Постанова від 20.08.2024 по справі 914/494/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2024 р. Справа №914/494/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Панова І.Ю.,

Судді Малех І.Б.,

Гриців В.М.,

Секретар судового засідання: Фарина Х.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Огоновський О.Р.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріс Проджект" б/н від 01.07.2024 (вх. №01-05/1864/24 від 01.07.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2024 (повний текст рішення складено 10.06.2024)

у справі №914/494/24 (суддя Крупник Р.В.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріс Проджект", Київська обл., м. Вишгород

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Перших Фантазій", Львівська обл., м. Жовква

про: стягнення пені та штрафу

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бріс Проджект" звернулось до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Перших Фантазій" про стягнення пені та штрафу.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач не здійснив поставку товару на загальну суму 994`393,27 грн зважаючи на це, позивач, посилаючись на пункти 8.5 та 8.6 Договору поставки, просить стягнути із відповідача пеню у розмірі 382`939,08 грн. та штраф у розмірі 19`887,90 грн., а всього 402`826,98 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.05.2024 у справі №914/494/24 відмовлено у задоволені позову повністю.

Рішення мотивовано тим, що застосування заходів договірної відповідальності є можливим у випадку встановлення судом факту порушення відповідачем обов`язку із поставки товару у погоджений сторонами строк та у погодженій ними кількості, але зважаючи на те, що у даній справі судом такого факту встановлено не було, то підстави для нарахування та стягнення із відповідача штрафу та пені - відсутні.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бріс Проджект" оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 01.07.2024. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2024 у справі №914/494/24 в частині відмови в стягненні 226 604,74 грн пені та 11 607,69 грн та прийняти нове рішення в оскаржуваній частині, яким стягнути 226 604,74 грн пені та 11 607,69 грн на користь позивача.

Зазначає, що ТОВ «ФАБРИКА ПЕРШИХ ФАНТАЗІЙ» не надало доказів належного виконання умов договору поставки та виникнення та існування обставин непереборної сили, що перешкоджали постачальнику виконати замовлення покупця в повному обсязі та поставити замовлений обсяг товару, то вимоги про нарахування та стягнення з постачальника неустойки у вигляді пені та штрафу є законними та обґрунтованими, що підлягали задоволенню господарським судом, однак в задоволенні яких було безпідставно відмовлено. При цьому, на думку скаржника, бездіяльність позивача в даному випадку немає значення, адже ні норми матеріального права, ні умови договору не встановлюють таку підставу для припинення зобов`язань поставити товар, на які посилається суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

06.08.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Перших Фантазій" надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому заявник просить визнати поважними причини пропуску відповідачем процесуального строку для подання відзиву та поновити строк для подання відзиву, оскільки директор ТОВ «Окто Фемілі Груп» перебувала у відпустці з 22.07.2024 по 26.07.2024 та представник відповідача не мав на цей період доступу до системи Електронного суду.

Розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Частиною 1 статті 263 встановлено, що учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріс Проджект" б/н від 01.07.2024 (вх. №01-05/1864/24 від 01.07.2024) на рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2024 у справі №914/494/24. Даною ухвалою встановлено десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на апеляційні скарги. Вказаний строк є таким, що встановлений судом та відповідає встановленому законом строку.

Клопотання про поновлення строку разом з відзивом на апеляційні скарги відповідачем подано до суду 06.08.2024, що підтверджується відтиском печатки Західного апеляційного Господарського суду за вх. № 01-04/5126/24. Отже, відповідачем строк на подання відзиву на апеляційну скаргу пропущено.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання відзиву на апеляційні скарги відповідач стверджує про те, що директор ТОВ «Окто Фемілі Груп» перебувала у відпустці з 22.07.2024 по 26.07.2024 та представник відповідача не мав на цей період доступу до системи Електронного суду. На підтвердження своїх тверджень надає копію наказу №87/в від 19.07.2024.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів не вбачає підстав для поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу та залишає такий без розгляду у зв`язку із пропущення строку на його подання, оскільки згідно із наказом №87/в від 19.07.2024 на період відсутності директора її обов`язки були покладені на ОСОБА_1 , а отже, такий мав (повинен був мати) доступ до Електронного суду відповідача.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2024 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Малех І.Б. та Гриців В.М.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріс Проджект" б/н від 01.07.2024 (вх. №01-05/1864/24 від 01.07.2024) на рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2024 у справі №914/494/24.

Ухвалою суду від 26.07.2024 призначено розгляд справи на 20.08.2024.

В судовому засіданні 20.08.2024 представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Позивач явку уповноваженого представника не забезпечив, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами, і визначеними відповідно до них правовідносинами, вбачається, що:

05.01.2022 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладено Договір №ПТ0501-2022/775 (надалі - Договір), згідно із пунктом 1.1 якого постачальник зобов`язується систематично доставляти і передавати на умовах та в строки, узгоджені сторонами в замовленні покупця та (або) в графіку поставок (з урахуванням пункту 2.15) непродовольчу продукцію у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати товар у власність та оплачувати його на умовах договору (Т. 1 а.с. 17-25).

Зі Специфікації до Договору прослідковується, що під товаром, який відповідач мав постачати позивачу є дитячі іграшки, зокрема: набори тіста для ліплення, набори легкого стрибаючого пластиліну, лизуни-антистреси та флаффи-лизуни.

Між сторонами також підписано Протокол погодження розбіжностей від 05.01.2022, згідно із яким вони домовились внести зміни до окремих положень Договору (Т.1; а.с. 30-40). Відтак, умови Договору надалі викладатимуться судом з урахуванням відповідних змін.

Згідно із пунктом 2.1 Договору поставка товару покупцю здійснюється окремими партіями постачальником на умовах DDP у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року) та на підставі прийнятих постачальником до виконання замовлень покупця.

Замовлення покупця оформлюється на підставі даних Специфікації та повинне містити такі дані: номер замовлення, дата подачі замовлення, дата поставки, найменування та адреса пункту поставки, найменування, асортимент і кількість товару. Замовлення оформлене відповідно до пункту 2.4 повинно надсилатися в один з передбачених способів: на електронну адресу відповідальної особи постачальника, вказаної у Картці постачальника та/або через представника постачальника (пункти 2.4, 2.5 Договору).

Згідно із пунктом 2.7 Договору замовлення вважається прийнятим постачальником з дати та часу підтвердження отримання постачальником зазначеного шляхом відповіді через email, sms, viber, факс або телефонне повідомлення з чітким зазначенням, яка особа підтвердила отримання замовлення та прийняла його в роботу.

Строк поставки товару погоджується сторонами у замовленні покупця. Сторони можуть також встановити графік поставок у редакції погодженій сторонами у додатку №3 до цього договору. У випадку розбіжності дати поставки, визначеної в замовлені покупця та графіка поставки, сторони беруть за основу дату поставки, яка узгоджена сторонами в замовленні покупця. Вантажно-розвантажувальні роботи здійснюються силами та засобами постачальника (пункт 2.15 Договору).

Як передбачено пунктом 4.1 Договору, приймання товару по кількості провадиться в момент приймання товару згідно із Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затв. постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР №П-6 від 15.06.1965 за виключенням умов, встановлених цим договором, та з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.

Пунктом 4.5 Договору визначено, що при виявленні невідповідності товару за якістю, кількістю, комплектністю, маркуванням товару, що поставляється та/або тари, упакування, відповідним стандартам, технічним умовам, вимогам, передбаченим умовами цього договору та/або даним, зазначеним у супроводжувальних документах, зазначених у пунктах 2.11, 3.3 цього Договору, та умовам, визначеним пунктами 3.7-3.9 цього Договору, при підготовці до реалізації чи у період реалізації товару, покупець припиняє реалізацію товару та викликає представника постачальника протягом доби з моменту виявлення відповідних недоліків, повідомленням про виявлені недоліки товару, повідомленням на е-mail постачальника, вказаний в додатку №2 до цього договору, для складання акта про виявлені недоліки.

Для складання, оформлення та підписання акту постачальник повинен направити свого уповноваженого представника до покупця у термін, визначений покупцем у повідомленні, який має становити не менше 1 (одного) робочого дня. Акт складається уповноваженими представниками покупця та постачальника, у двох примірниках, по одному екземпляру для кожної сторони, з підписанням його повноважними представниками сторін та засвідчення належними печатками сторін.

У випадку неявки представника Постачальника в зазначений у повідомленні покупця термін, покупець складає акт в односторонньому порядку із залученням третіх незацікавлених осіб. Такий акт може бути використаний в якості письмового доказу у суді. Даний Акт надається Постачальнику та є підставою для здійснення постачальником відшкодування покупцеві вартості товару або заміни неякісного товару на якісний, або до поставки Товару, або здійснення повернення Товару і в такому разі - зменшення вартості партії Товару, згідно письмової вимоги Покупця (надсилається разом з Актом); не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту одержання Постачальником такої вимоги.

Згідно із пунктом 4.8 Договору у випадку, якщо постачальник поставив товар у кількості меншій або більшій, ніж зазначено в замовленні та у товарній (товарно-транспортній або видатковій) накладній, або за ціною, що не відповідає тій, що погоджена сторонами у специфікації, покупець вправі прийняти товар і зробити відповідну відмітку "Підлягає заміні" в накладній, що засвідчується підписом представника постачальника. Заміна накладної у такому випадку здійснюється постачальником не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дати поставки.

Як передбачено пунктом 4.14 Договору, покупець має право повернути товар постачальнику або відмовитись від прийняття такого товару, зокрема у випадку невідповідності кількості товару, вказаної у замовленні покупця на поставку даної партії товару.

Судом встановлено, що позивач сформував та надав відповідачу до виконання ряд замовлень на загальну суму 737`292,72 грн. (Т.1; а.с. 41, 43, 45, 47, 49, 51), а саме:

- №УПЧМ0010866 від 03.06.2022 на суму 147`900,04 грн.;

- №УПЧМ0010867 від 03.06.2022 на суму 63`872,12 грн.;

- №УПЧМ0018157 від 28.07.2022 на суму 122`497,44 грн.;

- №УПЧМ0018161 від 28.07.2022 на суму 30`816,12 грн.;

- №УПЧМ0034721 від 24.11.2022 на суму 285`275,34 грн.;

- №УПЧМ0034751 від 24.11.2022 на суму 86`931,66 грн.

Відповідач повідомляв позивача про неможливість виконання перелічених вище замовлень у повному обсязі, що не заперечується останнім і простежується зі змісту електронного листування сторін (Т.1; а.с. 96-111), та поставив йому товар на загальну суму 419`714,32 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних, які підписані та скріплені печатками сторін, (Т.1; а.с. 42, 44, 46, 48, 50, 52), а саме:

- №УУ-606 від 07.06.2022 на суму 128`164,08 грн.;

- №УУ-605 від 07.06.2022 на суму 60`472,32 грн.;

- №УУ-931 від 01.08.2022 на суму 112`643,52 грн.;

- №УУ-938 від 02.08.2022 на суму 29`922,55 грн.;

- №УУ-1820 від 29.11.2022 на суму 71`443,35 грн.;

- №УУ-1819 від 29.11.2022 на суму 17`068,50 грн.

З матеріалів справи також вбачається формування позивачем замовлень на загальну суму 611`713,12 грн. (Т.1; а.с. 53-66), а саме:

- №УПЧМ0011440 від 09.06.2022 на суму 62`349,36 грн.;

- №УПЧМ0011441 від 09.06.2022 на суму 17`768,76 грн.;

- №УПЧМ0012105 від 16.06.2022 на суму 67`018,44 грн.;

- №УПЧМ0012801 від 23.06.2022 на суму 87`043,08 грн.;

- №УПЧМ0012841 від 23.06.2022 на суму 30`542,88 грн.;

- №УПЧМ0015787 від 14.07.2022 на суму 43`003,44 грн.;

- №УПЧМ0016674 від 21.07.2022 на суму 31`125,84 грн.;

- №УПЧМ0026663 від 29.09.2022 на суму 61`408,68 грн.;

- №УПЧМ0026664 від 29.09.2022 на суму 1`573,44 грн.;

- №УПЧМ0027440 від 06.10.2022 на суму 112`815,02 грн.;

- №УПЧМ0027441 від 06.10.2022 на суму 10`027,68 грн.;

- №УПЧМ0027496 від 06.10.2022 на суму 30`739,95 грн.;

- №УПЧМ0027497 від 06.10.2022 на суму 2`195,76 грн.;

- №УПЧМ0030652 від 27.10.2022 на суму 54`100,79 грн.

Факт надсилання перелічених замовлень вбачається зі змісту наданого позивачем скріншоту з програми " 1С:УПП" (Т.1; а.с. 125) та не заперечується відповідачем.

Відповідач відмовлявся виконувати перелічені вище замовлення із посиланням на відсутність у нього окремих замовлених позицій товару, а також у зв`язку із наявністю у позивача у відповідні часові проміжки заборгованості з оплати вартості товару, що не заперечується ТОВ "Фабрика Перших Фантазій" та простежується зі змісту електронного листування сторін (Т.1; а.с. 141-156).

Відповідно до пунктів 8.5, 8.6 Договору при порушенні строків поставки товару постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, яка діяла на момент прострочення платежу. У разі порушення постачальником строків поставки або недопоставки товару на 10 (десять) і більше календарних днів, ніж це передбачено даним договором або специфікацією, постачальник сплачує покупцю додатково штраф у розмірі 2% від непоставленого або недопоставленого товару.

На підставі зазначених пунктів Договору позивач нарахував на вартість недопоставленого та непоставленого товару пеню у розмірі 382`939,08 грн. та штраф у розмірі 19`887,90 грн. (Т.1; а.с. 67-68), про стягнення яких просив Господарський суд Львівської області.

При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з Договору №ПТ0501-2022/775 від 05.01.2022, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із положеннями частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до відносин поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 Цивільного кодексу України).

Згідно із приписами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до умов п. 5.4. договору поставки між сторонами оплата за Товар здійснюється протягом 50 календарних днів з моменту приймання-передачі Товару та підписання накладної про прийняття Товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав відповідачу до виконання замовлення №УПЧМ0010866 від 03.06.2022, №УПЧМ0010867, №УПЧМ0018157 від 28.07.2022, №УПЧМ0018161 від 28.07.2022, №УПЧМ0034721 від 24.11.2022, №УПЧМ0034751 від 24.11.2022 на загальну суму 737`292,72 грн.

Відповідачем було повідомлено позивача про неможливість поставки окремих позицій товару через їх відсутність, що підтверджується змістом електронного листування сторін, а отже, відповідні замовлення не були погоджені відповідачем на умовах запропонованих позивачем. Натомість, відповідачем здійснено поставку товару на загальну суму 419`714,32 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних.

Як правомірно встановлено судом першої інстанції, надані позивачем видаткові накладні підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками останніх.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем не зроблено на видаткових накладних відмітки "Підлягає заміні", яка згідно із пунктом 4.8 Договору проставляється у випадку якщо постачальник поставив товар у кількості меншій, ніж зазначено в замовленні, а відтак, сторонами досягнено згоди щодо кількості товару, факт прийняття товару покупцем та, відповідно, відсутність у нього будь-яких претензій щодо поставленого товару.

Також, колегія суддів вказує, що після підписання видаткових накладних у 2022 році, позивач не ініціював перед відповідачем питання щодо складення акта недоліків товару у порядку передбаченому пунктом 4.5 Договору.

Апеляційний суд відхиляє твердження позивача про не виконання відповідачем чотирнадцяти замовлень, а саме: №УПЧМ0011440 від 09.06.2022 на суму 62`349,36 грн., №УПЧМ0011441 від 09.06.2022 на суму 17`768,76 грн., №УПЧМ0012105 від 16.06.2022 на суму 67`018,44 грн., №УПЧМ0012801 від 23.06.2022 на суму 87`043,08 грн., №УПЧМ0012841 від 23.06.2022 на суму 30`542,88 грн., №УПЧМ0015787 від 14.07.2022 на суму 43`003,44 грн., №УПЧМ0016674 від 21.07.2022 на суму 31`125,84 грн., №УПЧМ0026663 від 29.09.2022 на суму 61`408,68 грн., №УПЧМ0026664 від 29.09.2022 на суму 1`573,44 грн., №УПЧМ0027440 від 06.10.2022 на суму 112`815,02 грн., №УПЧМ0027441 від 06.10.2022 на суму 10`027,68 грн., №УПЧМ0027496 від 06.10.2022 на суму 30`739,95 грн., №УПЧМ0027497 від 06.10.2022 на суму 2`195,76 грн., №УПЧМ0030652 від 27.10.2022 на суму 54`100,79 грн, оскільки відповідачем не прийнято такі до виконання, що підтверджується змістом електронного листування сторін, а отже, відсутній обов`язок із їх виконання, позаяк такі не були погоджені постачальником у встановленому Договором між сторонами порядку.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що застосування заходів договірної відповідальності є можливим у випадку встановлення судом факту порушення відповідачем обов`язку із поставки товару у погоджений сторонами строк та у погодженій ними кількості, але зважаючи на те, що у даній справі судами першої та апеляційної інстанцій такого факту встановлено не було, то підстави для нарахування та стягнення із відповідача штрафу та пені - відсутні.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2024 у справі №914/494/24 в частині відмови в стягненні 226 604,74 грн пені та 11 607,69 грн штрафу ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріс Проджект" б/н від 01.07.2024 (вх. №01-05/1864/24 від 01.07.2024) - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2024 у справі №914/494/24 в частині відмови в стягненні 226 604,74 грн пені та 11 607,69 грн штрафу - залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 21.08.2024.

Головуючий суддя Панова І.Ю.,

Суддя Малех І.Б.

Гриців В.М.