Ухвала

від 21.08.2024 по справі 639/3555/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/3555/23

Провадження №2/639/164/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 року Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря - Кобзар І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПУЛЬСАР-1992» про визнання трудових відносин припиненими, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ТОВ «ПУЛЬСАР-1992» і просить суд трудові відносини між позивачем та відповідачем визнати припиненими з 06.07.2023 року у зв`язку зі звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України; стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.07.2023 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПУЛЬСАР-1992» про визнання трудових відносин припиненими. Призначено судове засідання.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з таких підстав якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

У судовому засіданні 28.11.2023 року, судом, не виходячи до нарадчої кімнати, визнано явку позивача ОСОБА_1 обов`язковою для наданняособистих поясненьу судовомузасіданні.

Крім того у відповідному листі від 09.04.2024 року позивачу роз`яснено право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи «EasyCon».

В жодне судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, в тому числі не з`явилася в останні судові засідання 09.04.2024 року о 09-15 год., 13.05.2024 року о 09-15 год., 22.07.2024 року об 11-00 год. та 21.08.2024 року о 12-00 год. була повідомлена про дату, час та місце проведення судових засідань належним чином шляхом направлення судової повістки поштою за вказаною нею адресою проживання (перебування), однак про причини неявки позивач суд не сповістила, як і не повідомляла суд про зміну місця проживання (перебування).

Також не з`явився в судове засідання представник відповідача ТОВ «ПУЛЬСАР-1992».

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що вищевказаний позов підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість з`явлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Частиною 1 ст. 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження під час провадження справи).

Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною 5 ст. 223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Вказані положення також зазначені в ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Тобто, в законі не вказано про врахування поважності причин повторної неявки позивача, зазначені зміни до законодавства внесені з метою недопущення зловживання особами, які беруть участь у справі, своїми процесуальними правами.

Таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 210 ЦПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 5 ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з`ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і це не може бути підставою для скасування постановленої ним ухвали про залишення заяви без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Крім того, слід зазначити, що Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Згідно з п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з`явлення не перешкоджає розгляду справи.

В даному випадку позивач ОСОБА_1 повідомлялась про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчать повернуті на адресу суду зворотні поштові повідомлення з відміткою «Відсутній адресат», одночасно позивач повідомлялась шляхом направлення повісток і листів на вказану нею електронну пошту, про зміну адреси проживання (перебування) або електронної пошти позивач суд не сповістила, проте у судові засідання повторно не з`явилася.

Позивачем подана заява про розгляд справи за її відсутності, однак, враховуючи категорію справи, обсяг доказів і необхідність з`ясування обставин, які може повідомити лише позивач, розгляд даної справи у відсутність позивача суд вважає неможливим.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПУЛЬСАР-1992» про визнання трудових відносин припиненими підлягає залишенню без розгляду.

При цьому у суду відсутні передбачені процесуальним законом підстави для розгляду справи за відсутності позивача, оскільки явка останнього визнана судом обов`язковою.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 43, 44, 131, 128, 210, 223, 257 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПУЛЬСАР-1992» про визнання трудових відносин припиненими - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 21.08.2024 року.

Суддя Н.В. Баркова