Ухвала

від 20.08.2024 по справі 340/5416/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 серпня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/5416/24

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Сагун А.В., розглянувши матеріали у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Шевченка, 113/1, смт. Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27000, ЄДРПОУ 34783365) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту з майна, належного ОСОБА_1 , накладеного 21 липня 2015 року постановою в.о. начальника Добровеличківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Войцехівського Андрія Володимировича у виконавчому провадженні № НОМЕР_2;

- зобов`язати Добровеличківський відділ державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з нерухомого майна, накладений 21 липня 2015 року постановою в. о. начальника Добровеличківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Войцехівського Андрія Володимировича у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, на підставі якої в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстре заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державним реєстратором Реєстраційної служби Добровеличківського районного управління юстиції Кіровоградської області Гладиш Жанною Анатоліївною 03 листопада 2015 зареєстровано обтяження - арешт нерухомого майна щодо всього нерухомого майна, що належить йому на праві власності, номер запису про обтяження 11877351 (спеціальний розділ), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 25814210 від 03 листопада 2015 року, в частині; арешту земельної ділянки площею 6,2700 га, кадастровий номер 3521786700:02:000:0416 на території Федорівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області (Федорівського старостинського округу Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить йому на праві приватної власності згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видного Добровеличківською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області 18 вересня 2012 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1752, та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Реєстраційною службою Добровеличківського районного управління юстиції Кіровоградської області 30 квітня 2013 року, індексний номер 3147569.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом.

За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Стаббігс на інші протии Великобританії", "Девеер проти Бельгії".

До того ж, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, майно позивача арештоване ще у 2015 році.

Позивач в позовній заяві просить поновити строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, оскільки причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду є те, що в період часу з 09.03.2014 по 28.04.2022 він утримувався під вартою та відбував покарання, призначене вироком суду, в установах Державної кримінально-виконавчої служби України, що підтверджується довідкою про звільнення серії НОМЕР_3, виданою 28.04.2022. При цьому, внаслідок перебування в місцях позбавлення волі він не отримував постанови державного виконавця про накладення арешту на належне йому майно.

Про існування арешту йому стало відомо лише в червні 2024 року, коли він звернувся до нотаріуса з усною заявою щодо купівлі-продажу земельної ділянки, що належить йому на праві власності, а до суду звернувся лише 15.08.2024 (роздруківка пошти).

Суддя наголошує, що початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Навіть з урахуванням звернення до відповідача, та отримання від нього листа від 31.07.2024 позивач всеодно пропустив десятиденний строк звернення до суду.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, позивачу слід подати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення з цим позовом та надати документальні докази поважності причин його пропуску.

При цьому суддя зазначає, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 243, 248, 256, 287 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Позивачу надати десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк така позовна заява буде повернута.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН