Рішення

від 21.08.2024 по справі 204/1042/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/1042/24

Провадження № 2-а/204/33/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, в особі Приваліхіної А.І., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції № 2 Волноваського районного відділу Головного управління національної поліції в Донецькій області, третя особа інспектор відділення № 2 Волноваського районного відділу ГУНП в Донецькій області Філахтов Валерій Олександрович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача Відділення поліції № 2 Волноваського районного відділу Головного управління національної поліції в Донецькій області, визначивши третьою особою інспектора Відділення поліції № 2 Волноваського районного відділу Головного управління національної поліції в Донецькій області Філахтова В.О., із вимогами про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення (а. с. 1-4, 20-23).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 16 листопада 2023 року об 11 годині 04 хвилини він їхав по дорозі Н15 та керував транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_1 з причепом, де був зупинений працівниками поліції, які винесли відносно нього постанову серії ЕАТ № 8150231 про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 340 гривень. З вказаною постановою позивач не згоден, оскільки він не знав, що на причепі обірвалися дроти і через це не працюють стоп сигнали та показники поворотів, а з`ясовувати це перед виїздом у нього не було часу, бо того дня він займався евакуацією людей та їхнього майна з смт. Велика Новосілка Донецької області, де була необхідність швидкої виїзду з міста, через напружену ситуацію в ньому. Вказує, що коли його зупинили працівники поліції та вказали на причину зупинки, то він одразу їм зазначив про те, що може усунути вказані недоліки на найближчому СТО, однак поліцейські на вказане не звернули уваги та винесли відносно нього оскаржувану постанову. Вважає, що дана постанова є незаконною, бо йому не було надано можливості усунути несправність транспортного засобу, про яку він дізнався лише під час складання постанови. Тому, прохає суд оскаржувану постанову скасувати, а провадження по справі закрити. Разом з цим, прохає суд поновити йому строк на звернення з вказаною позовною заявою до суду, бо з вказаним позовом він вперше звернувся до суду, 30 листопада 2023 року, але ухвалою Красногвардійського районного суд м. Дніпропетровська він йому був повернутий з тих підстав, що він його не підписав.

Ухвалою суду від 05 лютого 2024 року адміністративну позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків (а. с. 17 та на звороті).

20 лютого 2024 року недоліки, зазначені в ухвалі суду від 05 лютого 2024 року, позивачем усунуто (а. с. 19-33).

Ухвалою суду від 23 лютого 2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, без виклику сторін (а. с. 34), копія якої надіслана учасникам справи 23 лютого 2024 року за вихідним № 5242/24-вих/2-а/204/33/24 від 23 лютого 2024 року (а. с. 35).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотань про виклик сторін у судове засідання не надходило.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд доходить висновку про залишення без задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 16 листопада 2023 року об 11 годині 11 хвилин, інспектором відділення № 2 Волноваського районного відділу ГУНП в Донецькій області Філахтовим В.О. винесено постанову серії ЕАТ № 8150231 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 гривень (а. с. 9, 28).

Так, зі змісту вказаної постанови вбачається, що 16 листопада 2023 року об 11 годині 04 хвилини, на дорозі Н15, в межах Великоновосілківського району Донецької області, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_1 , з причепом у якого не працював стоп сигнал, показники поворотів, чим останнім порушено вимоги п. 31.4.7 (ї) ПДР, та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП. За вказане адміністративне правопорушення позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в сумі 340 гривень.

Позивач з винесеною постановою не погоджується та вважає, що вона складена безпідставно та не підтверджується належними доказами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ч.1ст.55 КонституціїУкраїни проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що позивач це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

Нормами п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України встановлено, що індивідуальний акт акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Статтею 6КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст. 11 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Приписами ст.280КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 252КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктом 8 частини 1 статті 23Закону України«Про Національнуполіцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Приписами п. 11 ч. 1 ст.23Закону України«Про Національнуполіцію» встановлено, що поліція відповідно до покладених нею завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Приписами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до вимог п. 31.4.7 (ї) ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за відсутні або несправні фари і задні габаритні ліхтарі транспортного засобу, що перевозить великогабаритний, великоваговий чи небезпечний вантаж, а також проблискові маячки, світлоповертальні елементи, розпізнавальні знаки, передбачені пунктом 30.3 цих Правил.

Так, звертаючись з вказаним позовом до суду позивач посилався на те, що дійсно, 16 листопада 2023 року об 11 годині 04 годині, він керував транспортним засобом з причепом, на якому не працював стоп сигнал та показники поворотів, однак про вказане він не знав, бо з`ясовувати це перед виїздом у нього не було часу, оскільки того дня він займався евакуацією людей та їхнього майна з смт. Велика Новосілка Донецької області, де була необхідність швидкої виїзду з міста, через напружену ситуацію в ньому, а можливості усунути вказані недоліки на найближчому СТО працівники поліції йому не дали.

Суд зазначає, що вказані доводи позивача не заслуговують на увагу суду, з огляду на наступне.

Приписами п. п.31.1ПДР визначено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Так, зокрема, п. 31.4.7 (ї) ПДР визначено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за відсутності або несправності фари і задніх габаритних ліхтарів транспортного засобу, що перевозить великогабаритний, великоваговий чи небезпечний вантаж, а також проблискові маячки, світлоповертальні елементи, розпізнавальні знаки, передбачені пунктом 30.3 цих Правил.

При цьому, приписами п. 31.5 ПДР визначено, що у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

У разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4.7 («ї»; «д» у складі автопоїзда) подальший рух заборонено до їх усунення. Водій несправного транспортного засобу повинен вжити заходів для того, щоб прибрати його за межі проїзної частини дороги.

З оглядуна викладене,доводи позивачапро те,що працівникиполіції ненадали йому можливості усунути вказані недоліки на найближчому СТО, є неспроможними та не приймаються судом до уваги.

Разом з цим, суд зазначає про те, що не заслуговують на увагу суду доводи позивача про те, що він не знав про несправність транспортного засобу, бо евакуація була терміновою, оскільки, по-перше, вимогами п. 2.3 (а) ПДР визначено обов`язок водія, перед виїздом перевірити та забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу для забезпечення безпеки дорожнього руху, а по-друге, позивачем не надано суду жодних належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження того, що він того дня здійснював евакуацію людей.

Більш того, суд зазначає про те, що не можуть бути виправдані жодними обставинами порушення позивачем ПДР, навіть евакуація людей та їхнього майна, оскільки така евакуація перш за все повинна бути безпечною, як для них, так і для інших учасників дорожнього руху.

Приписами ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Статтею 245КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд зазначає, що позивачем не надано суду доказів на спростування факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 8150231 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 гривень є правомірною та обґрунтованою, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

На виконання вимог ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір суд відносить на рахунок позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 19, 20, 72, 77, 96, 229, 242-246, 262, 286 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ;РНОКПП НОМЕР_2 )до відділенняполіції №2Волноваського районноговідділу Головногоуправління національноїполіції вДонецькій області(85670,Донецька область,м.Вугледар,вул.13Десантників,буд.17;ЄДРПОУ 08671886),третя особа інспекторВідділення №2Волноваського районноговідділу ГУНПв Донецькійобласті ФілахтовВалерій Олександрович(85670,Донецька область,м.Вугледар,вул.13Десантників,буд.17),про скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду згідно з вимогами ч. 4 ст.286КАС України протягом десяти днів зо дня його підписання суддею або протягом десяти днів зо дня отримання його копії учасниками справи.

Рішення суду набирає законної сили протягом десяти днів зо дня його підписання суддею або протягом десяти днів зо дня отримання його копії учасниками справи, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна