Ухвала

від 19.08.2024 по справі 340/4128/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 серпня 2024 року

Київ

справа № 340/4128/23

адміністративне провадження № К/990/31659/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі №340/4128/23 за позовом Акціонерного товариства «Капустянський граніт» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14.08.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20.06.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.08.2023.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.05.2024 залишив без руху апеляційну скаргу ГУ ДПС і надав строк для усунення недоліків шляхом надання протягом десяти днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху документа про сплату судового збору та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин для такого поновлення та доказів на підтвердження обставин, викладених у такій заяві.

Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало те, що повторно апеляційну скаргу ГУ ДПС подало поза межами строку звернення до суду з апеляційною скаргою, встановленого статтею 295 КАС України, але жодних доводів щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження не навело. Апеляційний суд також зазначив, що правом на касаційне оскарження ухвали про повернення попередньо поданої апеляційної скарги відповідач не скористався. Поряд з цим суд зауважив, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Відповідно, обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутність в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час.

Електронний примірник ухвали від 14.05.2024 про залишення апеляційної скарги без руху було доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС 21.05.2024, про що Третім апеляційним адміністративним судом було складено довідку про доставку електронного листа.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив з того, що станом на 20.06.2024 (дату постановлення ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження) на виконання вимог суду апелянт не надав заяву про поновлення строку із зазначенням поважних підстав для такого поновлення, що саме по собі є підставою для застосування наслідків, передбачених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що вчасно реалізував право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції при поданні первинної апеляційної скарги. Користуючись процесуальним правом, закріпленим у частині восьмій статті 169 КАС України, ГУ ДПС повторно звернулось до апеляційного суду із апеляційною скаргою. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції не врахував висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22, який стосується особливостей застосування судами процесуальних норм протягом усього періоду дії в Україні воєнного стану. Також скаржник навів й іншу практику Верховного Суду щодо поновлення строку на оскарження апеляційне оскарження.

Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало те, що скаржник не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. У касаційній скарзі скаржник не наводить жодних доводів, які свідчили на спростування такого висновку апеляційного суду, як і не надає відповідних доказів.

Колегія суддів також враховує, що згідно із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень: вперше подану апеляційну скаргу було повернуто скаржнику ухвалою від 31.10.2023 у зв`язку з ненаданням суду документа про сплату судового збору. Втретє скаржник подав апеляційну скаргу лише 12.04.2024, тобто, більше, ніж через п`ять місяців з дня постановлення ухвали про повернення попередньо поданої скарги, що не може бути визнано розумним та оптимальним строком для реалізації права на звернення до суду з апеляційною скаргою. Причин, які позбавляли ГУ ДПС можливості звернутися з апеляційною скаргою повторно у більш стислі строки скаржник не зазначає.

З приводу посилань скаржника на обставини введення в Україні воєнного стану колегія суддів зазначає, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду указані обставини не зупинили перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.

Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв`язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, які мали місце у період дати ухвалення рішення судом першої інстанції (29.08.2023) і до дати подання апеляційної скарги вдруге (12.04.2024) ГУ ДПС не зазначило. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку ГУ ДПС також не надало.

У постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22, на яку посилається скаржник, підставою для висновку Верховного Суду про суворе застосування судами попередніх інстанцій процесуального строку звернення до суду слугували обставини мобілізації позивача у сукупності із строком, що був пропущений (26 днів). Разом з тим, виходячи із встановлених у цій справі обставин звернення ГУ ДПС до суду з апеляційною скаргою більше, ніж через сім місяців з дня постановлення оскаржуваного рішення судом першої інстанції, відсутні підстави вважати, що апеляційний суд не врахував означеного висновку і допустив суворе застосування процесуального строку на апеляційне оскарження.

Посилання скаржника на постанови Верховного Суду, у яких суд дійшов висновку про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження за наслідками оцінки поважності наведених скаржником причин пропуску строку, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки не стосується обставин, які мали місце у цій справі (апелянт проігнорував вимоги ухвали від 14.05.2024 про залишення апеляційної скарги без руху та не подав на пропозицію суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження).

Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судове рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки скаржник на пропозицію суду не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням поважних причин пропуску строку, що скаржник не спростовує за змістом касаційної скарги.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі №340/4128/23 за позовом Акціонерного товариства «Капустянський граніт» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко