Рішення

від 19.08.2024 по справі 5023/10655/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2024 р.м. ХарківСправа № 5023/10655/11 (922/1359/24)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О.

судді: Хотенець П.В. , Прохоров С.А.

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи

в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (61001, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, буд. 126, код ЄДРПОУ 14315629) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Міськбудтранс» (61046, м.Харків, пр.Героїв Харкова, буд. 273, код ЄДРПОУ 42593442) про стягнення коштів в межах справи про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева»

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Міськбудтранс" про стягнення заборгованості у сумі 50 000,00 грн. за Договором будівельного підряду №852дп від 21.12.2021, а також інфляційні витрати у розмірі 602,35 грн., 3% річних у розмірі 430,33 грн., пеню у розмірі 4 259,56 грн та судові витрати по сплаті судового збору.

В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева», яка розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В. та Прохоров С.А.

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вхідний номер 1359/24 від 19.04.2024) передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В., Прохоров С.А.

Ухвалою суду від 24.04.2024 , крім іншого, прийнято позовну заяву Державного підприємства "Завод імені В.О Малишева" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Міськбудтранс" до розгляду в межах справи №5023/10655/11 про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева». Відкрито провадження у справі № 5023/10655/11 (922/1359/24). Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, постановлено подати суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог статті 166 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів з дня отримання відзиву. Докази надіслання відповіді на відзив іншим сторонам надати суду. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив із урахуванням вимог статті 167 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Докази надіслання заперечень іншим сторонам надати суду. Роз`яснено учасникам справи, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-167 Господарського процесуального кодексу України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі.

Для надання можливості відповідачу скористатися своїми процесуальними правами відповідно до ст.251, ст.252 та ст.165 Господарського процесуального кодексу України, суд, з використанням установи поштового зв`язку АТ "Укрпошта", направив на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Міськбудтранс" - 61046, м.Харків, пр.Героїв Харкова, буд.273, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань копію ухвали суду про відкриття провадження по справі №5023/10655/11 (922/1359/24) від 24.04.2024 рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Однак, вказану судову кореспонденцію 13.05.2024 повернуто на адресу суду з відміткою пошти в довідці ф.20: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заг18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що не отримання відповідачем кореспонденції, яку господарський суд з дотриманням вимог процесуального закону надіслав за належною адресою, є обставиною, яка зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

На підставі викладеного, відповідач несе ризики такої своєї поведінки, що цілком залежала від його волі. Водночас, відповідно до п. 5 ч. 6ст. 242 ГПК України, починається обрахунок визначеного судом процесуального строку на подання відповідачем відзиву на позов.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

- автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі 5023/10655/11 (922/1359/24) у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи. Водночас, відповідач своїм правом наданим відповідно до ст.251, ст.252 ГПК України не скористався, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи , що суддя Усатий В.О в період з 22.06.2024 по 08.07.2024 включно перебував у відрядженні, а з 09.07.2024 по 12.07.2024 включно у відпустці, а суддя Прохоров С.А. в період з 01.07.2024 по 07.07.2024 включно перебував у відрядженні, а з 08.07.2024 по 16.08.2024 включно у відпустці, рішення у даній справі ухвалюється у перший робочий день колегії суддів, а саме 19.08.2024.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Суд звертає увагу на те, що на адресу Господарського суду Харківської області відповідач відзив на позовну заяву не надав, жодних заперечень щодо позовних вимог у даній справі не висловив, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

21.12.2021 між Державним підприємством "Завод імені В.О.Малишева" (Замовник) і ТОВ "Будівельна група "Міськбудтранс" (Підрядник) було укладено Договір будівельного підряду №852дп (далі - Договір), згідно п.п.1.1, 1.2 якого Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати роботи з улаштування огорожі (далі - роботи) на ділянці нового обладнання (верстат TVMC 2000) в цеху 530 (Виробничий будинок. Корпус 530, літ. "7Й"), інв.№000012т, згідно технічного завдання (Додаток №1) Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева". Замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх вартість. Найменування (вид), обсяг та строк виконання робіт за цим Договором визначається Сторонами окремо в графіку виконання робіт (Додаток 2), що є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п.п.2.1 Договору загальна вартість робіт Підрядника згідно Договірної ціни (Додаток №3) складає 863 788,80 грн., в т.ч. ПДВ 20% 143 964,80 грн.

Відповідно до п.2.3. Договору, Замовник зобов`язався оплатити підряднику попередню оплату в т.ч. ПДВ 20%, протягом 15 банківських днів , але не раніше отримання Замовником рахунку Підрядника.

Згідно з п.2.4 Договору сплата решти загальної вартості робіт здійснюється замовником на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форма КБ-3) з відтермінуванням платежу 15 календарних днів з дати приймання Замовником робіт в повному обсязі, але в будь якому випадку не раніше отримання Замовником оригіналу рахунку Підрядника.

Згідно з п 3.1. Договору строк виконання Підрядником робіт в повному обсязі та/або окремо по кожному виду робіт визначається Сторонами в графіку виконання робіт (Додаток №2) та складає 30 (тридцять) календарних днів від дати виконання п.2.3 Договору. В графіку виконаних робіт Сторони передбачають приймання Замовником окремих етапів виконання робіт.

Згідно з п.10.1 Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення його тексту печатками (у разі їх наявності) і діє до 31.12.2022 р., а в частині виконання Сторонами своїх зобов`язань до повного виконання.

Додатком №2 до Договору №852дп від 21.12.2021 сторони погодили графік виконання робіт.

Як вказує позивач, на виконання умов Договору №852дп від 21.12.2021 Державне підприємство "Завод імені В.О. Малишева" після отримання оригіналу рахунку на оплату №14 від 29.12.2021 було сплачено авансовий платіж на суму 50 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №980 від 22.02.2022.

Позивачем у позові зазначено, що 23.11.2022 на офіційну електронну пошту відповідача було направлено лист №002-16/041/3264 щодо повернення сплачених 22.02.2022 грошових коштів у розмірі 50 000,00 грн. Проте, як зазначає позивач, відповідь від відповідача на адресу Державного підприємства "Завод імені В.О Малишева" не надходила, грошові кошти повернуті не були.

Крім того, позивачем зазначено, що 27.12.2023 останнім на юридичну адресу відповідача було направлено лист №002-16/041/5344, в якому останній відмовляється від Договору №852дп від 21.12.2021 та у зв`язку із тим, що роботи за Договором №852дп від 21.12.2021 не виконувались, просить Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Міськбудтранс" повернути попередню оплату у розмірі 50 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що вищезазначений лист було направлено позивачем на юридичну адресу відповідача та повернуто Державному підприємству "Завод імені В.О Малишева" у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою АТ "Укрпошта" ф.20 від 29.01.2024 про причини повернення (а.с.31).

Крім того, позивач зазначає, що 14.02.2024 на юридичну адресу відповідача останнім було направлено претензію №002-16/013/702 з вимогою повернути суму сплаченого авансу у розмірі 50 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що вищезазначена претензія позивача була направлена на юридичну адресу відповідача та повернулась у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою АТ "Укрпошта" ф.20 про причини повернення (а.с.19).

Враховуючи те, що відповідачем не повернуто суму сплаченого авансу за Договором №852дп від 21.12.2021, позивач вважає свої права та інтереси порушеними, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти за Договором будівельного підряду №852дп від 21.12.2021 у розмірі 50 000,00 грн., а також інфляційні витрати у розмірі 602,35 грн., 3% річних у розмірі 430,33 грн., пеню у розмірі 4 259,56 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України). При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 626 ЦК України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (п. 1. ст. 627 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 21.12.2021 між Державним підприємством "Завод імені В.О.Малишева" і ТОВ "Будівельна група "Міськбудтранс" було укладено Договір будівельного підряду №852дп, згідно п.п.1.1, 1.2 якого підрядник зобов`язується на свій ризик виконати роботи з улаштування огорожі на ділянці нового обладнання в цеху 530 , інв.№000012т, згідно технічного завдання (Додатку №1) Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева".

Частинами першою і другою статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини першої статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно з частинами першою і другою статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Частиною першою статті 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до частини другої статті 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Як зазначено позивачем, на виконання умов Договору №852дп від 21.12.2021 позивачем після отримання оригіналу рахунку на оплату №14 від 29.12.2021 було сплачено авансовий платіж на суму 50 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №980 від 22.02.2022 (а.с.20).

Згідно з п.п.2.1 Договору загальна вартість робіт Підрядника згідно Договірної ціни (Додаток №3) складає 863 788,80 грн., в т.ч. ПДВ 20% 143 964,80 грн. Відповідно до п.2.3. Договору, Замовник зобов`язався оплатити підряднику попередню оплату в т.ч. ПДВ 20%, протягом 15 банківських днів , але не раніше отримання Замовником рахунку Підрядника. Згідно з п.2.4 Договору сплата решти загальної вартості робіт здійснюється замовником на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форма КБ-3) з відтермінуванням платежу 15 календарних днів з дати приймання Замовником робіт в повному обсязі, але в будь якому випадку не раніше отримання Замовником оригіналу рахунку Підрядника. Згідно з п. 3.1. Договору №852дп строк виконання Підрядником робіт в повному обсязі та/або окремо по кожному виду робіт визначається Сторонами в графіку виконання робіт (Додаток №2) та складає 30 (тридцять) календарних днів від дати виконання п.2.3 Договору. В графіку виконаних робіт Сторони передбачають приймання Замовником окремих етапів виконання робіт. Згідно з п.10.1 Договору №852дп цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення його тексту печатками (у разі їх наявності) і діє до 31.12.2022 р., а в частині виконання Сторонами своїх зобов`язань до повного виконання.

Судом встановлено, в межах строку дії Договору №852дп від 21.12.2021 позивачем на юридичну адресу відповідача було направлено лист №002-16/041/5344 від 27.12.2023, в якому останній відмовляється від Договору №852дп від 21.12.2021 та у зв`язку із тим, що роботи за Договором №852дп від 21.12.2021 не виконувались, просить Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Міськбудтранс" повернути попередню оплату у розмірі 50 000,00 грн.

Відповідно до п.9.1 Договору у разі порушення підрядником умов Договору Замовник має право в односторонньому порядку відмовитися від Договору в цілому або від певної частини робіт, письмово повідомити про це Підрядника. В даному випадку Договір в цілому або в частині є розірваним або зміненим відповідно (зобов`язання Сторін є припиненими або зміненими) З МОМЕНТУ НАПРАВЛЕННЯ Замовником повідомлення Підряднику про відмову.

Згідно з п.9.2 Договору у випадку дострокового припинення дії Договору (розірвання Договору, відмови Замовника від Договору в цілому або в частині) Підрядник зобов`язаний протягом п`яти календарних днів з дня припинення дії Договору повернути Замовнику грошові кошти, сплачені останнім в якості оплати вартості робіт, що не були прийняті замовником на дату припинення дії Договору, а також товарно - матеріальні цінності, що були передані Замовнику до дня припинення дії Договору. Передача товарно - матеріальних цінностей Замовнику відбувається за адресою , погодженою Сторонами письмово або за юридичною адресою Замовника.

Судом у даному разі враховується, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано суду: будь-яких заперечень щодо односторонньої відмови позивача від Договору підряду №852дп від 21.12.2021; доказів оскарження або оспорення відповідачем правочину позивача щодо односторонньої відмови від Договору підряду №852дп від 21.12.2021; визнання недійсним в судовому порядку правочин позивача щодо односторонньої відмови від Договору підряду №852дп від 21.12.2021; доказів повернення позивачу суми сплаченого авансу у розмірі 50 000,00 грн за Договором підряду №852дп від 21.12.2021; заперечень відповідача щодо позовних вимог у даній справі.

Як зазначено судом вище, позивачем на юридичну адресу відповідача - 61046, м.Харків, пр.Героїв Харкова, буд.273, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, було направлено лист №002-16/041/5344 від 27.12.2023 про відмову від Договору №852дп від 21.12.2021, а отже, враховуючи умову пунктів 9.1., 9.2. Договору строк на повернення позивачу грошових коштів, сплачених останнім в якості оплати вартості робіт, що не були прийняті Замовником на дату припинення дії Договору - до 01.01.2024 включно.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем позивачу суми сплаченого авансу у розмірі 50 000,00 грн. за Договором №852дп від 21.12.2021.

Отже, оскільки відповідач до виконання робіт за Договором №852дп від 21.12.2021 не приступив, суму сплаченого позивачем авансу у розмірі 50 000,00 грн. не повернув , протилежного суду не доведено, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства "Завод імені В.О Малишева" про стягнення з відповідача суми сплаченого авансу у розмірі 50 000,00 грн. за Договором №852дп від 21.12.2021 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 430,33 грн. за період з 02.01.2024 по 15.04.2024 та інфляційних втрат у розмірі 602,35 грн. за період з 02.01.2024 по 15.04.2024 , суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

14 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №924/532/19 досліджував питання щодо особливостей нарахування інфляційних втрат і 3% річних, де визначив, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Перевіривши розрахунок 3 % річних у розмірі 430,33 грн. за період з 02.01.2024 по 15.04.2024 та інфляційних втрат у розмірі 602,35 грн. за період з 02.01.2024 по 15.04.2024 , суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства, з урахуванням чого, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних у розмірі 430,33 грн. та інфляційних втрат у розмірі 602,35 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення пені у розмірі 4259,56 грн. за період 02.01.2024 по 15.04.2024, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 цього Кодексу.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.9.2 Договору у випадку дострокового припинення дії Договору (розірвання Договору, відмови Замовника від Договору в цілому або в частині) Підрядник зобов`язаний протягом п`яти календарних днів з дня припинення дії Договору повернути Замовнику грошові кошти, сплачені останнім в якості оплати вартості робіт, що не були прийняті замовником на дату припинення дії Договору, а також товарно - матеріальні цінності, що були передані Замовнику до дня припинення дії Договору. Передача товарно - матеріальних цінностей Замовнику відбувається за адресою , погодженою Сторонами письмово або за юридичною адресою Замовника.

Згідно з п.6.3.5 Договору у разі порушення Підрядником строків, передбачених п.9.2 цього Договору, підрядник сплачує Замовнику за користування чужими грошовими коштами пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день порушення.

Перевіривши розрахунок пені у розмірі 4259,56 грн. за період з 02.01.2024 по 15.04.2024, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та укладеного між сторонами Договору №852дп від 21.12.2021, зокрема п.6.3.5, з урахуванням чого, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 4259,56 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Згідно з вимогами частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 50 000,00 грн. за Договором будівельного підряду №852дп від 21.12.2021, а також інфляційні витрати у розмірі 602,35 грн., 3% річних річних у розмірі 430,33 грн., пеню у розмірі 4259,56 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень статті 129 ГПК України та враховуючи висновки суду про задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Крім того, судом враховано, що відповідно до правового висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір".

Суд звертає увагу позивача на те, що останнім при зверненні до суду було сплаченого 3028,00 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №3384 від 16.04.2024, замість 2422,40 грн.

У відповідності до п. 1 ч. 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Приймаючи до уваги наведене, зайве сплачена сума судового збору у розмірі 605,60 грн може бути повернута позивачу за його письмовим клопотанням (заявою).

Керуючись статтями 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Міськбудтранс» (61046, м.Харків, пр.Героїв Харкова, буд. 273, код ЄДРПОУ 42593442) на користь Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» (61001, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, буд. 126, код ЄДРПОУ 14315629) заборгованості у сумі 50 000,00 грн. за Договором будівельного підряду №852дп від 21.12.2021, а також інфляційні витрати у розмірі 602,35 грн., 3% річних річних у розмірі 430,33 грн., пеню у розмірі 4259,56 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева" (61001, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, б. 126, код ЄДРПОУ 14315629).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Міськбудтранс» (61046, м.Харків, пр.Героїв Харкова, буд. 273, код ЄДРПОУ 42593442).

Рішення складено та підписано 19.08.2024.

Головуючий суддя Суддя Суддя В.О. Усатий П.В. Хотенець С.А. Прохоров