Ухвала

від 12.08.2024 по справі 335/8904/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/8904/24 2/335/3120/2024

про залишення позовної заяви без руху

12 серпня 2024 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Романько О.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 поданої через представника адвоката Нінчук-Худякову Олену Миколаївну до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Кириченко Катерина Володимирівна про визнання батьківства,-

ВСТАНОВИВ:

05.08.2024 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 подана через представника адвоката Нінчук-Худякову Олену Миколаївну до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Кириченко Катерина Володимирівна про визнання батьківства.

Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом було скеровано запит на встановлення зареєстрованого місця проживання відповідача.

В цей же час, 07.08.2024 з боку представника позивача надійшла позовна заява в новій редакції (уточнена).

09.08.2024 до суду надійшла відповідь щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульованийЦивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в ст.175та177 ЦПК України.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю, що така підлягає залишенню без руху із наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеногоЦПК України.

Так, згідно п. 2 ч. 3ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Суд вважає необхідним зазначити, що 18.10.2023 був введений у діюЗакон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» № 3200-IX від 29.06.2023.

Зазначений закон передбачає обов`язкову наявність електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі з 18.10.2023 року, зокрема, для адвокатів (ч. 6ст. 14 ЦПК України).

З 21 лютого 2024 року наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі стало обов`язковою для всіх юридичних осіб приватної форми власності, які беруть участь в цивільних та адміністративних справах.

Згідно ч. 2ст. 14 ЦПК Українипозовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.

Відповідно до ч. 6ст. 14 ЦПК Україниадвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

За правилами встановленими ч. 8ст. 14 ЦПК Україниреєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно доЗакону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно чч. 5-8 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно дочастини шостоїстатті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Уповноважений представник позивача, яким підписано позовну заяву, подала її не через електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Крім цього, позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача, представника позивача та відповідача, третіх осіб.

Додатково суд звертає увагу, що найменування третьої особи Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в позові зазначена некоректно, а також не вказано код ЄДРПОУ цієї юридичної особи.

Окремо суд звертає увагу на те, що позовна заява має назву «про визнання батьківства», при цьому прохальна частина позову (в остаточній його редакції) містить вимогу не щодо визнання (встановлення) батьківства, а саме щодо встановлення факту родинних відносин (батьківства) між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 як батька та дочки.

Разом з тим, представником позивача у позові зазначено, що відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24.07.2024 заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин було залишено без розгляду, так як з неї вбачався спір про право та останній було роз`яснено право на звернення до суду в порядку позовного провадження.

В цей же час, представник позивача звертаючись до суду з позовом визначила його назву як «визнання батьківства», але залишила формулювання вимог у вигляді притаманному окремому провадженню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного, позовного провадження (загального або спрощеного) та окремого провадження.

Згідно з ч. 7 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

В силу приписів ч. ч. 1, 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293, ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України та роз`яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

Встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Згідно зіст.128СК України,за відсутностізаяви,право наподання якоївстановлено статтею126цього Кодексу,батьківство щододитини можебути визнанеза рішеннямсуду.Підставою длявизнання батьківстває будь-яківідомості,що засвідчуютьпоходження дитинивід певноїособи,зібрані відповіднодо Цивільногопроцесуального кодексуУкраїни.Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Враховуючи час народження дитини, відповідно до ст. 53 КпШС, батьківство може бути встановленим у судовому порядку з певних підстав.

Таким чином, позивачу чи її представнику необхідно сформулювати свої вимоги у відповідності до вимог того провадження, в порядку якого вони звернулися до суду та у відповідності до положень тієї правової норми, яку було обрано для обґрунтування підстав позову. Зокрема, зміст позовних вимог повинен відповідати назві позову та обставинам, які в ньому зазначені.

Відповідно до ч. ч. 1-3ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.175,177,185,260,261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 поданої через представника адвоката Нінчук-Худякову Олену Миколаївну до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Кириченко Катерина Володимирівна про визнання батьківства - залишити без руху, надавши позивачу та представнику позивача строк 7 (сім) днів з дня отримання ухвали для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачу та її представнику, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу та представнику позивача.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.О. Романько