Ухвала

від 12.08.2024 по справі 546/951/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 546/951/21 Номер провадження 11-кп/814/611/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого - суддіОСОБА_2 , суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,з секретарем з участю прокурора захисника обвинуваченогоОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава кримінальне провадження №12021170000000363за апеляційною скаргою прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Решетилівського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2022 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_8 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Старий Дорогинь Народицького району Житомирської області, мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, з середньою освітою, одружений, працюючий на посаді старости сіл Демидівка, Пустовари, Литвинівка, Нова Диканька, Андріївка Решетилівської територіальної громади Полтавської області, несудимий,

визнаний невинуватим та виправданий за ч.2 ст.369-2 КК України на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України за недоведеністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення.

Згідно з вироком, органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

Рішенням першої сесії сьомого скликання Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області «Про підсумки виборів сільського голови та визнання його повноважень», починаючи з 18 листопада 2015 року обвинувачений приступив до виконання обов`язків сільського голови Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, посада якого відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» відноситься до четвертої категорії.

У подальшому рішенням першої сесії восьмого скликання Решетилівської міської ради Полтавської області №15-1-VIII від 15 грудня 2020 року ОСОБА_8 затверджено на посаду старости на території сіл Демидівка, Пустовари, Литвинівка, Нова Диканька та Андріївка.

29 листопада 2017 року за ОСОБА_10 визначено право власності на житловий будинок, який розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим вона вирішила оформити право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування цього будинку і ведення особистого селянського господарства.

25 січня 2018 року ОСОБА_10 написала заяву до Демидівської сільської ради про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості, яка розташована в АДРЕСА_2 , орієнтовно площею 0,40 г, з них 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд і 0,15 га для ведення особистого селянського господарства і рішенням двадцять четвертої сесії сьомого скликання Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 13 лютого 2018 року отримала такий дозвіл.

14 квітня 2020 року ОСОБА_10 написала заяву до Демидівської сільської ради про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,2150 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_2 .

У зв`язку з розглядом указаних заяв ОСОБА_8 вирішив отримати неправомірну вигоду за сприяння в прийнятті депутатами сільської ради відповідних рішень, які є підставами для набуття права власності на земельні ділянки.

У період квітня - травня 2020 року ОСОБА_8 висловив ОСОБА_11 , який є сином ОСОБА_10 , про намір здійснити вплив на депутатів сільської ради, щоб останні прийняли відповідні рішення, які стануть підставами для набуття права власності на земельні ділянки, та після цього одержати неправомірну вигоду в сумі 15 000 грн.

У подальшому, з метою одержання неправомірної вигоди ОСОБА_8 , без винесення на розгляд постійної комісії з питань сільського господарства, промисловості, будівництва, транспорту, комунального господарства сільської ради, організовував розгляд заяв ОСОБА_10 із земельних питань та забезпечував їх безперешкодне та позитивне вирішення депутатами сільської ради.

Так, 14 травня 2020 року ОСОБА_8 забезпечив прийняття рішення сорок першої сесії сьомого скликання Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області про надання ОСОБА_10 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,2150 га для ведення особистого селянського господарства в с. ЛитвинівкаРешетилівського району.

У подальшому 16 червня 2020 року ОСОБА_10 звернулася до Демидівської сільської ради із заявою про дозвіл на затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж в натурі на місцевості, що посвідчують право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5324280503:03:001:0124 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1027 га, яка знаходиться в цьому ж селі.

З метою одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами уповноваженими на виконання функцій місцевого самоврядування, 07 серпня 2020 року ОСОБА_8 забезпечив прийняття депутатами рішення сорок другої сесії сьомого скликання Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, яким ОСОБА_10 затверджено технічну документацію із землеустрою по встановленню (відновленню) меж в натурі (на місцевості) земельної ділянки загальною площею 0,1027 га кадастровий номер 5324280503:03:001:0124 для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_2 , та передано у власність громадянці ОСОБА_10

06 грудня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» від 17 листопада 2020 року. Розпорядженням Кабінету Міністрів України №721-р від 12.06.2020 м. Решетилівка Полтавської області визначено адміністративним центром Решетилівської територіальної громади, до складу якої входять села Демидівка та Литвинівка.

23 грудня 2020 року ОСОБА_10 звернулася із заявою до Решетилівської міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачі земельної ділянки у власність площею 0,1740 га, яка розташована у АДРЕСА_2 .

Рішенням третьої позачергової сесії восьмого скликання Решетилівської міської ради Полтавської області від 27 січня 2021 року затверджено ОСОБА_10 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером №5324280503:03:001:0067 площею 0,1740 га для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту та передано її у власність.

Після цього ОСОБА_8 , маючи на меті одержати неправомірну вигоду та вважаючи свої обіцянки щодо вказаних земельних ділянок виконаними, приблизно у період з 07 серпня 2020 року до 15 червня 2021 неодноразово звертався до ОСОБА_11 з вимогою надати йому неправомірну вимогу в розмірі 15 000 грн.

14 червня 2021 року біля 10 години поблизу будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_8 зустрівся з ОСОБА_11 і черговий раз нагадав про вплив, який він здійснив на депутатів Демидівської сільської ради, а потім і на депутатів Решетилівської міської ради для прийняття останніми позитивних рішень щодо надання земельних ділянок у власність його матері, та необхідність надання йому неправомірної вигоди.

15 червня 2021 року близько 12 год. ОСОБА_8 прийшов до місця проживання ОСОБА_11 в будинок за адресою: АДРЕСА_4 , де одержав від ОСОБА_11 неправомірну вигоду в розмірі 15 000 гривень за здійснений вплив на осіб уповноважених на виконання функцій органів місцевого самоврядування (депутатів місцевих рад) щодо прийняття ними позитивних рішень із земельних питань (14 травня 2020 року рішенням сорок першої сесії сьомого скликання Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області надано ОСОБА_10 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,2150 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; 07 серпня 2020 року рішенням сорок другої сесії сьомого скликання Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області затверджено громадянці ОСОБА_10 технічну документацію із землеустрою по встановленню (відновленню) меж в натурі (на місцевості) земельної ділянки загальною площею 0,1027 га кадастровий номер 5324280503:03:001:0124 для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_2 та передано у власність ОСОБА_10 ; 27 січня 2021 року рішенням третьої позачергової сесії восьмого скликання Решетилівської міської ради Полтавської області затверджено ОСОБА_10 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1740 га для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту та передано її в приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером №5324280503:03:001:0067 за адресою: АДРЕСА_2 .

Такі дії обвинуваченого органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст.369-2 КК України, як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, пропозиції та обіцянки здійснити вплив за надання такої вигоди.

Виправдовуючи ОСОБА_8 , суд першої інстанції зазначив про відсутність належних та допустимих доказів, що прямо підтверджують його винуватість у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок суду у зв`язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду, викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_8 за ч.2 ст.369-2 КК України на 3 роки позбавлення волі.

При цьому зазначає, що в мотивувальній частині вироку суд зазначив про кваліфікацію дій обвинуваченого за ч.2 ст.369 КК України, а не за ч.2 ст.369-2 КК України, як вказано в обвинувальному акті.

Також наголошує, що у мотивувальній частині вироку суд, всупереч вимогам ч.3 ст.374 КПК України, зазначив, що ОСОБА_8 обвинувачується в одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, тоді як відповідно до обвинувального акта ОСОБА_8 обвинувачується в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, пропозиції та обіцянці здійснити вплив за надання такої вигоди.

Стверджує, що судом не надано оцінки показанням свідка ОСОБА_11 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які узгоджуються з протоколами за результатами проведення НСРД.

Зауважує, що з рахуванням статусу, який мав ОСОБА_8 , його службового авторитету, зв`язків тощо, ОСОБА_11 обґрунтовано розраховував, що пропозиції та обіцянки обвинуваченого за неправомірну вигоду здійснити вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування, є реальними.

Вказує, що викладені у вироку докази підтверджують, що ОСОБА_8 одержав неправомірну вигоду від ОСОБА_11 саме за здійснення впливу на депутатів сільської ради та депутатів Решетилівської міської ради з метою ухвалення відповідних рішень, що є підставами для набуття права власності на земельні ділянки.

Стверджує, що зі змісту розмови між обвинуваченим та ОСОБА_11 , під час їх зустрічі 14 червня 2021 року вбачається, що ОСОБА_8 отримав грошові кошти саме за допомогу у виділенні двох земельних ділянок.

Вважає, що місцевий суд необґрунтовано визнав неналежними доказами заяву ОСОБА_11 про вчинення кримінального правопорушення від 11 травня 2021 року, протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 від 15 червня 2021 року, а також протокол огляду, помітки та вручення грошових коштів з додатками від 15 червня 2021 року.

Вказує, що судом надано оцінку показанням ОСОБА_10 та ОСОБА_12 тільки в частині здійснення обвинуваченим перешкод у винесенні на розгляд сесії питання щодо виготовлення та приватизації земельної ділянки, а в іншій частині - щодо висловленої ОСОБА_8 пропозиції надати їм допомогу у виділенні землі, судом до уваги не взяті.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 просить залишити її без задоволення, а вирок суду без змін.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги, міркування обвинуваченого та його захисника про законність та обґрунтованість судового рішення, дослідивши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.

Підставою для скасування вироку судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, що передбачено п.2, п.3 ч.1 ст.409 КПК України.

Згідно з ч.1 ст.412 цього Кодексу, істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення і забезпечити права і законні інтереси учасників провадження.

Суд апеляційної інстанції при виявленні відповідних порушень повинен виходити не лише із того, що вони фактично перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а й з потенційної можливості такого перешкоджання.

Відповідно до приписів ст.411 КПК України судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо:

1) висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду;

2) суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки;

3) за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші;

4) висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.

Вирок підлягає скасуванню із зазначених підстав лише тоді, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження вплинула чи могла вплинути на вирішення питання про винуватість або невинуватість обвинуваченого.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Зазначене свідчить, що законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлені, зокрема, порядком оцінки доказів і визначення відповідно до ст. 94 КПК України їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Наведені приписи закону при ухваленні вироку місцевим судом не дотримано.

Як вбачається з мотивувальної частини вироку, суд дійшов до висновку, що докази, надані стороною обвинувачення, є недостатніми для підтвердження винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину.

Також суд визнав неналежними ряд доказів.

Такі висновки суду не містять належного обґрунтування та аналізу сукупності доказів спростованого обвинувачення і є передчасними.

Колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга прокурора містить вагомі та належним чином аргументовані доводи щодо неправильної, на його думку, оцінки місцевим судом певних доказів.

Так, суд не навів переконливих мотивів, які б давали підстави сумніватися у правдивості показань ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , які є стабільними, логічними, послідовними, узгоджуються між собою та підтверджуються іншими, наданими прокурором доказами, в тому числі і протоколами та відеозаписами за результатами проведення НСРД.

Адже ці свідки в судовому засіданні у подробицях розповідали про обставини, за яких ОСОБА_8 повідомив про необхідність за оформлення земельної ділянки заплатити йому кошти у розмірі п`ятнадцять тисяч гривень та пояснив, що допоможе вирішити вказане питання, провести весь процес через сільську раду і наголосив, що без його листа міська рада не затвердить відповідну документацію.

Крім того, свідок ОСОБА_11 підтвердив, що ОСОБА_8 декілька разів запитував його з приводу грошей за допомогу у оформленні документів, після чого він звернувся до Служби безпеки України та в подальшому під контролем передав обвинуваченому грошові кошти.

При цьому суд не дав належної оцінки таким показанням свідків з урахуванням даних протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у виді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та відеозаписах за результатами аудіо-відео контролю ОСОБА_11 та ОСОБА_8 під час їх зустрічі.

Крім того, суд у вироку зазначив, що цілий ряд наданих стороною обвинувачення матеріалів досудового розслідування, в тому числі ухвали слідчих суддів про надання дозволу на проведення слідчих та негласних слідчих розшукових дій, постанова слідчого про призначення судової експертизи, постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, не є доказами в розумінні ст.84 КПК України, а тому їх взагалі не оцінював відповідно до положень ст.94 цього Кодексу.

Проте, згідно з ч.1 ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Обов`язковим елементом порядку отримання певних доказів є попередній дозвіл уповноважених суб`єктів (слідчого судді, прокурора, слідчого) на їх проведення.

Документи, які стали правовою підставою проведення відповідних слідчих та негласних слідчих розшукових дій не можуть вважатися додатковими матеріалами до результатів їх проведення, оскільки є їх частиною та виступають правовою підставою їх проведення з огляду на функціональне призначення щодо підтвердження допустимості доказової інформації, отриманої за результатами проведення таких дій, і повинні перевірятися та враховуватися судом під час оцінки доказів.

Крім того, суд визнав заяву ОСОБА_11 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_8 у зв`язку з вимаганням у нього неправомірної вигоди у розмірі 15 тисяч грн за сприяння у приватизації земельної ділянки; протокол обшуку від 15.06.2021 за місцем проживання ОСОБА_11 ; протокол огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр з додатками; протоколи обшуку у приміщеннях Демидівської сільської ради Решетилівського району та Решетилівської міської ради, а також цілий ряд інших доказів не належними, проте не навів жодних доводів на підтвердження таких висновків, що унеможливлює їх перевірку апеляційним судом.

Більше того, мотивуючи оскаржуване рішення, суд допустив істотні суперечності.

Так, суд спочатку прийшов до переконання, що досліджені протоколи за результатами проведення НСРД не містять даних, на підставі яких можливо було б встановити наявність в діях ОСОБА_8 складу інкримінованого йому злочину, а лише доводять факт передачі йому ОСОБА_11 грошових коштів на суму 15000 грн.

В подальшому суд, аналізуючи показання ОСОБА_8 про те, що ці грошові кошти були поверненням позики, зазначив, вони не відповідають дійсності, оскільки не узгоджуються з іншими доказами у кримінальному провадженні та є такими, які направлені на уникнення відповідальності і є способом захисту обвинуваченого.

При цьому суд, аналізуючи ці ж самі протоколи за результатами проведення НСРД, встановив, що ОСОБА_8 і ОСОБА_11 вживають слова та словосполучення, які чітко вказують на певну домовленість та необхідність здійснити розрахунок за неї. Більше того, суд прийшов до висновку, що зафіксовані фрази носять характерний зміст з приводу очікуваної винагороди за сприяння ОСОБА_8 у вирішенні питання, пов`язаного з земельною ділянкою ОСОБА_10 .

Крім того, суд прийшов до переконання про відсутність в діях ОСОБА_11 ознак провокування злочину та вказав, що в даному випадку всі дії по виконанню домовленості обвинуваченим було виконано і їх зустріч з ОСОБА_11 14 та 15 червня 2021 року стосувалася виключно передачі винагороди ОСОБА_8 за вчинені дії.

Вказані обставини свідчать про суперечливість висновків суду.

Також колегія суддів вважає, що твердження суду про не доведення стороною обвинувачення того, яким чином ОСОБА_8 забезпечив безперешкодний та позитивний розгляд заяв ОСОБА_10 із земельних питань депутатами сільської ради та яким чином він забезпечив прийняття рішення сесією Демидівської сільської ради, є неприйнятними.

Адже за ч.2 ст.369-2 КК України карається злочин із формальним складом, який визнається закінченим у разі одержання неправомірної вигоди - з моменту фактичного отримання особою-посередником хоча б частини такої вигоди. Що стосується самого впливу, способу і форми його здійснення, діянь, що становлять його зміст, наслідків їх вчинення, характеру рішення, прийнятого особою, на яку здійснюється такий вплив, - все це перебуває поза межами об`єктивної сторони злочину, передбаченого ст.369-2 КК України.

Таким чином, суд всупереч приписам ст.94 КПК України не дослідив всіх обставин кримінального провадження, не оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

За таких обставин, вирок суду підлягає скасуванню, як такий, що не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, постановлений з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а висновки суду, викладені у судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження з призначенням нового судового розгляду.

Під час нового розгляду кримінального провадження місцевому суду необхідно провести процедуру провадження з дотриманням вимог закону, перевірити доводи апеляційної скарги прокурора, надати належну оцінку усім доказам в їх сукупності, дослідити обставини, що мають значення для вирішення питання допустимості та належності доказів та у разі, якщо під час нового розгляду в суді першої інстанції винуватість особи у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення буде доведено в установленому законом порядку, вирішити питання щодо передбаченої кримінальним законом відповідальності.

Отже, апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення.

Керуючись статтями 404, 405, 407, 412, 418 та 419 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_9 задовольнити частково.

Скасувати вирок Решетилівського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2022 року щодо ОСОБА_8 та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4