Постанова

від 19.08.2024 по справі 320/20102/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/20102/23 Суддя (судді) першої інстанції: Білоноженко М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2024 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів Василенка Я.М., Грибан І.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Департаменту міського благоустрою виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліса та ко" про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліса та ко», в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 11 квітня 2020 р. про закінчення виконавчого провадження №64834293 на підставі п. 11 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», з направленням органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення;

- зобов`язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про закінчення виконавчого провадження №64834293 на підставі п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи апелянта аналогічні, викладеним у позовній заяві, та мотивовані зокрема тим, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, позаяк рішення у справі № 640/7386/19 виконано згідно з виконавчим документом, про що було своєчасно повідомлено головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2020 у справі № 640/7386/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІСА та Ко» (далі по тексту ТОВ «ЛІСА та Ко») до Департаменту про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано доручення № 064-7159, видане Департаментом Комунальному підприємству "Київблагоустрій", від 11 липня 2017 року про вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд та елементів благоустрою, зазначених у таблиці, зокрема щодо прибудови до нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, бульвар Л. Українки, 5. Зобов`язано Департамент на підставі письмового звернення ТОВ «ЛІСА та Ко» видати контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення для проведення відновлювальних робіт нежитлового приміщення з №1 по №17 (групи приміщень №190) літ А загальною площею 463,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Л. Українки, 5.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2020 по справі № 640/7386/19 апеляційну скаргу Департаменту залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2020 - без змін.

22.03.2021 на адресу Департаменту надійшла постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження № 64834293 від 16.03.2021 з метою виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва щодо зобов`язання Департаменту на підставі письмового звернення ТОВ «ЛІСА та Ко» видати контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення для проведення відновлювальних робіт нежитлового приміщення з №1 по №17 (групи приміщень №190) літ А загальною площею 463,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Л. Українки, 5.

Департаментом було подано заяву від 25.03.2021 про роз`яснення виконання судового рішення від 26.02.2020 по справі № 640/7386/19 до Окружного адміністративного суду міста Києва.

У відповідь Департамент отримав лист № 640/7386/19/6070/21 від 29.03.2021 року, що оскільки справа знаходиться на перегляді у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного суду, розгляд заяви не можливий, суд розгляне заяву після повернення адміністративної сплави з Касаційного адміністративного суду.

26.03.2021 Департаментом у відповідь на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження № 64834293 від 16.03.2021 направлено заяву про відкладення вчинення виконавчих дій № 064-1605 у зв`язку з поданням до Окружного адміністративного суду заяви про роз`яснення виконання судового рішення.

Враховуючи, що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-УІП від 02.06. 2016, серед підстав зупинення виконавчого провадження відсутня така підстава, як звернення до суду з заявою про роз`яснення виконання судового рішення, та з метою виконання рішення суду у справі № 640/7386/19 ТОВ «Ліса та Ко» видано контрольну картку №21060057-Пч від 24.05.2021.

11.01.2022 позивачем отримано постанову про накладення штрафу від 20.12.2021 ВП № 64834293, прийняту головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашевою Аллою Миколаївною. Зі змісту вказаної вище постанови вбачається, що за невиконання без поважних причин боржником рішення на Департамент накладено штраф на користь держави у розмірі 10 200 грн.

02.05.2023 на адресу Департаменту надійшла постанова головного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України від 11.03.2021 про закінчення виконавчого провадження №64834293 на підставі п. 11 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», з направленням органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Незгода позивача із прийнятим рішенням зумовила його звернення до суду із даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що Департаментом міського благоустрою виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не виконано фактично та у повному обсязі вимоги виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.06.2023 № 640/7386/19.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 2 Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, зокрема, обов`язковості виконання рішень.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом

За приписами пункту 11 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону №1404-VIII).

Частиною третьою статті 63 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Так, 16.03.2021 державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, де пунктом 2 боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та повідомити державного виконавця із наданням підтверджуючих документів.

За невиконання без поважних причини боржником рішення 11.05.2021 державним виконавцем було прийнято постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн.

Пунктом 2 постанови зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

04.06.2021 до Міністерства юстиції України надійшов лист Департаменту, яким повідомлялось про те, що на виконання рішення суду ним видано контрольну картку № 21060057-Пч. До листа додано копію зазначеної картки, в якій вказано заявлений термін виконання робіт з 24.05.2021 до 24.07.2021.

Листом від 09.06.2021 третя особа повідомила відділ про те, що на момент отримання контрольної картки минуло вже більше 2 тижнів з моменту відкриття, та до закінчення строку дії контрольної картки ТОВ «Ліса та Ко» не встигне виконати роботи по відновленню, у зв`язку з чим, просив не закривати виконавче провадження до моменту закінчення робіт по відновленню.

Листом від 05.07.2021 третя особа повідомила відділ про те, що Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) анульовано контрольну картку № 21060057-Пч на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку з проведенням відновлювальних будівельних робіт нежитлового приміщення з № 1 по 17 (групи приміщень № 190) літ. А загальною площею 463,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, будинок 5 та видано доручення № 064-3900 від 05.07.2021, яким доручено КП «Київблагоустрій» вжити заходів, шляхом демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд, малих архітектурних форм, елементів благоустрою за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 5.

Стягувач зазначав, що чинні правила благоустрою м. Києва не передбачають анулювання контрольної картки на порушення благоустрою, яка видана на підставі рішення суду, а дії, якими анульовано контрольну картку, що стало підставою для демонтажу частини нерухомого майна, яке наразі є на стадії поновлення, є реальним невиконанням судового рішення боржником, у зв`язку з чим, просив вжити до боржника заходи примусового виконання у вигляді штрафу.

На підвердження викладеного третьою особою було надано копію листа боржника від 29.06.2021 № 064- 3750, яким повідомлялось про анулювання виданої на виконання рішення суду контрольної картки.

Разом з тим, резолютивною частиною рішення суду Департамент було зобов`язано на підставі письмового звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІСА та Ко» видати контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення для проведення відновлювальних робіт нежитлового приміщення з №1 по №17 (групи приміщень №190) літ А загальною площею 463,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Л. Українки, 5 .

Згідно виданої позивачем контрольної картки № 21060057-Пч, заявлений термін виконання робіт визначений з 24.05.2021 по 24.07.2021. Проте, дію виданої контрольної картки було анульовано вже 29.06.2021, що підтверджується листом від 29.06.2021 № 064-3750.

Таким чином, надана позивачем на підтвердження виконання рішення суду контрольна картка № 21060057-Пч була анульована, а отже рішення суду залишилось належно не виконаним.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Апелянт як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду справи наполягав на тому, що ним в повному обсязі було виконано рішення суду, про що було повідомлено відповідача.

Апелянтом наголошено на тому, що з метою виконання рішення суду у справі № 640/7386/19 ТОВ «Ліса та Ко» видано контрольну картку №21060057-Пч від 24.05.2021, тому відповідно до п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

На підтвердження вказаних обставин, позивачем долучено до матеріалів справи копію контрольної картки № 21060057-Пч, копію листа Департаменту міського благоустрою від 30.05.2021 №064-3067 про виконання рішення суду з доказом направлення, копію листа Департаменту від 26.01.2022 про закінчення виконавчого провадження.

Оцінюючи зазначені твердження апелянта, колегія суддів враховує, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.06.2022 у справі № 640/5647/22 за позовом Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 20.12.2021 було відмовлено.

Постановляючи вказане рішення суд, зазначив, що оскільки державний виконавець здійснює дискреційні повноваження з контролю за виконанням судового рішення, який є важливою гарантією забезпечення обов`язковості й виконання судового рішення та гарантією права на судовий захист і в ході проведення виконавчих дій, останнім було встановлено факт не виконання боржником судового рішення від 26.02.2020 по справі № 640/7386/19, суд приходить до висновку про правомірність оскаржуваної постанови про накладення штрафу. Крім того, позивачем не заперечувався факт анулювання контрольної картки Д2210600057- Пч, що свідчить про невиконання останнім судового рішення та є правовою підставою для накладення на боржника штрафу. Таким чином, рішення суду залишилось належно не виконаним боржником.

Таким чином, в межах справи № 640/5647/22 встановлено невиконання рішення в повному обсязі Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, колегія суддів погоджується з тим, що Департаментом міського благоустрою виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не виконано фактично та у повному обсязі вимоги виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.06.2023 № 640/7386/19, а тому у державного виконавця були відсутні правові підстави для закінчення виконавчого провадження ВП № 64834293 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону, та винесення на підставі даної норми Закону постанови про закінчення виконавчого провадження.

Колегія суддів оцінюючи доводи апелянта звертає увагу на те, що останній обмежився лише констатацією факту належного виконання рішення суду, не надавши жодних доказів, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України, та у встановленому порядку підтверджували факт належного та в повному обсязі виконання рішення суду.

В контексті викладеного суд першої інстанції цілком обґрунтовано вказав, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів звертає увагу на те, що скаржником не було доведено допущення відповідачем вимог чинних нормативно-правових актів в межах спірних правовідносин.

Дослідивши зміст апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вирішив даний спір у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що позивачем в апеляційній скарзі не доведено протиправності дій відповідача в межах спірних правовідносин, а відтак підстави для задоволення позовних вимог та апеляційної скарги - відсутні.

Крім того, апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у позовній заяві, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга позивача не містить.

Надаючи оцінку кожному окремому доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Департаменту міського благоустрою виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліса та ко" про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

І. О. Грибан