Постанова

від 07.08.2024 по справі 908/1380/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/1380/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К. М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г. Є.

за участю представників: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптеки доктор МОМ" - Грамчук М.О.; Товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ" - Штеннікової К. Б.; Державного реєстратора Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенка Є. В. - Яковлевої Т. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптеки Доктор МОМ"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2024

у справі № 908/1380/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптеки доктор МОМ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кузнецової Валерії Володимирівни

до відповідача-1 Державного реєстратора Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенка Євгена Васильовича

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ"

до відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіко"

про скасування рішення державного реєстратора, визнання правочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння

в межах справи № 908/1380/18

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптеки доктор МОМ"

ВСТАНОВИВ:

19.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Аптеки доктор МОМ" (покупець) та ТОВ "БаДМ" (постачальник) було укладено договір поставки від № 04236 (далі - Договір поставки).

Для забезпечення виконання зобов`язань за Договором поставки між ТОВ "БаДМ" (іпотекодержатель) та ТОВ "Аптеки доктор МОМ" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки від 05.10.2016 (далі - Договір іпотеки).

У зв`язку з неналежним виконанням покупцем зобов`язань за Договором поставки ТОВ "БаДМ" звернулося до державного реєстратора Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенка Є. В. (далі - Реєстратор) для здійснення державної реєстрації права власності на підставі Договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав індексний номер 41829767 від 27.06.2018 щодо реєстрації за ТОВ "БаДМ" права власності на нерухоме майно - 49/50 частки нежилого приміщення ХІХ підвалу (літера А-5) загальною площею за внутрішніми замірами 195,2 кв.м, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 230 (далі - Нерухоме майно).

У подальшому 06.11.2018 ТОВ "БаДМ" відчужило Нерухоме майно ТОВ "Медіко" за договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М. за реєстр. № 1722 (далі - Договір купівлі-продажу).

Поряд з цим, 19.03.2018 загальними зборами учасників ТОВ "Аптеки доктор МОМ" було прийнято рішення про припинення боржника шляхом ліквідації у порядку вимог статті 110 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Однак, у зв`язку з тим, що за результатом процедури добровільної ліквідації встановлено недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, ліквідатор звернувся до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 31.07.2018 відкрив провадження у справі № 908/1380/18 про банкрутство ТОВ "Аптеки доктор МОМ", а постановою від 31.07.2018 визнав боржника банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Швеця Д. І.

Постановою від 03.12.2018 Центральний апеляційний господарський суд скасував постанову Господарського суду Запорізької області від 31.07.2018 у справі №908/1380/18 в частині призначення ліквідатора Боржника, призначив ліквідатором ТОВ "Аптеки доктор МОМ" арбітражного керуючого Кузнецову В.В.

Короткий зміст позовних вимог та розгляду справи

ТОВ "Аптеки доктор МОМ" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кузнецової В. В. (далі - Ліквідатор) звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Реєстратора; ТОВ "БаДМ" та ТОВ "Медіко", заявивши такі вимоги:

- скасувати рішення Реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41829767 від 27.06.2018 щодо реєстрації за ТОВ "БаДМ" права власності на Нерухоме майно;

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу;

- витребувати на користь ТОВ "Аптеки доктор МОМ" Нерухоме майно.

В обґрунтування позову Ліквідатор зазначила, що Реєстратором прийнято рішення про реєстрацію права власності за ТОВ "БаДМ" як іпотекодержателем на належне ТОВ "Аптеки доктор МОМ" як іпотекодавцю нерухоме майно. Такі дії, а також подальше відчуження майна на користь ТОВ "Медіко" позивач вважає незаконними, оскільки жодних вимог про усунення порушень забезпечених іпотекою зобов`язань, як того вимагала стаття 35 Закону України "Про іпотеку", позивач не отримував; на момент звернення стягнення на іпотечне майно у позивача була відсутня заборгованість перед своїм контрагентом - ТОВ "БаДМ"; про проведення ринкової оцінки предмета іпотеки, що є обов`язковою умовою у разі звернення стягнення на предмет іпотеки, позивачу не відомо.

Господарський суд Запорізької області рішенням від 25.03.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі № 908/1380/18, відмовив у задоволенні позову повністю.

Постановою від 26.01.2022 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду задовольнив частково касаційну скаргу Ліквідатора, скасував постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 25.03.2021, направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд виснував про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права через неповноту оцінки доказів та встановлення обставин справи, що полягало у такому:

- не встановленні належним чином переліку та змісту документів, які стали підставою для прийняття оспорюваного рішення Реєстратора (відсутності в матеріалах справи вимоги про усунення порушення зобов`язання, на яку послались суди попередніх інстанцій, зазначаючи про дотримання ТОВ "БаДМ" вимог статті 35 Закону України "Про іпотеку"); не дослідженні змісту такої вимоги при формуванні висновку про її отримання та не виконання іпотекодавцем;

- не наданні належної оцінки обставин щодо повідомлення іпотекодержателя про зміну адреси іпотекодавцем на час надіслання вимоги про усунення порушення;

- не наданні оцінки тому, що ТОВ "Аптеки доктор МОМ" перебувало у процедурі ліквідації відповідно до положень статей 110 - 112 ЦК України; не з`ясуванні обставин, чи зверталось ТОВ "БаДМ" до ліквідаційної комісії з вимогами щодо неналежного виконання спірного Договору поставки, у чому полягав зміст таких вимог, та чи були вони розглянуті ліквідаційною комісією;

- не наданні оцінки доводам позивача щодо не належного проведення оцінки спірного майна, ураховуючи помилковість висновку про залишення цих доводів без розгляду як таких, що є зміною підстав позову та заявлені після закінчення підготовчого провадження.

- залишенні поза увагою доводів позивача про наявність та розмір заборгованості перед ТОВ "БаДМ" відповідно до акту звірки розрахунків станом на 31.12.2017;

- не врахуванні під час оцінки дотримання ТОВ "БаДМ" вимог частини третьої статті 37 Закону України "Про іпотеку" обставин того, що до відзиву останнього було додано вибірково копії тільки 3-х сторінок Звіту про оцінку майна.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

За результатом нового розгляду справи, рішенням від 18.01.2023 Господарський суд Запорізької області задовольнив позов повністю; скасував рішення Реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації за ТОВ "БаДМ" права власності на Нерухоме майно; визнав недійсним Договір купівлі-продажу; витребував з ТОВ "Медіко" на користь ТОВ "Аптеки доктор МОМ" Нерухоме майно; вирішив питання розподілу судового збору.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції мотивував своє рішення неправомірністю оформлення (набуття) права власності іпотекодержателем (ТОВ "БаДМ") на спірне Нерухоме майно через недотримання умов Договору іпотеки та положень закону, а відтак відсутністю у останнього права на подальше відчуження цього майна за Договором купівлі-продажу на користь ТОВ "Медіко", що є підставою для витребування майна на користь іпотекодавця (позивача).

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою від 08.01.2024 Центральний апеляційний господарський суд задовольнив апеляційну скаргу ТОВ "БаДМ", скасував рішення Господарського суду Запорізької області від 18.01.2023 у справі №908/1380/18, ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову, встановивши дотримання іпотекодавцем встановленого законом порядку щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі Договору іпотеки, що унеможливлює й задоволення похідних вимог.

У цьому зв`язку апеляційним судом встановлено, що:

- у матеріалах справи містяться докази належного дотримання іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця про вимогу щодо усунення порушення основного зобов`язання;

- звіт про оцінку не суперечить вимогам законодавства, складений та підписаний уповноваженою особою, у зв`язку з чим позивачем не доведено порушення вимог законодавства та умов Договору іпотеки щодо оцінки вартості предмета іпотеки при набутті іпотекодержателем права власності на нього;

- Реєстратором правомірно здійснено державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки, оскільки наявність у державному реєстрі запису про заборону відчуження на підставі заяви іпотекодавця, який виник після іпотеки, не може бути перешкодою для реалізації прав іпотекодержателя щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

Установивши правомірність набуття іпотекодержателем права власності на Нерухоме майно, що було предметом іпотеки, суд апеляційної інстанції констатував відсутність правових підстав для визнання правочину з відчуження цього Майна (Договору купівлі-продажу) недійсним, як і підстав для його витребування у порядку вимог статті 388 ЦК України.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

ТОВ "Аптеки доктор МОМ" в особі Ліквідатора (скаржник) подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2024 скасувати, а рішення Господарського суду Запорізької області від 18.01.2023 у справі залишити без змін.

Стверджуючи про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, скаржник мотивує касаційну скаргу підставами її касаційного оскарження, які передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та полягають у такому:

- застосуванні судом апеляційної інстанції норм права (зокрема частини третьої статті 37 Закону України "Про іпотеку", статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених (висновків) у постановах від 20.03.2019 у справі № 306/2053/16-ц, від 21.09.2021 у справі № 910/4875/18, від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19 (підстава, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України);

- порушенні норм процесуального права з підстав встановлення апеляційним судом обставин (у питанні відповідності Звіту про оцінку вимогам законодавства), що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (підстава, передбачена пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 4 частини третьої статті 310 цього Кодексу).

У контексті неправильного застосування норм матеріального права через порушення процесуальних норм (щодо неповноти встановлення обставин та оцінки доказів) скаржник, серед іншого, доводить, що суд апеляційної інстанції:

(1) здійснюючи апеляційний перегляд рішення місцевого господарського суду, ухвалене за новим розглядом справи, не врахував вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у цій справі;

(2) залишив поза увагою, що Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" введений в дію 04.02.2019, тому його приписи не застосовуються до спірних правовідносин;

(3) не надав, на відміну від суду першої інстанції, належної оцінки наявним у справі доказам та доводам Ліквідатора, а також не встановив обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, зокрема щодо повідомлення іпотекодержателя (ТОВ "БаДМ") про зміну адреси для листування, обізнаності іпотекодержателя про ліквідаційну процедуру (у добровільному порядку) тощо.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Реєстратор (відповідач-1), ТОВ "БаДМ" (відповідач-2) та ТОВ "Медіко" (відповідач-3) подали відзиви, у яких просять відмовити у задоволенні касаційної скарги з викладених у відзивах підстав, оскаржувану постанову залишити без змін.

За змістом наведених у відзивах доводів відповідачі стверджують, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а наведені скаржником підстави її касаційного оскарження не знаходять свого фактичного підтвердження.

Відповідачі доводять, що обґрунтування касаційної скарги зводиться до незгоди з встановленими судом апеляційної інстанції обставинами та до спонукання Верховного Суду здійснити переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Касаційне провадження

29.03.2024 до касаційного суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Аптеки доктор МОМ" (в особі Ліквідатора).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2024 для розгляду касаційної скарги визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Картере В. І., Жуков С. В.

Ухвалами від 17.04.2024 та 04.06.2024 Верховний Суд залишав касаційну скаргу без руху; надавав скаржнику строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали від 04.06.2024 до касаційного суду 18.06.2024 надійшла заява Ліквідатора про усунення недоліків касаційної скарги.

09.07.2024 Верховний Суд постановив ухвалу, якою, серед іншого, поновив ТОВ "Аптеки доктор МОМ" строк на касаційне оскарження та відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою останнього на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2024 у справі № 908/1380/18, призначив її до розгляду на 07.14.2024 о 11:15 год.

Ухвалами від 22.07.2024, 31.07.2024 та 02.08.2024 Верховний Суд задовольнив клопотання/заяви ТОВ "Аптеки доктор МОМ", ТОВ "Медіко" та Реєстратора, ТОВ "БаДМ" (відповідно) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції 07.08.2024 взяли участь представника ТОВ "Аптеки доктор МОМ", ТОВ "БаДМ" та Реєстратора. Представник ТОВ "Медіко", який мав намір взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не приєднався до судового засідання внаслідок власної технічної неможливості.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою судом, а також зважаючи, що згідно з частиною п`ятою статті 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду несе учасник справи, який подав відповідне клопотання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника ТОВ "Медіко".

Водночас з огляду на те, що в силу приписів частини першої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм права саме на підставі встановлених цими судами фактичних обставин справи, колегія суддів ураховує обставини цієї справи, що полягають у такому.

Установлені судами першої та апеляційної інстанції обставини справи

19.08.2016 між ТОВ "Аптеки доктор МОМ" (покупець) та ТОВ "БаДМ" (постачальник) укладено Договір поставки, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його на умовах цього Договору.

За змістом умов Договору поставки (пункти 7.2, 7.3, 10.1) за порушення строку оплати поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню у відповідному розмірі, а за прострочення більше двадцяти календарних днів також нараховується штраф у розмірі 30% від вартості поставленого та неоплаченого у строк товару; сума боргу сплачується з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також десяти процентів річних від простроченої суми в порядку статті 625 ЦК України; вирішення усіх спорів, які випливають з цього договору або у зв`язку з ним, підлягають передачі на розгляд і остаточне вирішення третейському суду, що створений для вирішення конкретного спору.

05.10.2016 для забезпечення виконання зобов`язань за Договором поставки між ТОВ "БаДМ" (іпотекодержатель) та ТОВ "Аптеки доктор МОМ" (іпотекодавець) укладено Договір іпотеки, за змістом умов якого (пункти 1.1 та 1.2) іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю в якості забезпечення виконання основного зобов`язання (у тому числі сплати пені, неустойки, штрафу, інших платежів за основним договором) Нерухоме майно.

Відповідно до пункту 2.3 Договору іпотеки предмет іпотеки сторони визначили в сумі 900 000,00 грн.

Положеннями пункту 5.1 Договору іпотеки встановлено, що іпотекодержатель має право у разі порушення основного зобов`язання та/або умов договору іпотеки задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з пунктом 3.1.6 Договору іпотеки його сторонами узгоджено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов Договору іпотеки іпотекодавцем, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення зобов`язання у тридцятиденний строк. Якщо вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

У пункті 5.2 Договору іпотеки також передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем основного зобов`язання та/або умов договору іпотеки іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень зобов`язання у тридцятиденний строк. Якщо вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того передбачено, що повідомлення направляється рекомендованим листом або телеграмою за адресою іпотекодавця, зазначеною в цьому договорі. Повідомлення вважається врученим, якщо іпотекодавець не сповістив іпотекодержателя письмово про зміну своєї адреси. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктами 5.1 та 5.4 Договору іпотеки сторонами узгоджено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів: шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом або згідно з договором (або застереженням, вказаним в цьому договорі) про задоволення вимог іпотекодержателя, в судовому та/або позасудовому або іншому, передбаченому чинним законодавством України, порядку, та його реалізацію. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором іпотекодержателя на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; в порядку позасудового врегулювання на підставі розділу 6 цього Договору.

Сторони вирішили, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання здійснюється, за вибором іпотекодержателя, на підставі (стаття 36 Закону України "Про іпотеку"): відповідного застереження в цьому Договорі іпотеки; договору між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя (пункт 6.1 розділу 6 Договору іпотеки).

За змістом пункту 6.2 Договору іпотеки іпотекодержатель має право отримати предмет іпотеки у свою власність в рахунок виконання основного зобов`язання іпотекодавця у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку". При реалізації даного способу задоволення вимог іпотекодержателя, договір іпотеки та/або договір про задоволення вимог іпотекодержателя є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. При цьому, предмет іпотеки набувається у власність іпотекодержателя за вартістю, що буде визначена на підставі висновку незалежного експерта - суб`єкта оціночної діяльності, правоздатність якого підтверджена сертифікатом суб`єкта оціночної діяльності. При оцінці предмета іпотеки незалежний експерт повинен використовувати всі методи оцінки, які передбачені чинним законодавством України на момент оцінки. Якщо фактичний розмір заборгованості іпотекодавця за основним зобов`язанням та цим договором менший за вартість, що вказана у висновку незалежного експерта - суб`єкта оціночної діяльності, іпотекодержатель перераховує різницю на поточний рахунок іпотекодавця протягом 3-х (трьох) робочих днів з моменту набуття у власність предмета іпотеки.

У пункті 6.3 Договору іпотеки сторони погодили, що вимоги пункту 5.2 Договору іпотеки щодо надіслання вимоги про усунення порушень, застосовуються також до звернення стягнення шляхом позасудового врегулювання.

З матеріалів справи суди встановили, що на виконання умов Договору поставки ТОВ "БаДМ" здійснював поставку лікарських препаратів та засобів, супутніх товарів, інших форм медичного асортименту ТОВ "Аптеки доктор МОМ".

На підтвердження поставок у 2016, 2017 роках ТОВ "БаДМ" надав у справу видаткові накладні. Здійснення поставок позивач не заперечив.

Наявними у справі доказами підтверджено, що ТОВ "Аптеки доктор МОМ" за отриманий товар розрахувалося, однак покупець здійснював оплату із простроченням, про що свідчать відповідні акти звірки взаємних розрахунків.

Прострочення оплат стало підставою застосування до ТОВ "Аптеки доктор МОМ" санкцій, передбачених умовами Договору поставки та звернення постачальником згідно умов цього Договору до третейського суду.

16.05.2018 третейський суд, створений для вирішення конкретного спору, ухвалив рішення, яким позов ТОВ "БаДМ" задовольнив повністю; стягнув з ТОВ "Аптеки доктор МОМ" на користь ТОВ "БаДМ" суму штрафних санкцій в розмірі 951 781,92 грн, 10% річних в розмірі 17 338,97 грн та судові витрати в розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до рішення третейського суду від 16.05.2018 зазначені штрафні санкції нараховані внаслідок неналежного виконання ТОВ "Аптеки доктор МОМ" умов Договору поставки в частині дотримання строків оплати товару.

У той же час, 02.05.2018 ТОВ "БаДМ" (іпотекодержатель) сформував ТОВ "Аптеки доктор МОМ" (іпотекодавцю) письмову вимогу про усунення порушень шляхом сплати забезпечених іпотекою 30% штрафу та 10% річних в порядку статті 625 ЦК України за вих. № 738 від 30.04.2018 (далі - Вимога) з огляду на те, що за згодою сторін Договору іпотеки (пункт 1.2) вимоги іпотекодержателя зі сплати пені, неустойки, штрафу ті інших платежів відповідно забезпечувалось іпотекою в повному обсязі.

Вказана Вимога була надіслана ТОВ "Аптеки доктор МОМ" рекомендованим листом з описом вкладення за адресою, вказаною іпотекодавцем в Договорі іпотеки: 69006, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд.230.

Зазначену у Вимозі суму заборгованості ТОВ "Аптеки доктор МОМ" не оплачено, у зв`язку з чим ТОВ "БаДМ" звернулося до Реєстратора для здійснення державної реєстрації права власності на підставі Договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав індексний номер 41829767 від 27.06.2018 щодо реєстрації за ТОВ "БаДМ" права власності на Нерухоме майно (предмет іпотеки).

06.11.2018 ТОВ "БаДМ" відчужило Нерухоме майно ТОВ "Медіко" за Договором купівлі-продажу.

Не погодившись із зверненням стягнення ТОВ "БаДМ" на іпотечне майно та його подальшим відчуженням на користь ТОВ "Медіко", ТОВ "Аптеки доктор Мом" в особі Ліквідатора звернулося до суду з цим позовом.

Незаконність набуття права власності на Нерухоме майно позивач мотивував порушенням встановленого законом порядку щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, з огляду на: (1) не дотримання іпотекодержателем процедури належного надсилання іпотекодавцю Вимоги (вимоги про усунення порушення основного зобов`язання); (2) неналежного проведення оцінки майна (предмета іпотеки); (3) неправомірність дій Реєстратора щодо реєстрації права власності на майно за іпотекодержателем.

Щодо надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру (далі- Реєстр) місцезнаходженням ТОВ "Аптеки доктор МОМ" є м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 230.

19.03.2018 загальними зборами учасників ТОВ "Аптеки доктор МОМ" було прийнято рішення, зокрема, припинити підприємницьку діяльність цього Товариства; утворити ліквідаційну комісію у складі голови ліквідаційної комісії Панченка В.М.; встановити місцезнаходження ліквідаційної комісії за адресою: м.Запоріжжя, просп. Соборний, 230, - та аналогічну адресу листування з ліквідаційною комісією; встановити порядок пред`явлення кредиторських вимог шляхом надіслання голові ліквідаційної комісії письмових заяв у строк два місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

20.03.2018 інформацію про рішення учасника щодо припинення юридичної особи - ТОВ "Аптеки доктор МОМ" внесено до Реєстру.

На вказане рішення, наряду з інформацією з Реєстру, посилається ТОВ "БаДМ", стверджуючи про надіслання Вимоги в належному порядку та згідно із законом.

Водночас суд першої інстанції встановив, що у справі наявні докази повідомлення іпотекодавцем (ТОВ "Аптеки доктор МОМ") іпотекодержателя (ТОВ "БаДМ") про зміну складу та адреси ліквідаційної комісії.

Так, у справі наявний лист ТОВ "Аптеки доктор МОМ" вих.№ 26/01-п від 10.04.2018 (далі - Лист) за підписом голови ліквідаційної комісії Нікітенка М. О. на адресу ТОВ "БаДМ", у якому повідомлено, що згідно з протоколом №4/18 від 19.03.2018 загальними зборами вирішено припинити підприємницьку діяльність ТОВ "Аптеки доктор МОМ", а 05.04.2018 рішенням зборів головою ліквідаційної комісії призначено Нікітенка М. О. Згідно з додатком з листом направлені зазначені протоколи.

За змістом вказаного Листа Голова ліквідаційної комісії запропонував ТОВ "БаДМ" за наявності заборгованості надіслати претензії з кредиторськими вимогами, просив повідомити про наявність кредиторської та дебіторської заборгованості, а також окремо зауважив, що інформацію слід надати у найкоротший термін за адресою: 69037, м. Запоріжжя, а/с 411.

Згідно з проставленим та заповненим штампом вхідної кореспонденції Лист ТОВ "БаДМ" отримало 05.05.2018 і, оперуючи цим, останній доводив факт отримання повідомлення про іншу адресу ліквідатора ТОВ "Аптеки доктор МОМ" пізніше, ніж направив останньому Вимогу про усунення порушення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що поштові документи щодо отримання іпотекодержателем (ТОВ "БаДМ") Листа у справі відсутні.

Водночас суд першої інстанції з`ясував такі обставини:

- у справі про банкрутство ТОВ "Аптеки доктор МОМ", в межах якої розглядається цей спір, наявні поштові документи про направлення Листа, які свідчать про його надіслання 12.04.2018, що підтверджується списком № 306 згрупованих поштових відправлень з реєстром відправлення рекомендованих листів із відбитками поштового штемпеля на них (12.04.2018), фіскальними чеками від 12.04.2018;

- у відповідь на запит Ліквідатора (лист від 26.05.2020) ПАТ "Укрпошта" повідомила про відсутність можливості згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила надання послуг поштового зв`язку), надати інформацію щодо поштових пересилань за спливом шестимісячного терміну з дня прийняття пересилань до відправлення (лист від 28.05.2020 № 1853-К-2020052610046-В);

- надавши у справу отриманий від ТОВ "Аптеки доктор МОМ" Лист, ТОВ "БаДМ" не надало поштовий конверт, у якому цей Лист ним отриманий (всупереч вимог ухвали суду у цій справі про витребування від ТОВ "БаДМ", між іншим, конверта, у якому до Відповідача-2 надійшов такий Лист). При цьому на запитання суду щодо цього представниця ТОВ "БаДМ" в засіданні 09.06.2022 пояснила, що такий конверт у Відповідача-2 відсутній, що суперечить вимогам пункту 8 глави 2 розділу III Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції від 18.06.2015 № 1000/5 (далі - Правила організації діловодства). З урахуванням вимог Правил організації діловодства, на отримувача покладено вимогу зберігати конверти, у яких отримується кореспонденція, відтак конверт, у якому ТОВ "БаДМ" отримало Лист, має бути у його розпорядженні. Отже, ТОВ "БаДМ" всупереч встановленим частиною другою статті 42 ГПК України процесуальним обов`язкам ухилився від надання належних та достовірних доказів на підтвердження дати отримання Листа, користуючись відсутністю відповідних документів у Ліквідатора (позивача);

- більш вірогідним є обставини отримання ТОВ "БаДМ" Листа іпотекодавця з повідомленням нової адреси ліквідаційної комісії значно раніше, ніж зазначає іпотекодержатель (ТОВ "БаДМ") - 05.05.2018, доводячи це виключно даними штампу реєстрації вхідної кореспонденції. У цьому зв`язку суд виходив з дати відправлення листа - 12.04.2018, у співставленні із якою зазначена ТОВ "БаДМ" дата отримання - 05.05.2018 є забагато віддаленою, тоді як згідно вимог Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, загальний строк пересилання місцевої простої кореспонденції становить 3 дні, рекомендованої - 4 дні.

- у справі наявні докази отримання певної кореспонденції головою ліквідаційної комісії ТОВ "Аптеки доктор МОМ" за його офіційною адресою за відомостями Реєстру й після зміни адреси листування такої комісії. Однак, не надіслання Вимоги про усунення порушення (так само, як і заяви про кредиторські вимоги та позовної заяви до третейського суду, направлених на ім`я новопризначеного Голови ліквідаційної комісії Нікітенка М. О., однак за адресою реєстрації іпотекодавця) за повідомленою іпотекодержателя новою адресою ліквідаційної комісії (ліквідатора) ТОВ "Аптеки доктор МОМ" суперечить обставинам перебування останнього у процедурі добровільної ліквідації та вимогам закону;

- доводи ТОВ "БаДМ" про відсутність його обов`язку надіслати Вимогу на нову адресу ТОВ "Аптеки доктор МОМ", яка є іншою, ніж його адреса за відомостями Реєстру, не узгоджується з пунктами 5.2, 6.3 Договору іпотеки;

- рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з трек-номером № 0103045271041 (відповідає відправленню з Вимогою ТОВ "Аптеки доктор МОМ" за адресою: м. Запоріжжя, просп. Соборний, 230) та відповідь ПАТ "Укрпошта" вих.№ 851 від 20.11.2018 на запит ТОВ "БаДМ" щодо цього відправлення свідчать, що кореспонденцію 08.05.2018 працівником органу поштового зв`язку вручено уповноваженій особі отримувача за довіреністю -Павловій. У засіданні 09.06.2018 представниця ТОВ "БаДМ" надала для долучення у справу оригінал довіреності, виданої ТОВ "Аптеки доктор МОМ" в особі директора Мелешка О. В., Павловій Л. Г. одержувати через філіали (відділення) УДППЗ "Укрпошта" внутрішні та міжнародні поштові відправлення, в тому числі листи (прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю). У довіреності зазначено, що вона видана без права передоручення третім особам 04.01.2016 та дійсна до 01.01.2018. Ліквідатор надала у справу отриманий від Головного управління ДПС у Запорізькій області з листом вих.№ 59164/6/08-01-24-04-10 від 24.09.2021 податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ТОВ "Аптеки доктор МОМ" за І квартал 2018 року, з відомостей якого слідує, що Павлова Л. Г. працювала у ТОВ "Аптеки доктор МОМ" на посаді головного бухгалтера та 31.03.2018 була звільнена з роботи. Наведені обставини підтверджуються наявним у справі про банкрутство актом Головного управління ДФС у Запорізькій області від 19.06.2018 № 352/08-01-14-01/31677095 "Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "Аптеки доктор МОМ" код ЄДРПОУ 31677095 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015р. по 31.05.2018р.". Також позивачем надано у справу лист-відповідь (б/н від 13.05.2020) на звернення ліквідатора Позивача директора ТОВ "Аптеки доктор МОМ" Панченка В.М., у якому останній повідомив, що ним видавалася довіреність на отримання поштової кореспонденції від імені ТОВ "Аптеки доктор МОМ" в період з 01.05.2018 по 31.07.2018 Дегтярьову Р. В. З таких доказів у сукупності суд першої інстанції з`ясував, що обставина отримання відправлення з Вимогою уповноваженою особою ТОВ "Аптеки доктор МОМ" є недоведеною та, натомість, спростованою.

На підставі зазначеного місцевий господарський суд встановив не дотримання іпотекодержателем процедури належного надсилання іпотекодавцю Вимоги (вимоги про усунення порушення основного зобов`язання).

У свою чергу, суд апеляційної інстанції з`ясував такі обставини:

- Вимогу ТОВ "Аптеки доктор МОМ" отримало 08.05.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103045271041. Крім того, отримання Вимоги уповноваженою особою ТОВ "Аптеки доктор Мом" підтверджено листом Запорізької дирекції ПАТ "Укрпошта" від 03.12.2018 за №20-14-Ч-39943;

- ураховуючи, що на момент направлення Вимоги у Реєстрі місцезнаходженням позивача зазначено: 69006, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 230, - і така ж адреса місцезнаходження позивача зазначена в Договорі іпотеки, тому вказані відомості щодо місцезнаходження іпотекодавця були достовірними і ТОВ "БаДМ" правильно направило вказану Вимогу на зазначену адресу позивача;

- повідомлення Голови ліквідаційної комісії ТОВ "Аптеки Доктор Мом" Нікітенко М.О. не можна вважати доказами зміни адреси іпотекодавця відповідно до умов укладеного сторонами Договору іпотеки від 05.10.2016 та з урахуванням положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";

- позивачем не надано суду доказів того, що ним узгоджувався порядок доставки пошти з АТ "Укрпошта" та визначалися конкретні уповноважені особи на отримання поштової кореспонденції, а тому (за відсутності доказів протилежного) пошта для позивача доставлялася на загальних умовах, зокрема, рекомендовані поштові відправлення могли бути вручені одержувачам за умови пред`явлення ними документів, що посвідчують особу згідно із законодавством. При цьому в матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання посадовими особами ПАТ "Укрпошта" своїх обов`язків щодо вручення поштового відправлення №0103045271041, а тому вказане відправлення вважається врученим ТОВ "Аптеки доктор Мом".

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції встановив, що Вимога була надіслана позивачу в порядку, визначеному Законом України "Про іпотеку" та умовами Договору іпотеки, а в матеріалах справи містяться докази належного дотримання іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця про вимогу стосовно усунення порушення.

Щодо неналежного проведення оцінки майна (предмета іпотеки)

У питанні дотримання порядку проведення оцінки переданого у іпотеку майна суд першої інстанції з`ясував такі обставини:

- ТОВ "БаДМ" (іпотекодержатель) не надав суду будь-яких доказів щодо повідомлення ТОВ "Аптеки Доктор Мом" (іпотекодавця) про оцінку майна, про визначену оціночну вартість майна тощо. Докази щодо обізнаності позивача у проведенні оцінки іпотечного майна у справі відсутні;

- звіт про незалежну оцінку майна (далі - Звіт про оцінку майна) виконаний ТОВ "Бюро Полекс" (місто Полтава), а нумерацію та зшивання звіту посвідчено печаткою ТОВ "Мегаполіс і Партнери" (місто Київ), а після виявлення цього факту в ході розгляду справи послідувало виправлення засвідчувального напису з: "Пронумеровано, прошнуровано та скріплено печаткою 35 (тридцять п`ять) аркушів. Директор ТОВ "Мегаполіс і партнери"

---

Пінчук М.І.", - на: "Пронумеровано, прошнуровано та скріплено на 40 (сорока) аркушах. Директор ТОВ "Бюро Полекс"

---

В.В.Ланевич";

- ТОВ "БаДМ" не надав будь-яких пояснень відносно можливості проведення оцінки на його замовлення у приміщеннях, які на дату оцінки (11.06.2018) були у власності ТОВ "Аптеки Доктор Мом".

На противагу зазначеному, апеляційний господарський суд щодо порядку проведення оцінки предмета іпотеки (Нерухомого майна) встановив таке:

- перед набуттям предмета іпотеки у власність ТОВ "БаДМ" було замовлено відповідну оцінку у суб`єкта оціночної діяльності;

- 11.06.2018 суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Бюро Полекс" (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності виданий ФДМУ №104/18 від 06.02.2018) проведено оцінку нежитлового приміщення ХІХ, загальною площею 195,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, просп. Соборний. буд.230, про що складено відповідний висновок про вартість майна;

- Звіт про оцінку майна не суперечить вимогам законодавства, складений та підписаний уповноваженою особою, у зв`язку з чим позивачем не доведено порушення вимог законодавства та умов іпотечного договору щодо оцінки вартості предмета іпотеки при набутті іпотекодержателем (ТОВ "БаДМ") права власності на нього.

Щодо правомірності дій Реєстратора

Суд першої інстанції у питанні дотримання Реєстратором порядку проведення державної реєстрації переходу права власності на Нерухоме майно встановив таке обставини.

Наявність арешту на час вчинення спірних реєстраційних дій підтверджується наявною у справі про банкрутство інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта - ТОВ "Аптеки доктор МОМ" (інформаційна довідка 129226438 від 27.06.2018).

Внаслідок неотримання документів щодо реєстрації спірного майна від Реєстратора, з метою всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що стосуються спірних відносин, ухвалами суд витребовував відповідні докази та інформацію від державних органів.

Від Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області на виконання вимог ухвали суду від 04.08.2022 надійшли письмові пояснення (вих.б/н від 22.08.2022), до яких додано копію Розпорядження селищного голови Селищної ради Оріхівського району Запорізької області №60-К від 07.12.2020 про звільнення Реєстратора з 07.12.2020 за угодою сторін.

Від Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради до суду 29.08.2022 листом №01-12/01/1303 від 26.08.2022 надано належним чином завірені копії документів з реєстраційної справи щодо Нерухомого майна.

Крім того, ухвалою від 04.08.2022 суд зобов`язав Міністерство юстиції України (далі - Мінюст) надати інформацію про проведення камеральних перевірок Реєстратора на підставі листа слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 25.08.2021 № 7734/6-2021 (наказ Мінюсту від 22.09.2021 № 3323/7) та на підставі листа Запорізької обласної прокуратури від 04.03.2021 № 1-267вих-21 (наказ Мінюсту від 01.04.2021 №1031/7), надати завірені копії матеріалів перевірок, інформацію про наслідки за результатами перевірок; провести у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно камеральну перевірку Реєстратора щодо реєстраційних дій за об`єктом Нерухомого майна, яке було зареєстроване на праві власності за ТОВ "БаДМ" згідно рішення Реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 41829767 від 27.06.2018.

Мінюстом із супровідним листом №90534/88979-22-22/19.1. від 03.10.2022 надані суду копії наказу від 03.10.2022 №4211/5 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенка Євгена Васильовича" та акта за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстратора від 03.10.2022 № 3093/19.1.1/22.

Так, згідно вказаного акту перевіркою встановлено, що Реєстратор зобов`язаний був відмовити у проведенні державної реєстрації переходу права власності на об`єкт Нерухомого майна від ТОВ "БаДМ" з підстав, визначених пунктом 6 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, а саме - накладений на підставі постанови Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області арешт на майно ТОВ "Аптеки доктор МОМ" від 18.06.2018 № 56621185 (предмет обтяження - Нерухоме майно (додаткові відомості: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1035504023101).

Відповідно наданій суду копії наказу Мінюсту №4211/5 від 03.10.2022 Реєстратору анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Правомірність здійснення реєстраційних дій щодо проведення реєстрації права власності на спірне майно за іпотекодержателем за існування обтяження Реєстратор доводив тим, що відповідна реєстрація права власності, якщо обтяження виникло пізніше іпотеки, підпадає під виняток, встановлений у пункті 3 частини 4 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Також Реєстратор підтвердив (зокрема в поясненнях б/н від 28.10.2022), що під час вчинення реєстраційної дії шляхом моніторингу спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ним було виявлено арешт Нерухомого майна, накладений Дніпровським ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41671699 від 19.06.2018. однак, це обтяження на передане в іпотеку Нерухоме майно зареєстроване після державної реєстрації іпотеки, яка відбулася 05.10.2016, відповідно відмова у вчиненні державної реєстрації за таких обставин не застосовується.

Суд першої інстанції встановив, що наведений підхід не є правомірним, адже реєстрацію права власності на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не відносить до винятків із перелічених у частині першій статті 24 цього Закону підстав, виходячи зі змісту частини четвертої статті 24 цього ж Закону.

У цьому зв`язку місцевий господарський суд з`ясував, що Реєстратор не вправі був приймати рішення про реєстрацію права власності на спірне майно, здійснювати реєстраційні дії, поки не буде знятий арешт, накладений на Нерухоме майно ТОВ "Аптеки доктор МОМ", яке до того було передано в іпотеку на користь ТОВ "БаДМ".

Додатково місцевий господарський суд з матеріалів Реєстраційної справи №1035504023101 з`ясував, що зміст підписаної Реєстратором картки прийому заяви № 129195947 відповідає накопиченню реєстраційної справи і з цього слідує, що Реєстратор не досліджував відповідність вкладення до листа з рекомендованим повідомленням про вручення, а таким чином не можна переконатися, яка саме кореспонденція направлена адресатові і в такому разі є підстави вести мову про неналежний підхід до прийняття Реєстратором документів надіслання іпотекодержателем іпотекодавцеві вимоги про усунення порушення.

Суд першої інстанції також встановив, що висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19 є зовсім інакші, ніж спробував переконати суд ТОВ "БаДМ", проявляючи у своїй процесуальній поведінці ознаки введення суду в оману. Крім того, правовідносини, суть спору, що являлись предметом розгляду справи №199/8324/19, не є подібними таким у цій справі № 908/1380/18.

У свою чергу, апеляційний господарський суд встановив дотримання порядку здійснення Реєстратором державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, оскільки, ураховуючи близьку за змістом правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі №199/8324/19, державна реєстрація права власності за іпотекодержателем допустима на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо обтяження виникло пізніше іпотеки.

Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши наведені скаржником доводи в межах підстав оскарження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Зважаючи на зміст спірних правовідносин, предметом судового розгляду є дотримання процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку. При цьому вирішення по суті похідних вимог про визнання Договору купівлі-продажу недійсним та про витребування спірного майна у третьої особи ставиться у залежність від встановлення правомірності набуття іпотекодержателем права власності на Нерухоме майно як предмет іпотеки.

Згідно статті 1 Закону України "Про іпотеку" (тут і надалі у редакції Закону від 19.10.2016, що діяла на момент звернення стягнення на предмет іпотеки) наведені у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Частиною першою статті 33 Закону України "Про іпотеку", зокрема, визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

За змістом частин першої, третьої статті 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати, серед іншого, передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

З урахуванням наведених норм та встановлених судами попередніх інстанцій обставин щодо наявності відповідного застереження у Договорі іпотеки та документального підтвердження невиконання боржником-іпотекодавцем (ТОВ "Аптеки доктор МОМ") забезпеченого іпотекою зобов`язання перед ТОВ "БаДМ" за Договором поставки Верховний Суд зауважує, що право останнього як іпотекодержателя на одержання задоволення своїх вимог шляхом набуття права власності на передане в іпотеку майно ставиться у залежність від дотримання процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку.

Втім, за змістом позовних вимог (аналогічно доводам касаційної скарги) порушення процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку полягало у таких аспектах: (1) не дотриманні іпотекодержателем процедури належного надсилання іпотекодавцю Вимоги (про усунення порушення основного зобов`язання); (2) неналежного проведення оцінки майна (предмета іпотеки); (3) неправомірності дій Реєстратора щодо реєстрації права власності на майно за іпотекодержателем.

Щодо доводів про недотримання порядку надсилання іпотекодавцю вимоги іпотекодержателя про усунення порушення основного зобов`язання

Згідно з частиною першою статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

У цій справі, як встановлено попередніми судовими інстанціями, іпотекодавець є боржником за основним зобов`язанням.

За таких обставин, умови Договору іпотеки та вимоги частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" пов`язують можливість задоволення вимог кредитора (ТОВ "БаДМ") про звернення стягнення на предмет іпотеки з дотриманням іпотекодержателем процедури належного надсилання іпотекодавцю-боржнику вимоги про усунення порушення основного зобов`язання.

Ураховуючи, що Договором іпотеки (пункт 5.2) сторони узгодили порядок надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання, тому надсилання такої вимоги необхідно вважати належним, якщо воно здійснене з дотриманням встановленого Договором порядку.

За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

Таким чином, недотримання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" щодо належного надсилання іпотекодавцю-боржнику (ТОВ "Аптеки доктор МОМ") вимоги про усунення порушення основного зобов`язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя.

Як зазначалось вище, на підставі правової оцінки наявних у справі доказів суди першої та апеляційної інстанції встановили різні обставини, за наслідком чого дійшли протилежних висновків у питанні належного надсилання Вимоги (про усунення порушення основного зобов`язання).

Так, суд першої інстанції встановив (детально викладено у описовій частині цієї постанови), що надсилання Вимоги не можна вважати належним, оскільки:

- у справі наявні поштові документи про направлення іпотекодержателю Листа (щодо зміни адреси листування із Головою ліквідаційної комісії) 12.04.2018. При цьому ТОВ "БаДМ" (іпотекодержатель), всупереч встановленим частиною другою статті 42 ГПК України процесуальним обов`язкам (зокрема й вимог ухвали суду), ухилився від надання належних та достовірних доказів на підтвердження дати отримання Листа (поштового конверта, яким направлявся Лист та який згідно Правил організації діловодства мав зберігатися іпотекодержателем), які у позивача відсутні (попри вчинення ним дій щодо отримання відповідних доказів шляхом звернення до поштового органу);

- не надіслання Вимоги за повідомленою іпотекодержателя новою адресою ліквідаційної комісії (ліквідатора) ТОВ "Аптеки доктор МОМ" суперечить обставинам перебування останнього у процедурі добровільної ліквідації та вимогам закону;

- Вимогу отримано 08.05.2018 за довіреністю - Павловою Л. Г., яка працювала у ТОВ "Аптеки доктор МОМ" на посаді головного бухгалтера, однак 31.03.2018 була звільнена з роботи. При цьому довіреність видана без права передоручення та була дійсна до 01.01.2018. Натомість, довіреність на отримання поштової кореспонденції від імені іпотекодавця в період з 01.05.2018 по 31.07.2018 видавалася Головою ліквідаційної комісії ТОВ "Аптеки доктор МОМ" Дегтярьову Р. В.

Надавши правову оцінку з`ясованих обставин з урахуванням передбаченого статтею 79 ГПК України принципу вірогідності доказів, суд першої інстанції дійшов висновку, що більш вірогідним є обставини отримання іпотекодержателем Листа іпотекодавця з повідомленням нової адреси ліквідаційної комісії значно раніше, ніж зазначає іпотекодержатель (ТОВ "БаДМ") - 05.05.2018, доводячи це виключно даними штампу реєстрації вхідної кореспонденції та не надавши на вимогу суду поштовий конверт, який містив означений Лист. Водночас обставина отримання відправлення з Вимогою саме уповноваженою особою іпотекодавця (ТОВ "Аптеки доктор МОМ") є недоведеною та, натомість, спростованою.

Не погодившись з висновком місцевого господарського суду у цій частині (щодо неналежного надіслання Вимоги), суд апеляційної інстанції керувався виключно тим, що Вимогу отримано 08.05.2018 уповноваженою особою ТОВ "Аптеки доктор Мом" (іпотекодавця), така Вимога направлена на адресу іпотекодавця, зазначену у Реєстрі та Договорі іпотеки, а повідомлення Голови ліквідаційної комісії ТОВ "Аптеки Доктор Мом" Нікітенко М.О. не можна вважати доказами зміни адреси іпотекодавця відповідно до умов укладеного сторонами Договору іпотеки та з урахуванням положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

У цьому зв`язку апеляційний суд виснував про дотримання іпотекодержателем порядку надсилання іпотекодавцю Вимоги (про усунення порушення основного зобов`язання).

Втім, Верховний Суд не може погодитися з обґрунтованістю таких висновків апеляційного суду з підстав їх передчасності.

Так, згідно вимог частини другої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В силу приписів підпунктів "б", "в" пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, серед іншого, з мотивувальної частини із зазначенням, зокрема: доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

Разом з тим, у порушення наведених норм процесуального права апеляційним господарським судом в оскаржуваній постанові взагалі не надано правової оцінки доводів позивача про те, що з моменту призначення ліквідаційної комісії (ліквідатора) до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи (частина четверта статті 205 ЦК України), а тому після здійсненого повідомлення іпотекодержателя про зміну адреси ліквідаційної комісії іпотекодавця, відповідна Вимога (про усунення порушення основного зобов`язання) мала надсилатися кредитором саме за такою адресою.

У цьому ж контексті апеляційним судом не спростовано висновків суду першої інстанції про те, що не надіслання Вимоги за повідомленою іпотекодержателя новою адресою ліквідаційної комісії (ліквідатора) іпотекодавця суперечить обставинам перебування останнього у процедурі добровільної ліквідації та вимогам закону (статей 210-212 ЦК України).

Обмежившись констатацією факту не надання позивачем доказів того, що ним узгоджувався порядок доставки пошти з АТ "Укрпошта" та визначалися конкретні уповноважені особи на отримання поштової кореспонденції (що свідчить про доставку пошти на загальних умовах), суд апеляційної інстанції належним чином не спростував встановлені місцевим господарським судом обставини отримання поштового відправлення з Вимогою неуповноваженою особою іпотекодавця (ТОВ "Аптеки доктор МОМ"), а саме колишньою працівницею, яка на час отримання була звільнена з роботи.

При цьому без належної правової оцінки апеляційним господарським судом залишено установлені судом першої інстанції та підтверджені наявними у справі доказами обставини того, що надавши у справу отриманий від іпотекодавця Лист, іпотекодержатель не надав на вимогу суду та у порушення норм статті 42 ГПК України поштовий конверт, який містив означений Лист.

Верховний Суд зауважує, що вагомість цього процесуального порушення пояснюється тим, що саме від встановлення обставин щодо дати повідомлення іпотекодержателя про зміну адреси ліквідаційної комісії (ліквідатора) іпотекодавця залежить можливість визначення дотримання іпотекодержателем порядку надсилання іпотекодавцю Вимоги (про усунення порушення основного зобов`язання).

При цьому касаційний суд також звертає увагу на необґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про те, що звернення ТОВ "БаДМ" до ліквідаційної комісії ТОВ "Аптеки доктор МОМ" з вимогами щодо неналежного виконання основного зобов`язання за Договором поставки відповідно до положень статей 110 - 112 ЦК України є правом, а не обов`язком кредитора.

Щодо цього Верховний Суд констатує, що звернення кредитора юридичної особи, яка припиняється шляхом ліквідації за рішенням її учасників, до ліквідаційної комісії з грошовими вимогами до боржника дійсно є правом такого кредитора, адже відповідного обов`язку нормами статей 110 - 112 ЦК України не встановлено.

Однак, з урахуванням положень частини четвертої статті 205 ЦК України у взаємозв`язку з нормами частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" лише належне надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання ліквідаційній комісії (ліквідатору) іпотекодавця-боржника, який перебуває у процедурі добровільної ліквідації, надає право для застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

З огляду на обмеження, визначені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд позбавлений можливості самостійно усунути допущені судом апеляційної інстанції процесуальні порушення, оскільки оцінка доказів та достовірне з`ясування усіх фактичних обставин виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених вказаною статтею процесуального закону.

Водночас без належного дослідження наведених вище обставин висновки апеляційного суду про дотримання іпотекодержателем порядку надсилання іпотекодавцю вимоги про усунення порушення основного зобов`язання є передчасними та необґрунтованими.

Дійшовши цього висновку, колегія суддів погоджується з доводами скаржника аналогічного змісту, а також з його аргументами про те, що здійснюючи апеляційний перегляд рішення місцевого господарського суду, ухвалене за новим розглядом справи, суд апеляційної інстанції не врахував вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у цій справі.

Щодо доводів про неналежне проведення оцінки майна (предмета іпотеки)

Відповідно до частини третьої статті 37 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

За змістом правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати від 20.03.2019 у справі № 306/2053/16-ц та на яку посилається скаржник, ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, яка впливає на визначення правомірності державної реєстрації переходу права власності на іпотечне майно при позасудовому врегулюванні. Відповідно, не проведення такої оцінки на момент переходу права власності є порушенням процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку.

У справі, яка розглядається, суд першої інстанції встановив, що докази щодо обізнаності іпотекодавця у проведенні оцінки іпотечного майна у справі відсутні, а іпотекодержатель не надав будь-яких пояснень відносно можливості проведення оцінки на його замовлення у приміщеннях, які на дату оцінки (11.06.2018) були у власності іпотекодавця.

Також місцевий господарський суд вказав про "очевидне непорозуміння" факту того, що Звіт про незалежну оцінку майна виконаний одним суб`єктом, а нумерацію та його зшивання посвідчено печаткою іншого, та що після виявлення цього факту в ході розгляду справи послідувало виправлення засвідчувального напису.

У свою чергу, обмежившись твердженням про те, що Звіт про оцінку майна не суперечить вимогам законодавства, складений та підписаний уповноваженою особою, суд апеляційної інстанції у порушення вимог процесуального закону не надав правової оцінки доводам скаржника про неналежність відповідного доказу у розумінні статті 76 ГПК України, які наводились позивачем впродовж всього розгляду справи.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів вважає передчасними висновки апеляційного суду в частині не доведення позивачем порушення вимог законодавства та умов Договору іпотеки щодо оцінки вартості предмета іпотеки при набутті іпотекодержателем права власності на нього.

Водночас доводи скаржника про те, що ціна набуття права власності на предмет іпотеки повинна погоджуватися з іпотекодавцем, Верховний Суд відхиляє за безпідставністю, оскільки відповідного застереження у Договорі іпотеки судами не встановлено, а законом не передбачено.

Щодо доводів про неправомірність дій Реєстратора

Обґрунтовуючи здійснення реєстрація права власності на майно (предмет іпотеки) за іпотекодержателем із порушення вимог закону, Ліквідатор у касаційній скарзі стверджує про вчинення Реєстратором спірних реєстраційних дій за наявності арешту.

Заявник посилається на неврахування (невірне застосування) судом апеляційної інстанції висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19.

Перевіривши обґрунтованість зазначених доводів скаржника, колегія суддів зважає на таке.

Як встановлено судами у цій справі, здійснення Реєстратором відповідних реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на майно (предмет іпотеки) за іпотекодержателем відбулось 27.06.2018 за наявності обтяження такого майна - арешту, накладеного на підставі постанови Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області про арешт майна боржника від 18.06.2018 № 56621185.

Також, із з`ясованих судами обставин вбачається, що іпотека (Договір від 05.10.2016) виникла до ухвалення постанови державного виконавця про накладення арешту на майно боржника.

Питання вчинення реєстраційних дій урегульовано у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та у Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127.

У частині першій статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і надалі у редакції Закону, що діяла на дату вчинення спірних реєстраційних дій) передбачено визначений перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Так, відповідно до пункту 6 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Згідно із частиною четвертою статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі: 1) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 2) державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та перенесенням щодо такого права власності обтяження, державну реєстрацію якого проведено у спеціальному розділі Державного реєстру прав, чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав; 3) державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону; 4) державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно; 5) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава; 6) державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину.

Водночас відповідно до частин четвертої та сьомої статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і надалі у редакції Закону, що діяла на дату вчинення спірних реєстраційних дій) реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Порядок реалізації майна, на яке звернуто стягнення, закріплений у статті 61 Закону України "Про виконавче провадження", у частині першій якої, зокрема, вказано, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною.

З наведеного можна зробити висновок, що виняток, який міститься в пункті 3 частини четвертої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", стосується саме випадків державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке набувається у результаті його примусової реалізації на торгах чи аукціонах відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).

Разом з тим у цій справі Реєстратором здійснено державну реєстрацію права власності за ТОВ "БаДМ" на спірне Нерухоме майно, набуте шляхом звернення стягнення іпотекодержателем на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі вимог статті 37 Закону України "Про іпотеку".

Отже, виняток, який міститься в пункті 3 частини четвертої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не стосується спірних правовідносин.

Відтак судам належало перевірити наявність встановлених законом інших виняткових підстав не застосування норми пункту 6 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що надало право Реєстратору здійснити відповідні реєстраційні дії за наявності арешту Нерухомого майна, відмінного (арешту) від обтяження, накладеного під час посвідчення Договору іпотеки.

Принагідно колегія суддів акцентує, що 03.07.2018 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2478-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" (далі - Закон № 2478-VIII). Згідно з пунктом 10 розділу І цього Закону частину четверту статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" доповнено пунктом 7 про те, що відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33-38 Закону України "Про іпотеку". Наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Водночас Закон № 2478-VIII опублікований 03.11.2018, набрав чинності 04.11.2018 та введений в дію 04.02.2019, тому його приписи не застосовуються до спірних правовідносин у цій справі.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі №199/8324/19, вирішуючи питання про те, чи є наявність у Єдиному реєстрі заборон запису про заборону відчуження спірного майна перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій, виснувала, що відповідь на це питання залежить від того, коли зверталося стягнення на майно - до моменту введення в дію 04.02.2019 Закону № 2478-VIII чи після вказаної дати.

Всупереч наведеному, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не врахував, що звернення стягнення на Нерухоме майно відбулось до введення в дію 04.02.2019 Закону № 2478-VIII, а тому необґрунтовано погодився з доводами Реєстратора про відсутність підстав для відмови у вчиненні спірних реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем за наявності арешту, накладеного на підставі постанови державного виконавця.

Іншого винятку для застосування норми пункту 6 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" апеляційним господарським судом не встановлено та у мотивувальній частині оскаржуваної постанови не наведено.

Таким чином, не з`ясувавши фактичні обставини щодо наявного на час здійснення спірних реєстраційних дій законодавчого обмеження в оформленні права власності на обтяжене нерухоме майно, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про правомірність здійснення Реєстратором державної реєстрації права власності на предмет іпотеки.

Передчасність висновків у частині розгляду вимоги про скасування рішення державного реєстратора (у зв`язку із порушенням процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку) свідчить про передчасність й висновків апеляційного суду щодо необґрунтованості похідних вимог про визнання правочину недійсним (щодо подальшого відчуження Нерухомого майна) та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Отже, скасувавши рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд не надав мотивованої правової оцінки кожному вагомому аргументу усіх сторін спору та не здійснив належним чином дослідження обставин справи та оцінки доказів, що їх підтверджують.

Виявлені процесуальні порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлених статтею 300 ГПК України.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Ухвалена у цій справі оскаржувана постанова таким вимогам не відповідає, оскільки апеляційним судом допущено неповне з`ясування фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не надано належної правової оцінки доказам та доводам позивача.

Ураховуючи зазначене, Верховний Суд вважає обґрунтованими підстави касаційного оскарження та погоджується з тими доводами скаржника, які відповідають висновкам суду, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Зважаючи на допущене апеляційним судом порушення норм процесуального права щодо неповного дослідження зазначених вище обставин та доказів у справі, а також ураховуючи обґрунтованість заявлених скаржником підстав касаційного оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної постанови з направленням матеріалів цієї справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи апеляційному суду необхідно врахувати викладене у цій постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Судові витрати

Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для нового розгляду до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптеки Доктор МОМ" задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2024 у справі № 908/1380/18 скасувати.

3. Справу № 908/1380/18 у скасованій частині направити на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя К. М. Огороднік

Судді С. В. Жуков

В. І. Картере