Рішення

від 20.08.2024 по справі 520/9680/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 р. Справа № 520/9680/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації до Виробничо-комерційного приватного підприємства "ВІТАР" про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, керівник Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації, з адміністративним позовом до Виробничо-комерційного приватного підприємства "ВІТАР", в якому просить суд зобов`язати Виробничо-комерційне приватне підприємство «ВІТАР» укласти з Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації охоронний договір на умовах і в порядку, визначеними Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, щодо нежитлових приміщень 1-го поверху № 46-:-49, загальною площею 77,3 кв. м, в нежитловій будівлі літ. "Б-3", розташованих за адресою: м. Харків, провулок Миру, буд. 3, що перебувають на обліку як пам`ятка містобудування та архітектури місцевого значення «Палац одружень /к.клуб будівельників ХТЗ/» 1932-1977 років, охоронний номер 7226-Ха, занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 04.06.2020 № 1883 (прийнята на облік рішеннями Харківського обласного виконавчого комітету від 30.04.1980 № 334 та від 05.03.1992 № 61, охоронний номер 65).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Виробничо-комерційним приватним підприємством «ВІТАР» протиправно не укладено з Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації охоронний договір відповідно до постанови КМУ від 28.12.2001 № 1768, щодо нежитлових приміщень 1-го поверху № 46-:-49, загальною площею 77,3 кв. м, в нежитловій будівлі літ. "Б-3", розташованих за адресою: м. Харків, провулок Миру, буд. 3, що перебувають на обліку як пам`ятка містобудування та архітектури місцевого значення «Палац одружень /к.клуб будівельників ХТЗ/» 1932-1977 років, охоронний номер 7226-Ха, занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 04.06.2020 №1883 (прийнята на облік рішеннями Харківського обласного виконавчого комітету від 30.04.1980 №334 та від 05.03.1992 № 61, охоронний номер 65), що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін в судове засідання та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копію ухвали про відкриття провадження було надіслано відповідачу до його Електронного кабінету в системі "Електронний суд" та ним отримано, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа.

Представником відповідача через систему "Електронний суд" надіслано відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, що 06.05.2024 ВКПП ВІТАР подано до Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації заяву про укладення охоронного договору від 03.05.2024 щодо пам`ятки культурної спадщини щодо нежитлових приміщень 1-го поверху № 46-49, загальною 77, 3 кв.м, розташованих за адресою: м. Харків, пров. Миру, 3.

Немишлянською окружною прокуратурою міста Харкова надіслано до суду відповідь на відзив, в якій підтримано правову позицію, викладену у позові.

Також, представниками Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації подано до суду додаткові пояснення по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З листа Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації від 13.06.2023 №01-04/935-2/92/В встановлено, що будівля за адресою: пров. Миру, 3 (літ. «Б-3») Індустріального району у м. Харкові перебуває на обліку як пам`ятка містобудування та архітектури місцевого значення «Палац одружень /к.клуб будівельників ХТЗ/» 1932-1977 років, охоронний номер 7226-Ха, занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 04.06.2020 № 1883 (а.с. 35 - 36).

Вказаний об`єкт є пам`яткою культурної спадщини та який взято під охорону згідно рішення Харківського обласного виконавчого комітету від 30.04.1980 №334 та рішення Харківського обласного виконавчого комітету від 05.03.1992 №61 під охоронним №7226-Ха.

Згідно наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 04.06.2020 №1883 до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення внесено відомості щодо вищевказаної пам`ятки культурної спадщини, що підтверджено Переліком пам`яток культурної спадщини, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення (а.с. 43 - 46).

Згідно листа Департаменту реєстрації Харківської міської ради № 2281/0/50-23 від 14.09.2023, відповідно до інформації Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради № 4639 від 22.08.2023 на виконання рішення 12 сесії Харківської міської Ради народних депутатів 1 скликання від 12.09.1992 «Про комунальну власність міста» нежитлову будівлю літ. «Б-3», розташовану за адресою: м. Харків, пров. Миру, 3, включено до переліку об`єктів комунальної власності м. Харкова.

Згідно Паспорту об`єкта культурної спадщини (затверджено наказом Мінкультури та Держбуду від 13.05.2004 №295/104), об`єкт культурної спадщини "Палац одружень (к. Клуб будівельників ХТЗ)", що знаходиться за адресою: пров. Миру, 3 (літ. «Б-3») Індустріального району у м. Харкові, є власністю територіальної громади м. Харкова в особі Управління Комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна ХМР (а.с. 53).

Згідно листа Департаменту реєстрації Харківської міської ради № 2281/0/50-23 від 14.09.2023, 27 сесією Харківської міської ради 3 скликання від 26.12.2001 «Про внесення змін і доповнень до Програми приватизації об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2001-2002 р.р.» було прийнято рішення про приватизацію приміщень 1-го поверху № 46-:-49 в літ. "Б-3", загальною площею 77,3 кв. м., що розташована за адресою: м. Харків, провулок Миру, буд. З, шляхом викупу.

Між Територіальною громадою м. Харкова в особі ХМР ("Продавець") та Виробничо-комерційним приватним підприємством "ВІТАР" ("Покупець") укладено договір купівлі- продажу нежитлових приміщень №2349-В-С від 19.06.2002, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує нежитлові приміщення, розташовані за адресою: пров. Миру, 3, м. Харків. Договір посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №905 (а.с. 97 - 100).

На підставі вищевказаного договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено відповідний запис №31876600 від 31.05.2019 про речове майно, за яким власником нежитлових приміщень 1-го поверху № 46-:-49, загальною площею 77,3 кв. м, в нежитловій будівлі літ. "Б-3", розташованих за адресою: м. Харків, провулок Миру, буд. 3, є Виробничо-комерційне приватне підприємство "ВІТАР" (а.с. 95 - 96).

Немишлянською окружною прокуратурою міста Харкова до Харківської обласної державної (військової) адміністрації та до Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації направлявся лист від 01.02.2024, в якому просив повідомити, зокрема, чи укладався охоронний договір стосовно пам`ятки містобудування та архітектури місцевого значення "Палац одружень (к. Клуб будівельників ХТЗ)", що знаходиться за адресою: пров. Миру, 3 (літ. «Б-3») Індустріального району у м. Харкові, якщо так - просив надати копії такого договору, якщо ні - просив повідомити причини та вжиті заходи для його укладання з наданням копій підтверджуючих документів (а.с. 80 - 84).

Листом Харківської обласної державної (військової) адміністрації від 01.03.2024 повідомлено, що охоронний договір щодо пам`ятки містобудування та архітектури місцевого значення - будівлі літ. "Б-3", розташованих за адресою: м. Харків, провулок Миру, буд. 3, Виробничо - комерційним приватним підприємством "ВІТАР" з Департаментом, як органом охорони культурної спадщини, не укладався (а.с. 90).

З огляду на ці обставини прокурором в інтересах держави поданий цей позов.

Представником відповідача у відзиві на позов зазначено, що у даній справі прокурор не має адміністративної процесуальної дієздатності, оскільки правом на звернення до адміністративного суду з таким позовом не наділені законом суб`єкти владних повноважень, замість яких звертається прокурор. Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16 червня 2021 року у справі №240/4936/18 Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Обґрунтування повинно основуватися на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію в динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний сам реалізувати своє право на судовий захист..

Стосовно підстав звернення прокурора до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Конституційний Суд України у Рішенні від 5 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 надав тлумачення зазначеної статті, згідно з яким Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У частині третій статті 23 Закону № 1697-VII встановлено вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у некримінальних провадженнях:

- у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

«Інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 826/2793/18 та від 6 лютого 2019 року у справі № 810/3046/17 сформульовано визнання «інтересу держави» («публічного інтересу») як важливої для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби, які відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб`єктами публічної адміністрації. Тобто публічний інтерес є не чим іншим, як певною сукупністю приватних інтересів.

Відтак, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі № 815/724/15, від 28 січня 2021 року у справі № 380/3398/20, від 5 жовтня 2021 року у справі № 380/2266/21, від 2 грудня 2021 року у справі № 320/10736/20 та від 23 грудня 2021 року у справі № 0440/6596/18.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France), заява № 61517/00, пункт 27).

Суд звертав також увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Зокрема, у справі «Менчинська проти російської федерації» (Menchinskaya v. russia, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку думку: сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, у тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує, наскільки участь прокурора є доцільною.

До того ж, у рішенні у справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine, заява № 66561/01, пункт 63) ЄСПЛ зазначив, що тільки той факт, на який посилається Уряд, що відповідно до національного законодавства прокуратура, крім виконання функції обвинувачення, ще й діє в інтересах суспільства, не може розглядатися як підтвердження її статусу незалежного та безстороннього суб`єкта в суді.

Вирішуючи питання про те, чи було надмірним втручання прокурора у справу заявників, зазначив, що втручання, яке розглядалося, було, очевидно, на користь головного противника заявників - адміністрації заповідника - і, крім того, допомогло гарантувати, що рішення, яке було винесено не на її користь, підлягає оскарженню, враховуючи те, що апеляцію самого Заповідника було відхилено як неприйнятну з процесуальних підстав (рішення у справі «Мукий проти України» (Mukiy v. Ukraine, заява № 12064/18, пункт 9).

Крім того, важливе значення також мають наступні сформовані ЄСПЛ підходи: в ряді випадків присутність прокурора чи аналогічного службовця в засіданнях суду в якості «активного» або «пасивного» учасника справи може вважатися порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції («Мартіні проти Франції» (Martinie v. France), заява № 58675/00, пункт 53); сам по собі факт того, що дії прокурорів спрямовані на охорону державних інтересів, не можна тлумачити як надання їм правового статусу незалежних і неупереджених учасників процесу («Злінсат проти Болгарії» (Zlinsat, spol. s.r.o. v. Bulgaria), заява № 57785/00, пункт 78); хоча незалежність та неупередженість прокурора чи аналогічної посадової особи не піддаються критиці, підвищена чутливість громадськості до справедливого здійснення правосуддя виправдовує зростаюче значення, яке надається такій участі прокурора («Боржерс проти Бельгії» Borgers v. Belgium, заява № 12005/86, пункт 24).

Отже, участь прокурора в судовому провадженні поза межами кримінального процесу, незалежно від існуючих законодавчих гарантій неупередженості та об`єктивності цього органу, допускається як виняток, оскільки така участь на боці однієї із сторін може негативно сприйматися в суспільстві, у тому числі, через існування загрози порушення досить чутливого та важливого принципу рівності сторін судового процесу.

Відповідно до Рекомендації Парламентської асамблеї Ради Європи 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» (Role of the public prosecutor's office in a democratic society governed by the rule of law - Parliamentary Assembly Recommendation 1604(2003) (Reply adopted by the Committee of Ministers on 4 February 2004 at the 870th meeting of the Ministers' Deputies) при наділенні органів прокуратури функціями, які не належать до сфери кримінального права, важливо забезпечити, щоб будь-які повноваження прокурора стосовно спільного захисту прав людини не приводили до яких-небудь конфліктів інтересів і не порушували права осіб, які домагаються захисту своїх прав з боку держави; ефективний розподіл повноважень між різними органами влади в державі може бути дотриманий у випадку надання прокуратурі додаткових функцій при повній її незалежності та неможливості використання для втручання з боку будь-якого органу влади в індивідуальні справи; повноваження і функції прокурорів повинні обмежуватися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій повинні бути утворені окремі та ефективні органи (пункти 7, 19 та 38).

У Висновку № 3 (2008) Консультативної ради європейських прокурорів «Про роль прокуратури поза межами сфери кримінального права» (Opinion № 3(2008) of the Consultative Council of European Prosecutors on «The role of prosecution services outside the criminal law field» adopted by the CCPE at its 3rd plenary meeting (Strasbourg, 15-17 October 2008) зазначається, що діяльність прокурорських служб за межами кримінального права визначається, насамперед, потребою суспільства у належному захисті прав людини та державних інтересів; не існує загальних міжнародних правових норм та правил стосовно завдань, функцій та організації прокурорської служби за межами сфери кримінального права, оскільки держава має суверенне право визначати свої інституційні та правові процедури реалізації її функцій із захисту прав людини та державних інтересів (пункти 29- 31).

У Рекомендаціях CM/Rec (2012)11 Ради Європи «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції» (The role of public prosecutors outside the criminal justice system Recommendation CM/Rec(2012)11 adopted by the Committee of Ministers of the Council of Europe on 19 September 2012 and explanatory memorandum) рекомендовано державам-учасницям, при наявності у служби публічного обвинувачення повноважень поза системою кримінальної юстиції, вжити всіх необхідних і відповідних заходів для забезпечення того, щоб ця роль виконувалась з особливою увагою до захисту прав людини та основоположних свобод і в повній відповідності з принципом верховенства права, зокрема, щодо права на справедливий судовий розгляд.

Згідно з пунктом 66 Висновку № 12 (2009) Консультативної ради європейських суддів та Висновку № 4 (2009) Консультативної ради європейських прокурорів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про відносини між суддями та прокурорами в демократичному суспільстві (Opinion № 12 (2009) of the Consultative council of European judges (CCJE) and Opinion № 4 (2009) of the Consultative council of European prosecutors (CCPE) to the attention of the Committee of ministers of the Council of Europe on the relations between judges and prosecutors in a democratic society) відповідно до принципу верховенства права в демократичному суспільстві всі повноваження прокурорів, а також процесуальні дії, що вчиняються на виконання цих повноважень прокурорами, мають бути детально визначені в законодавстві. Якщо прокурори діють поза межами сфери кримінального права, вони мають поважати виключні повноваження судді чи суду та враховувати принципи, розроблені правом судовою практикою ЄСПЛ, зокрема, участь прокурорів у судовому розгляді не може впливати на незалежність судів; принцип розподілу влади має поважатись, з одного боку, стосовно завдань та діяльності прокурорів поза межами сфери кримінального права, а з другого боку, стосовно ролі судів у захисті прав людини; не применшуючи прокурорську прерогативу виступати в інтересах держави, прокурори повинні мати ті ж самі права й обов`язки, як і будь-яка інша сторона, а також не повинні мати привілейованої позиції під час судового провадження (принцип рівності сторін); діяльність органів прокуратури від імені суспільства щодо захисту суспільних інтересів і прав осіб не повинна порушувати принцип обов`язковості остаточного рішення суду (res judicata), з деякими винятками, встановленими відповідно до міжнародних зобов`язань, включно з судовою практикою ЄСПЛ.

Таким чином, позиція європейських інституцій полягає у тому, що участь прокурора у судовому провадженні поза межами кримінального процесу є винятком; така участь можлива лише за умови спрямованості на захист суспільних або важливих державних потреб, відсутності конфлікту інтересів, гарантованої незалежності органів прокуратури, а також дотриманні права усіх сторін процесу на справедливий суд як елементу принципу верховенства права.

Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не повною мірою відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 4 частини другої статті 129 Конституції України).

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 5 березня 2019 року у справі № 806/602/18, від 13 березня 2019 року у справі № 815/1139/18, від 15 жовтня 2019 року у справі № 810/3894/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 569/4123/16-а, від 5 листопада 2019 року у справі № 804/4585/18, від 3 грудня 2019 року у справі № 810/3164/18 та від 1 червня 2022 року у справі № 260/1815/21.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункт 40).

За наявності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII, і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо, чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 8.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 8 листопада 2023 року у справі № 607/15052/16-ц).

В позові керівником Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова зазначено, що по пров. Миру, 3 (літ. «Б-3») у м. Харкові розташована пам`ятка містобудування та архітектури місцевого значення «Палац одружень /к.клуб будівельників ХТЗ/» 1932-1977 років, охоронний номер 7226-Ха, занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 04.06.2020 № 1883 (прийнята на облік рішеннями Харківського обласного виконавчого комітету від 30.04.1980 № 334 та від 05.03.1992 № 61, охоронний номер 65).

Окружною прокуратурою встановлено факт бездіяльності Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації щодо здійснення повноважень у сфері охорони культурної спадщини, спрямовані на її збереження, використання та захисту, оскільки охоронний договір до теперішнього часу не укладено та заходи щодо його укладання вказаним Департаментом не вжиті.

З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави окружною прокуратурою направлено запити в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» до Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації та на адресу Харківської міської ради.

З інформації Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації № 05-25/705 від 14.03.2024 встановлено, що Департаментом не вживалися заходи щодо ініціювання питання укладення охоронного договору на нежитлові приміщення 1-го поверху № 46-:-49 в літ. "Б-3", загальною площею 77,3 кв. м., що розташована за адресою: м. Харків, провулок Миру, буд. З, та у порядку ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини», звернень з цього питання від Виробничо-комерційного приватного підприємства "ВІТАР" не надходило.

Таким чином, прокурор виконав вимоги абзацу 2 частини другої, абзаців 3 та 4 частини четвертої статті 23 Закону № 1697-VII, обґрунтував «інтерес держави» та підтвердив, що зверненню до суду з цим позовом передував запит до відповідного суб`єкта владних повноважень й отримання інформації, що такий суб`єкт не здійснює захист законних інтересів держави.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду. викладеною в постанові від 08 травня 2024 року по справі № 240/17530/23.

Твердження представника відповідача стосовно того, що Харківська обласна державна (військова) адміністрація та Департамент культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації не наділені законом прав на звернення до суду з позовом про зобов`язання особи укласти охоронний договір пам`ятки культурної спадщини, суд також не приймає до уваги та вважає необґрунтованими, оскільки згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, зокрема, належить: забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; укладення охоронних договорів на пам`ятки в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону; застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону.

Відповідно до Положення про Департамент культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації від 23.08.2023 № 526 В, Департамент є органом охорони культурної спадщини Харківської обласної державної (військової) адміністрації, одним із основних завдань якого є реалізація державної політики у сфері охорони культурної спадщини (п. 4.2 Положення) та до повноважень якого входить укладання охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини місцевого значення (п. 5.18 Положення).

Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України "Про охорону культурної спадщини" від 08 червня 2000 року №1805-III (далі - Закон №1805-III), у преамбулі якого встановлено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до визначень, наведених у статті 1 Закону № 1805-III:

об`єкт культурної спадщини - визначене місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.

Згідно зі ст. 6 ч. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: укладення охоронних договорів на пам`ятки (п. 17); здійснення інших повноважень відповідно до закону (п. 23).

До повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить укладення охоронних договорів на пам`ятки в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону (ст. 6 ч. 2 п. 11 Закону України Про охорону культурної спадщини).

За приписами ст. 14 ч. 2 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних вебсайтах. Включення об`єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.

Стаття 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачає, що всі власники пам`яток щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 за № 1768 (далі - Порядок), охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована. Власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Тобто, як убачається з зазначених норм, охоронний договір укладається щодо всіх пам`яток культурної спадщини, незалежно від того до якої категорії вони відносяться (категорії національного значення чи місцевого значення). Порядком лише передбачено особливості укладення таких договорів, якщо пам`ятка належить до категорії пам`яток національного значення (зокрема, п.п.3,4 Порядку).

Пунктом 5 Порядку № 1768 зафіксовано, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1768 до охоронного договору додаються: 1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1: 50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки.

Таким чином, із аналізу положень Закону України "Про охорону культурної спадщини" та Порядку слідує, що особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір установленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи. Тобто обов`язок укладення охоронного договору покладається саме на власника пам`ятки, і саме власник повинен бути його ініціатором.

Відповідно до п. 8 Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого Наказом Міністерства культури України 11 березня 2013 року за №158, про набуття правового статусу щойно виявленого об`єкта уповноважений орган у десятиденний строк з дня прийняття рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку надсилає власнику цього об`єкта або уповноваженому(ній) ним органу (особі) відповідне повідомлення рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Власник об`єкта культурної спадщини або уповноважений(а) ним орган (особа) зобов`язаний вжити заходів щодо укладення охоронного договору у місячний строк з дня отримання повідомлення уповноваженого органу (п. 9 Порядку № 158).

Судом встановлено, що відповідно до Положення про Департамент культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації від 23.08.2023 № 526 В, Департамент є органом охорони культурної спадщини Харківської обласної державної (військової) адміністрації, одним із основних завдань якого є реалізація державної політики у сфері охорони культурної спадщини (п. 4.2 Положення) та до повноважень якого входить укладання охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини місцевого значення (п. 5.18 Положення).

З листа Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації від 13.06.2023 №01-04/935-2/92/В встановлено, що будівля за адресою: пров. Миру, 3 (літ. «Б-3») Індустріального району у м. Харкові перебуває на обліку як пам`ятка містобудування та архітектури місцевого значення «Палац одружень /к.клуб будівельників ХТЗ/» 1932-1977 років, охоронний номер 7226-Ха, занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 04.06.2020 № 1883 (а.с. 35 - 36).

Вказаний об`єкт є пам`яткою культурної спадщини та який взято під охорону згідно рішення Харківського обласного виконавчого комітету від 30.04.1980 №334 та рішення Харківського обласного виконавчого комітету від 05.03.1992 №61 під охоронним №7226-Ха.

Згідно наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 04.06.2020 №1883 до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення внесено відомості щодо вищевказаної пам`ятки культурної спадщини, що підтверджено Переліком пам`яток культурної спадщини, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення (а.с. 43 - 46).

Між Територіальною громадою м. Харкова в особі ХМР ("Продавець") та Виробничо-комерційним приватним підприємством "ВІТАР" ("Покупець") укладено договір купівлі- продажу нежитлових приміщень №2349-В-С від 19.06.2002, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує нежитлові приміщення, розташовані за адресою: пров. Миру, 3, м. Харків. Договір посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №905 (а.с. 97 - 100).

Немишлянською окружною прокуратурою міста Харкова до Харківської обласної державної (військової) адміністрації та до Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації направлявся лист від 01.02.2024, в якому просив повідомити, зокрема, чи укладався охоронний договір стосовно пам`ятки містобудування та архітектури місцевого значення "Палац одружень (к. Клуб будівельників ХТЗ)", що знаходиться за адресою: пров. Миру, 3 (літ. «Б-3») Індустріального району у м. Харкові, якщо так - просив надати копії такого договору, якщо ні - просив повідомити причини та вжиті заходи для його укладання з наданням копій підтверджуючих документів (а.с. 80 - 84).

Листом Харківської обласної державної (військової) адміністрації від 01.03.2024 повідомлено, що охоронний договір щодо пам`ятки містобудування та архітектури місцевого значення - будівлі літ. "Б-3", розташованих за адресою: м. Харків, провулок Миру, буд. 3, Виробничо - комерційним приватним підприємством "ВІТАР" з Департаментом, як органом охорони культурної спадщини, не укладався (а.с. 90).

Згідно Акту візуального обстеження від 29.02.2024 (Додаток 6 до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини) приміщення будівлі літ. "Б-3", розташовані за адресою: м. Харків, провулок Миру, буд. 3, Виробничо - комерційним приватним підприємством "ВІТАР" не використовуються, охоронний договір не укладено (а.с. 91 - 93).

В позовній заяві Немишлянською окружною прокуратурою міста Харкова зазначено, що відповідачем як власником пам`ятки культурної спадщини не виконано свого обов`язку щодо укладення охоронного договору з Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації на умовах і в порядку, що визначені Постановою № 1768.

Суд не погоджується з такими твердженнями прокурора, з огляду на наступне.

Ухвалою суду зобов`язано Харківську обласну державну (військову) адміністрацію, Департамент культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації, повідомити, чи звертався ВКПП ВІТАР до Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації із заявою про укладення охоронного договору щодо пам`ятки культурної спадщини, чи розглядалася така заява Департаментом, якщо так - які наслідки розгляду такої заяви (чи приймалося за результатами її розгляду відповідне рішення, тощо) на підтвердження чого надати копії документів (заяви, рішення тощо).

На виконання ухвали суду Харківською ОД (В) А надано витребувані документи.

Як свідчать матеріали справи, Виробничо - комерційним приватним підприємством "ВІТАР" подано до Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації заяву від 06.05.2024 року, в якій просив укласти з підприємством охоронний договір щодо пам`ятки містобудування та архітектури місцевого значення - будівлі літ. "Б-3", розташованих за адресою: м. Харків, провулок Миру, буд. 3.

Листом Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації від 07.06.2024 на вищевказану заяву підприємства повідомлено, що для укладення охоронного договору на пам`ятку містобудування та архітектури місцевого значення ВКПП "ВІТАР" необхідно звернутися до Департаменту листом та додати до нього відповідний пакет документів (завірені копії) згідно переліку.

Листом ВКПП "ВІТАР" від 26.06.2024 надано до Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації необхідний пакет документів, необхідних для укладання охоронного договору.

Вказаний лист отримано Департаментом культури i туризму Харківської ОВА 26.06.2024 (вхідний №997), що підтверджено проставленим підписом на такій заяві.

Відповідно до пункту 3 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, якщо пам`ятка належить до категорії пам`яток національного значення, охоронний договір підписується органом охорони культурної спадщини, на території якого знаходиться пам`ятка, після погодження його з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

Проте, матеріали справи не містять доказів того, що після отримання від ВКПП "ВІТАР" заяви від 06.05.2024 року про укладення охоронного договору на об`єкт культурної спадщини - пам`ятки містобудування та архітектури місцевого значення - будівлі літ. "Б-3", розташованих за адресою: м. Харків, провулок Миру, буд. 3 разом з доданими до неї документами, на виконання Порядку № 1768 Департаментом культури i туризму Харківської ОВА як органом охорони культурної спадщини, погоджено з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини - Міністерством культури та інформаційної політики України, та підписано охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини.

Таких доказів Департаментом культури i туризму Харківської ОВА до суду також не надано.

Суд звертає увагу, що листом Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації від 07.06.2024 повідомлено підприємство, що проект охоронного договору з додатками (акт технічного стану пам`ятки, опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки (її частини), знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання) складається фахівцями Департаменту за результатами візуального огляду пам`ятки (її частини) і буде наданий ВКГІГІ «ВІТАР» для підписання у робочому порядку.

Вимоги щодо порядку підписання охоронних договорів не визначені чинним пам`яткоохоронним законодавством.

В додаткових поясненнях, наданих до суду Немишлянською окружною прокуратурою міста Харкова 04.07.2024, зазначено, що проект відповідного охоронного договору з додатками буде складено фахівцями Департаменту за результатами візуального огляду пам`ятки (її частини) та буде наданий ВКПП "ВІТАР" для підписання в робочому порядку. На даний час охоронний договір відсутній.

Зважаючи, що ВКПП "ВІТАР", як власником пам`ятки архітектури, до Департаменту культури i туризму Харківської обласної військової адміністрації направлено заяву від 06.05.2024 року про укладення охоронного договору разом з необхідними документами (лист від 26.06.2024, який отримано Департаментом 26.06.2024), тобто вжито всіх залежних від нього заходів, спрямованих на укладання охоронного договору з Департаментом культури i туризму Харківської ОВА на об`єкт культурної спадщини - пам`ятки містобудування та архітектури місцевого значення - будівлі літ. "Б-3", розташованих за адресою: м. Харків, провулок Миру, буд. 3, при цьому укладання такого договору вже відноситься до компетенції Департаменту культури i туризму Харківської ОВА, чого ним зроблено не було, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова.

Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова (код ЄДРПОУ 0291010824, адреса: бул. Б. Хмельницького, буд. 36-А, м. Харків, 61099) в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації (код ЄДРПОУ 23912956, адреса: вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61000), Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації (майдан Свободи, буд.5, Держпром, 1-й під.,4-й пов., м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022) до Виробничо-комерційного приватного підприємства "ВІТАР" (пров. Миру, буд. 3, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61007, код ЄДРПОУ 24678037) про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.