Вирок

від 20.08.2024 по справі 567/1243/24

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №567/1243/24

Провадження №1-кп/567/140/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.08.2024 м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - ОСОБА_1

секретар - ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за №12024181170000160 від 21.06.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.М`якотиІзяславського районуХмельницької області,зареєстрованого по АДРЕСА_1 ,фактично проживаючого АДРЕСА_2 громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246КК України -

встановив:

20.06.2024, ОСОБА_4 , близько 16 год., перебуваючи в лісовому масиві кварталу №30, виділу №6 Верхівського лісництва філії «Дубенське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», який розташований поблизу с.Точевики Острозької МТГ Рівненського району Рівненської області, в порушення вимог ст. ст. 65, 67, 69, 70 Лісового кодексу та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України «Про врегулювання питань щодо використання лісових ресурсів» від 23.07.2007 за №761, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без передбаченого законодавством спеціального дозволу на заготівлю деревини, використовуючи бензопилу марки Stihl, з корисливих мотивів, самовільно для власних потреб, зрізав одне сироростуче дерево породи «модрина європейська» з діаметром пня 67 см, відокремивши його повністю від кореня, тим самим ОСОБА_4 спричинив істотну шкоду державним інтересам філії «Дубенське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» з урахуванням індексації затверджених такс, згідно Постанови КМУ № 665 від 23.07.2008 на загальну суму 30973 грн. 64 коп.

В подальшому, ОСОБА_4 , умисно, з корисливих мотивів, самовільно здійснив розкрижування зрізаного ним стовбура дерева породи: «модрина європейська» на колоди довжиною по 4 м 10 см в кількості 5 шт. загальним об`ємом 4,46 м3, вартістю 8641 грн. 23 коп, які повантажив на гужеву підводу, що прикріплена до трактора марки Lovol 345 та перевозив із лісового: масиву - місця вчинення незаконної порубки, до АДРЕСА_2 до моменту зупинки його працівниками СРПП ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області.

Вказані дії органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.246 КК України, як незаконна порубка дерев у лісах, перевезення незаконно зрубаних дерев, що заподіяли істотну шкоду.

18.07.2024 між начальником Острозького відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст.ст.36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12024181170000160 від 21.06.2024, та ОСОБА_4 у статусі підозрюваного у цьому провадженні, за участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.ст.468, 469, 470, 472 КПК України.

Згідно умов вказаної угоди прокурор ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у статусі підозрюваного, за участю адвоката ОСОБА_5 , дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.1 ст.246 КК України відносно обставин, викладених у повідомленні про підозру від 28.06.2024, які є аналогічними до обставин, викладених в обвинувальному акті від 19.07.2024, ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, вчинення якого ставиться йому у провину, та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Сторони угоди за взаємною згодою визначили вид покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 у разі затвердження такої угоди, а саме за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України у виді штрафу в розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України та наслідки її невиконання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КК України та КПК України, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання.

Представник потерпілого ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не з`явився, в поданій на адресу суду заяві підтвердив свою згоду на затвердження угоди про визнання винуватості. Наслідки укладення та затвердження угоди йому зрозумілі. Розгляд справи просить здійснювати без його участі.

Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду та призначити узгоджене сторонами угоди покарання, беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, вчиненого при обставинах, зазначених у обвинувальному акті від 19.07.2024, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання. Пояснив, що він розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, відтак просить затвердити угоду.

Захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні не заперечив проти затвердження угоди про визнання винуватості, пояснив, що його підзахисний свою провину у вчинені кримінального правопорушення як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні визнає, угоду про визнання винуватості уклав добровільно, зауважень до правильності кваліфікації дій обвинуваченого немає, а тому не вбачає перешкод для затвердження такої угоди.

Вирішуючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України відноситься до нетяжкого злочину.

Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч.1 ст.246 КК України та загальним засадам призначення покарання.

Оцінюючи зміст угоди та суб`єктивне сприйняття угоди сторонами, суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у справі «Natsvlishvili тa Togonidze проти Грузії» за заявою №9043/05 від 29 квітня 2014 року. Зокрема, у рішенні Суд зазначає, що «угоди про визнання вини, що призводять до засудження, без винятку є предметом перегляду компетентним судом і у цьому сенсі суди зобов`язані перевіряти, чи були досягнуті угоди про визнання вини відповідно до чинних процесуальних і матеріальних норм, чи уклав підсудний угоду добровільно і свідомо, чи існують докази, які підтверджують визнання підсудним вини в угоді, і чи є умови угоди відповідними» (п.66). Національний суд, який розглядає таке питання, як правило, зобов`язаний вивчити матеріали справи, перш ніж вирішити, чи затвердити або відхилити угоду про визнання вини.

Судом встановлено в судовому засіданні, що обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст угоди відповідає вимогам ст.472 КПК України та закону, обвинувачений цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України.

Також судом встановлено, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, а також розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, які передбачено ст.476 КПК України.

При цьому судом з`ясовано, що укладення угоди сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Підстав, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості судом не встановлено.

Судом також встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженого покарання та в судовому засіданні не повідомив про наявність перешкод для його виконання.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди відповідають вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд, враховуючи наведені доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, вважає доведеним у підготовчому судовому засіданні, що ОСОБА_4 здійснив незаконну порубку дерев у лісах, перевезення незаконно зрубаних дерев, що заподіяли істотну шкоду, а тому його дії кваліфікує за ч.1 ст. 246 КК України, за якими належить призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди покарання.

Відповідно до ст.65КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.50КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Виходячи з засади співмірності, призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обране покарання не може вважатися справедливим.

При призначенніпокарання судвраховує ступіньтяжкості вчиненогообвинуваченим кримінальногоправопорушення,яке кваліфікується як нетяжкий злочин.

Беручи до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує, що він за віком та станом здоров`я є працездатним, одружений, по місцю проживання характеризується позитивно.

Згідно довідки КНП «Острозька багатопрофільна лікарня» №39 від 26.06.2024, довідки КНП «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня» №1288 від 25.06.2024 ОСОБА_4 на обліку у лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 згідно обвинувального акту та угоди про визнання винуватості є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, водночас обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Витрати на проведення експертиз у даному кримінальному провадженні становлять 3029 грн. 12 коп., а відтак суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.

Матеріальна шкода завдана кримінальним правопорушенням становить 30973 грн. 64 коп., була відшкодована обвинуваченим в повному обсязі (а.с. 76 т.2).

Одночасно, суд вважає за необхідне застосувати у кримінальному провадженні спеціальну конфіскацію.

Відповідно до ч.1 ст.96-1ККУкраїни спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цьогоКодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.1, 3, 4 ч.1 ст.96-2КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, було предметом кримінального правопорушення, або було використано як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.96-2, 100, 124, 314, 374, 475 КПК України, -

ухвалив:

затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 18.07. 2024 між начальником Острозького відділу Здолбунівської окружної прокуратури

ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246КК України та призначити узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Стягнути з ОСОБА_4 накористь державипроцесуальні витратиза проведенняекспертизи уданому кримінальномупровадженні врозмірі 3029 грн. 12 коп.

На підставі ст.ст.96-1, 96-2КК України застосувати відносно ОСОБА_4 спеціальну конфіскацію шляхом примусового безоплатного вилучення у власність держави - деревини породи модрина об`ємом 4,46 м3.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Острозького районного суду Рівненської області від 25.06.2024 на: деревину породи модрина- колоди довжиною по 4 м 10 см в кількості 5 шт. загальним об`ємом 4,46 м3, гужеву- підводу, трактора марки Lovol FT354HX , бензопилу марки Stihl VS361.

Гужеву- підводу, трактор марки Lovol FT354HX, бензопилу марки Stihl VS361 - повернути власнику ОСОБА_7 після вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_1