Рішення

від 06.03.2024 по справі 160/32463/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року Справа № 160/32463/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІКУЛЬТ» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

11.12.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікульт» до Дніпровської митниці, поданий представником позивача адвокатом Коваленком Володимиром Сергійовичем, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 20.11.2023 №UA110130/2023/000223/1 та картку відмови Дніпровської митниці в прийнята митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000887.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідачем не вказано будь-якого іншого обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано: обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірному рішенні, а лише містяться посилання на те, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. При цьому, факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Позивач також вказує, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Разом з тим, митним органом були виявлені розбіжності, що не стосуються числового значення оцінюваного товару. Отже, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару. З огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.2.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито в адміністративній справі спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами статті 262 КАС України; встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; витребувано від відповідача для залучення до матеріалів справи додаткові докази та встановлено строк для їх подання; встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу - 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

За даними КП «ДСС» копію ухвали про відкриття провадження 30.01.2024 надіслало одержувачам - ТОВ «Агрікульт», адвокату Коваленку В.С. та Дніпровській митниці за допомогою підсистеми «Електронний суд» в його електронний кабінет, а копію адміністративного позову відповідачу - 11.12.2023, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву до 14.02.2024.

13.02.2024 через систему «Електронний суд» від Дніпровської митниці надійшов відзив на позовну заяву, у якій відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні.

В обґрунтування заявленої правової позиції відповідачем зазначено, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 МК України, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Зокрема, договірні відносини між експедитором ТОВ «Транс Кеа Логістикс» з перевізником ТОВ «Ліра-Транс» документально не підтверджено. Відповідно до пункту 2.1.1 договору транспортного експедирування від 28.08.2023 №280823/01 організація перевезення вантажу клієнта транспортом і за маршрутом узгодженим з клієнтом згідно з попередньо погодженою ним заявкою, яка є невід`ємною частиною цього договору та має включати в себе строк виконання перевезення вантажу, однак, заявку до митного оформлення не надано. Рахунок на оплату від 10.11.2023 №108 та коносамент від 15.09.2023 №230735478 містять реквізити контейнера HASU1304874, проте в графі 31 ЕМД від 20.11.2023 №23UA110130023949U7 відомості про контейнер відсутні. Зазначене дає підстави вважати, що крім звичайних витрат на навантаження було здійснено і перевантаження з контейнера, таким чином зазначені витрати не включено до митної вартості.

Згідно з доводами відповідача в наданому рахунку на оплату від 10.11.2023 №108 не виділено вартість послуг експедитора за межами України. В той час в довідці про транспортні витрати від 10.11.2023 №1011/2 вказано лише «транспортування вантажу становить 134360,34 грн» без будь-якої числової інформації про перевантаження, збори в порту призначення та ін. Зазначене унеможливило проведення перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, перевірки наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Крім того, відповідач вказав, що враховуючи те, що позивач в подальшому на підставі рішення про коригування митної вартості товарів оформив товар за іншою МД, то скасування картки відмови не відновлює та не породжує жодного права та/або обов`язку позивача оформити товар за первинно поданою (відмовленою) МД, оскільки митне оформлення цього товару вже відбулось і він випущений у вільний обіг за іншою (оформленою) МД. Зазначена позиція митниці підтримана Верховним Судом у постановах від 18.02.2020 у справі №320/3053/19 та від 10.04.2020 у справі №520/5723/19. Зі змісту висловленої Верховним Судом позиції можна дійти висновку, що скасування судом рішення про коригування митної вартості товару є передумовою для застосування наступного способу захисту порушеного права щодо скасування картки відмови, а отже не є окремою самостійною вимогою та не оплачується судовим збором окремо. Картка відмови лише містить інформацію про причини відмови та роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує здійснення митного оформлення, не є за своєю природою рішенням контролюючого органу та не породжує жодних правових наслідків для декларанта. Враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, прийнята на підставі рішення, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Позивач скористався правом надання відповіді на відзив, яку направив суду 15.02.2024, заперечивши доводи відповідача. Зокрема, позивач вважає доводи про не підтвердження документально відносин між експедитором ТОВ «Транс Кеа Логістикс» з перевізником ТОВ «Ліра-Транс» хибними, оскільки пунктом 2.6 договору №280823/01 від 28.08.2023 передбачено, що експедитор має право залучати до виконання своїх обов`язків по цьому договору третіх осіб, отже експедитор мав право залучати до виконання своїх обов`язків по цьому договору перевізника, тобто дана обставина не може слугувати підставою для необґрунтованого підвищення митної вартості товару. Щодо заявки на організацію перевезення вантажу позивач вказав, що заявка на організацію перевезення вантажу, яка не була надана до митного оформлення товару - не має жодного відношення до формування складової митної вартості товару, адже відповідно до підпункту 2.1.1 договору заявка включає в себе маршрут та строк перевезення вантажу, що в свою чергу ставить під сумнів визначення митної вартості товару за другорядним методом.

Щодо рахунку на оплату від 10.11.2023 №108 позивач вказав, що саме в такому рахунку зазначена вартість послуг транспортно-експедиторського обслуговування за межами митної території України, а щодо не зазначення відомостей про контейнер повідомив, що не зазначення відомостей про контейнер HASU1304874 в графі 31 ЕМД не наділяє митний орган жодними нормативно-правовими актами коригувати заявлену декларантом митну вартість товару. До того ж, відомості про контейнер HASU1304874 зазначені в рахунку на оплату від 10.11.2023 №108 та коносаменті від 15.09.2023 №230735478, які безпосередньо надавались митному органу разом з ЕМД.

Позивач також звертає увагу, що довідка про транспортні витрати №1011/2 від 10.11.2023 містить загальний розмір транспортних витрат, на підставі яких можна визначити митну вартість товару заявленої декларантом.

15.02.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, яка доставлена в електронний кабінет відповідача - 15.02.2024. Тобто строк на подання заперечень до 20.02.2024

За правилами ст.262 КАС України адміністративна справа мала бути розглянута до 17.02.2024, проте з метою забезпечення принципу рівності сторін судом продовжено розгляд справи до спливу строку на подання заяв по суті справи, та з урахуванням перебування головуючого судді Юхно І.В. у відпустці в період з 19.02.2024 по 05.03.2024 суд на підставі положень ч.6 ст.120 КАС України розглядає справу в перший робочий день - 06.03.2024.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

24.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрікульт» (покупець, Україна) та компанією «VISHAKA AGRI COLD STORAGE» (постачальник, Індія) укладено зовнішньоекономічний контракт №2408-1, згідно з умовами якого:

- пункт 1.1: постачальник продає а покупець купує продукцію, далі іменовану товар у номенклатурі, кількості та за цінами, зазначеними у специфікаціях;

- пункт 4.1: ціна за одиницю товару вказані у додатках, які є невід`ємною частиною контракту і включають вартість тари, упаковки товару, всі витрати у порту завантаження та митні витрати;

- пункт 4.3: загальна сума договору становить 15200 доларів;

- пункт 7.5: при тлумаченні цього договору має чинність документ Інкотермс 2010.

Сторонами договору складено Додаток 1 від 24.08.2023 до контракту №2408-1 від 24.08.2023, згідно з яким поставляється:

- товар: родзинки індійського походження малаер клас В, кількість 20 т, ціна 760 дол/т, разом 15200 дол.США;

- оплата: 100% передоплата;

- умови постачання: CIF GDANSK, Польща, потім Україна.

Продавцем для виконання умов контракту складено, зокрема:

- інвойс №VACS/2324/E71 від 02.09.2023 по контракту №2408-1 від 24.08.2023, відповідно до якого товар INDIAN RAISINS (MALAYAR B), пакування по 10 кг, разом 2000 х 10 кг, у контейнері HASU1304874, на умовах поставки CIF GDANSK, Польща (транзит в Україну), відвантажено для перевезення морем від порту відвантаження NHAVA SHEVA (India) до порту призначення GDANSK, кінцевий пункт призначення Україна; фрахт передплачено;

- пакувальний лист до інвойсу №VACS/2324/E71 від 02.09.2023 по контракту №2408-1 від 24.08.2023, відповідно до якого товар INDIAN RAISINS (MALAYAR B), пакування по 10 кг, разом 2000 х 10 кг, у контейнері HASU1304874, на умовах поставки CIF GDANSK, Польща (транзит в Україну), відвантажено для перевезення морем від порту відвантаження NHAVA SHEVA (India) до порту призначення GDANSK, кінцевий пункт призначення Україна.

Покупцем перераховано на користь поставника згідно swift від 05.09.2023 кошти у розмірі 3040 дол. США, від 24.10.2023 кошти у розмірі 12016 дол. США з призначенням платежу «prpmnt for Raisins ACC CNTR № 2408-1 DD 24.08.2023, POL:IN, POD:UA».

Відповідно до коносаменту від 15.09.2023 №230735478 товар INDIAN RAISINS (MALAYAR B) перевезено в контейнері HASU1304874 з порту NHAVA SHEVA (India) до порту призначення GDANSK (Польща).

Між ТОВ «Агрікульт» та експедитором ТОВ «Транс Кеа Логістикс» укладено договір транспортного експедирування від 28.08.2023 №280823/01, згідно з яким, зокрема:

- пункт 2.1.1: організація перевезення вантажу клієнта транспортом і за маршрутом узгодженим з клієнтом згідно з попередньо погодженою ним заявкою, яка є невід`ємною частиною цього договору та має включати в себе строк виконання перевезення вантажу;

- пунктом 2.6: експедитор має право залучати до виконання своїх обов`язків по цьому договору третіх осіб.

Заявкою №2417 до договору від 28.08.2023 №280823/01 замовник запитав перевезення контейнера HASU1304874, адреса завантаження: Гданськ, Польща, адреса розвантаження Україна, Дніпро, вартість 190247,26 грн з ПДВ, номер автомобілю НОМЕР_1/НОМЕР_2.

Відповідно до товарно-транспортної накладної від 09.11.2023 №3485, товар перевезено автомобілем НОМЕР_1/НОМЕР_2, перевізник ТОВ «Ліра-Транс», завантаження у місті Гданськ (Польща).

ТОВ «Транс Кеа Логістикс» складено для ТОВ «Агрікульт» рахунок на оплату №108 від 10.11.2023:

1) транспортно-експедиторське обслуговування за межами митної території України 56360,34 грн без ПДВ;

2) організація автоперевезення за маршрутом Гданськ (Польща) - міжнародний перехід Шегині (Україна) 78000 грн без ПДВ;

3) організація автоперевезення за маршрутом міжнародний перехід Шегині (Україна) - м. Дніпро (Україна) 52000 грн без ПДВ;

4) винагорода експедитора, оформлення документів на території України 3239,10 грн;

- разом 189599,44 грн, ПДВ 647,82 грн, усього з ПДВ 190247,26 грн.

Довідкою про транспортні витрати № 1011/2 від 10.11.2023, складено ТОВ «Транс Кеа Логістикс», повідомлено, що транспортування вантажу з контейнера HASU1304874 за коносаментом 230735478 на тягачі/причіп НОМЕР_3 / НОМЕР_4 рейс з міста Гданськ, Польща до МПП Шегині, Україна становить 134360,34 грн. Страхування вантажу не проводилось.

Декларантом подано Дніпровській митниці електронну митну декларацію від 20.11.2023 №23UA110130023949U7 з метою митного оформлення товару «виноград сушений INDIAN RAISINS (MALAYAR B) (ізюм), без додавання цукру та інших речовин, без будь-якої обробки, призначений для споживання: родзинки індійські Malayar-B - 2000 коробок * 10 кг. Вага нетто - 20000 кг. Врожай 2023 року».

Для підтвердження заявленої митної вартості товару під час проведення митного контролю та митного оформлення декларантом до митної декларації надані наступні документи:

- товаротранспортна накладна від 09.11.2023 №485;

- коносамент від 15.09.2023 №230735478;

- митна декларація країни транзиту від 03.11.2023 №23PL322080NS699U93;

- рахунок на оплату від 10.11.2023 №108;

- довідка про транспортні витрати від 10.11.2023 №1011/2;

- договір транспортного експедирування від 28.08.2023 №280823/01;

- сертифікат якості від 06.09.2023;

- пакувальний лист від 02.09.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) від 02.09.2023 року.

- автотранспортна накладна від 09.11.2023;

- супровідний документ від 03.11.2023;

- фітосанітарний сертифікат від 02.09.2023;

- сертифікат про походження товару від 09.09.2023;

- платіжне доручення від 05.09.2023;

- платіжне доручення від 24.10.2023;

- страховий поліс від 23.09.2023;

- додаток №1 від 24.08.2023;

- контракт №2408-1 від 24.08.2023;

- договір про надання послуг митного брокера від 07.08.2023;

- контракт про перевезення №280823/01 від 28.08.2023;

- платіжне доручення від 20.11.2023;

- сертифікат здоров`я від 13.09.2023.

20.11.2023 Дніпровською митницею прийнято оскаржуване у цій справі рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000223/1, яким визначено митну вартість товару 1/1:

- графа 25: кількість 20000;

- графа 27: ціна товару 15200; графа 28: розрахована декларантом митна вартість товару: валюта дол. США, курс 36,1394, сума у валюті 18917,84, сума у грн 683679,22; графа 29: код МВВ декларанта 1;

- графа 30: коригування: валюта євро; вартість за одиницю: 1,2000; загальна сума 24000, кількість 20000; графа 31: код МВВ митниці 6.

Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості:

- на підтвердження числових значень складових митної вартості декларантом надано наступні документи: товаротранспортна накладна від 09.11.2023 №3485, коносамент від 15.09.2023 №230735478, митну декларацію країни транзиту - Польщі від 03.11.2023 №23PL322080NS699U93, рахунок на оплату від 10.11.2023 №108, довідка про транспортні витрати від 10.11.2023 №1011/2; договір транспортного експедирування від 28.08.2023 №280823/01, укладений між ТОВ «Агрікульт» та експедитором ТОВ «Транс Кеа Логістикс»;

- на підставі наданих товаросупровідних документів (коносамент від 15.09.2023 №230735478), оцінюваний товар транспортовано морським транспортом з порту Нава Шева (Індія) до порту Гданськ (Польща). Згідно з інформацією граф 4,16 товаротранспортної накладної від 09.11.2023 №3485 оцінюваний товар завантажено на автомобіль НОМЕР_1/НОМЕР_2 перевізника ТОВ «Ліра-Транс» у місті Гданськ (Польща). Договірні відносини між експедитором ТОВ «Транс Кеа Логістикс» з перевізником ТОВ «Ліра-Транс» документально не підтверджено;

- відповідно до інформації пункту 2.1.1 договору транспортного експедирування від 28.08.2023 №280823/01 організація перевезення вантажу клієнта транспортом і за маршрутом узгодженим з клієнтом згідно з попередньо погодженою ним заявкою, яка є невід`ємною частиною цього договору та має включати в себе строк виконання перевезення вантажу. Заявку до митного оформлення не надано;

- рахунок на оплату від 10.11.2023 №108 та коносамент від 15.09.2023 №230735478 містять реквізити контейнера №HASU1304874, проте в графі 31 ЕМД від 20.11.2023 №23UA110130023949U7 відомості про контейнер відсутні. Зазначене дає підстави вважати, що окрім звичайних витрат на навантаження було здійснено і перевантаження з контейнера, таким чином зазначені витрати не включено до митної вартості;

- окрім того, в наданому рахунку на оплату від 10.11.2023 №108 не виділено вартість послуг експедитора за межами України. В той час в довідці про транспортні витрати від 10.11.2023 №1011/2 вказано лише «транспортування вантажу ... становить 134360,34 грн» без будь-якої числової інформації про перевантаження, збори в порту призначення та інше;

- зазначене унеможливило проведення перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, перевірки наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, включення у митну вартість яких передбачено статтею 58 МК України;

- враховуючи вищевикладене, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; митну декларацію країни-відправлення;

- листом від 20.11.2023 декларант повідомив митницю про неможливість надання додаткових документів;

- відповідно до пунктів 6.2 та 6.3 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю у разі, якщо: заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару; неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 МК України; відсутності у документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів;

- декларанта повідомлено, що враховуючи виявлені у ході перевірки невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, ненадання декларантом жодного документу згідно сформованого переліку, що спростовують зазначені розбіжності, основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати;

- у зв`язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпровської митниці було послідовно перейдено до другорядних методів визначення митної вартості;

- у відповідності до пункту 3 статті 337 МК України посадовою особою митниці проведено контроль співставлення - автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданої для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних ресурсах митних органів. Відповідно до ст. 33 МКУ, митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віддані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах;

- до оцінюваного товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2 ґ - резервний метод;

- митну вартість товару скориговано за інформацією попередніх митних оформлень ідентичного товару, митну вартість якого імпортером самостійно скориговано за резервним методом визначення митної вартості товару за ЕМД від 23.10.2023 №23UA110130021657U4 - 1,20 дол. США/кг;

- при цьому взято за основу коригування поставку товару «виноград сушений INDIAN RAISINS (MALAYAR B) (ізюм), без додавання цукру та інших речовин, без будь-якої обробки, призначений для споживання: родзинки індійські Malayar-B - 2000 коробок*10 кг. Вага нетто - 20000 кг. Врожай 2023 року», який постачався на комерційних умовах поставки CIF GDANSK у кількості 20000 кг за контрактом з компанією «VISHAKA AGRI COLD STORAGE» (Індія);

- товар, оформлений митним органом за ЕМД від 23.10.2023 №23UA110130021657U4, є подібним (аналогічним) у розумінні вимог МК України на підставі наступного: відправник товару той самий, що і у митній декларації позивача, а саме - «VISHAKA AGRI COLD STORAGE» (підтверджується відомостями графи 2 ЕМД); - виробник товару той самий, що і виробник товару позивача, а саме - «VISHAKA AGRI COLD STORAGE» (підтверджується відомостями графи 31 ЕМД); країна походження товару та сама, що і країна походження товару позивача, а саме - IN (підтверджується відомостями графи 34 ЕМД); умови поставки згідно Інкотермс визначені CIF GDANSK, що підтверджується відомостями графи 20 ЕМД;

- однак, з урахуванням вищевказаних обставин, митниця не мала правових підстав для застосування іншого методу, ніж резервний, оскільки відповідно до статтями 59, 60 МК України для застосування методів 2а та 2б за ціною договору щодо ідентичних або подібних товарів за основу береться вартість операції. Тобто, для застосування методів 2а та 2б митне оформлення за декларацією співставлення повинно бути здійснено за першим метод. В даному спірному випадку митне оформлення за ЕМД від 23.10.2023 №23UA110130021657U4 (МД співставлення) здійснено за резервним методом, отже і коригування здійснено також за резервним методом.

У зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості Митницею сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000887, якою відмовлено у митному оформлення (випуску) товарів.

Товар випущено у вільний обіг за МД від 21.11.2023 №23UA110130024029U6 під гарантійні зобов`язання, сума зобов`язань 36575,23 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови у митному оформлення (випуску) товарів, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України; далі - МК України; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 статті 7 МК України визначено, що встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 1, 2, 3 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами статті 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно із частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 МК України визначено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, які надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до статті 337 МК України.

Оскаржуване рішення прийнято у зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Згідно із частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення Декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

У постанові від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18 Верховний Суд дійшов висновку, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих Декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Наведене вище узгоджується з правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 21.02.2020 у справі №813/1229/16.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Загальний висновок про те, що митна вартість товару документально не підтверджена, є недостатнім для витребування у декларанта додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, без зазначення, при цьому, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, у чому полягає невідповідність даних або які розбіжності, наявні в поданих декларантом документах.

Наведене вище узгоджується з правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постановах від 27.02.2019 у справі №814/1647/16, від 06.03.2019 у справі №809/278/17, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, від 21.01.2020 у справі №813/2719/15.

Відповідно правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 17.07.2019 у справі №809/872/17, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить із того, що для митного оформлення декларантом подані документи для випуску у вільний обіг (ІМ 40) товару (родзинок), митна вартість якої визначена за ціною договору, а митницею скориговано митну вартість такого товару із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості товару ґрунтується на:

- відсутності підтвердження договірних відносин між експедитором ТОВ «Транс Кеа Логістикс» з перевізником ТОВ «Ліра-Транс»;

- не наданні до митного оформлення заявки згідно пункту 2.1.1 договору транспортного експедирування від 28.08.2023 №280823/01;

- здійсненні перевантаження з контейнера, витрати на яке не включено до митної вартості;

- відсутності в рахунку на оплату від 10.11.2023 №108 виділеної вартості послуг експедитора за межами України.

Вирішуючи спір по суті суд виходить із того, що згідно з Інкотермс 2010 умови CIF підлягають використанню тільки для морського або внутрішнього водного транспорту. "Cost, Insurance and Freight" / "Вартість, страхування і фрахт" означає, що продавець поставляє товар на борт судна або надає поставлений таким чином товар. Ризик втрати або пошкодження товару переходить, коли товар знаходиться на борту судна. Продавець зобов`язаний укласти договір і оплачувати всі витрати і фрахт, необхідні для доставки товару до пойменованого порту призначення. Продавець також зобов`язаний укласти договір страхування, що покриває ризик втрати або пошкодження товару під час перевезення. Покупцеві слід врахувати, що відповідно до CIF продавець зобов`язаний забезпечити страхування тільки з мінімальним покриттям. Договір страхування має бути укладений із страховиком або зі страховою компанією, мають гарну репутацію, і надавати покупцеві або будь-якій особі, яка має страховий інтерес у товарі, право вимоги безпосередньо до страховика. Продавець зобов`язаний надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття.

Згідно із частиною 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів.

Надаючи оцінку доводам сторін щодо відсутності у наданих митниці документах підтвердження договірних відносин між експедитором ТОВ «Транс Кеа Логістикс» з перевізником ТОВ «Ліра-Транс», суд зазначає, що пунктом 2.6 договору транспортного експедирування від 28.08.2023 №280823/01 передбачено, що експедитор має право залучати до виконання своїх обов`язків по цьому договору третіх осіб.

Наявність або відсутність таких документів у декларанта не впливає на митну вартість товару, оскільки рахунок на оплату №108 від 10.11.2023, складений ТОВ «Транс Кеа Логістикс» для ТОВ «Агрікульт» містить усі необхідні відомості, що також підтверджується довідкою про транспортні витрати №1011/2 від 10.11.2023.

При цьому, позивач не зобов`язаний володіти такими документами та, як вбачається з матеріалів справи, не володіє ними, отже, доводи митного органу про те, що відсутність підтвердження договірних відносин між експедитором ТОВ «Транс Кеа Логістикс» з перевізником ТОВ «Ліра-Транс» унеможливила підтвердження заявленого рівня митної вартості, є необґрунтованими.

Щодо ненадання для митного оформлення заявки згідно пункту 2.1.1 договору транспортного експедирування від 28.08.2023 №280823/01, суд зазначає, що за умовами вказаного договору, укладеного між ТОВ «Агрікульт» та експедитором ТОВ «Транс Кеа Логістикс», організація перевезення вантажу клієнта транспортом і за маршрутом узгодженим з клієнтом згідно з попередньо погодженою ним заявкою, яка є невід`ємною частиною цього договору та має включати в себе строк виконання перевезення вантажу (пункт 2.1.1).

Позивач надав суду вказану заявку №2417 до договору від 28.08.2023 №280823/01, відповідно до якої замовник запитав перевезення контейнера HASU1304874, адреса завантаження: Гданськ, Польща, адреса розвантаження Україна, Дніпро, вартість 190247,26 грн з ПДВ, номер автомобілю НОМЕР_1/НОМЕР_2.

Відомості вказані у заявці №2417 співпадають відомостями первісно наданими митниці декларантом, а саме:

1) у рахунку на оплату №108 від 10.11.2023: транспортно-експедиторське обслуговування за межами митної території України 56360,34 грн без ПДВ; організація автоперевезення за маршрутом Гданськ (Польща) - міжнародний перехід Шегині (Україна) 78000 грн без ПДВ; організація автоперевезення за маршрутом міжнародний перехід Шегині (Україна) - м. Дніпро (Україна) 52000 грн без ПДВ; винагорода експедитора, оформлення документів на території України 3239,10 грн; разом 189599,44 грн, ПДВ 647,82 грн, усього з ПДВ 190247,26 грн;

2) у довідці про транспортні витрати №1011/2 від 10.11.2023, складено ТОВ «Транс Кеа Логістикс», повідомлено, що транспортування вантажу з контейнера HASU1304874 за коносаментом 230735478 на тягачі/причіп НОМЕР_3 / НОМЕР_4 рейс з міста Гданськ, Польща до МПП Шегині, Україна становить 134360,34 грн. Страхування вантажу не проводилось.

Таким чином, митниця володіла повними та достовірними даними щодо розміру транспортних витрат, включеними до митної вартості товару, а доводи відповідача про неможливість її підтвердження за відсутності заявки є необґрунтованими.

Є також необґрунтованими доводи митного органу про наявність сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості з огляду на відсутність у рахунку на оплату від 10.11.2023 №108 виділеної вартості послуг експедитора за межами України.

Зокрема, вказане зауваження митного органу ґрунтується на тому, що в довідці про транспортні витрати від 10.11.2023 №1011/2 вказано лише «транспортування вантажу ... становить 134360,34 грн» без будь-якої числової інформації про перевантаження, збори в порту призначення та інше.

Однак, оскільки у пункті 1 рахунку на оплату безпосередньо визначено «транспортно-експедиторське обслуговування за межами митної території України 56360,34 грн без ПДВ; організація автоперевезення за маршрутом Гданськ (Польща) - міжнародний перехід Шегині (Україна) 78000 грн без ПДВ», що разом складає 134360,34 грн, та вказані відомості відповідають розміру витрат у сумі 134360,34 грн, що наведені в довідці про транспортні витрати від 10.11.2023 №1011/2, суд вважає розглянуті доводи митного органу безпідставними.

Надаючи оцінку доводам митного органу про наявність сумнівів у зв`язку з не підтвердженням витрат на можливе здійснення перевантаження з контейнера, з огляду на те, що рахунок на оплату від 10.11.2023 №108 та коносамент від 15.09.2023 №230735478 містять реквізити контейнера №HASU1304874, проте в графі 31 ЕМД від 20.11.2023 №23UA110130023949U7 відомості про контейнер відсутні, суд зазначає, що повна вартість послуг за транспортно-експедиторське обслуговування за межами митної території у сумі 56360,34 грн без ПДВ включена до вартості послуг з перевезення, що підтверджується рахунком на оплату №108 від 10.11.2023. Отже, наведені сумніви митного органу не є обґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи.

Таким чином, у сукупності встановлених обставин, є обґрунтованими доводи позивача щодо неправомірності прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.

З аналізу матеріалів справи судом встановлено, що декларант подав усі наявні документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, а недоліки на які посилається митниця не перешкоджали визначенню митної вартості товарів.

Декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, та транспортні витрати, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Відтак, підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлені, наявність підстав для коригування митної вартості товару відповідачем не доведена.

У зв`язку з встановленням підстав для скасування рішення про коригування митної вартості також підлягає задоволенню позовні вимога про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000887.

Суд вважає необґрунтованими доводи митного органу про те, що скасування картки відмови не відновлює та не породжує жодного права та/або обов`язку позивача оформити товар за первинно поданою (відмовленою) МД, згідно з позицією митниці підтриманою Верховним Судом у постановах від 18.02.2020 у справі №320/3053/19 та від 10.04.2020 у справі №520/5723/19, та про те, що скасування картки відмови не є окремою самостійною вимогою та не оплачується судовим збором окремо, оскільки картка відмови лише містить інформацію про причини відмови та роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує здійснення митного оформлення, не є за своєю природою рішенням контролюючого органу та не породжує жодних правових наслідків для декларанта.

Так, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Картка відмови в розумінні КАС України є індивідуальним актом, а тому право позивача на визнання його протиправним та скасування передбачено пунктом 2 частини 1 статті 5 КАС України і можливість реалізації цього права не може бути поставлена у залежність від подання нової митної декларації та випуску товарів у вільний обіг.

Позивач не позбавлений права на оскарження рішення про коригування та картки відмови, а тому декларування товарів за новою декларацією та подальшому випуску їх у вільний обіг не позбавляє позивача права на захист його порушеного права в цій справі незалежно від застосованого ним способу випуску товару у вільний обіг.

Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 18.05.2022 у справі №520/3246/2020, від 23.07.2021 у справі №820/3979/17.

Окрім того, наведені вище доводи відповідача спростовуються правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №813/2657/16, від 04.09.2020 у справі №825/573/17, що мають перевагу у часі над правовою позицією Верховного Суду, викладену в постановах на які посилається відповідач.

Отже, доводи відповідача про відсутність підстав для покладення на нього витрат на сплату судового збору за оскарження картки відмови у митному оформленні, як за самостійну немайнову позовну вимогу, є необґрунтованими, оскільки відповідно до порядку сплати судового збору, визначеного частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Усі інші аргументи сторін, вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

На підтвердження сплати судового збору в матеріалах справи наявна платіжна інструкція №68 від 08.12.2023 про сплату 5368 грн.

У даній справі позивачем заявлено дві позовні вимоги майнового та немайнового характеру.

Ціна позову у даній справі складає 36575,23 грн - загальна сума донарахованих митних платежів, сплачених позивачем з метою випуску товарів у вільний обіг.

Відтак, сума судового збору за позовну вимогу майнового характеру складає мінімальний розмір 2684 грн (36575,23 х 1,5% = 548,62 грн), за позовну вимогу немайнового характеру 2684 грн, разом 5368 грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та задовольняє його повністю з присудженням на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених судових витрат на сплату судового збору.

Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікульт» (49041, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 37, код ЄДРПОУ: 45107165) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Ольги Княгині, буд. 22, код ЄДРПОУ ВП: 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 20.11.2023 №UA110130/2023/000223/1, прийняте Дніпровською митницею.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000887, прийняту Дніпровською митницею.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікульт» за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5368,00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривні 00 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно із частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно