Рішення

від 20.08.2024 по справі 619/5771/24

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/5771/24

провадження № 2-о/619/145/24

РІШЕННЯ

іменем України

12 серпня 2024 року Дергачівський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді- Остропілець Є.Р.

за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дергачівська міська військова адміністрація, Дергачівська державна нотаріальна контора Харківської області «Про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю із спадкодавцем»,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з заявою про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю із спадкодавцем.

В обґрунтування заяви зазначив, що його батьки - мати ОСОБА_2 та батько ОСОБА_3 - перебували в зареєстрованому шлюбі з 26 грудня 1947 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_1 .

Заявник, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється їх сином, що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 , яке було видане Токарівською сільською радою.

Також, в їх зареєстрованому шлюбі був народжений син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_3 , виданого Токарівською сільською радою.

В 1964 році батьки побудували житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 .

Його брат ОСОБА_4 уклав шлюб з ОСОБА_5 . Після укладення шлюбу, брат з дружиною перейшли жити в АДРЕСА_2 .

17 вересня 1977 року заявник ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_6 , який був зареєстрований Слатинською селищною радою Харківського району Харківської області, актовий запис № 80 від 17.09.1977.

В житловому будинку АДРЕСА_1 проживали його батьки та він з дружиною, де згодом у них народилися діти: син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В 1975 році заявник був мобілізований до лав ОСОБА_9 після закінчення служби в Збройних силах та після виходу в запас в 1977 році він знову повернувся до житлового будинку АДРЕСА_1 де продовжував проживати.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер його батько - ОСОБА_3 , про що Токарівською сільською радою Дергачівського району Харківської області було зроблено відповідний актовий запис №29 від 03 вересня 2004 року. За свого життя мій батько заповіт не складав.

Заявник взяв на себе всі витрати, пов`язані з похованням, що підтверджується відповідною довідкою.

На підставі свідоцтва про право особистої власності на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Токарівської сільської ради народних депутатів, від 10.12.1991р. № б/н - батькові належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_3 залишилось троє, дружина - ОСОБА_10 , а також діти : сини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інших спадкоємців немає.

Спадщину після смерті батька прийняв лише син - ОСОБА_1 , заявник по справі, фактом спільної реєстрації та проживання з батьком за однією адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №77494397 від 28.06.2024р. Державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Маслій А.О. заведена спадкова справа №162/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

ІНФОРМАЦІЯ_9 померла його матір - ОСОБА_10 , Токарівською сільською радою Дергачівського району Харківської області було зроблено відповідний актовий запис №37 від 01 грудня 2008 року. За свого життя моя матір заповіт не складала.

Заявник поховав матір, взявши на себе всі витрати, пов`язані з цим, що підтверджується відповідною довідкою.

Так, заявник постійно проживав разом з батьком та матір 'ю в належному батькові житловому будинку однією сім`єю, а після одруження і його власною родиною.

Заявник постійно привозив батькам необхідні ліки, продукти харчування, засоби гігієни та ін. З батьком був спільний бюджет, який складався з його пенсії та заробітної плати заявника. Вони разом приймали рішення щодо витрачання спільних коштів з метою ремонту житлового будинку, господарських будівель та споруд, покращення умов проживання в ньому, сплаті комунальних платежів. За спільним з батьком рішенням заявник зробив в житловому будинку ремонт, змінив сантехнічне обладнання, вікна та двері, придбав необхідну побутову техніку - холодильник, пральну машину, мікрохвильову піч, водонагрівач, телевізор з дистанційним управлінням. Все це забезпечувало батькові комфортні умови проживання та надавало можливості, незважаючи на важкий стан здоров`я, відчувати рух життя, бути інформованим щодо всіх його важливих подій.

Крім того, заявник постійно піклувався про лікування батька, забезпечував йому сам та за допомогою лікарів і медичних працівників необхідний догляд, піклування, стаціонарні заходи лікування вдома (масажі та інші). Все це вимагало мого постійного контакту з лікарями медичного закладу за місцем проживання. Всі надані лікарями рекомендації щодо догляду та лікування хворого батька заявник виконував, що можуть підтвердити свідки.

Після смерті батька залишилась спадщина, яку прийняв ОСОБА_1 , його син, як спадкоємець за законом, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України. З заявою про відмову від спадщини до нотаріальної контори він не звертався.

Проте, оформити свої спадкові права за законом, він позбавлений можливості в зв`язку з тим, що на час смерті батька, хоча й фактично проживав разом з ним постійно за однією адресою, та був зареєстрований, проте згідно довідки від 02 липня 2024 року за №44 виданої Токарівським старостинським округом Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області, відсутня інформація щодо місця реєстрації померлого та осіб, які проживали на день смерті з ОСОБА_3 . Тому, встановлення факту його постійного проживання разом із батьком однією сім`єю на час його смерті йому необхідно для нотаріального оформлення моїх спадкових прав, в зв`язку з чим, змушений звернутись до суду.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надав заяву відповідно до якої підтримав позов, просив його задовольнити, справу розглядати за його відсутності, без фіксації технічними засобами.

Представник заінтересованої особи Дергачівської міської військової адміністрації в судове засідання не з`явився, надав заяву, відповідно до якої просив розглянути справу без участі представника заінтересованої особи, заперечення відсутні.

Представник Дергачівська державна нотаріальна контора Харківської області в судове засідання не з`явився, просив слухати справу у відсутність представника та прийняти рішення на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що батьки заявника - мати ОСОБА_2 та батько ОСОБА_3 - перебували в зареєстрованому шлюбі з 26 грудня 1947 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_1 .

Заявник, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється їх сином, що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 , яке було видане Токарівською сільською радою.

Також, в зареєстрованому шлюбі батьків, був народжений син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_3 , виданого Токарівською сільською радою.

В 1964 році батьки побудували житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Брат, ОСОБА_4 уклав шлюб з ОСОБА_5 . Після укладення шлюбу, брат з дружиною перейшли жити до будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

17 вересня 1977 року заявник ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_6 , який був зареєстрований Слатинською селищною радою Харківського району Харківської області, актовий запис № 80 від 17.09.1977.

В житловому будинку АДРЕСА_1 проживали його батьки та він з дружиною, де згодом у них народилися діти: син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В 1975 році заявник був мобілізований до лав ОСОБА_9 після закінчення служби в Збройних силах та після виходу в запас в 1977 році він знову повернувся до житлового будинку АДРЕСА_1 де продовжував проживати.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер його батько - ОСОБА_3 , про що Токарівською сільською радою Дергачівського району Харківської області було зроблено відповідний актовий запис №29 від 03 вересня 2004 року. За свого життя батько заповіт не складав.

Заявник взяв на себе всі витрати, пов`язані з похованням, що підтверджується відповідною довідкою.

На підставі свідоцтва про право особистої власності на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Токарівської сільської ради народних депутатів, від 10.12.1991р. № б/н - батькові належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_3 залишилось троє, дружина - ОСОБА_10 , а також діти : сини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інших спадкоємців немає.

Спадщину після смерті батька прийняв лише син - ОСОБА_1 , заявник по справі, фактом спільної реєстрації та проживання з батьком за однією адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №77494397 від 28.06.2024 Державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Маслій А.О. заведена спадкова справа №162/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

ІНФОРМАЦІЯ_9 померла його матір - ОСОБА_10 , Токарівською сільською радою Дергачівського району Харківської області було зроблено відповідний актовий запис №37 від 01 грудня 2008 року. За свого життя матір заповіт не складала.

Заявник поховав матір, взявши на себе всі витрати, пов`язані з цим, що підтверджується відповідною довідкою.

Так, заявник постійно проживав разом з батьком та матір 'ю в належному батькові житловому будинку однією сім`єю, а після одруження і його власною родиною.

Заявник постійно привозив батькам необхідні ліки, продукти харчування, засоби гігієни та ін. З батьком був спільний бюджет, який складався з його пенсії та заробітної плати заявника. Вони разом приймали рішення щодо витрачання спільних коштів з метою ремонту житлового будинку, господарських будівель та споруд, покращення умов проживання в ньому, сплаті комунальних платежів. За спільним з батьком рішенням заявник зробив в житловому будинку ремонт, змінив сантехнічне обладнання, вікна та двері, придбав необхідну побутову техніку - холодильник, пральну машину, мікрохвильову піч, водонагрівач, телевізор з дистанційним управлінням. Все це забезпечувало батькові комфортні умови проживання та надавало можливості, незважаючи на важкий стан здоров`я, відчувати рух життя, бути інформованим щодо всіх його важливих подій.

Крім того, заявник постійно піклувався про лікування батька, забезпечував йому сам та за допомогою лікарів і медичних працівників необхідний догляд, піклування, стаціонарні заходи лікування вдома (масажі та інші). Все це вимагало мого постійного контакту з лікарями медичного закладу за місцем проживання. Всі надані лікарями рекомендації щодо догляду та лікування хворого батька заявник виконував, що можуть підтвердити свідки.

Після смерті батька залишилась спадщина, яку прийняв його син ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України. З заявою про відмову від спадщини до нотаріальної контори він не звертався.

Проте, оформити свої спадкові права за законом, він позбавлений можливості в зв`язку з тим, що на час смерті батька, хоча й фактично постійно проживав разом з ним, за однією адресою та був зареєстрований, проте згідно довідки від 02 липня 2024 року за №44 виданої Токарівським старостинським округом Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області, відсутня інформація щодо місця реєстрації померлого та осіб, які проживали на день смерті з ОСОБА_3 . Тому, встановлення факту його постійного проживання разом із батьком однією сім`єю на час його смерті йому необхідно для нотаріального оформлення моїх спадкових прав, в зв`язку з чим, змушений звернутись до суду.

Згідно ст. 3 СК України, сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути визнані факти, що призводять до виникнення, зміни чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, у тому числі, про встановлення факту проживання однією сім`єю.

На підставі ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра Юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року - доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

У своїй ухвалі № 505/2085/14-ц від 14.09.2016 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку: «якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. З наведених підстав колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів».

Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165св09 від 03 листопада 2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11 листопада 2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св15 від 21 жовтня 2015 року.

Згідно до Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 р. №296/5, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012р. за №282/20595 доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути довідка житлово-експлуатаційної організації, про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця, квитанції про сплату податку, запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку(квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документі, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном законом.

Згідно вимог ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до положень ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права і обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі ст.3 СК України, ст.ст. 1216, 1218, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 10, 76-81, 89, 247, ч.6 ст.259, 263, 293, 315 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 батька ОСОБА_3 , сином ОСОБА_1 , на підставі постійного проживання в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Є. Р. Остропілець