Рішення

від 19.08.2024 по справі 420/18516/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18516/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ Україна» (65080, м. Одеса, вул. Космонавтів, 24, кв. 45, код ЄДРПОУ 42972414) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А; код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ Україна» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів UA500130/2024/000012/2 від 10.05.2024 р.;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500130/2024/000161 від 10.05.2024 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з метою здійснення митного оформлення товару, декларантом було подано митну декларацію № 24UА500130016262U7 від 10.05.2024 року, де в графі « 12» зазначено митну вартість товару в сумі 4 682 327,63 грн. Проте, ТОВ «Ерсаг Україна» на електронну адресу отримало від Одеської митниці повідомлення зі змісту якого вбачається, що митну вартість товарів, заявлену до митного оформлення буде скориговано. На підставі спірного рішення відповідачем була складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2024/000161.

Рішення про коригування митної вартості товарів та карту відмови в прийнятті митної декларації позивач вважає безпідставними та необґрунтованими та зазначає, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, подані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та и складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що пі в маються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, а тому вказані відповідачем в оспорюваному рішенні обставини не можуть бути підставами для коригування заявленої митної вартості за митною декларацією № 24UА500130016262U7.

При цьому позивач зазначає, що компанія ERSAG END.VH КІМ. TEM.KOZ URUN PAZ. TUR. SAN. Ve TIC. LTD. STI, та компанія BITKISEL SAG GIDA TAR HAYV LAB. INS.SAN TIC.LTD STI є структурними підрозділами однієї організації, які знаходяться у прямому підпорядкуванні материнської компанії ERSAG. У зв`язку з цим виробником даного товару є одна і таж компанія, а тому позивачем вказано достовірно інформацію про вищевказаний товар при оформленні митної декларації без будь-яких невідповідностей.

Позивач також вказує, що подана ним специфікація №19 від 06.05.2024 р. містить всі необхідні реквізити. Підписи та печатки відповідають та належать особам які зазначені в цих документах. Інформація, числові дані в документах відповідають поданому інвойсу, митній декларації та заявленій декларантом митній вартості. Ідентичність підпису та печатки вказує на їх оригінальність, а не навпаки на підроблення, як зазначає відповідач. Розміщення підпису та печатки на документі не може слугувати підставою для висновку, що такі документи підроблені.

Крім того, позивач зазначає, що витрати на пакування та маркування вже включені до вартості товару, а вартість вантажно-розвантажувальних робіт входить у вартість перевезення, що підтверджується довідкою про транспортні витрати №0605 від 06.05.2024 р.

Як вказано у позові, з огляду на засади свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у рахунку-фактурі (інвойсі) відомостей про дисконт (знижку) не може бути підставою для коригування митної вартості.

Нарешті, позивач зазначає, що TPS E-Factura №V-24243160110886035555534/1 #06-05-24 це фактура яка формується у TPS, розшифровується як «ТЕК PEN CERE SI STEM», що в перекладі «система єдиного вікна», та є документом, який формується як внутрішній, при проведенні митних процедур в країні відправлення. У зв`язку з ним, вищевказаний документ не може надаватися покупцеві і, відповідно, декларантом при митному оформленні митному органу України.

Отже, на думку позивача, оскаржуване рішення відповідач прийняв необґрунтовано і протиправно, а тому воно підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 18.06.2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також витребувано у Одеської митниці належним чином засвідчені копії документів, які були підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/000012/2 від 10.05.2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2024/000161 від 10.05.2024 року.

02.07.2024 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого відповідач вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 24UA500130016267U7 від 10.05.2024, відповідно до якої за умовами поставки FCA на митну територію України надійшов товар ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА».

На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 24UA500130016267U7 від 10.05.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/000012/2 від 10.05.2024.

Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

У відзиві наголошено, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу, та зроблено посилання на постанови ВС України від 28.07.2021 справа № 808/3022/17, від 26.07.2021 справа №813/8725/14, від 16.07.2021 справа № 804/3702/16, від 16.07.2021 справа № 804/769/16.

Як зазначив відповідач, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 24UA500130016267U7 від 10.05.2024 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Відповідач повідомив, що у відношенні товарів було застосовано метод за ціною договору щодо ідентичних товарів (метод 2 а).

За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить:

товар №1 27,3786 дол.США/кг.( UA500130/2023/002604 06.02.2023),

товар №2 12,8668 дол.США/кг. (UA500130/2023/002604 06.02.2023),

товар №3 5,8753 дол.США/кг. (UA500130/2023/006086 16.03.2023),

товар №4 13.173дол.США/кг.( UA500130/2023/004596 02.03.2023),

товар №5 1,7404 дол.США/кг.( UA500130/2023/002604 06.02.2022),

товар №7 1,7281 дол.США/кг. (UA500130/2023/004596 02.03.2023),

товар №8 21,3021 дол.США/кг. (UA500130/2023/006086 21.03.2023),

товар №10 6,0910 дол.США/кг. (UA500130/2023/002604 06.02.2023),

товар №19 9,2260 дол.США/кг. (UA500130/2023/006249 23.02.2023),

товар №12 109,7891 дол.США/кг. (UA500130/2023/004596 02.03.2023),

товар №13 54,2223 дол.США/кг. (UA500130/2022/025415 19.12.2022),

товар №14 26,4001 дол.США/кг. (UA500130/2023/002604 06.02.2023),

товар №16 111,0109 дол.США/кг. (UA500130/2023/006086 21.03.2023).

Відповідач зазначає, що у рішенні про коригування митної вартості № UA500130/2024/000012/2 від 10.05.2024 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

З огляду на викладене відповідач зробив висновок, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500130/2024/000012/2 від 10.05.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2024/000161 від 10.05.2024 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА».

Інших заяв по суті під час розгляду справи до суду не надходило.

02.07.2024 року до суду від представника Одеської митниці надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 06.08.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

У ході здійснення господарської діяльності позивача - ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» 04.09.2023 року між «Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз, Тур. Інш. Сан. Ве Тіж.» (Компанія) (Туреччина) (Продавець) та ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» (Покупець) було укладено Контракт №0409, відповідно до предмету якої Продавець постачає, а Покупець приймає продукцію: косметику, чистячі і миючі засоби, БАДІв під фірмовою назвою: «ERSAG» «Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. ВЕ Тіж.» та інших структурних підрозділів, що виробляють продукцію торгівельної марки «ERSAG» Турецької Республіки власником Ліцензії якого є Продавець. Продавець надає Покупцю статус офіційного представника на території України продукції торгівельної марки «ERSAG», ця угода діє на період військового часу в Україні.

Відповідно до п.1.2. Контракту з метою виконання п.1.1. цього Договору компанія зобов`язується передати товар в кількості та асортименті, замовлену Покупцем, а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати його.

Поставка Товару здійснюється Продавцем Покупцеві на підставі погоджених Сторонами заявок на поставку Товару (п.1.3. Контракту).

Згідно п.3.2. Контракту Покупець приймає товар від Продавця згідно сторонам за умовою доставки, що вказані в специфікації, що є невід`ємною частиною цієї угоди. Ціна кожного товару буде вказана в комерційних інвойсах та специфікаціях до угоди, які додаються до кожної партії товарів.

Відповідно до п.4.3. Контракту поставка товару здійснюється згідно умов поставки, що визначені в інвойсах до поставки та специфікаціями до контракту. Участь експедитора (водія-експедитора) в прийманні-передачі товару обов`язково.

Згідно п.4.5. Контракту Покупець оплачує товар, поставлений на його адресу з Туреччини в Україну на протязі 180 днів після отримання шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, згідно його заявок, але не раніше повної реалізації товару.

Згідно п.4.6., п.4.7. Контракту валюта оплати за поставлений товар визначається в доларах США. Валюта платежу здійснюється в доларах США шляхом перерахування суми оплати, визначеної в специфікації на кожну поставку товару окремо. Загальна сума угоди складає сума всіх специфікацій до неї в доларах США. Продавець зобов`язалася надати до 50% дисконт на весь асортимент товарів, що постачається Покупцю на період дії військового стану в Україні.

08.08.2023 року сторони Контракту уклали Додаткову угоду №1, відповідно до якої п.4.7. Контракту виклали у наступній редакції: «Продавець зобов`язується надати дисконт на асортимент товарів від показника цін, за якими поставлялися товари на адресу покупця на 01.01.2023 р., на період дії військового стану в Україні. Розмір якого вказано у специфікації до кожної поставки та яка є невід`ємною частиною Договору, та підтверджено у рахунку на кожну поставку але не більше 50%».

Відповідно до п.4.8. Контракту, у вартість, що зазначена у специфікаціях та комерційних інвойсах входить вартість маркування, пакування та пакувальних матеріалів.

Згідно п.4.9. Контракту, відповідальність за страхування та навантажувальні роботи покладається на особу, що є відповідальною згідно умов поставок.

Відповідно до п.5.1. Контракту, кількість, асортимент та ціна Товару, що постачається Покупцеві, фіксується в специфікаціях до контракту, та інвойсах, які формуються відповідно до заявки Покупця.

Якість товару має відповідати затвердженим в Україні стандартам і підтверджувати сертифікатами якості ті іншими документами, передбаченими чинним законодавством. Документи, які підтверджують якість товару Продавець передає Покупцю в момент передачі партії товару. Продавець зобов`язується надавати разом з кожною партією товару, яка замовлена Покупцю такі документи: сертифікат якості, державний реєстр або висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи, комерційний інвойс, транспортний документ відповідно до характеру перевезення, експортна декларація, сертифікат про походження товару. Товар упаковується відповідно до технічних умов виробника (п.5.2. Контракту).

06.05.2024 року специфікацією №19 до Контракту №0409 від 04.09.2023 року сторони Контракту узгодили кількість, асортимент та ціну товару, який постачається на загальну суму 65 868,79 доларів США.

На підставі Контракту та специфікацій №19 продавцем було складено та підписано рахунок-фактуру (інвойс) №ЕRS20230000000156 від 06.05.2024 року на загальну суму 114480,95 доларів США

З метою митного оформлення ввезеного товару декларантом позивача до Одеської митниці 10.05.2024 року подано митну декларацію 24UА500130016262U7 на імпортовані косметику, чистячі і миючі засоби, БАДи.

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору у сумі 4682327,63 грн.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією документи, зазначені у графі 44:

- рахунок-фактура (інвойс) №ERS2024000000112 від 06.05.2024 року;

- автотранспортна накладка А №772876 від 06.05.2024 року;

- міжнародний санітарний сертифікат № 24-20-0001433 від 06.05.2024 року;

- міжнародний санітарний сертифікат № 24-20-0001434 від 06.05.2024 року;

- сертифікат про походження товару форми А № 1792062 від 06.05.2024 року;

- висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №1420003600-0490 від 13.10.2021 року;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару (Довідка про транспортні витрати № 0605) від 06.05.2024 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 19 від 06.05.2024 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (додаткова угода №1) від 08.09.2023 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 0409 від 04.09.2023 року;

- договір про надання послуг митного брокера №1 від 01.06.2021 року;

- договір (контракт) про перевезення №1 від 01.06.2023 року;

- договір (контракт) про перевезення №1-1122/К від 20.11.2023 року;

- заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про відсутність у товарах наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин, ввезення на територію України, вивезення з території України чи транзит через територію України яких здійснюється за наявності дозволу № 0605.1 від 06.05.2024 року;

- документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлених технічними регламентами (Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції») № UА.046.С.00003-21 від 08.11.2021 року;

- заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів № 0605.2 від 06.05.2024 року;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 11419159 від 10.05.2024 року;

- заява на проведення держ. конт. б/н від 10.05.2024 року;

- копія митної декларації країни відправлення № 2352100ЕХ00005415 від 06.05.2024 року (9610).

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всiх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

1) в графі 44 МД зовнішньоекономічний договір №0409 від 04.09.2023 зазначено під кодом 4104(тобто зовнішньоекономічний договір стороною якого є виробник товарів), хоча згідно специфікації №19 від 06.05.2024 виробником частини товарів зазначено «BITKISEL SAG GIDA TAR HAYV LAB. INS.SAN TIC.LTD STI» , який не є стороною угоди;

2) печатка імпортера (дистриб`ютора) на специфікації від 06.05.2024 №19 до зовнішньоекономічного контракту № 0409 від 04.09.2023р та печатка імпортера (дистриб`ютора), що проставлена на зовнішньоекономічному договорі (контракті № 0409 від 04.09.2023р відрізняється за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп`ютерної техніки та застосування графічних редакторів що може свідчити про ознаки підробки;

3) документи, які підтверджують митну вартість товарів не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (відомості щодо складових митної вартості задекларованих товарів документально не підтверджені), в інвойсі № ERS2024000000112 від 06.05.2024 відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме вартості витрат на пакування, маркування, завантаження які повинні бути включені у вартість товару; відсутні відомості щодо страхування задекларованих товарів відправником або одержувачем;

4) в інвойсі ERS2024000000112 від 06.05.2024 та специфікації від 06.05.2024 №19 відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту, а відповідно до п.2 ч.2 статті 52 Митного кодексу України: «Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню»;

5) в наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення № 24352100EX00005415 від 06.05.2024 зазначено відомості про фактуру № V-24243160110886035555534/1 від 06.05.2024, яка не надавалась декларантом до митного оформлення та може містити інші відомості щодо вартості товарів або інших складових митної вартості.

Враховуючи вищезазначене, вiдповiдно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов`язано надати (за наявності) додаткові документи.

10.05.2024 декларантом надіслано додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації (первинна документація) у вигляді товарних чеків за період січень 2024 року, що є підставою для сплати та відчуження товарів під час реалізації на території України; платіжні доручення за вищевказані банківські чеки за період січень 2024 року; фірмовий каталог виробника; прайс-лист виробника на перший квартал 2024 року; ланцюг транспортно-експедиційних договорів; рахунки ТЕО; висновок експерта про ціну №20-24/05-2024 від 10.05.2024 року; банківські виписки сплати по зовнішньоекономічному контракту.

В оскаржуваному рішенні митницею зазначено, що всі наявні розбіжності не скасовані та не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ. Так, відповідач вказує, що в наданих каталогах виробника відсутні відомості щодо цін товарів; надані прайс-листи товарів неможливо прочитати (неякісні скановані копії); наданий висновок експерта № №20-24/05-2024 від 10.05.2024 має інформаційний характер, а спеціальна перевірка достовірності інформації, що міститься у висновку експертом не проводилась. Проаналізувавши товарні чеки та платіжні інструкції виявлено, що оплата за товар здійснювалася на інший розрахунковий рахунок ніж зазначений в товарних чеках, отже встановити їх достовірність неможливо.

Листом від 10.05.2024 № 1005.1 декларант повідомив митний орган, що інші додаткові документи не має можливості надати.

10.05.2024 року Одеська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2024/000012/2, яким скориговано митну вартість товару із застосуванням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, а саме, було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби, з урахуванням вимог статті 59 МК України, та встановлено, що рівень митної вартості товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим, а саме:

товар №1 27,3786 дол.США/кг.( UA500130/2023/002604 06.02.2023),

товар №2 12,8668 дол.США/кг. (UA500130/2023/002604 06.02.2023),

товар №3 5,8753 дол.США/кг. (UA500130/2023/006086 16.03.2023),

товар №4 13.173дол.США/кг.( UA500130/2023/004596 02.03.2023),

товар №5 1,7404 дол.США/кг.( UA500130/2023/002604 06.02.2022),

товар №7 1,7281 дол.США/кг. (UA500130/2023/004596 02.03.2023),

товар №8 21,3021 дол.США/кг. (UA500130/2023/006086 21.03.2023),

товар №10 6,0910 дол.США/кг. (UA500130/2023/002604 06.02.2023),

товар №11 9,2260 дол.США/кг. (UA500130/2023/006249 23.02.2023),

товар №12 109,7891 дол.США/кг. (UA500130/2023/004596 02.03.2023),

товар №13 54,2223 дол.США/кг. (UA500130/2022/025415 19.12.2022),

товар №14 26,4001 дол.США/кг. (UA500130/2023/002604 06.02.2023),

товар №16 111,0109 дол.США/кг. (UA500130/2023/006086 21.03.2023).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 10.05.2024 року видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2024/000161.

Вважаючи протиправним та необґрунтованим Рішення про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частиною 5 статті 57 МК України встановлено, що У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначив, що подані документи містять розбіжності, ознаки підробки та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача з огляду на наступне.

Щодо твердження відповідача, що в графі 44 МД зовнішньоекономічного договору №0409 від 04.09.2023 зазначено під кодом 4104 (тобто зовнішньоекономічний договір стороною якого є виробник товарів), хоча згідно специфікації №19 від 06.05.2024 виробником частини товарів зазначено «BITKISEL SAG GIDA TAR HAYV LAB. INS.SAN TIC.LTD STI», який не є стороною угоди суд зазначає наступне.

Як вже було встановлено судом, відповідно до п. 1.1. Контракту №0409 Продавець постачає, а Покупець приймає продукцію: косметику, чистячі і миючі засоби, БАДІв під фірмовою назвою: «ERSAG» товарів виробництва «Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. ВЕ Тіж.» та інших структурних підрозділів, що виробляють продукцію торгівельної марки «ERSAG» Турецької Республіки власником Ліцензії якого є Продавець.

Як стверджує позивач, компанія ERSAG END.VH КІМ. TEM.KOZ URUN PAZ. TUR. SAN. Ve TIC. LTD. STI, та компанія BITKISEL SAG GIDA TAR HAYV LAB. INS.SAN TIC.LTD STI cє структурними підрозділами однієї організації, які знаходяться у прямому підпорядкуванні материнської компанії ERSAG.

Отже, виробником даного товару є одна і та ж компанія, а тому позивачем вказано достовірно інформацію про вищевказаний товар при оформленні митної декларації без будь-яких невідповідностей.

Крім цього суд враховує, що відповідно до змісту Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, саме митним органом мають бути здійснені дії для перевірки відсутності впливу та надано декларанту право відповіді, в іншому випадку, митна вартість має бути прийнята за заявленим методом.

Отже, суд не приймає до уваги зауваження митниці щодо розбіжностей щодо виробника товару.

Щодо тверджень митниці стосовно того, що печатка імпортера (дистриб`ютора) на специфікації від 06.05.2024 №19 до зовнішньоекономічного контракту № 0409 від 04.09.2023 та печатка імпортера (дистриб`ютора), що проставлена на зовнішньоекономічному договорі (контракті) №0409 від 04.09.2023 відрізняється за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп`ютерної техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки.

Суд зазначає, що розміщення підпису та печатки на документі не може слугувати підставою для висновку, що такі документи підроблені. Окрім цього, подані позивачем до митного оформлення специфікація №19 від 06.05.2024 та зовнішньоекономічний контракт від 16.04.2023 №0409 містять всі необхідні реквізити, підписи та печатки відповідальних осіб. Інформація в зазначених документах кореспондується між собою та з інформацією зазначеною у поданому інвойсі, митній декларації.

Також, листом від 19.04.2023 року №1904/1 компанія «ERSAG» повідомляє, що на їх підприємстві існує розпорядження № 010123 від 01.01.2023 року, що уповноважує черговий відділ відвантаження - засвідчувати своїм підписом документи, що стосуються відвантаження продукції виробника у експортних напрямках, зокрема і в Україну на адресу дистриб`ютора ТОВ «ЕРСАГ Україна».

Суд також враховує, що специфікація №19 від 06.05.2024 року була відсканована при здійсненні митного оформлення для її подання уповноваженим органам, а твердження митниці щодо виготовлення печатки за допомогою комп`ютерної техніки та застосування графічних редакторів є лише припущенням посадової особи митного органу, адже працівники митниці не мають спеціальних знань у відповідній галузі.

Додатково до зазначеного слід вказати, що дані обставини не є такими, що впливають на числові значення складових митної вартості товарів, а тому не можуть слугувати підставою для коригування митної вартості товарів.

В оскаржуваному рішенні відповідач також зазначає, що документи, які підтверджують митну вартість товарів не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (відомості щодо складових митної вартості задекларованих товарів документально не підтверджені), в інвойсі № ERS2024000000112 від 06.05.2024 відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме вартості витрат на пакування, маркування, завантаження які повинні бути включені у вартість товару; відсутні відомості щодо страхування задекларованих товарів відправником або одержувачем.

Суд вважає такі твердження митниці помилковими та не обґрунтованими, адже відповідно до п.п. 5.1., 5.2. Контракту кількість, асортимент та ціна товару, що поставляється Покупцеві, фіксується в специфікаціях до контракту та інвойсах, які формуються відповідно до заявки Покупця. Якість товару має відповідати затвердженим в Україні стандартам і підтверджувати сертифікатами якості ті іншими документами, передбаченими чинним законодавством. Документи, які підтверджують якість товару Продавець передає Покупець в момент передачі партії товару. Продавець зобов`язується надавати разом з кожною партією товару, яка замовлена Покупцем такі документи: сертифікат якості, державний реєстр або висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи, комерційний інвойс, транспортний документ відповідно до характеру перевезення, експортна декларація, сертифікат про походження товару. Товар упаковується відповідно до технічних умов виробника. Отже, вказане свідчить про те, що продаж товару та його переміщення разом з упаковкою передбачено умовами контракту, вартість упаковки включається до ціни товару і витрати на упаковку або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, були понесені не покупцем, а продавцем.

Суд зазначає, що заявлені декларантом витрати на упаковку та робіт пов`язаних з пакуванням до складових митної вартості може мати місце лише у випадку, якщо такі витрати не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар. Відповідно, вартість упаковки та робіт з пакування входить до вартості товару, у зв`язку з чим не додаються при визначенні митної вартості товару. Упаковка призначена виключно для цілей транспортування і збереження товару та не впливає на його ціну.

За таких обставин, при постачанні спірного товару вартість пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо.

Також, в інвойсі № ERS2024000000112 від 06.05.2024року, наявному в матеріалах справи та наданому до митного оформлення разом, умови поставки зазначені - FCA Denizli.

Відповідно до розділу А.9 умов FСА Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації № 24UA500130016267U7, позивачем зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

За таких обставин, при постачанні спірного товару вартість тари та пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо.

Також суд зазначає, що умовами Контракту не передбачено обов`язок покупця сплачувати вартість витрат по маркуванню товару, отже видатки по маркуванню товару покладаються на продавця, тобто входять до вартості товару і не підлягають додатковому відшкодуванню зі сторони покупця.

Стосовно зауважень митниці щодо відсутності в документах, які підтверджують митну вартість товарів відомостей про вартість витрат завантаження, суд зазначає, що відповідно до довідки про транспортні витрати № 0605 від 06.05.2024 року, вартість вантажно-розвантажувальних робіт входить у вартість перевезення. Крім цього, з вказаної довідки вбачається, що страхування вантажу не проводилось. Матеріалами справи підтверджено, що довідка про транспортні витрати № 0605 від 06.05.2024 року надавалась позивачем до митного оформлення.

Вказане спростовує доводи відповідача щодо того, що документи, які підтверджують митну вартість товарів не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (відомості щодо складових митної вартості задекларованих товарів документально не підтверджені).

Щодо тверджень митниці стосовно відсутності в інвойсі № ERS2024000000112 від 06.05.2024 та специфікації від 06.05.2024 №19 відомостей стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту, суд їх знаходить протиправними з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Пунктами 4.6., 4.7. Контракту передбачено, що валюта оплати за поставлений товар визначається в доларах США. Валюта платежу здійснюється в доларах США шляхом перерахування суми оплати, визначеної в специфікації на кожну поставку товару окремо. Загальна сума угоди складає сума всіх специфікацій до неї в доларах США. Продавець зобов`язалася надати до 50% дисконт на весь асортимент товарів, що постачається Покупцю на період дії військового стану в Україні.

Відповідно до положень Додаткової угоди №1 від 08.09.2023 року, п.4.7. Контракту виклали у наступній редакції: «Продавець зобов`язується надати дисконт на асортимент товарів від показника цін, за якими поставлялися товари на адресу покупця на 01.01.2023 р., на період дії військового стану в Україні. Розмір якого вказано у специфікації до кожної поставки та яка є невід`ємною частиною Договору, та підтверджено у рахунку на кожну поставку але не більше 50%». Отже, відомості про дисконт у розмірі до 50% на весь асортимент товарів визначений в п.4.7. Контракту на підставі якої продавцем було виписано рахунок-фактуру (інвойс), а тому заявлена декларантом митна вартість імпортованих товарів не суперечить умовам Контракту.

Суд зазначає, що наявність чи відсутність у рахунку-фактурі (інвойсі) чи специфікації відомостей про дисконт не може бути підставою для коригування митної вартості. Митним органом в спірному рішенні не наведено обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином відсутність інформації в інвойсі № ERS2024000000112 від 06.05.2024 та специфікації від 06.05.2024 №19 про дисконт на товар ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару.

Щодо зауважень митниці щодо того, що в наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення № 24352100EX00005415 від 06.05.2024 зазначено відомості про фактуру № V-24243160110886035555534/1 від 06.05.2024, яка не надавалась декларантом до митного оформлення та може містити інші відомості щодо вартості товарів або інших складових митної вартості.

Як було наголошено позивачем у позовній заяві, в даному випадку мова йдеться про TPS E-Factura №V-24243160110886035555534/1 #06-05-24 - ця фактура формується у TPS розшифровується як «ТЕК PENCERE SISTEM», що в перекладі «система єдиного вікна», та є документом, який формується як внутрішній, при проведенні митних процедур в країні відправлення. У зв`язку з ним, вищевказаний документ не може надаватися покупцеві і, відповідно, декларантом при митному оформленні митному органу України. Суд також враховує, що в г в наданій копії митної декларації країни відправлення зазначені реквізити рахунку фактури № ERS2024000000112 від 06.05.2024 року та реквізити зовнішньоекономічного контракту №0409 від 04.09.2023 року, що робить можливою ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою.

Щодо зауважень митниці в оскаржуваному рішенні щодо відсутності в наданих каталогах виробника відомостей щодо цін товарів та щодо твердження відповідача, що надані прайс-листи товарів не можливо прочитати суд зазначає, що законодавчо не закріплено форми каталогів виробника та прайс-листів. Дані документи є суто інформаційними, каталоги виробника можуть включати текстову описову інформацію про товар, інформацію про характеристики, зображення товару та інше, прайс-лист містить список цін та слугує способом для продавця розповсюджувати інформацію про товар. За жодних умов каталоги виробника та прайс-листи не можуть бути первинними документами для визначення митної вартості товару.

При цьому, суд враховує, що інформація, зазначена в наданих каталогах є достатньою для ідентифікації поставлених товарів.

Стосовно твердження відповідача, що наданий висновок експерта №20-24/05-2024 від 10.05.2024 має інформаційний характер, а спеціальна перевірка достовірності інформації, що міститься у висновку, експертом не проводилась, суд наголошує, що експертний висновок так само не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України. Таким чином, експертний висновок має виключно інформаційний характер і зазначена в ньому інформація не може слугувати підставою для коригування митної вартості.

Щодо твердження митниці стосовно того, що оплата за товар здійснювалася на інший розрахунковий рахунок ніж зазначений в товарних чеках, отже встановити їх достовірність неможливо, суд зазначає, що митницею не конкретизовано які саме товарні чеки та платіжні інструкції маються відповідачем на увазі.

Суд вважає дане зауваження митного органу нечітким та неконкретизованим, а отже і таким, що не приймається до уваги.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» митної вартості товару судом не встановлено.

Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації. Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України зробив Верховний Суд в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 року по справі № 9540/2605/18, від 06.05.2020 року по справі № 9140/1713/19, від 16.04.2021 року по справі № 140/2000/19.

Суд звертає увагу, що лише у разі встановлення митним органом невідповідності числових значень складових митної вартості товару в документах, які підтверджують митну вартість товарів, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів для встановлення дійсної митної вартості товару.

При цьому, окремі недоліки в оформленні документів не є підставою для не прийняття зазначених документів для підтвердження митної вартості товарів.

На підставі викладеного, суд вважає що у відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані докази для коригування митної вартості за митним оформленням позивача.

Суд зазначає, що дії Одеської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються знайшли своє вираження у прийнятті рішення про коригування митної вартості №UA500130/2024/000012/2 від 10.05.2024 року.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500130/2024/000161 від 10.05.2024 та рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів UA500130/2024/000012/2 від 10.05.2024, у зв`язку з чим вони належить до скасування.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належать до задоволення.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 18580,15 грн., як за одну вимогу майнового характеру та одну немайнову вимогу.

У зв`язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 18580,15 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ Україна» (65080, м. Одеса, вул. Космонавтів, 24, кв. 45, код ЄДРПОУ 42972414) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А; код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів UA500130/2024/000012/2 від 10.05.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500130/2024/000161 від 10.05.2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А; код ЄДРПОУ 44005631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ Україна» (65080, м. Одеса, вул. Космонавтів, 24, кв. 45, код ЄДРПОУ 42972414) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 18580,15 грн. (вісімнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят гривень 15 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

СуддяА.А. Радчук