Ухвала

від 20.08.2024 по справі 600/2786/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в залишенні позовної заяви без розгляду

20 серпня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/2786/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), які полягають у застосуванні у період із 19 січня 2020 року по 19 травня 2023 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період із 19 січня 2020 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року із врахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в якому представник відповідача просить суд залишити позов без розгляду. В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що позов поданий до суду із пропущеним строком звернення.

Розглянувши подане клопотання, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи згідно частини 2 статті 122 КАС України встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відтак Кодекс адміністративного судочинства України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав.

Водночас, суд звертає увагу на те, що згідно положень частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції Закону № 2352-IX від 01.07.2022 року, що набрав чинності 19.07.2022 року) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року (частина 1 статті 234 Кодексу законів про працю України в редакції Закону № 2352-IX від 01.07.2022).

Поряд з цим, суд зазначає, що згідно частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, що діяла до набрання чинності Закону № 2352-IX від 01.07.2022 року) було визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Тобто, до набрання чинності Закону № 2352-IX від 01.07.2022 року (19.07.2022 року) діяла редакція ст. 233 КЗпП, згідно якої у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Водночас, з дати набрання чинності Закону № 2352-IX від 01.07.2022 року законодавцем змінено правове регулювання в частині строку звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, а саме визначено тримісячний строк.

Питання застосування ст. 233 КЗпП було предметом розгляду Верховного Суду у справі № 460/17052/21. Так, у постанові від 19.01.2023 року Верховним Судом наголошено, що відповідно до пункту першого глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1423 Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 квітня 2023 року. Таким чином, Верховним Судом наголошено, що доводи касаційної скарги у справі № 460/17052/21 щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими, оскільки його право на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком.

Суд наголошує, що питання подачі позивачем позову у строки, що визначенні чинним законодавством, було досліджене судом при відкритті провадження у справі. Враховуючи позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 19.01.2023 року у справі №460/17052/21, суд визначив, що представником позивача при зверненні до суду з даним позов не пропущено строк звернення до суду.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.

На підставі наведеного та керуючись статтями 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І.В. Маренич