Ухвала

від 24.04.2024 по справі 757/18278/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18278/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному проваджені № 62020000000000219 від 19.02.2020, -

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , за погодженням прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного у кримінальному проваджені № 62020000000000219 від 19.02.2020 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив наступне.

Слідчою групою Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020000000000219 від 19.02.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 425 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, Згідно з наказом командувача Національної гвардії України від 09.11.2018 № 182 о/с, на підставі погодження Міністра внутрішніх справ України від 05.11.2018 №27/23/1-7001 ОСОБА_5 призначено на рівнозначну посаду командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Розпорядженням УСБУ у Вінницькій області від 17.04.2013 №62д ОСОБА_5 надавався допуск до державної таємниці за формою один. Також, розпорядженням УСБУ в Сумській області від 04.04.2018 №25д ОСОБА_5 знову надавався допуск до державної таємниці за формою один, форма якого була знижена до форми два розпорядженням ЦУ СБ України від 15.01.2019 №13д.

ОСОБА_5 , будучи командиром військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, відповідно до Положення та статті 31 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України є прямим безпосереднім начальником усього особового складу військової частини.

Таким чином, ОСОБА_5 з 01.06.2016 по 09.11.2018 в силу свого військового звання полковника, був військовим начальником для молодших офіцерів, прапорщиків і мічманів, сержантів і старшин, рядових і матросів, обіймаючи посаду командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки, а також виконував такі функції за спеціальним повноваженням на підставі довіреності від 31.03.2017 №27/29-2284, тобто на час вчинення кримінального правопорушення, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України та пункту 1 Примітки до статті 425 КК України, був військовою службовою особою.

Так, ОСОБА_5 (військове звання полковник), перебуваючи на посаді командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, будучи уповноваженим підписувати від імені, в інтересах та для потреб Національної гвардії України господарські договори (державні контракти) за державним оборонним замовленням, акти приймання-передавання товарів (виконання робіт, надання послуг), інші документи щодо укладання та виконання зазначених договорів, у період з 04.10.2017 по 31.05.2018, на території військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порушення вищевказаних вимог законодавства та посадових обов`язків, недбало ставився до служби через неналежне виконання своїх службових обов`язків, що призвело до закупівлі Національною гвардією України, в особі військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, в рамках державного оборонного замовлення у Корпорації «ТАСКО» (код ЄДРПОУ - 22866094), виробів, які не являються 30 мм боєприпасами типу УОФ-8, за притаманними їм тактико-технічним характеристикам не відповідають технічним характеристикам викладеним у конструкторській документації на виріб УОФ-8 та технічній документації Корпорації «ТАСКО», не відповідають специфікаціям контрактів, є непридатними для використання у військовій техніці, яка обладнана гарматами ЗТМ-1, що перебувають на озброєнні підрозділів Національної гвардії України, у зв`язку з чим державі в особі Національної гвардії України, спричинено тяжкі наслідки.

Підготовка проекту державного контракту на закупівлю УОФ-8 здійснювалася очолюваною ОСОБА_5 військовою частиною НОМЕР_2 Національної гвардії України (далі - військова частина НОМЕР_2 ), як державним замовником.

З метою виконання основних показників державного оборонного замовлення на 2017 рік, затвердженого вищевказаною постановою Кабінету Міністрів України, ОСОБА_5 , як командир військової частини НОМЕР_2 , звернувся з листом щодо потреби у закупівлі 30 мм пострілів до ЗТМ-1 (2А42) до Корпорації «ТАСКО», ТОВ «Тактичні системи» та ТОВ «ВЕКТОР-С».

Отримавши лист командира в/ч НОМЕР_2 від 06.04.2017 №76-561, Президент Корпорації «ТАСКО» (код ЄДРПОУ - 22866094) ОСОБА_7 , розуміючи, що на виробничих площах та об`єктах Корпорації «ТАСКО» зберігаються одержані, за наведених нижче обставин від ВАТ «РОСОБОРОНЕКСПОРТ» для утилізації 30 мм постріли УОФ-84, які власними виробничими потужностями на підставі Технічних умов ТУ У 25.4-22866094-001:2016 «Патрони 30 мм Артилерійські», Технологічного регламенту на ремонт та доробку 30-мм артилерійського патрону УОФ-84 АЕАЮ 343 00 00 000 ТР та креслень Корпорації «ТАСКО» можна переробити шляхом заміни капсульної втулки і поставити для потреб Національної гвардії України, як постріли УОФ-8, ОСОБА_7 перебуваючи за місцем фактичної та юридичної адреси Корпорації «ТАСКО»: АДРЕСА_2 , листом від 06.04.2017 № 447 на лист військової частини НОМЕР_2 від 06.04.2017 №76-561, повідомив командиру військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 відомості про те, що Корпорація «ТАСКО» має можливість постачання 30 мм пострілів УОФ-8 в кількості 50 000 одиниць.

Оскільки закупівля за державним оборонним замовленням УОФ-8 становила державну таємницю, нехтуючи вимогами частини 3 статті 7 Закону України «Про державне оборонне замовлення» щодо необхідності закупівлі відповідної продукції у суб`єктів господарювання, що зареєстровані, як виробники продукції, робіт і послуг оборонного призначення, закупівлі яких становлять державну таємницю відповідно до Порядку №262 від 17.03.2011, ОСОБА_5 не забезпечивши перевірку Корпорації «ТАСКО» щодо включення її до вказаного реєстру, як виробника 30 мм пострілів УОФ-8, вирішив забезпечити досягнення показників державного оборонного замовлення шляхом укладання між військовою частиною НОМЕР_2 та Корпорацією « ІНФОРМАЦІЯ_2 » державного контракту на виготовлення та поставку для потреб Національної гвардії України продукції військового призначення 30 мм пострілів УОФ-8 для ЗТМ-1 в кількості, асортименті та строки визначені в специфікації продукції.

Перевірку щодо можливості (спроможності) виготовити і здійснити постачання для потреб Національної гвардії України продукції оборонного призначення за визначеною номенклатурою, а також стосовно термінів, 27.07.2017 доручено 634 військовому представництву Міністерства оборони України (ділі - 634 військове представництво).

За результатами проведеної перевірки, 634 військове представництво склало висновок згідно якого установлено, що станом на 12.09.2017 року виробничі потужності та фінансові можливості дозволяють Корпорації «ТАСКО» здійснювати виготовлення УОФ-8 у потрібному обсязі, конструкторська документація розроблялася за власні обігові кошти Корпорації «ТАСКО», не погоджувалася представництвом замовника та не затверджувалася Замовником (МОУ), літера О та О1 не надавалася. 30 мм постріли УОФ-8 виготовлені за наявною документацією не прийняті на озброєння. Враховуючи наведене, представництво замовника №634 повідомили військову частину НОМЕР_2 про неможливість здійснювати контрольні функції відповідно до вимог постановою КМУ №1107 від 21.10.2009, в рамках запланованого договору.

Так, незважаючи на свої обов`язки, визначені статтями 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статтями 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, відповідно до яких військовослужбовці зобов`язані свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов`язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, пунктом 36 Порядку планування, формування, розміщення та коригування державного оборонного замовлення, а також здійснення контролю за його виконанням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 464, відповідно до якого контроль за якістю продукції оборонного призначення на всіх стадіях її розроблення, виробництва, модернізації та ремонту, своєчасним виконанням державних контрактів, цільовим використанням коштів, перевірка та узгодження документів щодо формування договірних цін здійснюються державними замовниками, а також обов`язок командира частини, визначений Положенням про центральну базу зберігання зброї та боєприпасів Національної гвардії України щодо укладення договорів у відповідності до чинного законодавства України, командир військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ОСОБА_5 , будучи військовою службовою особою, не раніше 06.04.2017 року, діючи в умовах особливого періоду, перебуваючи на території військової частини НОМЕР_2 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , недбало поставився до служби, не виконав вказаних обов`язків, не забезпечив особистого належного контролю щодо перевірки включення Корпорації «ТАСКО» до реєстру виробників продукції, робіт і послуг оборонного призначення, інформація про закупівлю яких становить державну таємницю, не забезпечив належним чином перевірку конструкторської документації та якості виготовлених Корпорацією «ТАСКО» 30 мм пострілів, не перевірив умови наданого йому на підпис договору на відповідність вимогам чинного законодавства України, 04.10.2017 на підставі Довіреності командувача Національної гвардії України від 31.03.2017 №27/29-2284, від імені Національної гвардії України в особі військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (далі - Замовник) уклав та підписав Державний контракт № 36СО (далі - Контракт №36СО) з Корпорацією «ТАСКО», в особі Президента корпорації ОСОБА_7 , який діяв на підставі Установчого договору (далі - Виконавець), на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням та додатки до нього, а саме: Додаток № 1 до державного контракту № 36 СО від 04.10.2017, специфікація продукції, що поставляється за державним оборонним замовленням, Додаток № 2 до державного контракту № 36 СО від 04.10.2017, протокол погодження договірної ціни на поставку продукції за державним оборонним замовленням, на виготовлення і поставку 30 мм пострілів УОФ-8 для ЗТМ-1 2 категорії, в кількості, асортименті та строки визначені в специфікації продукції, на загальну суму 15 600 000 грн. 00 коп., які є непридатними для використання у військовій техніці, яка обладнана гарматами ЗТМ-1 та їх аналогам, що перебувають на озброєнні підрозділів Національної гвардії України, та не відповідають потребі закупівлі.

Після переробки 30 мм пострілів УОФ-84, які не відповідають конструкторській документації на 30 мм пострілів УОФ-8 та виготовленій Корпорацією «ТАСКО» конструкторській документації на вказані постріли, президент Корпорації «ТАСКО» ОСОБА_7 згідно умов Контракту №36СО, перебуваючи за місцем здійснення господарської діяльності Корпорації «ТАСКО» за адресою: АДРЕСА_3 , 30.10.2017 року організував передачу перероблених очолюваним ним підприємством 30 мм пострілів УОФ-84 та підписав Акт № 1 прийому-передачі виробів до договору від 04.10.2017 № 36 СО, згідно якого Корпорація «ТАСКО» передала, а уповноважений на підставі довіреності командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 №351 від 25.10.2017, представник військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_8 прийняв продукцію у кількості визначеній вищевказаним документом та специфікацією на загальну суму 3 900 000 грн.

У подальшому, ОСОБА_5 недбало ставлячись до служби, не належним чином виконуючи свої службові обов`язки, не забезпечив особистого належного контролю щодо перевірки включення Корпорації «ТАСКО» до реєстру виробників продукції, робіт і послуг оборонного призначення, інформація про закупівлю яких становить державну таємницю, не забезпечив належним чином перевірку конструкторської документації та якості виготовлених Корпорацією «ТАСКО» 30 мм пострілів, не перевірив умови наданого йому на підпис договору на відповідність вимогам чинного законодавства України, не залучив представництва з оборонного замовлення на підприємствах, в установах і організаціях з метою аналізу та перевірки достовірності викладеної інформації в наданих Корпорацією «ТАСКО» документів, діючи на виконання вимог Контракту №36СО, підписав Акт № 1 прийому-передачі виробів до договору від 30.10.2017, не здійснивши та не забезпечивши належної перевірки якості одержаних від Корпорації «ТАСКО» 30 мм пострілів, хоча мав відповідний обов`язок, повноваження і можливість, та затвердив своїм підписом платіжні доручення №887 від 02.11.2017, №906 від 13.11.2017, на підставі яких 03.11.2017 та 14.11.2017 відповідно, здійснені списання державних бюджетних коштів з рахунку військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України № НОМЕР_3 , який відкритий у ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь приватної юридичної особи Корпорації «ТАСКО», шляхом перерахування на банківський рахунок № НОМЕР_4 , відкритий в АТ «Ощадбанк» на загальну суму 3 900 000 грн.

Також, на виконання вимог пункту 7. Контракту №36СО на підставі наданого Корпорацією «ТАСКО» рахунку-фактури №ТС-0000063 від 11 грудня 2017 р., ОСОБА_5 затвердив своїм підписом платіжне доручення №1116 від 14.12.2017, на підставі якого 15.12.2017 здійснене списання державних коштів з рахунку військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України № НОМЕР_3 , який відкритий у Державній казначейській службі України, на користь приватної юридичної особи Корпорації «ТАСКО», шляхом перерахування на банківський рахунок № НОМЕР_4 , відкритий в АТ «Ощадбанк» на загальну суму 11 700 000 грн., як попередня оплата за товар.

У подальшому, ОСОБА_5 недбало ставлячись до служби, не належним чином виконуючи свої службові обов`язки, не забезпечив особистого належного контролю щодо перевірки включення Корпорації «ТАСКО» до реєстру виробників продукції, робіт і послуг оборонного призначення, інформація про закупівлю яких становить державну таємницю, не забезпечив належним чином перевірку конструкторської документації та якості виготовлених Корпорацією «ТАСКО» 30 мм пострілів, не перевірив умови наданого йому на підпис договору на відповідність вимогам чинного законодавства України, не залучив представництва з оборонного замовлення на підприємствах, в установах і організаціях з метою аналізу та перевірки достовірності викладеної інформації в наданих Корпорацією «ТАСКО» документів, діючи на виконання вимог Контракту №60СО, згідно з виставленим Корпорацією «ТАСКО» рахунком-фактурою №ТС-0000056 від 21.12.2017 своїм підписом затвердив платіжні доручення №1180 від 21.12.2017 та №7 від 21.12.2017, на підставі яких 22.12.2017 здійснене списання державних бюджетних коштів з рахунку військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України № НОМЕР_3 , який відкритий у Державній казначейській службі України, на користь приватної юридичної особи Корпорації «ТАСКО», шляхом перерахування на банківський рахунок № НОМЕР_4 , відкритий в АТ «Ощадбанк» грошових коштів на загальну суму 7 800 000 грн., як попередня оплата за товар.

Таким чином, командир військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ОСОБА_5 , будучи військовою службовою особою, в порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, статей 4, 7, 11 Закону України «Про державне оборонне замовлення», пунктів 4, 26-6, 36 Порядку планування, формування, розміщення та коригування державного оборонного замовлення, а також здійснення контролю за його виконанням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 №464, пунктів 20-26 Порядку постачання озброєння, військової і спеціальної техніки під час особливого періоду, введення надзвичайного стану та у період проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2015 № 345, пункту 23 Порядку розроблення, освоєння та випуску нових видів продукції оборонного призначення, а також припинення випуску існуючих видів такої продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2013 року №120, вимог Положення про центральну базу зберігання зброї та боєприпасів Національної гвардії України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.03.2015 №261, діючи в умовах особливого періоду, неналежно виконав свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, внаслідок чого Національною гвардією України, в особі військової частини НОМЕР_2 , на підставі укладених державних контрактів № 36СО від 04.10.2017 та № 60СО від 21.12.2017 на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням, закуплено у Корпорації «ТАСКО» вироби, які не являються 30 мм боєприпасами типу УОФ-8, за притаманними їм тактико-технічним характеристикам не відповідають технічним характеристикам викладеним у конструкторській документації на виріб УОФ-8 та технічній документації Корпорації «ТАСКО», не відповідають специфікаціям контрактів, є непридатними для використання у військовій техніці, яка обладнана гарматами ЗТМ-1, що перебувають на озброєнні підрозділів Національної гвардії України, у зв`язку з чим державі в особі Національної гвардії України, завдано матеріальні збитки у сумі 23 318 490 грн., що більше ніж в п`ятсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, призвела до зниження бойової готовності, обороноздатності та бойового духу Національної гвардії України, підриву її авторитету, невиконання завдань щодо забезпечення військовослужбовців в умовах особливого періоду належними боєприпасами, тобто спричинило тяжкі наслідки.

22.04.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 425 КК України.

Вказані обставини на думку прокурора виправдовують застосування до підозрюваного домашнього арешту, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

В судовому засіданні захисник заперечував щодо задоволення клопотання, посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують обґрунтування клопотання. Разом з тим, просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить наступного висновку.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказам.

Приймаючи рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення, а відтак доводи сторони захисту про протилежне слідчий суддя не приймає.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Статтею 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Судовим розглядом, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 даних, що характеризують його особу, встановлено, що клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень прокурора про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.

Долучені до клопотання докази, містять переконливі дані щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Доказів того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчому судді не надано. Твердження з приводу існування таких ризиків є сумнівними, з урахуванням встановлених обставин вчинення кримінального правопорушення та даних, які характеризують особу підозрюваного, та як наслідок розцінюється як домисел, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного слідчому судді не надано, а тому такі твердження є лише припущеннями слідчого.

При цьому ризик переховування підозрюваного не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого застосування покарання та під впливом можливого тягаря призначення такого покарання у майбутньому.

Дані про особу підозрюваного, який є раніше не судимий, працевлаштований, свідчить на користь останнього, та з урахуванням обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_5 , в свою чергу спростовує доводи прокурора щодо можливості існування неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання.

Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, враховуючи, що стороною обвинувачення було доведено наявність обґрунтованої підозри, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 62020000000000219 від 19.02.2020, а саме до 22.06.2023 включно, з одночасним покладенням на ОСОБА_5 процесуальних обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування, як безпосередньо, так і через інших осіб, з працівниками Корпорації «ТАСКО», а також свідками у кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 з приводу обставин інкрімінованого кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 22.06.2024 включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1