Ухвала

від 20.08.2024 по справі 295/12256/24

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/12256/24

Категорія 142

2-а/295/187/24

УХВАЛА

про направлення справи за підсудністю

20.08.2024 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Стрілецька О.В.,

вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №75293122 від 14.06.2024.

В обґрунтування позову вказав, що згідно з постановою Богунського районного суду м. Житомир від 16.12.2022 закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення за порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , передбачене ч. 1 ст. 467 МК України, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з пропуском строку накладення адміністративного стягнення.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 09.03.2023 скасовано постанову Богунського районного суду м. Житомира від 16.12.2022 та стягнуто з ОСОБА_1 штраф за порушення ч. 1 ст. 467 МК України в розмірі 779225,77 грн, конфісковано предмет порушення митних правил - транспортний засіб марки «Daf», моделі «XF 105-510».

14.06.2024 державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 09.03.2023.

Позивач вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена з пропуском строку.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено наступне.

Стаття 20 КАС України визначає розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

Згідно пунктів 1-3 частини 1 статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму; адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України.

Нормами ч. 5 ст. 287 КАС України передбачено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконанняними рішень,ухвалених місцевимзагальним судомяк адміністративнимсудом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Частиною 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 4 березня 2018 року у справі №213/2012/16, від 12.09.2018 року в справі № 442/2270/17-ц, від 20.09.2018 року в справі № 324/1018/17, від 05.12.2018 року в справі № 422/2248/17, від 17 червня 2020 року в справі № 759/16206/14-ц під час вирішення питання юрисдикції суду щодо спорів про оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинених під час виконання виконавчих документів,виданих іншими, ніж суд, органами та посадовими особами, необхідно встановити,на підставі яких виконавчих документів здійснюється виконавче провадження; якщо виконавче провадження відкрите, і примусове виконання здійснюється державною виконавчою службою або приватним виконавцем на підставі документів, передбачених у пунктах 1, 11, 2 частини першоїстатті 3 Закону України «Про виконавче провадження», тобто на підставівиконавчих листівта наказів,що видаються судами у передбачених законом випадках на підставісудових рішень, рішень третейського суду,рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судових наказів; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом,заяви та скарги розглядаються судом, який видав рішення, що перебуває на примусовому виконанні; якщо примусовевиконання здійснювалосьна підставідокументів,виданихіншими органами, такі заяви учасників виконавчого провадження мали розглядатисяу порядку, передбаченомустаттею 181 Кодексу адміністративного судочинства Україниу редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, чистаттею 287 цього кодексу, чинній з указаної дати.

За загальним правилом ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

В той же час ч. 5 ст. 287 КАС України містить спеціальне положення, де визначено, що місцеві суди, як адміністративні, розглядають адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби виключно у разі, якщо на стадії виконання перебувають рішення, ухвалені місцевим загальним судом як адміністративним судом.

Таким чиномсправи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, на виконанні яких перебувають рішення інших органів або їх посадових осіб підлягають розгляду окружними адміністративними судами.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом даного спору є бездіяльність державного виконавця під час виконання постанови, яка була винесена судом у справі про адміністративне правопорушення за правилами Кодексу України про адміністративні правопорушення та Митного кодексу України.

Матеріалами справи не підтверджується, що на виконанні державного виконавця перебуває виконавчий документ, виданий на підставі судового рішення, ухваленого згідно з пунктами 1-3 частини 1 статті 20 КАС України, місцевим судом, як адміністративним в розуміння вимог КАС України, а тому даний спір відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 20, ч. 5 ст. 287 КАС України не підлягає розгляду місцевим судом, як адміністративним.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що даний позов не пов`язаний з вирішенням спору про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки його предметом є не вирішення питання правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а неправомірність дій державного виконавця на стадії виконавчого провадження з виконання рішення, ухваленого за правилами Кодексу України про адміністративні правопорушення та Митного кодексу України.

Таким чином, виходячи з приписів ст. 20 КАС України, якою встановлено вичерпний перелік справ, які підсудні місцевому загальному суду, як адміністративному суду, даний спір не відноситься до предметної юрисдикції Богунського районного суду м. Житомира як адміністративного суду, а підсудний окружному адміністративному суду.

Частина 1 статті 7 КАС України передбачає, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі статтею 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішеннях, пов`язаних із застосуванням статті 6 Конвенції, вказує, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…). З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Повноваження складу суду належить сприймати і як компетентність у розумінні наявності права на розгляд у суді відповідно до предмета спору, вирішення справ судом певної інстанції та судом, який має повноваження на розгляд справ у межах територіальної юрисдикції, визначеної КАС України, що забезпечує право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Нормами Кодексу адміністративного судочинства України законодавець не врегулював питання передачі справи до іншого суду, якщо позовна заява подана з порушенням правил предметної підсудності.

Разом з тим, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відтак, виходячи із приписів частини 6 статті 7 КАС України, щодо застосування судом закону за аналогією, правила щодо передачі адміністративного позову з одного суду до іншого суду в даному випадку мають визначатись з урахуванням норм, які визначають передачу справ за територіальною підсудністю.

Зі змісту ч. 8 ст. 29 КАС України вбачається, що передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

За таких обставин, належним судом, предметна юрисдикція якого поширюється на даний спір, та який відповідно до законодавства уповноважений здійснювати розгляд справи є Вінницький окружний адміністративний суд, а тому з метою дотримання правил предметної підсудності, суддя вважає за необхідне направити матеріали справи за підсудністю до зазначеного суду.

Керуючись ст.ст.20, 29, 30, 293-295 КАС України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Матеріали адміністративної справи №25/12256/24 за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними направити за підсудністю до Вінницького окружного адміністративного суду.

Копію ухвали направити позивачу для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Стрілецька