Ухвала

від 19.08.2024 по справі 199/8258/21

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/8258/21

(1-кс/199/650/24)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2024 року слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження №12021041630000787, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

16 серпня 2024 року до суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження №12021041630000787, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23.12.2021 року накладено арешт на виявлене та вилучене в ході обшуку, проведеного 07 грудня 2021 року за місцем роботи ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- грошові кошти в розмірі 10 000 доларів США, купюрами по 100 доларів кожна;

-слот від sim-карти «Київстар» з номером НОМЕР_1 ;

-металевий виріб циліндричної форми, в середині якого мається отвір, за зовнішніми ознаками схожий на глушник;

-мобільний телефон марки «Samsung» без sim-карти модель SM-G850F, іmеі: НОМЕР_2 ;

-мобільний телефон «Nokia» без sim-карти модель 603;

-три рації Baofeng Model:BF-9700 серійні номери s/n НОМЕР_3 , s/n НОМЕР_4 , s/n НОМЕР_5 та три зарядні пристрої до рації, з позбавленням власника (володільця) вказаного вище майна права відчужувати, будь-яким чином розпоряджатись та користуватись зазначеним майном.

Посилаючись на те, що з моменту накладення арешту на майно третьої особи минуло 2,5 роки, ОСОБА_4 не повідомлено про підозру, жодних слідчих (розшукових) дій з 10 грудня 2021 року по даний час, органом досудового розслідування не здійснюється, а тому представник заявника вважає, що наразі відпала потреба в подальшому арешті зазначеного майна, а тому просить скасувати арешт вищевказаного майна в рамках кримінального провадження №12021041630000787.

У судове засідання заявник та його представник, а також не з`явилися, належним чином повідомлені про розгляд справи.

Дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, слідчий суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021041630000787, порушеному за фактом того, що невстановлені особи у період часу з 20:00 годині 17.10.2021 до 05:00 годині 18.10.2021 таємно, шляхом пошкодження вхідних дверей, проникли до приміщення офісу ТОВ «Оселя Буд», розташованого за адресою м. Дніпро, вул.Берегова, 164-а, звідки викрали грошові кошти в розмірі 600 000 доларів США.

07 грудня 2021 року слідчими СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі ухвали слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2021 року проведено обшук за місцем роботи ОСОБА_4 , в Первинній професійній спілці працівників «МЦ «Спорт для всіх», розташованій за адресою АДРЕСА_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_6 ). В ході даного обшуку виявлено та вилучено низку речей та документів, арешт на які просить накласти слідчий.

07 грудня 2021 року речі та документи, виявлені і вилучені під час зазначеного вище обшуку, постановою слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області визнані та залучені в якості речових доказів по кримінальному провадженні №12021041630000787.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23.12.2021 року накладено арешт на виявлене та вилучене в ході обшуку, проведеного 07 грудня 2021 року за місцем роботи ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- грошові кошти в розмірі 10 000 доларів США, купюрами по 100 доларів кожна;

-слот від sim-карти «Київстар» з номером НОМЕР_1 ;

-металевий виріб циліндричної форми, в середині якого мається отвір, за зовнішніми ознаками схожий на глушник;

-мобільний телефон марки «Samsung» без sim-карти модель SM-G850F, іmеі: НОМЕР_2 ;

-мобільний телефон «Nokia» без sim-карти модель 603;

-три рації Baofeng Model:BF-9700 серійні номери s/n НОМЕР_3 , s/n НОМЕР_4 , s/n НОМЕР_5 та три зарядні пристрої до рації, з позбавленням власника (володільця) вказаного вище майна права відчужувати, будь-яким чином розпоряджатись та користуватись зазначеним майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтею 214 КПК України визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а така процесуальна заборона як арешт майна застосовується до вичерпного кола суб`єктів указаного у ст. 170 КПК України.

Відповідно до цієї норми така заборона стосується підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру. Крім того, арешт може бути накладено за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того,Європейський судз правлюдини черезпризму своїхрішень неодноразовоакцентував увагуна тому,що володіннямайном повиннобути законним(див.рішення усправі "Іатрідіспроти Греції"[ВП],заява N31107/96,п.58,ECHR1999-II).Вимога щодозаконності урозумінні Конвенціївимагає дотриманнявідповідних положеньнаціонального законодавствата відповідностіпринципові верховенстваправа,що включаєсвободу відсвавілля (див.рішення усправі "Антрішпроти Франції",від 22вересня 1994року,SeriesА N296-А,п.42,та "Кушоглупроти Болгарії",заява N48191/99,пп.49-62,від 10травня 2007року).Будь-якевтручання державногооргану управо намирне володіннямайном повиннозабезпечити "справедливийбаланс"між загальнимінтересом суспільствата вимогамизахисту основоположнихправ конкретноїособи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "ОСОБА 5 та інші проти Сполученого Королівства", п. 50. Series А N 98).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року р справі № 727/2878/19 (провадження № 14-516цс19), було зроблено висновок про те, що у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні.

Відповідно до п.1 ч.6 ст.100 КПК України, речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Згідно з відомостями, наявними в матеріалах кримінального провадження №12021041630000787, ОСОБА_4 хоча на даний час і не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні, однак може бути причетним до незаконних дій, пов`язаних з розслідуванням цього кримінального провадження.

Враховуючи наявність таких відомостей, питання належності до кримінального правопорушення вилучених під час обшуку речей, слід з`ясовувати в межах досудового розслідування. У разі його завершення та складання обвинувального акта, якщо в ньому не буде наведено підстав для подальшого арешту вилучених речей, третя особа має право звернутися з клопотанням про скасування арешту, або після вирішення слідчим питання щодо визнання певних речей та документів речовими доказами, за наявності правових та фактичних підстав, звернутися з клопотанням, в порядкуст.220КПК України щодо повернення цих речей.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, представником заявника не надано та слідчим суддею не встановлено.

Також слідчий суддя враховує, що цей захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовий, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормамист. 219 КПК України.

Аналізуючи встановлені в ході розгляду клопотання фактичні обставини в контексті наведених вище норм кримінального процесуального закону, слідчий суддя доходить висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення клопотання та скасування арешту майна. Правовий висновок суду, покладений в основу такого результату розгляду клопотання, ґрунтується на тому, що представником заявника не наведено достатніх та належних підстав, не подано доказів на їх підтвердження для висновку про відсутність потреби в подальшому скасуванні арешту майна повністю чи частково. Твердження заявника про те, що з часу арешту майна про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 не повідомлено та відсутність проведення слідчих дій суд оцінює критично, як передчасні, оскільки здійснення досудового розслідування проводиться слідчим, яким і визначається обсяг тих слідчих дій, які необхідно провести. Наразі досудове розслідування триває, а слідчим, за клопотанням якого накладався арешт, не подано суду жодних даних, з яких би вбачалась відсутність подальшої потреби в арешті майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 94, 98, 132, 170, 173, 174, 309, 369-372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження №12021041630000787, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1