Рішення

від 21.08.2024 по справі 629/1721/24

БЛИЗНЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

629/1752/24

2-о/612/33/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року сел. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Лобановської С.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Близнюки Харківської області цивільну справу за уточненою заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

До Близнюківського районного суду Харківської області, згідно ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.03.2024 про передачу справи за підсудністю, надійшла заява ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Мунтяну І.І., про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій останній просить встановити факт, а саме: що він самостійно виховує та утримує дитину до 18 років ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви зазначає, що він є батьком малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини ОСОБА_2 , з якою вони проживали спільно без реєстрації шлюбу, виїхала за кордон для постійного місця проживання та наразі офіційно працевлаштована за кордоном. У вихованні сина участі не приймає, а ОСОБА_4 залишився повністю під його опікою.

З метою захисту прав та інтересів дитини, він змушений звернутися до суду із вказаною заявою, для підтвердження факту того, що він самостійно виховує і здійснює догляд за малолітнім сином без будь-якої сторонньої допомоги та участі матері, з метою отримання соціальної допомоги на дитину та у зв`язку з воєнним станом, що оголошений в України, для можливості доведення факту самостійного виховання дитини віком до 18 років відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» та Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

У судовому засіданні заявник ОСОБА_5 та його представник адвокат Мунтяну І.І. вимоги заяви підтримали повністю та просили її задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, в судове засідання не з`явилася, причини не явки суду не повідомила.

Представник заінтересованої особи Служби у справах дітей Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, при прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення заявника та його представника, дослідивши надані докази, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 25.03.2014.

Згідно наданоїзаявником копіїакту обстеженняумов проживання№ 1від 10.01.2024,за адресою: АДРЕСА_1 ,зареєстровані: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . На час обстеження в будинку чисто, умови проживання добрі. Зі слів ОСОБА_6 : ОСОБА_1 проходить службу в ЗСУ. Мати хлопчика ОСОБА_3 перебуває за кордоном, тому ОСОБА_4 наразі проживає з нею (бабусею). ОСОБА_8 повністю забезпечує батько ОСОБА_1 .

Із інформації за місцем навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що він є учнем 4-В класу КП «Лозівський ліцей № 4». За період з 01.09.2023 навчанням ОСОБА_4 займається батько ОСОБА_1 , відвідує батьківські збори, підтримує постійний зв`язок з класним керівником. Мати жодного разу не відвідала освітнього закладу, з класним керівником зв`язок не підтримує, досягненнями сина в навчанні не цікавилась.

Згідно зі ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статей 3, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладений у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

Як зазначено у висновку Верховного Суду, зробленому у постанові від 23.12.2020 р. у справі № 712/11527/17, рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Похідний характер означає відсутність пріоритету інтересів батьків над інтересами дитини та переважність права захисту прав дитини, а тому в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин кожної конкретної справи, а вже потім права батьків.

Зокрема, ч. 2, ч. 3 ст. 157 СК України передбачено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Проживання дитини з одним із батьків само по собі не свідчить про відсутність участі матері або батька у вихованні дитини.

Посилання заявника на те, що ОСОБА_2 виїхала за кордон та ніякої участі у вихованні сина не приймає, а дитина залишилась проживати з ним, не може само по собі свідчити про відсутність участі матері у вихованні сина.

У постанові Верховного Суду від 13.06.2018 р. у справі № 822/2446/17 було викладено позицію, що розірвання шлюбу та встановлення місця проживання дитини з батьком, не доводить факту відсутності участі матері у вихованні дитини, тоді як рішення суду про позбавлення особи батьківських прав є належним підтвердженням факту самостійного виховання дитини одним з батьків.

Для встановлення обставин самостійності виховання батьком дитини визначення її місця проживання з цим батьком не є самостійною умовою, а обов`язковим елементом є підтвердження однієї з обставин: смерті матері (визнання її безвісти зниклою або оголошення померлою), позбавлення батьківських прав, відібрання в неї дитини без позбавлення її батьківських прав, неможливість матері за станом здоров`я брати участь у вихованні дитини. Тобто мають існувати такі обставини, які свідчать про те, що лише батько дитини забезпечує реалізацію батьківських прав у зв`язку з неможливістю або ухиленням матері від їх реалізації.

Крім того, судом встановлено, що згідно судового наказу від 31.01.2024 виданого Лозівським міськрайонним судом Харківської області з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За вказаним судовим наказом старшим державним виконавцем Лозівського ВДВС у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лопашовим В.С. 20.02.2024 відкрито виконавче провадження, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження № 74199291.

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до єдиного акту обстеження умов проживання № 1 від 10.01.2024, який наявний в матеріалах справи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взагалі проживає з бабусею ОСОБА_6 , а батько ОСОБА_1 проходить службу в ЗСУ і лише матеріально забезпечує хлопчика.

Вказані обставини підтвердив у судовому засіданні і сам заявник ОСОБА_1 , зазначаючи що з 12 березня 2022 року до теперішнього часу він проходить службу в Збройних Силах України. Дитина проживає разом з бабусею за вище вказаною адресою. Крім того вказав, що з матір`ю дитини ОСОБА_2 він періодично спілкується по телефону. Останній раз ОСОБА_2 телефонувала йому близько місяць чи півтора місяця тому та цікавилася як у них із сином справи.

Таким чином, вивчивши та дослідивши надані заявником докази, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту самостійного виховання та здійснення догляду за неповнолітньою дитиною батьком.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 293,294, 315, 319 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, про встановленняфакту,що маєюридичне значення відмовити.

Рішення може бути оскаржене повністю або частково в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області в тридцятиденний строк з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 21 серпня 2024 року.

Учасники справи:

Заявник.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник заявника.

ОСОБА_9 , свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 005150 від 22.12.2023, адреса: 65104, м. Одеса, просп. Академіка Глушка, буд. 29, оф. 624.

Зацікавлені особи.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Служба у справах дітей Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, юридична адреса: Харківська область, смт Близнюки, вул. Свободи, буд. 30, код ЄДРПОУ 04400021.

Суддя С.М. Лобановська