Рішення

від 12.08.2024 по справі 357/9939/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/9939/24

Провадження № 2-о/357/312/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Кошель Б. І. ,

при секретарі - Нізовій А. Р., ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Біла Церква в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту виховання та утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2024 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою встановлення факту виховання та утримання неповнолітньої дитини, заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що 20.04.2007 року між ним та ОСОБА_3 укладено шлюб. В шлюбі в них народилась донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . 12.01.2012 Стахановським міським судом Луганської області вказаний шлюб розірвано. Однак незважаючи на цю обставину, вони продовжили проживати однією родиною. З часом їхні стосунки значно покращились у зв`язку з чим вони знов вирішили одружитись і 23.08.2017 року вони уклали шлюб. В жовтні 2019 року дружиною та ним було прийнято рішення про необхідність розлучення. Позивач зазначає, що спільна донька не бажала спілкування з ОСОБА_2 і починаючи саме з жовтня 2020 року він разом із своєю неповнолітньою донькою проживали окремо, мати будь якої участі у вихованні та утриманні не приймала та не приймає. 13.07.2021 рішенням Білоцерківського міськрайонного суду шлюб між мною та ОСОБА_2 було розірвано. Враховуючи що донька проживає разом зі заявником починаючи із 2020 року, ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні та утриманні неповнолітньої ОСОБА_4 , він звернувся із позовною заявою про визначення місця проживання дитини до Луцького міськрайонного суду Волинської області. Під час розгляду справи Луцьким міськрайонним судом у своєму рішенні від 09.08.2022 року (справа №161/8587/22) чітко зазначено - що з часу окремого проживання сторін дитина понад два роки проживає з батьком, вказане підтверджується доказами долученими позивачем при подачі позову. Крім цього, судом встановлено, що позивач свій позов мотивує серед іншого тим, що з часу окремого проживання відповідач ( ОСОБА_2 ) неналежно виконує батьківські обов`язки, не спілкується з донькою, участі у її житті не приймає. Дитина весь час проживає з батьком та знаходиться на його утриманні. Під час підготовчого засідання, відповідач позов визнала у повному обсязі. Позивач вказує, що мати неповнолітньої дитини з листопада 2019 року не проживає разом з дитиною, матеріально її не забезпечує участі у вихованні не приймає, в результаті чого неповнолітня ОСОБА_4 перебуває на його одноособовому вихованні та утриманні. Враховуючи викладене просив суд, встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , має на вихованні та утримані неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2024 року головуючим суддею визначено суддю Кошель Б.І. та матеріали передані для розгляду.

Ухвалою судді від 19 липня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній справі в порядку окремого провадження та призначено судове засідання на 01.08.2024 року о 10:00 год.

Ухвалою суду від 01 серпня 2024 року клопотання представника заявника - адвоката Грибенникова Сергія Олександровича про залучення заінтересованої особи було задоволено та залучено до участі в цивільній справі № 357/9939/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту виховання та утримання неповнолітньої дитини в якості заінтересованої особи ОСОБА_2 . Судове засідання по справі відкладено до 12.08.2024 року о 09:00 год.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, представників не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом 12.08.2024 року за вх..№42300 отримано заяву, в якій представник заявника - адвокат Грибенников С.О. просив суд розгляд справи проводити у відсутності заявника та представника, заяву підтримують та просять її задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 надала суду заяву, яка була зареєстрована канцелярією суду 12.08.2024 року за вх..№42298, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутності та не заперечує щодо задоволення заяви.

Також судом 12.08.2024 року за вх..№42299 отримано заяву, в якій неповнолітня ОСОБА_4 зазначила, що починаючи з 2020 року (кінець 2019 року) вона постійно проживає з своїм батьком ОСОБА_1 , який її виховує та утримує. Просила задовольнити заяву про встановлення факту самостійного виховання та утримання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно із ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ч.1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Частиною 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України).

За ч. 3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі - постанови Пленуму) із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Так, судом встановлено, що 20.04.2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Стахановського міського управління юстиції Луганської області, актовий запис №112, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 20.04.2007. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 . (а.с.7)

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 10.10.2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Стахановського міського управління юстиції Луганської області, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . (а.с.10)

Рішенням Стаханівського міського суду Луганської області від 12.01.2012 року шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , який було зареєстровано 20.04.2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Стахановського міського управління юстиції Луганської області, актовий запис №112 було розірвано. (а.с. 11)

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , 23.08.2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Білоцерківському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, відповідний актовий запис №1144. (а.с. 12)

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2021 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєструваний 23.08.2017 року Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис №1144 розірвано. (а.с.13)

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волонської області від 09 серпня 2022 року визначено місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з її батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання. Судом встановлено, що з часу окремого проживання сторін дитина понад два роки проживає з батьком. (а.с.14-17)

Відповідно до акту №45 по факту проживання від 06.06.2024 року, виданого Споживчим кооперативом «Житлово-будівельного кооперативу «Зелений», заявник з донькою ОСОБА_4 проживають за адресою: АДРЕСА_1 з листопада 2022 року. З жовтня 2019 року вказані громадяни проживали за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 18)

Квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 належать на праві власності заявнику ОСОБА_1 . (а.с. 19,20)

Також встановлено, що з 22 вересня 2021 року ОСОБА_4 навчалась у Білоцерківській спеціалізованій природно - математичної школи І-ІІІ ступенів №16 ім.М.О. Кириленка Білоцерківської міської ради Київської області та батько, ОСОБА_1 , цікавиться навчанням доньки та відповідально ставиться до її виховання, з матір`ю дитини за період навчання не доводилося спілкуватися, про що свідчить характеристика від 16.05.2022 року видана директором школи Анатолієм Бабенком. (а.с 21)

Дитина ОСОБА_4 була здобувачем освіти ТОВ «Центр Освіти «Оптіма» з 03.10.2022 року по 29.06.2023 року. З 04.12.2023 року ОСОБА_4 зарахована до складу 9-Б5 класу ТОВ «Центр Освіти «Оптіма» та напер вона є здобувачем освіти 10-Б5 класу, що підтверджується довідкою №02-21-01/3028 від 04.07.2024 року. (а.с.27)

Також встановлено, що витрати щодо утримання дитини пов`язані як із навчанням в ТОВ «Центр Освіти «Оптіма» поніс заявник, про що свідчать додані до заяви договір №100323120401 про надання освітніх послуг від 04.12.2023 року та платіжні інструкції. (а.с. 22-26, 28-31)

В період з 01.09.2023 року по 30.11.2023 року ОСОБА_4 навчалась у ТОВ «Новопечерська школа». Протягом навчання в школі утриманням та вихованням дитини займався батько ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою №1452 від 20.06.2024 року, заявою про приєднання №1193 від 23.06.2023 року, характеристикою від 03.07.2024 року та платіжними інструкціями. (а.с.32, 33-34, 35, 36-39)

Відповідно до довідки №3SEQGJVJ6M773HOU від 14.06.2024 року виданої АТ КБ «Приватбанк» - неповнолітня ОСОБА_4 має відкритий рахунок ( НОМЕР_4 ) з призначенням платежу Поповнення рахунку. (а.с.40)

Також факт утримання неповнолітньої ОСОБА_4 заявником ОСОБА_1 підтверджується випискою АТ КБ «Приватбанк» з рахунку НОМЕР_4 , щодо надходжень грошових коштів на карту в період часу з 17.10.2018 по 13.06.2024. (а.с. 41-64)

Заявником ОСОБА_1 , з метою вивченням донькою англійської мови було оформлено замовлення в ТОВ «СТАДІ ТРЕВЕЛ» код ЄДРПОУ 45165164 щодо організації трансферу до США з метою підготовки до вступу Academic Start ONLINE з рівня Pre-intermediate (вивчення англійської мови), що підтверджується рахунками на оплату та платіжними інструкціями, а саме: замовлення №81293-12042024 від 12.04.2024; рахунок на оплату замовлення №81293-12042024 від 12.04.2024; замовлення №81271-12042024 від 12.04.2024; рахунок на оплату замовлення №81271-12042024 від 12.04.2024; платіжна інструкція на оплату рахунку №81271-12042024 вщ 12.04.2024; рахунок на оплату замовлення №82985-07052024 від 07.05.2024; платіжна інструкція на оплату замовлення №82985-07052024 від 07.05.2024; рахунок на оплату замовлення №81271-12042024 від 17.04.2024; платіжна інструкція на оплату замовлення №81271-12042024 від 17.04.2024. (а.с. 65-77)

Відповідно до довідки №ОАМ-0005402/ДО-2022 від 19.04.2022 року виданої МВС Чеської Республіки, ОСОБА_4 у зв`язку із озброєним конфліктом на території України тимчасово проживала на території Чеської Республіки. (а.с. 78-80)

20.04.2022 року Районним міським управлінням відділом соціальної-правової охорони дитини Міської частини м. Прага, проведено обстеження умов проживання неповнолітньої дитини. Так, протоколом переговорів встановлено, що неповнолітня проживає в квартирі та вихованням опікується лише батько, місце перебування матеріл неповнолітньої не відомо. (а.с. 82)

26.04.2022 року вказаним вище управлінням знов проведено обстеження умов проживання неповнолітньої ОСОБА_4 під час чого, встановлено, що батько є єдиним з батьків, про кого відомо установі, ОСОБА_4 хоче залишитись із батьком. За результатами обстеження було рекомендовано, щоб неповнолітня залишилась під опікою батька, бо мають добрі взаємні відносини, батько є стабільною особою опікуном та це є певна опора для неповнолітньої. (а.с.86-87)

Також судом встановлено, що на підставі розпорядження Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про дозвіл на укладення договорів дарування нерухомого майна №112 від 21.02.2024, на підставі якого ОСОБА_1 було укладено договори дарування нерухомого майна в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , а саме, квартири АДРЕСА_5 , гаража, машиномісця в підземному паркінгу № НОМЕР_5 , що також підтверджується і договором дарування від 06.03.2024 посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Тюріною В.Б. (а.с.88-91)

На підставі рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради №448 від 28.05.2024 про деякі питання щодо захисту майнових та житлових прав дітей дозволено неповнолітній ОСОБА_4 отримати в дар два нежитлових приміщення у житловому будинку АДРЕСА_6 площею 74,2 кв.м. та площею 36,9 кв.м., а саме приміщення АДРЕСА_7 . (а.с.92)

Згідно з статтею 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до статтей 141, 150, 153, 155 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.12.1991 року, у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за заховання дитини.

Відповідно до ст. 157 Сімейного Кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

У відповідності до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що мають юридичне значення, з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки законом не визначено іншого порядку його встановлення.

Як було встановлено судом, рішенням Луцького міськрайонного суду Волонської області від 09 серпня 2022 року визначено місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з її батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання.

Також, з матеріалів справи вбачається, що заявник тривалий час самостійно у повному обсязі здійснює фінансове забезпечення, утримання та виховання доньки, створив всі умови для проживання дитини, здійснює опіку над нею, доглядає та піклується про її стан здоров`я, оскільки мати самоусунулася від виховання та утримання дитини.

Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, враховуючи, що встановлення факту виховання та утримання неповнолітньої дитини має для заявника юридичне значення, при цьому дана справа не пов`язана з вирішенням спору про право, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено юридичний факт, що заявник самостійно виховує та утримує неповнолітню доньку .

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

При вирішенні питання розподілу між сторонами судових витрат, суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 297 ЦПК України при ухваленні судом рішення в справах окремого провадження - судові витрати не відшкодовуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 10-13, 18, 19, 76, 77, 81, 89, 256, 259, 263-265, 293, 294, 297, 315, 316, 353-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту виховання та утримання неповнолітньої дитини, - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; адреса: АДРЕСА_8 ; РНОКПП: НОМЕР_6 .

Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_9 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; адреса: АДРЕСА_10 ; РНОКПП: НОМЕР_7 .

Суддя Б. І. Кошель