Рішення

від 16.07.2024 по справі 199/9233/23

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/9233/23

(2/199/568/24)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

16 липня 2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі

головуючого судді Богун О.О.,

при секретареві Буточкіній М.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Маріупольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 про конфіскацію 1/6 частки земельної ділянки -

В С Т А Н О В И В:

Виконуючий обов`язки керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області 31 жовтня 2023 року звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 про конфіскацію 1\6 частки земельної ділянки.

У позові позивач посилається на те, що за результатами опрацювання відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з`ясовано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є громадянкою РФ на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.06.2019 року було набуто у приватну власність 1/6 частки земельної ділянки, кадастровий номер 1421781100:05:000:0083, площа 0,2136 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, адреса розташування - АДРЕСА_1 ( на теперішній час територіальна громада Нікольської селищноої ради, Маріупольського району, Донецької області) реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1846689514217.

Право власності на 1/6 частки вказаної земельної ділянки зареєстроване за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 06.06.2019 року за № 31891077 приватним нотаріусом Маріупольського районного нотаріального округу Донецької області Майшмаз С.Ф. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1846689514217).

Крім того, згідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вищезазначена земельна ділянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на дату набуття права власності на 1/6 частки вказаної земельної ділянки була громадянкою російської федерації та проживала на території російської федерації.

З метою підтвердження зазначених відомостей Маріупольською окружною прокуратурою до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області спрямовано запит від 24.07.2023, у відповідь на який Головне управління листом від 27.07.2023 року повідомило, що за наявними обліками ГУ ДМС у Донецькій області та інформаційної підсистеми ЄІАС УМС ДМС України, громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не значиться. Зареєстрованою/знятою з реєстрації місця проживання на території Донецької області не значиться. З питань оформлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, набуття громадянства України, відповідач не зверталася.

Таким чином, відповідач є громадянкою РФ та громадянство України не набувала. Разом з тим, остання, набувши в порядку спадкування право власності на 1/6 земельної ділянку сільськогосподарського призначення, всупереч вимогам Земельного кодексу України не відчужила даний об`єкт зі спливом законодавчо визначеного строку та досі залишається його власником.

У зв`язку із вказаним, на теперішній час наявні підстави для конфіскації у ОСОБА_1 1/6 частки земельної ділянки з кадастровим номером 1421781100:05:000:0083, площею 0,2136 га, шляхом припинення права власності на неї з одночасним визнанням права власності держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області. У зв`язку з викладеним позивач просив суд конфіскувати на користь держави 1/6 частки земельної ділянки сільськогосподарського призначення громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РПОКПП НОМЕР_1 ), з кадастровим номером 1421781100:05:000:0083, площею 0,2136 та із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовано за адресою: АДРЕСА_1 ( на теперішній час територіальна громада Нікольської селищноої ради, Маріупольського району, Донецької області) (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1846689514217), шляхом припинення права власності, відомості про яке зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 06.06.2019 за № 3189077, та визнання права власності за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області. А також просив стягнути з відповідача судовий збір.

Прокурор в судовому засіданні позові вимоги підтримав в повному обсязі, надав суду заяву в якій позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив позов задовольнити.

Відповідач до судового засідання не з`явилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Вислухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм ЗК України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другої статті 81 ЗК України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно із ч. 3 ст.81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Згідно ч. 4 статті 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч.ч. 2, 4 ст.145 ЗК України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Пунктом 10 ч. 1 ст.346 ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Частиною 5 статті 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Судом з`ясовано, що за ОСОБА_1 , яка є громадянкою РФ, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія №634 від 06.06.2019 набула у власність 1/6 частки земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства із кадастровим номером 1421781100:05:000:0083, площею 0,2136 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (на теперішній час територіальна громада Нікольської селищної ради, Маріупольського району, Донецької області) .

Право власності на зазначену 1/6 частки земельної ділянки 06.06.2019 зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Водночас, суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другої статті 81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно із ч. З ст. 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти. дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності: в) прийняття спадщини.

Отже, суд вважає, оскільки відповідач, будучи іноземною громадянкою, в порушення вимог ч.4 ст.81 ЗК України, упродовж року після набуття права власності (з 06.06.2019) на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ( на теперішній час територіальна громада Нікольської селищної ради, Маріупольського району, Донецької області) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1846689514217), добровільно її не відчужила, тому слід конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області вказану земельну ділянку, що буде достатнім способом захисту прав позивача, спрямованим на поновлення порушених прав держави та повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того конфіскація є одним із способів припинення права власності згідно ст.346 ЦК України

Частиною 4 ст. 81 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч. ч. 2, 4 ст. 145 ЗК України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власникові.

Що стосується вимог щодо визнання права власності за державою, в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на спірну земельну ділянку, дані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки визнання права власності на спірну земельну ділянку за Головним управлінням Держгеокадастру у Донецької області буде суперечити вимогам закону та порушувати права відповідача, оскільки саме на Головне управління Держгеокадастру у Донецької області чинним земельним законодавством покладено обов`язок із реалізації конфіскованої земельної ділянки на прилюдних торгах та виплати коштів, з вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, відповідачу. Таким чином, у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Донецької обласної прокуратури судові витрати по справі, що складаються з судового збору, в розмірі 4026,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12,81,133,141,263-265 ЦПК України, ст. ст. 346,354,378 ЦК України, ст. ст.140,143,145,148 ЗК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Маріупольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 про конфіскацію 1/6 частки земельної ділянки,- задовольнити частково.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області земельну ділянку із кадастровим номером 1421781100:05:000:0083 площею 0,2136 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (на теперішній час територіальна громада Нікольської селищної ради, Маріупольського району, Донецької області) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1846689514217), яка належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) .

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Донецької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 25707002) судові витрати по справі, що складаються з судового збору, в розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн. 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.О. Богун