Ухвала

від 15.08.2024 по справі 761/23759/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/23759/24

Провадження № 1-кс/761/15258/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника власника майна ТОВ «Сяйвомет» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24.05.2024 /справа № 761/19020/24/ в рамках кримінального провадження №72023000120000043 від 12.05.2024,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника власника майна ТОВ «Сяйвомет» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24.05.2024 /справа № 761/19020/24/ в рамках кримінального провадження №72023000120000043 від 12.05.2024.

Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24.05.2024 накладено арешт на майно ТОВ «СЯЙВОМЕТ», шляхом заборони відчуження та розпорядження цим майном, а саме на: транспортний засіб марки «BMW X5» (державний номерний знак « НОМЕР_1 », номер кузова НОМЕР_2 ); транспортний засіб марки «BMW X5» (державний номерний знак « НОМЕР_3 », номер кузова НОМЕР_4 ); транспортний засіб марки «AUDI A6» (державний номерний знак « НОМЕР_5 », номер кузова НОМЕР_6 ). При цьому, адвокат вважає, що арешт слідчим суддею накладено необґрунтовано, оскільки зазначені транспортні засоби не мають жодного відношення до кримінального провадження, у зв`язку з чим арешт майна товариства порушує право власності, а відтак вказаний захід забезпечення кримінального провадження, який був застосований слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва від 24.05.2024, слід скасувати.

В судове засідання адвокат ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлена про день та час судового розгляду, не з`явилась. При цьому, звернулась на адресу суду із клопотанням про проведення судового засідання у її відсутність. Клопотання підтримала з підстав наведених у ньому.

Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , який входить до групи прокурорів у кримінальному провадженні №7202300120000043 від 12.05.2023, також звернувся до суду із заявою про ведення судового засідання у його відсутність. При цьому, заперечував щодо задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3 та скасування арешту майна, накладеного слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва від 24.05.2024, обґрунтовуючи свої доводи тим, що матеріали досудового розслідування свідчать, що майно, яке перебуває у власності ТОВ «Сяйвомет» є предметом протиправної діяльності за участі підозрюваного ОСОБА_5 та інших невстановлених осіб, отримане внаслідок ухилення від сплати податків. Крім того, вказав, що в рамках кримінального провадження №7202300120000043 від 12.05.2023, директору ТОВ «Сяйвомет» ОСОБА_5 16.05.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень ,передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України, законність та обґрунтованість якого було перевірено слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва, а також судом апеляційної інстанції.

Вивчивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, додатково долучені документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023000120000043 від 12.05.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24.05.2024 накладено арешт на майно ТОВ «СЯЙВОМЕТ», шляхом заборони відчуження та розпорядження цим майном, а саме на: транспортний засіб марки «BMW X5» (державний номерний знак « НОМЕР_1 », номер кузова НОМЕР_2 ); транспортний засіб марки «BMW X5» (державний номерний знак « НОМЕР_3 », номер кузова НОМЕР_4 ); транспортний засіб марки «AUDI A6» (державний номерний знак « НОМЕР_5 », номер кузова НОМЕР_6 ).

Метою накладення арешту була наявність обґрунтованих підстав вважати, що вказане майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, щодо забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, у відповідності до ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Так, з ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24.05.2024 вбачається, що при вирішенні питання про накладання арешту, слідчий суддя виходив з фактичних обставин кримінального провадження, а також того, що майно має ознаки речових доказів.

В той же час, з урахуванням доводів прокурора про те, що у кримінальному провадженні №72023000120000043 від 12.05.2023 директору ТОВ «Сяйвомет» ОСОБА_5 16.05.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України, триває досудове розслідування, слідчим суддею на момент розгляду клопотання представника власника майна ТОВ «Сяйвомет» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24.05.2024, встановлено, що обставини, якими обґрунтовувався арешт, не перестали існувати.

Крім того, з урахуванням правової кваліфікації кримінального провадження, за ознаками вчинення якого здійснюється досудове розслідування, слідчим суддею встановлено, що таке обмеження права власності є розумним та співмірним для завдань, обставин кримінального провадження, що вимагає вжиття такого методу державного регулювання як арешт майна.

Крім цього, слідчим суддею враховано, що відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Враховуючи наведене, слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд, дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення клопотання представника власника майна ТОВ «Сяйвомет» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна.

Керуючись ст.ст.98, 170, 174, 372, 392 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання представника власника майна ТОВ «Сяйвомет» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24.05.2024 /справа № 761/19020/24/ в рамках кримінального провадження №72023000120000043 від 12.05.2024.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя