Ухвала

від 19.08.2024 по справі 120/8946/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

м. Вінниця

19 серпня 2024 р. Справа № 120/8946/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дончик Віталій Володимирович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

08.07.2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 15.07.2024 року вказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу 5-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду: уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, а саме, із зазначенням всіх необхідних відомостей щодо відповідача; відомостей визначених у п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України стосовно представника позивача; засвідчених належним чином копій документів, що долучені до матеріалів позовної заяви; доказів сплати судового збору в сумі 1211, 20 грн. або доказів на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору.

29.07.2024 року на адресу суду надійшла заява позивача, у якій вказує, що вимоги ухвали суду від 15.07.2024 року залишити без задоволення, крім вимоги про сплату судового збору, а тому просить звільнити його від сплати судового збору.

Надаючи оцінку клопотанню позивача про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 133 КАС України вказано, що суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, з аналізу вищевикладеного вбачається, що питання, зокрема звільнення від сплати судового збору знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин, які мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами скрутного майнового стану сторони.

Так, позивач заявила клопотання про звільнення її від сплати судового збору, яке обґрунтовується тим, що позивач немає матеріальної змоги сплатити судовий збір.

На підтвердження своїх доводів позивач надала відомості щодо себе з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 28.05.2024 року, зі змісту якої встановлено, що за період з 1 кварталу 2023 року по 1 квартал 2024 року інформація про доходи ОСОБА_1 відсутня.

Крім того, позивачем надано довідку Відділу обслуговування громадян № 17 управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 01.03.2023 року № 411/0200-0219-11, згідно якої ОСОБА_1 станом на 01.03.2023 року на обліку як отримувач пільг на оплату житлово-комунальних послуг, компенсації для придбання твердого палива та скрапленого газу в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області не перебуває та довідку Відділу обслуговування громадян № 17 управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 01.03.2023 року № 279/0200-0219-11, зі змісту якої встановлено, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та не отримує пенсію згідно Закону України у Вінницькій області «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Крім того, у заяві про усунення недоліків позовної заяви зазначено про те, що вимоги ухвали суду від 15.07.2024 року не підлягають виконанню, оскільки на стадії відкриття провадження до позовної заяви можуть додаватись копії, а засвідчення цих копій статтею 161 КАС України не вимагається.

Надаючи правову оцінку таким доводам позивача, суд зазначає наступне.

Частина друга статті 94 КАС України визначає, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частини четверта і п`ята вказаної норми передбачають, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Як вбачається із матеріалів справи, копії скарги від 20.12.2023 року, які позивач долучив до позовної заяви у якості доказів, не засвідчені у встановленому КАС України порядку.

Суд вважає за необхідне зазначити, що належним засвідченням копій документів КАС України визначає проставлення на цих копіях власноручного підпису і дати засвідчення.

Оскільки позивач долучив до позовної заяви зазначені докази, в силу вимог статті 94 КАС України мав засвідчити копії поданих до суду документів. Покликання позивача на зворотне, а також про незрозумілість процедури засвідчення (в аспекті суб`єкта такого засвідчення) суд відхиляє, адже наведеними нормами КАС України чітко визначений як суб`єкт, так і процедура засвідчення копій документів в цілому.

Аналогічного правового висновку щодо обов`язковості засвідчення поданих до суду копій доказів дійшов Верховний Суд у постанові від 08.11.2023 року по справі №120/969/23.

Як вже було зазначено судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, положення пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України визначають обов`язок особи, що звертається до суду з позовною заявою зазначити в ній відомості про склад учасників та умовно розподіляє їх на дві групи: фізичні та юридичні особи.

Відомості про фізичних осіб-учасників спору мають містити інформацію про: ім`я (прізвище, ім`я та по батькові); місце проживання чи перебування; поштовий індекс; реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Відомості про юридичних осіб спору мають містити інформацію про: повне найменування; місцезнаходження; поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Враховуючи те, що учасниками спору позивачем визначено Сьомий апеляційний адміністративний суд, судом запропоновано вказати всі відомості, що відповідають реквізитам юридичних осіб.

Виключень щодо обов`язку зазначати в позовній заяві щодо юридичних осіб їх ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України положення статті 160 КАС України не містить.

Тобто, цей недолік позовної заяви так і не був усунутий позивачем.

Стосовно не зазначення відомостей про представника позивача у позовній заяві, суд зазначає, що зі змісту позовної заяви вбачається, що дійсно відомостей про представника ОСОБА_2 вона не містить.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, позовна заява була подана не засобами поштового зв`язку, а наручно до канцелярії суду.

Вказане підтверджується також Актом Вінницького окружного адміністративного суду від 08.07.2024 року №120/8946/24.

За правилами ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою (частина друга статті 59 КАС України).

Отже, сторона у справі має право на звернення до суду через представника на підставі документа, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

За правилами ч. 6 ст.160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Факт подачі цієї позовної заяви до канцелярії суду саме представником ОСОБА_2 підтверджено Актом Вінницького окружного адміністративного суду від 08.07.2024 року №120/8946/24, тому пропозиція суду зазначити у позовній заяві відомості про представника позивача, викладена в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, судом визначається як правомірна, адже це узгоджується із вимогами частини шостої статті 160 КАС України.

До того ж, до матеріалів позовної заяви була долучена копія довіреності, виданої ОСОБА_1 на представництво її інтересів ОСОБА_2 , між тим відомостей про представника, як вже було зазначено, позовна заява не містила і не містить.

Аналогічного правового висновку щодо обов`язковості зазначення відомостей про представника, дійшов Верховний Суд у постанові від 08.11.2023 року по справі №120/969/23.

Тобто, цей недолік позовної заяви так і не був усунутий, тобто ухвала суду від 15.07.2024 року в цьому аспекті недоліків не була виконана.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.

Частина 5 цієї статті визначає, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Таким чином, враховуючи те, що вимоги ухвали суду залишились не виконаними, недоліки позовної заяви у встановлений строк не усунуті, вважаю, що наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.

Одночасно суд роз`яснює позивачеві, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Дата постановлення ухвали обумовлена перебуванням головуючого судді Дончика В.В. у відпустці з 29.07.2024 року по 16.08.2024 року включно.

Керуючись п. 9 ч. 3 ст. 169, 256 КАС України -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Дончик Віталій Володимирович