму 12 000,00 грн не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Як вбачається із акта приймання-передачі наданих послуг від 13.05.2024, такий містить перелік (вид) послуг та витрачений час на надання відповідних послуг (правової допомоги у спорі з ПП «Поліграфпрофі») позивачу за договором про правову допомогу б/н від 07.05.2024.

Так, згідно п. 1.1. вказаного акта приймання-передачі наданих послуг від 13.05.2024, адвокатом зазначено, що останнім витрачено 5 годин 10 хвилин на огляд, вивчення, аналіз та попередня правова оцінка документів та інших доказів за їх місцезнаходженням.

Проте суд, не може погодитись з таким розрахунком часу витраченого адвокатом, з огляду на те, що огляд, вивчення, аналіз та попередня правова оцінка документів та інших доказів за їх місцезнаходженням не є складним та не потребувало затрати такої кількості часу, відтак суд вважає, що на огляд, вивчення, аналіз та попередня правова оцінка документів та інших доказів за їх місцезнаходженням адвокатом могло бути витрачено не більше 2 годин.

Згідно п. 1.1. вказаного акта приймання-передачі наданих послуг від 13.05.2024, адвокатом зазначено, що останнім витрачено 12 годин 15 хвилин на підготовку пакету документів, необхідних для звернення до суду та підготовку позовної заяви.

Проте суд, не може погодитись з таким розрахунком адвоката, з огляду на те, що підготовка пакету документів, необхідних для звернення до суду та підготовку позовної заяви не потребувала опрацювання великого обсягу матеріалів на підготовку матеріалів позовної заяви та додатків до неї для подання до Господарського суду Львівської області та для направлення копії такої позовної заяви з додатками відповідачу адвокатом могло бути витрачено не більше 3 годин.

Згідно п. 1.1. вказаного акта приймання-передачі наданих послуг від 13.05.2024, адвокатом зазначено, що останнім витрачено 5 годин на вчинення інших дій необхідних для розгляду справи в суді та на етапі примусового виконання судового рішення.

Оскільки представником позивача не долучено до матеріалів справи доказів, які б підтверджували факт вчинення інших дій необхідних для розгляду справи в суді, а матеріали справи не містять таких доказів, відтак покладання на відповідача цих витрат є безпідставним та необґрунтованими.

Вчинення інших дій на етапі примусового виконання судового рішення не може входити до складу витрат на професійну правничу допомогу у господарській справі на стадії її розгляду по суті, відтак покладання на відповідача цих витрат є безпідставним та необґрунтованими.

Ознайомившись із поданими позивачем документами, оцінивши наявні матеріали справи, враховуючи те, що справа була призначена у спрощеному провадженні без виклику сторін, засідання у ній не проводились, позивачем не подавались інші процесуальні документи, ніж позовна заява з додатками, характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та складності виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку що розумна та адекватна вартість витрат на професійну правничу допомогу становить 3 000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача. У задоволенні решти витрат слід відмовити.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, частиною 9 статті 165, статтями 236-238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Поліграфпрофі» (79053, Львівська область, місто Львів, вулиця Володимира Великого, будинок 83, квартира 111; ідентифікаційний код юридичної особи 43922157) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранспорт» (79031, Львівська область, місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 93, квартира 82; ідентифікаційний код юридичної особи 41135210) 129 623,59 грн основного боргу, 3 028,00 грн судового збору та 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти витрат на надання професійної правової допомоги відмовити.

4. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

У зв`язку з перебуванням судді Сухович Ю.О. у відпустці з 22.07.2024 по 16.08.2024 та вихідними днями, рішення складено та підписано 19.08.2024.

Суддя Сухович Ю.О.