Ухвала

від 21.08.2024 по справі 344/15195/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/15195/24

Провадження № 2-о/344/432/24

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

21 серпня 2024 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Пастернак І.А., ознайомившись із матеріалами заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання особи безвісно відсутньою

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в порядку окремого провадження, в якій просить суд визнати військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - безвісно відсутнім, котрий зник безвісті під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги, вказав, що він є рідним братом ОСОБА_2 . 13.05.2022 року ОСОБА_2 пропав безвісти За вказаним фактом внесено відомості до ЄРДР про кримінальне провадження №12022091010000674 за ч.1 ст.115 КК України. При цьому вказав, що звернувся до суду, з метою отримання пільги передбаченої Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також інших соціальних пільг котрі передбачені законом.

Дослідивши матеріали заяви з додатками, доходжу такого висновку.

Статтею 293 ЦПК Українивизначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, серед інших, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно зі статтею 43 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місті її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, визначає Закон України«Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»від12 липня 2018 року№2505-VІІІ(далі за текстом Закон), який забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов`язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.

Стаття 1 Закону визначає, що особою,яка зникла безвісти є фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місцеперебування на момент подання заявником заяви про її розшук; особою, яка зникла безвісти за особливих обставин є особа, яка зникла безвісти у зв`язку зі збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.

Порядок набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, визначеностаттею 4 Закону, відповідно до якого особа набуває вказаного статусу з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи; особа вважається зниклою безвісти за особливих обставин до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом; надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.

Таким чином, правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин не є тотожним правовому статусу фізичної особи визнаної в судовому порядку безвісно відсутньою, існують істотні відмінності у вказаних правових статусах. Зокрема, законодавством визначені різні способи їх набуття. Так, фізичну особу може бути визнано безвісно відсутньою лише в судовому порядку. У свою чергу, особа набуває статусу такої, що зникла безвісти, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до відповідного Реєстру.

Тобто, законом визначено інший, позасудовий, порядок визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин.

Суд звертає увагу, що заявник звернувся до суду в порядку окремого провадження із вимогою про визнання ОСОБА_2 зниклим безвісти за особливих обставин, що на відміну від визнання фізичної особи безвісно відсутньою, є неможливим у порядку окремого провадження, оскільки правовий механізм надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин регулюється Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» та не передбачений нормами Розділу IV ЦПК України.

Відповідно до п.п. 4ст. 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

До заяви долучено сповіщення сім`ї, з якого вбачається, що військовослужбовець ОСОБА_2 пропав безвісти 13.05.2022 року.

Крім того, в матеріалах справи міститься витяг з Єдиного реєстру осіб зниклих безвісти за особливих обставин від 04 липня 2024 року в якому зазначено, що ОСОБА_2 , 08.08.2023 року набув статусу особи зниклої безвісти за особливих обставин.

У зв`язку з чим, для оформлення права на відстрочку в порядуст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»рішення суду про визнання особи безвісти зниклою не є необхідним.

В той же час у разі відмови заявнику у наданні права на відстрочку, заявник не позбавлений права оскаржити вказані дії (бездіяльність) в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1ст.186ЦПК України, суддя відмовляє у відкриті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті провадження.

Керуючись п.1 ч.1ст.186ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання особи безвісно відсутньою.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Пастернак І.А.