Ухвала

від 21.08.2024 по справі 513/453/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/453/24

Провадження № 2/513/538/24

Саратський районний суд Одеської області

У ХВ АЛ А

21 серпня 2024 року Саратський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Миргород В.С.,

при секретарі судового засідання Филипчук Л.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЛЯНКА» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приватне підприємство «Проектний інститут «Укрспецзем», про встановлення права постійного, безоплатного земельного сервітуту, суд, -

В С Т А Н О В И В :

02 квітня 2024 року позивач в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів, в якому просить: встановити за Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (код ЄДРПОУ 00100227), в подальшому іменоване «Сервітуарій», право постійного, безоплатного земельного сервітуту на певних умовах (для експлуатації повітряної лінії (ПЛ) 330 кВ Новоодеська-Арциз, стосовно частини земельної ділянки 0,2027 га, що розташована за адресою: Одеська область Саратський район, Ройлянська сільська рада, кадастровий номер 5124585200:01:001:0433 і належить власнику земельної ділянки ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 10 квітня 2024 року провадження у справі було відкрито в загальному порядку та розпочато підготовче провадження; встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.

13 серпня 2024 року від представника позивача ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» Шорстова О.Ю. на адресу суду надійшла заява про закриття провадження у справі за відсутності спору, у зв`язку з підписанням сторонами договору про встановлення права земельного сервітуту, та повернення судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви (вх. № 5418/24-Вх 13.08.2024).

У підготовче засідання учасники справи не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та завчасно. Від представників відповідача ТОВ «РАЙЛЯНКА» Стоянова І.П. та третьої особи ПП «Проектний інститут «Укрспецзем» Фіалковської М.М. надійшли заяви про слухання справи у їх відсутність. Інші учасники справи про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи не подали.

Судом ухвалено про розгляд справи у відсутність учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши клопотання представника позивача про закриття провадження у справі та повернення судового збору, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частинами другою-третьою цієї статті встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. До основних засад (принципів) цивільного судочинства належить, зокрема, диспозитивність.

Як передбачено частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

При цьому, суд враховує, що ВСУ у складі ОП КЦС в справі № 638/3792/20 постановою від 20.09.2021 з огляду на підхід, який Велика Палата Верховного Суду застосувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, відступила від висновку, сформульованого у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, провадження № 61-2018св19; Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, провадження № 61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20, провадження № 61-9658св20, конкретизувавши цей висновок так, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

Таким чином, ОП КЦС ВСУ у вказаній постанові сформулювала наступні висновки.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Відтак, судом встановлено, що в даній справі, у зв`язку із укладенням сторонами договору про встановлення права земельного сервітуту, відсутній предмет спору на час ухвалення судового рішення та між сторонами, у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Наслідки закриття провадження у справі передбачені ст. 256 ЦПК України стороні позивача відомі та зрозумілі, підстав для відмови у задоволенні клопотання не встановлено, а тому, суд вважає, що у відповідності до п. 2 ч. 1 ст.255 ЦПК України провадження у справі слід закрити.

Також у відповідності до п. 5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», враховуючи закриття провадження у справі з підстави передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету судовий збір, сплачений при поданні позову, а саме 3028,00 грн, згідно з платіжною інструкцією № В-1181 від 12 березня 2024 року.

Керуючись ст. ст. 255 ч. 1 п. 2, 256 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЛЯНКА» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приватне підприємство «Проектний інститут «Укрспецзем», про встановлення права постійного, безоплатного земельного сервітуту - закрити.

Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, повернути Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго», код ЄДРПОУ 00100227, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, судовий збір у сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00к.), оплачений за платіжною інструкцією № В-1181 від 12 березня 2024 року та зарахований на розрахунковий рахунок: UA498999980313111206000015732, отримувач коштів: ГУК в Од.обл./м. Татарбун./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: /101/3028.00/UAH00100227; Судовий збір, за позовом ПрАТ «НЕК «Укренерго», Саратський районний суд Одеської області без ПДВ{аІД};

Роз`яснити учасникам справи, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені статтями 353-355 ЦПК України до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області.

Суддя В. С. Миргород