Ухвала

від 05.08.2024 по справі 757/19419/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19419/23-ц

Провадження № 2-др-134/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Андрієнко І.І.,

перевіривши заяву представника відповідача - адвоката Сопільняк Ольги Юріївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Театрально-видовищного закладу культури «Київській академічний театр ляльок» про стягнення компенсації за порушення авторських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2024 року в позові ОСОБА_1 до Театрально-видовищного закладу культури «Київській академічний театр ляльок» про стягнення компенсації за порушення авторських прав відмовлено.

11.07.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Сопільняк Ольги Юріївни надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. 05.08.2024 року відповідну заяву передано головуючому судді.

Дослідивши заяву представника відповідача та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань. Тож подання учасником справи заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу потрібно здійснювати із дотриманням вимог ЦПК України, встановлених для подання клопотань (заяв) з процесуальних питань.

Згідно з ч. 3 ст. 182 ЦПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у статті 183 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Згідно з ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Суд проаналізувавши матеріали справи встановив, що до заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі не додано доказів направлення (надання) іншим учасникам справи копії такої заяви, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 183 ЦПК України, що в свою чергу, тягне за собою застосування вимог частини четвертої даної статті, а саме повернення такої заяви (клопотання) заявнику без розгляду.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.04.2023 року у справі № 626/133/21 (провадження № 61-11044св22). Так колегія суддів дійшла наступного висновку: «Верховний Суд встановив, що апеляційний суд, відмовляючи у прийнятті додаткового рішення у справі, помилково застосував до спірних правовідносин правила частини дев`ятої статті 83 ЦПК України, не врахувавши, що до поданої позивачем заяви підлягали застосуванню правила статті 183 ЦПК України та відповідні процесуальні наслідки у разі недотримання вимог процесуального закону щодо форми та порядку подання такої заяви, оскільки докази понесення витрат на правничу допомогу є складовими заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, а не подані окремо на підтвердження понесення таких витрат. Застосовуючи правовий висновок, зроблений Верховним Судом у постанові від 06 липня 2022 року у справі № 546/338/20 (провадження № 61-4285св22), апеляційний суд не врахував, що він зроблений за інших процесуальних обставин справи, а тому не підлягав застосуванню у справі, яка переглядається. У зв`язку з наведеним Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд у частині вирішення питання про прийняття додаткового рішення у справі.».

Крім того, практика вирішення заяв про ухвалення додаткового рішення, до яких заявники не додали докази надіслання (ненадання) іншим учасникам такої заяви з доданими до неї додатками, сформована Верховним Судом і в ухвалах від 25.02.2021 року у справі № 906/977/19, від 01.09.2022 року у справі № 759/13013/14-ц (провадження № 61-14029св21), від 16.01.2023 року у справі № 640/23065/14 (провадження № 61-1456ск21), від 02.02.2023 року у справі № 466/1403/20 (провадження № 61-10035св22), від 27.03.2023 року у справі № 756/820/20 (провадження № 61-8952св22) на стадії касаційного розгляду справи.

Оскільки представником відповідача заяву про ухвалення додаткового судового рішення подано з порушенням вимог ст. 183 ЦПК України, недотримання вимог процесуального закону щодо форми та порядку подання такої заяви, а саме не надано доказів надіслання (надання) її іншим учасникам справи (провадження), суд приходить висновку про повернення заявнику даної заяви без розгляду.

Аналізуючи викладене, керуючись ст. 43, 183, 270 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача - адвоката Сопільняк Ольги Юріївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Театрально-видовищного закладу культури «Київській академічний театр ляльок» про стягнення компенсації за порушення авторських прав - повернути представнику відповідача без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 05.08.2024 року.

Суддя І.В. Григоренко