КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
19 серпня 2024 року м.Київ № 320/32370/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Донець В.А., ознайомившись з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АНІКА-ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "АНІКА-ТРЕЙД" звернулось до суду з позовом:
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Головним управлінням ДПС у м. Києві від 13.12.2023 №00791770702, №00791930702 та №00791810702.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до статті 122 КАС України:
позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша);
для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя);
якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (частина четверта).
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України (ПК України), зі змісту якої вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
У постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 Верховний Суд відступив від попередньої правової позиції щодо застосування до спірних відносин строку, встановлено ПК України (1095 днів з дня отримання платником податків рішення) та сформулював нову правову позицію, за якою норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті (також, наприклад, постанова Верховного Суду від 29.09.2021 справа №320/6849/19).
З огляду на те, що платником податків застосовано процедуру досудового врегулювання спору шляхом подання скарги на оскаржуване в суді податкове повідомлення-рішення, застосування підлягають положення пункту 56.19 статті 56 ПК України, яким встановлено місячний строк звернення до суду.
Згідно з пунктом 56.17 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується: днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги (підпункт 56.17.2); днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (підпункт 56.17.3).
За змістом частини другої статті 122 КАС України строки звернення до суду обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач скористався процедурою досудового порядку вирішення спору, рішення ДПС України за результатами розгляду, за посиланням позивача, отримано 16.04.2024.
Однак, доказів на підтвердження зазначеного до позовної заяви не додано, зокрема, щодо отримання рішення за результатами розгляду скарги 16.04.2024.
Позов подано до суду 08.07.2024, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки позивачем не додано доказів отримання рішення за результатами розгляду скарги, суд доходить висновку про пропуск позивачем місячного строку звернення до суду, позивач має право подати заяву про поновлення такого строку.
Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 30280,00 грн.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 3 частини 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 № 3460-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено вимоги майнового характеру на суму 11859171,00 грн (визнання протиправними та скасування ППР від від 13.12.2023 №00791770702 та №00791810702) за які судовий збір становить 30280,00 грн.
Також позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру (визнання протиправним та скасування ППР від 13.12.2023 №00791930702) за яку судовий збір становить 3028,00 грн.
З урахуванням викладеного позивачу необхідно сплатити судовий збір, з урахуванням сплаченого, у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:
заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду;
документ про сплату судового збору в розмірі 3028,00,00 грн., на рахунок Київського окружного адміністративного суду за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101, код отримувача (код 37955989), банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО 899998), рахунок отримувача UA718999980313151206084010001, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом (назва позивача, в адміністративній справі №320/32370/24), Київський окружний адміністративний суд.
Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути протягом десяти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АНІКА-ТРЕЙД" без руху.
Надати позивачу десять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суддя Донець В.А.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.08.2024 |
Оприлюднено | 22.08.2024 |
Номер документу | 121108812 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Донець В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні