Рішення

від 19.08.2024 по справі 752/24412/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/24412/23

Провадження № 2-др/752/107/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 серпня 2024 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Крекотень О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва питання про ухвалення додаткового рішення за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лященко Аліни Михайлівни про стягнення витрат на правову допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Агентство по рефінансуванню житлових кредитів» про стягнення невиплаченої заробітної плати згідно контракту та інших належних сум при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2024р. системою «Електроний суд» до суду надійшло клопотання представника позивача, за яким вона просить стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на правову допомогу в розмірі 701 618,45 грн.

Вказане клопотання надійшло у провадження судді Ольшевської І.О. 09.08.2024р., що вбачається з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду.

Так, зі змісту клопотання вбачається, що позивач просить стягнути судові витрати з ПрАТ «Агентство по рефінансуванню житлових кредитів» за надання правничої допомоги на суму, що складає 15% від ціни позову. Сторона позивача обґрунтовує свої вимоги тим, що за договором про надання правової допомоги від 08.06.2023 року його представником було підготовлено позовну заяву про стягнення заборгованості за заробітною платою, а також подальші процесуальні документи, включаючи клопотання про долучення доказів і письмові пояснення. Адвокат брав участь у судових засіданнях, забезпечуючи представництво інтересів клієнта, а також регулярно подавав додаткові документи, що підтверджують правову позицію позивача. Вказане підтверджується витягом з договору про надання правової допомоги №821-07/06/2023 від 08.06.2023 року, додатковою угодою до цього договору та актом приймання-передачі наданих послуг від 21.06.2024 року, що свідчить про належне виконання адвокатом своїх обов`язків у рамках надання кваліфікованої правової допомоги.

Станом на 19.08.2024р. заперечень по суті клопотання про стягнення витрат на правову допомогу в порядку ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України від сторони відповідача не надходило.

Учасники справи в судове засідання не викликались. Суд вважає можливим вирішити питання про ухвалення додаткового рішення за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи та заяви, з`ясувавши дійсні обставини та перевіривши їх доказами, суд приходить до такого висновку.

Частиною 1 ст. 270 ЦПК України передбачено випадки для ухвалення додаткового рішення. Так, зокрема, згідно п. 4 цієї норми, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 2-4 цієї ж статті заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 4 ст. 141 ЦПК України визначено, що якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§ 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§ 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§ 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Так, 21.06.2024р. судом ухвалено рішення за результатом розгляду позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Агентство по рефінансуванню житлових кредитів» про стягнення невиплаченої заробітної плати згідно контракту та інших належних сум при звільненні.

Звертаючись із зазначеним позовом до суду, ОСОБА_1 заявив вимоги майнового характеру в розмірі 4 677 456,33 грн, що становило обсяг його вимог.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва майнові вимоги ОСОБА_1 були розглянуті, але задоволені в розмірі 50 відсотків від заявлених, а в задоволені решти вимог було відмовлено.

Так, з урахуванням ухвали про внесення виправлень у рішення від 01.07.2024р. судом вирішено: стягнути з Приватного акціонерного товариства «Агентство по рефінансуванню житлових кредитів» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 2 338 547,25 грн., з яких: 325 314,29 грн. - частина заробітної плати за липень 2023 року; 1 538 142,04 грн. - компенсація за невикористані дні відпустки; 402 000,00 грн. - вихідна допомога при звільненні, 73090,92 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Отже, суд задовольнив 50% позовних вимог, а в задоволенні решти 50% вимог відмовив.

Тому, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно.

Позивачу ОСОБА_1 надавалась правова допомога Адвокатським об`єднанням «Ревелін інформейшн груп», в особі керуючого партнера - адвоката Лященко А.М., що вбачається з договору 821-07/06/2023 про надання правової допомоги, укладеного 08.06.2023 року між Адвокатським об`єднанням «Ревелін інформейшн груп», яке виступає як виконавець (Об`єднання), і ОСОБА_1 , який виступає як клієнт.

Згідно з умовами договору, адвокатське об`єднання зобов`язується надавати Клієнту юридичну допомогу, зокрема, представляти його інтереси у справах щодо стягнення заробітної плати та інших належних сум при звільненні. Адвокатське об`єднання також бере на себе обов`язок надавати правову допомогу в будь-яких інших питаннях, які можуть виникнути в процесі захисту інтересів Клієнта.

27.11.2023 року між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням «Ревелін Інформейшн Груп» в особі керуючого партнера Лященко Аліни Михайлівни було укладено додаткову угоду №27/11/23 до Договору про надання правової допомоги №821-07/06/2023 від 8.06.2023 року. Ця угода передбачає встановлення гонорару адвокатського об`єднання за комплексний супровід судової справи №752/24412/23 у розмірі 15% від ціни позову, а саме 701 618,45 гривень. Оплата гонорару повинна бути здійснена Клієнтом протягом 60 днів після набрання законної сили рішенням суду.

Акт №21/06/24 приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 821-07/062023 від 08.06.2023 від 21.06.2024 був підписаний між ОСОБА_1 (Клієнт) та адвокатським об`єднанням «Ревелін Інформейшн Груп» в особі керуючого партнера Лященко Аліни Михайлівни. Даний акт засвідчує факт надання та прийняття професійної правової допомоги, що включає захист прав та інтересів Клієнта у Голосіївському районному суді міста Києва у справі №752/24412/23 щодо стягнення невиплаченої заробітної плати та інших належних сум при звільненні. Вартість наданих послуг становить 15% від суми позову, що дорівнює 701 618,45 гривень. Акт підтверджує, що адвокатське об`єднання виконало свої зобов`язання за договором, а Клієнт прийняв ці послуги в повному обсязі.

З огляду на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені на 50%, під час розгляду справи позивач користувався послугами адвокатів Адвокатським об`єднанням «Ревелін інформейшн груп» і послуги за поданими документами складають 701 618,45 грн., тому судові витрати мають бути компенсовані відповідачем пропорційно до задоволених позовних вимог.

Однак, суд не визнає визначений розмір гонорару адвоката розумним, з огляду на таке.

Як зазначив Верховний суд у своїй постанові 24 січня 2022 року по справі №757/36628/16-ц, у відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 червня 2022 року у справі № 915/517/21 містить висновок, що «відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Подібні правові позиції викладено у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/14598/20 та додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18».

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Такий висновок зроблено у постанові КЦС ВС від 28 вересня 2022 року по справі № 529/201/20.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

У постанові від 12 травня 2020 року по справі № 904/4507/18, обґрунтовуючи правові підстави стягнення витрат на професійну правову допомогу, Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №766/7206/20, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (постанова ВПВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

На переконання суду, заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає складності справи, яка належить до категорії трудових спорів; є неспівмірним зі складністю наданих адвокатом послуг та їх обсягом. Так, представником позивача подано лише дві заяви по суті спору. Решта документів є звичайними заявами (клопотаннями), зміст яких свідчить про їх незначну складність, а отже і незначну кількість часу для їх підготовки і подання до суду. До того ж, зміст цих документів здебільшого дублює один одного, складається із цитування норм права, а клопотання про долучення до матеріалів справи доказів не мали прямого відношення до обставин що встановлювались судом.

Оцінюючи розмір витрат на оплату послуг адвоката, який становлять 701 618,45 гривень на предмет їх відповідності критеріям, визначеним ч. 3 ст. 141 ЦПК України, суд звертає увагу його непропорційність предмету спору, невідповідність складності справи та витраченому адвокатом часу.

Підсумовуючи викладене вище, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, враховуючи складність справи, витрачений адвокатом час, існуючі ринкові ціни адвокатських послуг, встановив, що розмір витрат на правничу допомогу є завищеним щодо відповідача, а також необґрунтованим та непропорційним до предмета спору, а тому вважає за необхідне зменшити його до 200 000 грн., 50 % від яких мають бути компенсовані за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статями 137, 141, 264, 270 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лященко Аліни Михайлівни про стягнення витрат на правову допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Агентство по рефінансуванню житлових кредитів» про стягнення невиплаченої заробітної плати згідно контракту та інших належних сум при звільненні задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Агентство по рефінансуванню житлових кредитів» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 100 000,00 (сто тисяч) грн.

3. Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Додаткове рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручене у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Агентство по рефінансуванню житлових кредитів» ( 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, офіс, код ЄДРПОУ 38040228).

Повний текст додаткового рішення суду складено та підписано 19.08.2024р.

Суддя І.О. Ольшевська