Постанова

від 20.08.2024 по справі 280/492/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 серпня 2024 року м. Дніпросправа № 280/492/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року (суддя Мінаєва Катерина Володимирівна, повний текст рішення складено 21.03.2024) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 15.01.2024 звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_1 , в якому просить: визнати дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 084050013199 від 08.12.2022 стосовно відмови в призначенні пенсії позивачу та бездіяльність відповідача щодо не призначення пенсії позивачу протиправними, скасувати їх; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 08.02.2021 (з дати першого звернення за призначенням пенсії) та здійснювати виплату пенсії на визначений нею банківський рахунок НОМЕР_1 у АТ КБ «Приватбанк», з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 08.12.2022 № 084050013199 про відмову у призначення ОСОБА_1 пенсії за віком. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 08.02.2021 та прийняти рішення по суті заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що позовна заява подана поза межами строку, визначеного законом. Вказує, що позивач має поважний вік, у зв`язку з чим для призначення пенсії ОСОБА_1 , представнику позивача необхідно подати довіреність, засвідчену в установленому законом порядку, датою, максимально наближеною до дати звернення з відповідною заявою до пенсійного органу, або інший документ офіційної установи держави Ізраїль з актуальною інформацією щодо ОСОБА_1 .

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 у 2000 році виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю.

Представник позивача 08.02.2021 звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення/перерахунок пенсії ОСОБА_1 , проте вказану заяву залишено без прийняття відповідного рішення.

Представник позивача 19.03.2021 повторно звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення/перерахунок пенсії ОСОБА_1 , проте листом від 29.03.2021 № 0800-0202-8/22758 Головним управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повернуто оригінал заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії та вказано про необхідність звернення позивача з заявою відповідного зразка, паспортом громадянина України та надання оригіналів необхідних документів, визначених Порядком № 22-1 та Постановою № 1596, для повернення до питання призначення пенсії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2021 у справі № 280/6555/21, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.10.2022, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, поданої уповноваженим представником 08.02.2021 на веб-порталі Пенсійного фонду України, та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, подану уповноваженим представником 08.02.2021 на веб-порталі Пенсійного фонду України, та прийняти рішення за результатом її розгляду, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

На виконання рішення суду по справі № 280/6555/21 відповідачем прийнято рішення від 08.12.2022 № 084050013199, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначення пенсії у зв`язку з відсутністю оригіналів документів та документа, який посвідчує громадянство України, а саме паспорта громадянина України або закордонного паспорта громадянина України. Зазначено, що за результатом розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи, оскільки документи надано в копіях. Надалі при наданні оригіналу трудової книжки не буде зараховано періоди роботи: з 25.12.1968 по 31.05.1969, оскільки дата наказу про прийом на роботу містить виправлення, не завірені відповідно до вимог Інструкції ведення трудових книжок працівників; з 19.06.1978 по 07.06.1981, оскільки запис про звільнення з роботи завірений нечитабельною печаткою. Враховуючи вищезазначене, при наданні оригіналу трудової книжки стаж складатиме 27 років 1 місяців 17 днів.

Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову в призначенні пенсії, позивач через свого представника звернулась до суду з цим позовом.

Суд апеляційної інстанції, перш за все, вважає за необхідне перевірити правильність рішення суду першої інстанції в частині висновків щодо дотримання строку звернення до суду з даним позовом.

Так, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, залишено без руху. Суддя дійшов висновку, що з даним позовом позивач звернулася з пропуском строку звернення до суду. Судом запропоновано надати належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом (враховуючи можливість ознайомлення з пенсійною справою через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України).

На виконання вимог ухвали суду, представник позивача надав клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому вказав, що рішення відповідача № 084050013199 від 08.12.2022 через пенсійний кабінет не надсилалося, а запити до відповідача здійснювались представником через власний кабінет, а не через кабінет позивача. Доступ до пенсійного кабінету позивача у представника відсутній. Відтак, спірне рішення було отримано лише 16.08.2023 разом з запереченням відповідача по справі № 280/6555/21 на заяву в порядку статті 383 КАС України, у зв`язку з чим шестимісячний строк звернення до суду не пропущений.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви та прийняв її до розгляду.

Надаючи оцінку доводам позивача та висновкам суду першої інстанції в цій частині, суд апеляційної інстанції враховує такі обставини.

Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що визначений даною нормою строк звернення до суду є присічним та може бути поновлений у виключних випадках за клопотанням особи, яка подає позовну заяву, в якому мають бути викладені поважні причини пропуску відповідного процесуального строку з підтвердженням таких пояснень належними доказами.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року в справі № 340/1019/19).

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема, в постановах від 29 жовтня 2020 року по справі № 816/197/18, від 20 жовтня 2020 року по справі № 640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року по справі № 822/1928/18, щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема, було зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року по справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року по справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року по справі № 822/1928/18), та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд апеляційної інстанції, зазначає, що в даній справі має місце необґрунтовано тривалий пропуск строку звернення до суду з адміністративним позовом, адже предметом оскарження є рішення пенсійного органу від 08.12.2022, проте представник позивача звернувся до суду лише 15.01.2024.

Більш того, колегія суддів зазначає, що в цій справі слід застосовувати поняття «повинен був дізнатися», адже ОСОБА_1 на підставі довіреності від 23.11.2020 уповноважила, зокрема, ОСОБА_3 , на представництво своїх інтересів.

Від імені ОСОБА_1 представник подавав заяви про призначення пенсії позивачеві, а також оскаржував бездіяльність УПФУ в справі № 280/6555/21.

Доводи представника позивача, що оскаржуване рішення УПФУ було отримано лише 16.08.2023 разом з запереченням відповідача по справі № 280/6555/21 на заяву, подану в порядку статті 383 КАС України, не може вважатися поважною причиною пропуску звернення до суду з адміністративним позовом, адже причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/ несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Тобто, в даній справі представник позивача не вчиняв активних дій з метою отримання інформації щодо прийнятого рішення УПФУ на виконання судового рішення в справі № 280/6555/21, яке набрало законної сили 06.10.2022, допустив пасивну поведінку щодо з`ясування результатів розгляду заяви позивача про призначення пенсії.

Колегія суддів зауважує, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно користуватися процесуальними правами та відповідально виконувати процесуальні обов`язки. Ці строки обмежуються часом, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Більш того, поза увагою суду першої інстанції залишилась та обставина, що на час звернення до суду з даним позовом у ОСОБА_2 були відсутні повноваження на представництво інтересів позивача, адже довіреність від 23.11.2020, яка міститься в матеріалах справи, видана строком на три роки, таким чином є чинною до 23.11.2023. При цьому, при зверненні до суду представником позивача надано лише ордер на надання правничої правової допомоги від 15.01.2021, на підставі «договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги від 23.11.2020».

З огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що матеріали справи не містять належних документів, які підтверджують повноваження представника позивача на звернення до суду в інтересах ОСОБА_1 станом на 15.01.2024.

Частиною 1 статті 319 КАС України встановлено, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1,8 частини 1 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності; з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 123 КАС України встановлено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з залишенням позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 243, 319, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року в адміністративній справі № 280/492/24 скасувати.

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з 20 серпня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 20 серпня 2024 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров