Постанова

від 20.08.2024 по справі 160/31394/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 серпня 2024 року м. Дніпросправа № 160/31394/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Личкатої Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу STELLATA Invest s.r.o.

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року (суддя Захарчук-Борисенко Н.В.) в адміністративній справі

за позовом STELLATA Invest s.r.o.

до Дніпровської митниці

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «БЦ «АЯКС»

про визнання протиправним рішення, -

в с т а н о в и в :

STELLATA Invest s.r.o. звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці № KT-UA110000-0070-2023 від 06.09.2023.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача судові витрати. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що митним брокером директором ТОВ «БЦ «АЯКС», 30.08.2023 подано до Дніпровської митниці за дорученням власника товару - STELLATA Invest s.r.o., митну декларацію № 23UA110170002968U0 в митному режимі «реекспорт» на партію товару «Вольфрамовий брухт в кусках зі сплаву марки ВНЖ 7-3 - 6080,00 кг.

В графі 31 МД Митним брокером вказаний опис товару: Вольфрамовий брухт в кусках зі сплаву марки ВНЖ 7-3 - 6080,00 кг. ТУ 48-19-54-91, ТУ 48-19-28-82. Хімічний склад: - W (Вольфрам) - основа; - Ni (Нікель) - 6,8-7,4%; - Fe (Залізо) - 2,8-3,4%. Фізико-механічні характеристики згідно з ТУ 48-19-54-91: щільність 16,50-17,35; тимчасовий опір розриву 70 кг/мм2; відносне подовження при розтягуванні не менше 3%; твердість 20-30 HRc. Фізико-механічні характеристики згідно з ТУ 48-19-28-82: щільність 16,60-17,10; тимчасовий опір розриву 70 кг/мм2; відносне подовження при розтягуванні не менше 3%; твердість 20-30 HRc; різнощільність в межах однієї заготовки циліндричної форми не більше 0,7 г/см3.

Декларантом визначено код товару 8101970000 згідно з УКТЗЕД, натомість митним органом прийнято рішення № KT-UA110000-0070-2023 від 06.09.2023, згідно з яким визначено код товару 9306901000 «для військовий цілей».

Митний орган дійшов висновку, що задекларований товар відповідає опису: складова частина бронебійного снаряду « 3БМ-22» (Заколка), а саме, демпфер-локалізатор, що розміщується поперед бронебійних стрижнів. Матеріал виготовлення: вольфрамовий сплав типу ВНЖ (вольфрам, нікель, залізо). Середня маса виробу - 822 г.

Митним органом віднесено товар до групи 93 «Зброя, боєприпаси; їх частини та приладдя», товарна позиція 9306 «Бомби, гранати, торпеди, міни, ракети та аналогічне озброєння і їх частини; патрони, снаряди та інші боєприпаси і їх частини, включаючи дріб та пижі до патронів: патрони для гладкоствольної зброї та їх частини; кульки для пневматичної зброї».

Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним та таким, що спростовується висновками експертиз щодо цього товару.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що за приписами статті 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Статтею 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до ст. 335 Митного кодексу України подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Митним кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 361 Митного кодексу України, митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.

Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2012 року за № 1360/21672, встановлено, що при здійсненні митного оформлення МД виконуються відповідні митні формальності, зокрема: контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР; перевірка правильності класифікації товарів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, сторонами не заперечується, що під час процедури митного оформлення товару відповідачем було передано зразки товару для проведення експертизи Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби.

Згідно з висновком експерта № 142000-3102-234 від 09.10.2023, надані на дослідження предмети, що є складовими частинами бронебійних снарядів «ЗБМ-22» (Заколка), а саме демпферами-локалізаторами, що розміщені поперед бронебійних стрижнів, мають ознаки товарів, зазначених в Списку товарів військового призначення згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1807 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення». Імовірно демонтованих та частково пошкоджених механічним способом (тобто таких, що втратили свою експлуатаційну цінність або мають непоправний брак/пошкодження та в наданому на експертизу стані є непридатними для прямого використання) у якості брухту виробів зі сплавів на основі вольфраму, а саме брухту вольфрам- нікель-залізних сплавів. Надані на дослідження складові частини бронебійних снарядів, імовірно, демонтовано та пошкоджено механічним способом, оскільки при прямому використанні даного типу снарядів (пострілі та влучення в ціль) бронебійні стрижні імовірно мають набагато суттєвіші пошкодження (розтріскування, розплавлення тощо). Встановлення фізичного зносу, втрати експлуатаційної цінності частин бронебійних снарядів виходить за межі компетенції та уповноважень СЛЕД Держмитслужби.

Також експерт зазначив, що згідно з наявною в мережі Інтернет ціновою інформаціє щодо пропозицій купівлі/продажу брухту бувших у використанні виробів зі сплавів вольфраму (ВНЗ) середня ринкова вартість брухту вольфраму (ВНЖ-7-3) узгоджується з відомостями щодо ціни товару в рахунку/інвойсі від 25.08.2023 № 01/1 1-08.

Окрім цього, експерт дійшов висновку, що для встановлення відповідності наданого на дослідження товару до марки сплаву ВНЖ (7-13), ТУ 48-19-54-91, ТУ 48-19-28-82 необхідне проведення кількісного дослідження елементного складу, а також механічних властивостей. На даний момент вказані дослідження в СЛЕД Держмитслужби не проводяться за відсутністю експертних можливостей.

Відтак, за висновком суду апеляційної інстанції, проведена митним органом експертиза поданого для митного оформлення товару, не підтвердила доводи відповідача, що спірний товар відноситься до групи 93 «Зброя, боєприпаси; їх частини та приладдя», товарна позиція 9306 «Бомби, гранати, торпеди, міни, ракети та аналогічне озброєння і їх частини; патрони, снаряди та інші боєприпаси і їх частини, включаючи дріб та пижі до патронів: патрони для гладкоствольної зброї та їх частини; кульки для пневматичної зброї».

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що вказаний в митній декларації від 30.08.2023 № 23UA110170002968U0 товар був предметом експертного дослідження за ініціативою Прокурора відділу Дніпровської обласної прокуратури.

Експертом Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних сил України, під час вивчення снаряду було встановлено, що предмети, надані для експертизи, не відповідають раніше зробленим висновкам, що вони є складовим елементом снаряду ЗБМ-22. Подальший розгляд можливих варіантів походження предметів та проведені консультації з фахівцями Центрального управління забезпечення засобами ураження Командування Сил логістики Збройних Сил України, дозволили припустити, що це демпфер-локалізатор снаряда БМ-25 зі складу пострілу УБМ11 до танкової 100-мм гармати Д-10Т.

Також, за висновком експертного товарознавчого дослідження № 1196-20 від 23.03.2020 Дніпропетровського НДІСЕ, можна стверджувати, що надані зразки, які належать до партії колишніх у використанні виробів циліндричної форми, що є невід`ємною частиною контракту № 08-05-5МО та специфікацією № 25 до контракту (названі документи є підставою придбання позивачем спірного товару), є металевим ломом.

Крім цього, відповідно до висновку експертного вибухо-технічного дослідження № 11681 від 26.06.2020 Харківського НДІСЕ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса щодо зразків спірного товару, надані на дослідження три демпфери-локалізатори, які є складовими частинами 125 мм бронебійно-підкаліберних артилерійських снарядів «ЗБМ-22», мають сліди корозійної дії та механічні пошкодження, детальний опис яких наведений у дослідницькій частині висновку, які вказують на те, що для подальшого цільового (прямого) використання у складі снарядів вказаного типу вони не придатні, відновленню своєї первинної форми та розмірів не підлягають.

Окрім цього, згідно з експертним висновком Харківської торгово-промислової палати № 72-ИМ від 22.06.2020, пред`явлені вибіркові зразки вольфрамового скрапу (брухту) металевого в кусках зі сплаву марки ВНЖ 7-3, ТУ 48-19-54-91, ТУ 48-19-28-82 9 є металевим ломом.

Також результати експертизи щодо ідентифікації товару, проведеної ТОВ «Науково-технічний центр оборонних досліджень» (висновок від 30.06.2020 № 151), підтвердили правильність встановлення позивачем коду товару згідно з УКТЗЕД 8101970000.

Аналогічний висновок щодо коду товару згідно з УКТЗЕД 8101970000, підтверджений висновком експерта № 060 від 17.11.2023, копія якого міститься в матеріалах справи.

Суд апеляційної інстанції також бере до уваги, що Слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області проводилося досудове розслідування кримінального провадження № 420200400000000222 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201, ч. 3 ст. 369 КК України (яке стосується ввезення спірного товару).

З метою встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, було призначено судову вибухо-технічну експертизу, за висновком якої (№ 19/104-11/1/258 від 03.09.2020) надані для дослідження предмети являються демпфер-локалізаторами бронебійно-підкаліберного снаряду ЗБМ-22, але не відносяться до категорії боєприпасів, вибухових пристроїв та вибухових речовин та не є придатними для здійснення вибуху.

Особливої уваги заслуговує відповідь Державної митної служби України, копія якої міститься в матеріалах справи, що товар, вказаний в митній декларації № 23UA110170002968U0 та знаходиться на митному складі Дніпровської митниці, не є складовою частиною бронебійного снаряду «ЗБМ-22» (Заколка), а саме, демпфер-докалізатором, що розміщується поперед бронебійних стрижнів.

Враховуючи сукупність наведених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позивачем повною мірою доведено правильність визначення коду УКТЗЕТ товару, який декларується.

В свою чергу, не є обґрунтованим та вірним висновок суду першої інстанції, що висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер, адже надані позивачем експертні висновки не суперечать висновку експерта Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, а дають відповіді на питання, які не надала експертна установа Держмитслужби в зв`язку з відсутністю експертних можливостей.

Також залишається незрозумілим висновок суду першої інстанції про заявлення позивачем недостовірних даних в частині опису товару в гр. 31, адже такий висновок ґрунтується виключно на доводах відповідача, натомість спростовується матеріалами справи, в тому числі, описом зразків товару, відправлених на дослідження експерту Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби.

Щодо посилання відповідача на висновки суду в справі № 160/3707/20 як такі, що мають обов`язкове значення для даної справи, суд апеляційної інстанції встановив, що названа справа не пов`язана зі справою № 160/31394/23 ані спільним предметом спору, ані суб`єктним складом спірних правовідносин. Під час розгляду справи № 160/3707/20 судом досліджувалися інші обставини, інше рішення митного органу, яке було прийнято з інших підстав та на підставі дослідження інших документів та матеріалів.

Враховуючи сукупність наведених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що митний орган необґрунтовано та безпідставно визначив код УКТЗЕД товару, заявленого позивачем до митного оформлення, а тому оскаржуване рішення відповідача є протиправним.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Щодо вимоги апеляційної скарги в частині розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 132 КАС України).

Аналіз наведених норм процесуального закону дає можливість дійти беззаперечного висновку, що судові витрати підлягають відшкодування на користь позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, в разі задоволення позову.

Водночас, в позовній заяві та в апеляційній скарзі позивач просить, у тому числі, присудити за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці судові витрати в справі в розмірі 52 684,00 грн на користь Адвокатського об`єднання «Професійна колегія адвокатів», натомість правові підстави для задоволення такої вимоги, в силу приписів ст. 139 КАС України, відсутні.

Щодо вимоги присудити за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь позивача судові витрати в розмірі 40 000,00 грн, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано до суду першої інстанції: рахунок на оплату № 13 від 09.10.2023 правової допомоги в сумі 40 000 грн. При цьому ані акт приймання-передачі послуг правничої допомоги, ані опис наданих послуг, ані документ про сплату коштів відповідно до рахунку № 13, позивачем не надано.

Відтак, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимим доказами фактичні понесені витрати на професійну правничу допомогу, а тому вимога про їх відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу STELLATA Invest s.r.o. задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року в адміністративній справі № 160/31394/23 скасувати.

Позов STELLATA Invest s.r.o. задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці від 06.09.2023 № KT-UA110000-0070-2023.

Присудити на користь STELLATA Invest s.r.o. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 367 (п`ять тисяч триста шістдесят сім) грн 70 коп.

Постанова суду набирає законної сили з 20 серпня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 20 серпня 2024 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров