Постанова

від 08.08.2024 по справі 905/18/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2024 року м. Харків Справа №905/18/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.,

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

за участю представників у режимі відеоконференції:

Донецької обласної прокуратури (апелянт) - Сєрова Н.С.;

першого позивача - не з`явився;

другого позивача - не з`явився;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - не з`явився;

відповідача - Колосар М.Є. (адвокат), ордер серія АА№1263640 від 07.02.2023 року, свідоцтво №2836 від 12.03.2008 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Донецької обласної прокуратури (вх.№1387Д/1) на рішення Господарського суду Донецької області від 30.04.2024 року у справі №905/18/23,

за позовом Заступника керівника Донецької обласної прокуратури,

в інтересах держави в особі:

1. Святогірської міської ради Краматорського району Донецької області,

2. Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будресурс»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбудперспектива»,

про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням договору №68 від 27.08.2020 року в сумі 6829635,07 грн,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року шляхом надіслання поштового відправлення Заступник керівника Донецької обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі позивача 1. Святогірської міської ради Краматорського району Донецької області (далі - Святогірська міська рада) та позивача 2. Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будресурс» про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням договору №68 від 27.08.2020 року на реконструкцію будівель Святогірського дитячого садка №18 «Ластівка» в сумі 6829635,07 грн (з урахуванням зменшення позовних вимог) та відшкодування на користь Донецької обласної прокуратури за рахунок відповідача сплаченого судового збору в сумі 102446,26 грн.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що відповідачем неналежним чином виконано договір підряду №68 від 27.08.2020 року по об`єкту: «Реконструкція будівель Святогірського дитячого садка №18 «Ластівка» за адресою: пров. Лісовий, 14 у м.Святогірськ в Донецькій області», що підтверджується висновком експерта №19 від 08.07.2022 року. За рахунок бюджетних коштів з рахунків Святогірської міської ради за договором підряду №68 від 27.08.2020 року зайво сплачено бюджетні кошти за роботи, які фактично не проводились, що спричинило шкоду інтересам держави, які полягають в ефективному, раціональному, економному та законному використанні бюджетних коштів.

Підставність заявлених вимог прокурор нормативно обґрунтовує посиланням на статті 193, 222, 224 Господарського кодексу України, статті 22, 204, 525, 526, 610, 611, 623, 846, 853, 857, 858, 875, 883, 884 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 30.04.2024 року у справі №905/18/23 (повний текст складено 17.05.2024 року, суддя Устимова А.М.) у задоволені позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Донецька обласна прокуратура з вказаними рішенням суду першої інстанції не погодилася та звернулася до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 30.04.2024 року та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції стосовно незаконності висновку експерта, помилкові, підстави його відхилення та неврахування мають формальний характер, оскільки крім цього ані сторонами справи, ані судом не спростовано висновки, викладені в експертному дослідженні.

Скаржник вказує, що суд, маючи сумніви щодо висновку експерта, мав би призначити експертизу у справі відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, однак відповідного не зробив. Фактично суд, будучи обізнаним, у тому числі про кримінальне провадження за фактом спірних відносин, яке перебуває на розгляді Слов`янського міськрайонного суду, дійшов помилкового висновку про належне виконання сторонами умов договору №68 від 27.08.2020 року щодо виконання робіт.

Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що на розгляді Слов`янського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження №62021050010000705 за обвинуваченням колишнього голови Святогірської міської ради ОСОБА_1, що має значення у справі (номер судової справи 243/4300/23) та в якому не прийнято судове рішення, що свідчить про об`єктивну неможливість розгляду господарської справи до вирішення справи в порядку кримінального судочинства у справі №243/4300/23. Отже, Господарський суд Донецької області зобов`язаний був зупинити провадження у справі, однак відповідного не вчинив.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 року відкрито апеляційне провадження за скаргою Донецької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Донецької області від 30.04.2024 року у справі №905/18/23. Встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду відзиви на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі. Справу призначено до розгляду в судове засідання і роз`яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв`язку через підсистему електронний суд. Витребувано з Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/18/23.

Вказана ухвала була направлена учасникам справи до електронного кабінету користувача у підсистемі електронний суд і доставлена їм 04.06.2024 року.

10.06.2024 року матеріали справи №905/18/23 на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№8201), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об`єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення норм матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою суду від 27.06.2024 року з метою дотримання принципів судочинства в господарському процесі, з метою повного і всебічного розгляду справи по суті, приймаючи до уваги неможливість розгляду справи в даному судовому засіданні та керуючись приписами ст.216 та ст.270 Господарського процесуального кодексу України задоволено клопотання апелянта та відкладено розгляд справи на іншу дату.

Вказана ухвала була направлена учасникам справи до електронного кабінету користувача у підсистемі електронний суд і доставлена їм 28.06.2024 року.

У судовому засіданні 01.08.2024 року після заслуховування позиції по справі представників сторін, оголошено перерву до 05.08.2024 року.

У судовому засіданні 05.08.2024 року протокольно оголошено перерву до 08.08.2024 року.

До початку судового засідання 08.08.2024 року від прокуратури надійшло клопотання (вх.№10401), в якому просить долучити до матеріалів справи в якості доказів фотоматеріали акт комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації від 07.08.2024 року.

У судовому засіданні 08.08.2024 року представник прокуратури підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги і наполягав на її задоволенні. Представник відповідача проти позиції апелянта заперечував з підстав викладених у відзиві.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї, відповіді на відзив доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника прокуратури та відповідача, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Суд першої інстанції вказав, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними через бездіяльність компетентних органів, у прокурора, який виконує субсидіарну роль, виникли обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Обставина звернення прокурора з позовом з інтересах Святогірської міської ради Краматорського району Донецької області та Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області не оскаржується та жодною із сторін не надано заперечень щодо звернення прокурора з позовом до суду.

13.08.2020 року за результатами проведення процедури закупівлі №UA-2020-07-27-005573-c робіт «Реконструкція будівель Святогірського дитячого садка №18 «Ластівка» за адресою: провулок Лісовий, 14 в місті Святогірськ в Донецької області» ДСТУ Б Д.1.1-1:2013" переможцем відкритих торгів визначено ТОВ «Будресурс».

27.08.2020 року між Святогірською міською радою (замовник) і ТОВ «Будресурс» (підрядник) укладено договір підряду №68, за умовами пункту 1.1. якого підрядник узяв на себе зобов`язання за завданням замовника виконати роботи по об`єкту «Реконструкція будівель Святогірського дитячого садка №18 «Ластівка» за адресою: провулок Лісовий, 14 в місті Святогірськ в Донецької області» ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, за кодом CPV за ДК 021:2015: 45454000-4 «Реконструкція».

Сторони неодноразово вносили зміни до договору, про що були укладені додаткові угоди: №1 від 04.09.2020, №2 від 09.2020, №3 від 23.09.2020, №4 від 26.11.2020, №5 від 02.06.2021, №6 від 28.08.2021.

Згідно пункту 1.3. договору джерелом фінансування проведення робіт є кошти державного та місцевого бюджету.

Відповідно до пункту 2.1. договору (в редакції додаткової угоди №6 від 28.08.2021 року) строки виконання робіт за цим договором визначені календарним графіком виконання робіт (додаток 2), що є невід`ємною частиною цього договору, та встановлюються до 31.12.2021 року.

Датою закінчення робіт за договором вважається дата їх прийняття замовником, що засвідчується підписанням акта прийому-передачі робіт (пункт 2.2. договору).

У пункті 3.1. договору встановлено, що вартість робіт визначена за договірною ціною і складає 31393220,84 грн з ПДВ.

Пунктом 4.2. договору (в редакції додаткової угоди №5 від 02.06.2021 року) передбачено, що замовник перераховує підряднику попередню оплату згідно постанови КМУ №1070 від 04.12.2019 року у розмірі 30% від річного обсягу робіт по даному договору: - у 2020 році у сумі 5025935,40 грн, у тому числі ПДВ; - у 2021 році у сумі 7330516,37 грн, у тому числі ПДВ.

Сторони у пункті 4.4. договору погодили, що розрахунки за виконані роботи за цим договором здійснюються замовником на підставі довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) та актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) і шляхом безготівкового перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок Підрядника в національній валюті України на підставі ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України за фактично виконані об`єми робіт.

Відповідно до пункту 5.1. договору підрядник самостійно організовує всю роботу по виконанню цього договору відповідно до календарного графіку виконання робіт, що є додатком до цього договору та з дотриманням інших нормативних документів, які регулюють виконання будівельних робіт і гарантує надійність і якість виконаних робіт з моменту підписання акту прийняття виконаних робіт в гарантійну експлуатацію протягом нормативного терміну.

Під час виконання робіт підрядник забезпечує можливість доступу до об`єкту Замовника, субпідрядників, спеціаліста з технічного нагляду та інших осіб залучених до виконання робіт згідно з умовами договору. Роботи виконуються з будівельних матеріалів та ресурсів підрядника (пункти 5.2., 5.7.).

Згідно до пункту 5.9. договору здійснення технічного нагляду та контролю якості за виконанням робіт Замовник може доручити спеціалізованій організації або спеціалісту з визначенням їх повноважень.

У разі виявлення невідповідності виконаних робіт встановленим вимогам. Замовник приймає рішення про усунення підрядником допущених недоліків за рахунок та силами підрядника або про зупинення виконання робіт. У разі виявлення невідповідності матеріальних ресурсів встановленим вимогам, підрядник за свій рахунок та своїми зобов`язаний негайно провести їх заміну (пункти 5.11., 5.12.)

Приймання-передача закінчених робіт (об`єкта будівництва), як встановлено в пункті 6.1. договору, проводиться у порядку, встановленому Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, іншими нормативними актами та договором підряду.

За умовами пункту 8.3. договору на підрядника покладено обов`язок виконувати всі роботи, обумовлені договором у відповідності із затвердженою проектно-кошторисною документацією, технічними вимогами, будівельними нормами і правилами та забезпечити завершення робіт і передачу згідно акту (пункт 8.3.1). Забезпечити повне, якісне і своєчасне ведення документації, передбаченої будівельними нормами і правилами та відповідної виконавчої документації щодо виконання робіт. Підрядник здійснює ведення журналу виконання робіт. Журнал ведеться щодо окремих напрямків, де фіксується дати початку і закінчення основних видів робіт, складання актів на приховані роботи, проведення випробувань матеріалів і перевірки якості робіт, причини затримок у виконанні робіт (відсутність ресурсів, механізмів, устаткування, робочої сили, погодні умови тощо), а також будь-яка інша інформація, що впливає на хід виконання робіт (пункт 8.3.9).

Пунктом 8.3.10. договору передбачено, що до 25 числа звітного місяця підрядник зобов`язаний складати та передавати уповноваженому представнику замовника акти приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3).

За правилами, встановленими в пунктах 6.3. та 6.4. договору, акт приймання виконаних робіт підписується уповноваженими представниками сторін. Якщо при здачі-прийманні виконаних робіт виявляються істотні недоробки, що виникли з вини підрядника, замовником ці роботи не приймаються і оплата не якісно виконаних робіт затримується до виправлення виявлених порушень.

Умовами договору підряду №68 від 27.08.2020 (пункт 8.1.) передбачені зобов`язання замовника, зокрема: прийняти в порядку установленому договором виконані роботи (пункт 8.1.3.); забезпечити здійснення технічного нагляду протягом усього періоду будівництва в порядку, встановленому законодавством та договором (пункт 8.1.4.); здійснювати контроль і технічний нагляд за виконання робіт та якістю матеріалів, призначивши для цього відповідальну особу або експерта, в тому числі за участі спеціалізованих організацій, які залучаються замовником на договірних засадах (8.2.4.); при виявленні неякісного виконання робіт, матеріалів оповістити про це підрядника для складання акту про неналежну якість робіт, вимагати безоплатного усунення недоліків, що виникли внаслідок порушень допущених підрядником. У такому разі збитки, завдані Замовнику, відшкодовуються підрядником, у тому числі за рахунок відповідного зниження договірної ціни (пункти 8.2.5., 8.2.6); відмовитися від прийняття закінчення робіт (об`єкта) у разі виявлення недоліків та відхилення від проектної документації, технічних вимог, обумовлених договором, які виключають можливість (його) використання відповідно до мети, зазначеній у проектній документації та договорі і не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою (пункт 8.2.7).

Здача-приймання виконаних робіт в гарантійну експлуатацію оформлюється остаточним актом прийняття виконаних робіт, дата підписання якого є датою початку гарантійної експлуатації. Підрядник гарантує надійність і якість виконаних робіт з моменту підписання акту прийняття виконаних робіт в гарантійну експлуатацію протягом трьох років. Початком гарантійних строків вважається день підписання акта про приймання-передачу закінчених робіт (об`єкта) (п.п.6.1,7.1,7.2 договору).

За пунктом 8.2.9. договору замовник зобов`язаний вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень підрядником умов договору.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язання за даним договором у відповідності до пункту 9.2. договору сторони несуть відповідальність передбачену цим договором та чинним законодавством України.

На виконання умов договору підряду, оскільки підрядні роботи виконувались за бюджетні кошти, 18.09.2020 року між Святогірською міською радою (замовник) та ТОВ «Донбудперспектива» (виконавець) укладено договір №176/20ТН, за пунктом 1.1. якого виконавець зобов`язався за завданням замовника та згідно з «Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №903 від 11.07.2007 року, здійснити роботу по технічному нагляду за об`єктом «Технічний нагляд за виконанням будівельних робіт за об`єктом: «Реконструкція будівель Святогірського дитячого садка №18 «Ластівка» за адресою: провулок Лісовий, 14 в місті Святогірськ в Донецької області», код за довідником CPV -71247000-1 нагляд за будівельними роботами, а замовник зобов`язався передати виконавцю затверджену технічну документацію, прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Відповідно до пункту 3.2. даного договору виконавець зобов`язаний: здійснювати контроль за додержанням проектних рішень; здійснювати контроль за якістю та об`ємами будівельних робіт під час будівництва; приймати участь в підтвердженні обсягів скритих та спеціальних робіт, прийманні відповідальних конструкцій та інженерних споруд; вести облік прийнятих будівельно-монтажних робіт, а також робіт, виконаних з недоліками. Інженер технічного нагляду повинен надавати Замовнику щотижневий звіт з фотоматеріалами про хід виконання будівельних робіт на об`єкті, підписаний власноруч та скріплений власною печаткою згідно додатку №2, який візується уповноваженою особою Замовника.

Підрядником відповідно до пункту 8.3.10. договору підряду складені акти приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в №1 за грудень 2020 від 23.12.2020, №2 за грудень 2020 від 23.12.2020, №3 за грудень 2020 від 23.12.2020, №7 за жовтень 2021 від 19.10.2021, №10 за листопад 2021 від 11.11.2021, №12 за листопад 2021 від 02.12.2021, №13 за листопад 2021 від 02.12.2021, №14 за грудень 2021 від 10.12.2021, №16 за грудень 2021 від 10.12.2021, №17 за грудень 2021 від 10.12.2021, №19 за грудень 2021 від 23.12.2021, №21 за грудень 2021 від 23.12.2021, №22 за грудень 2021 від 23.12.2021 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3 за грудень 2021 року від 23.12.2021 на суму 31393129,76 грн з ПДВ.

Роботи за вказаними актами прийняті замовником, акти та довідка без зауважень та заперечень підписані сторонами та особою, яка відповідала за технічний нагляд за виконанням будівельних робіт за об`єктом, скріплені відтисками печаток.

Святогірською міською радою за актами №№1-22 проведено розрахунки на загальну суму 31393128,95грн, що підтверджується копіями платіжних доручень, що містяться у матеріалах справи та відомостями про транзакції за закупівлею UA-2020-07-005573-с.

Звіт Святогірської міської ради про виконання договору про закупівлю №68 від 27.08.2020 року опубліковано на вейб-сайті Prozorro.gov.ua за закупівлею UA2020-07-005573-с.

Факт підписання вказаних актів та довідки та здійснення оплати сторонами у справи не оспорюється.

Здача-приймання виконаних робіт в гарантійну експлуатацію шляхом підписання остаточного акту прийняття виконаних робіт сторонами договору не оформлювалась.

За фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Святогірської міської ради 28.12.2021 року зареєстроване кримінальне провадження №62021050010000705 за ознаками ч. ч. 2, 3, 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. ч. 1, 2 ст. 366 Кримінального кодексу України. Підставою для його реєстрації є матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення кримінального правопорушення. Правова кваліфікація кримінального правопорушення: частини 2, 3, 4, 5 статті 191; частина 2 статті 364 Кримінального кодексу України; частини 1, 2 статті 366 Кримінального кодексу України внаслідок перерахування бюджетних коштів за роботи, які фактично не виконано, проте факт їх виконання відображено в довідках про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) та актах приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), на підставі яких Святогірською міською радою на розрахунковий рахунок підрядника ТОВ «Будресурс» за договором підряду №68 від 27.08.2020 року про виконання робіт по об`єкту: «Реконструкція будівель Святогірського дитячого садка №18 «Ластівка» за адресою: пров. Лісовий, 14 у м. Святогірськ в Донецькій області» (далі договір №68) незаконно перераховано бюджетні кошти. Дата надходження повідомлення 19.09.2021 року. Вказані факти вбачаються з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що кримінальне провадження №62021050010000705.

Вказане кримінальне провадження розпочато на підставі матеріалів, що надійшли з Першого оперативного відділу територіального управління ДБР у м. Краматорську, за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами територіальних органів Державної податкової служби України та Святогірської міської ради. Відомості в ЄРДР зареєстровані заступником директора територіального управління ДБР у м. Краматорську Купрієнком А.М. відповідно до вимог ст. 214 КПК України.

Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 (колишній голова Святогірської міської ради) скеровано до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області 18.08.2023 року, номер судової справи №243/4300/23. Справа перебуває на розгляді у суді. Цивільний позов у зазначеному кримінальному провадженні не заявлявся.

Внаслідок неналежного виконання ТОВ «Будресурс» умов договору підряду в частині неправомірного завищенням обсягів ремонтно-будівельних робіт та використаних при цьому матеріалів при реконструкції дитячого садка №18 «Ластівка», які Святогірською міською радою були оплачені, що призвело до завдання матеріальних збитків державі в особі органу міського самоврядування, що стало підставою для звернення до суду прокурором з позовом у даній справі.

Так, матеріально-правовою підставою позову позивачем заявлені збитки внаслідок надмірної оплати позивачем обсягу фактично невиконаних відповідачем робіт. Розрахунок ціни позову спирався на будівельно-технічну експертизу №19 від 08.07.2022 року ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», проведеної у кримінальному провадженні,

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору підряду, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відносини за договором підряду регламентовані главою 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Зазначена стаття повністю кореспондується зі ст.174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.650 Цивільного кодексу України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

За ч.1 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1, 2 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу; договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Договір будівельного підряду є окремим різновидом договору підряду. Відтак до нього застосовуються загальні норми параграфа 1 глави 61 Цивільного кодексу України.

Частинами першою, другою статті 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України регламентовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до частини першої статті 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Колегія суддів констатує, що в даному випадку договір сторонами не розривався.

Частиною першою статті 857 Цивільного кодексу України передбачено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Відповідно до частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

За змістом статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі їх прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Наведені норми містять презумпцію обов`язку замовника здійснювати приймання роботи з його засвідченням актом або іншим документом, що фіксує факт прийняття роботи. На замовника покладається обов`язок оглянути виконані роботи. Значення огляду при прийнятті робіт полягає у тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаних робіт до підписання акта здачі-приймання.

Положеннями частин першої, другої статті 883 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Частиною 1 статті 858 Цивільного кодексу України визначено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Як вбачається зі змісту позовної заяви підставою позову про стягнення збитків прокурором визначено невиконання відповідачем умов договору підряду в частині завищення обсягів та вартості виконаних робіт.

За змістом ч.1 - ч.3 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Отже, відшкодування збитків є одним із заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень в силу норми статті 22 Цивільного кодексу України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування.

За правилами статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, у відповідності з частиною першою статті 225 Господарського кодексу України включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

У розумінні наведених правових норм особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема, у виді відшкодування збитків. Підставою для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника; наявності збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, у прийнятті особою неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності), внаслідок чого порушуються права іншої особи. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем (ч.2 ст.623 Цивільного кодексу України).

За змістом принципу диспозитивності господарського судочинства, визначеного у статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2022 року у справі №910/17717/20).

Враховуючи закріплені ГПК України принципи рівності, змагальності та обов`язковості встановлення судами обставин, що входять до предмета доказування, у відповідності до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 73 ГПК України).

При цьому у спірних правовідносинах обов`язок доведення в суді факту протиправної поведінки відповідача, розміру завданої шкоди, а також прямого причинного зв`язку між ними покладається на позивача з документальним підтвердженням обґрунтованого розрахунку суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків, тобто діє презумпція вини - відсутність вини у заподіянні шкоди повинен доводити сам заподіювач шкоди. Водночас, відсутність або ж недоведеність хоча б одного елементів складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди (збитків) (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2019 року у справі №915/1456/15).

Мотивуючи позовні вимоги прокурор щодо завищення відповідачем обсягу і вартості виконаних робіт надав висновок судової будівельно-технічної експертизи №19 від 08.07.2022 року ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», проведеної у кримінальному провадженні.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у суді першої інстанції надав висновок експерта №01/07 від 25.08.2023 року за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи судовим експертом Саєнко Ю.І. на замовлення учасника справи - ТОВ «Будресурс».

Тобто, в матеріалах справи наявні висновків двох будівельно-технічних експертиз по одному об`єкту будівництва, проведених відповідно за ініціативою слідчого органу у кримінальному провадженні та на замовлення учасника господарської справи, які судом першої інстанції відхилені як неналежний доказ у справі.

Необхідно врахувати, що висновок експерта не доводить увесь склад цивільного правопорушення з настанням якого наступає відповідальність щодо стягнення збитків.

Так, передання та прийняття робіт сторонами договору підряду оформлено актами прийняття виконаних будівельних робіт, чим дотримані вимоги частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України.

Обов`язок прийняття робіт, обумовлених договором підряду, перевірка актів приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт за формою №КБ-3 на достовірність та виявлення недоліків у відповідності до положень цивільного законодавства покладено саме на замовника - Святогірську міську раду і належне виконання цього обов`язку залежало від її волевиявлення.

Виконані підрядником - ТОВ «Будресурс» роботи на об`єкті прийняті замовником без будь-яких зауважень і застережень щодо їх обсягу, якості та вартості за актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), довідкою про вартість виконаних робіт (форма №КБ-№). Достовірність виконання робіт та їх вартість, вказана в зазначених актах та довідках, підтверджена і засвідчена шляхом підписання представником технічного нагляду по об`єкту будівництва - ТОВ «Донбудперспектива».

На підставі вказаних первісних документів виконані будівельні роботи за договором підряду Святогірською міською радою оплачені в повному обсязі - в загальній сумі 31393128,95 грн, що підтверджується платіжними дорученнями. При цьому, вартість виконаних і прийнятих будівельних робіт не перевищила договірної ціни.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що Святогірська міська рада оглянула та прийняла за відповідними актами приймання виконані будівельні роботи, обумовлені укладеним договором підряду, без зауважень щодо їх обсягу, якості та вартості. Після підписання сторонами актів, ці роботи оплачені в повному обсязі замовником. Позивач при цьому не заявив про допущені підрядником недоліки та відступи від умов договору. У такому випадку у відповідності до положень статей 853 Цивільного кодексу України позивач втрачає право у подальшому посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Вказане свідчить, що сторони виконали повністю умови договору та одна до одної претензій не мали.

Істотним є те, що договір між сторонами не розривався, що надавало б право позивачу (замовнику) право на відшкодування збитків за ст.852 Цивільного кодексу України. Позивачем, в свою чергу, фактом підписання актів виконаних робіт, після огляду цих робіт та за вартістю, яка відповідає проектно-кошторисній документації, з урахуванням приписів ст.853 та ч.3 ст.882 Цивільного кодексу України не доведено наявність збитків.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурором та позивачами не доведено належними і допустими доказами наявності в діях відповідача елементів, що утворюють повний склад цивільного правопорушення, зокрема, протиправної поведінки відповідача у вигляді порушення зобов`язання при виконанні договору підряду №68 від 27.08.2020 року, яка спричинила шкідливий результат для контрагента - заподіяння збитків бюджету Святогірської міської ради на заявлену до стягнення суму, а відтак, не може вважатися доведеним причинно-наслідковий зв`язок між збитками та поведінкою відповідача. При цьому, беззаперечних доказів щодо протиправної поведінки відповідача матеріали справи не містять.

Колегія суддів зауважує, що завищення обсягів виконаних робіт не відповідає поняттю збитків, визначеному Цивільним та Господарським кодексами України, а позивач, фактично намагається стягнути збитки (завищення обсягу виконаних робіт), вчинені внаслідок скоєння кримінального правопорушення, а не виконання господарського зобов`язання.

У апеляційній скарзі апелянт зазначає, що маючи сумніви щодо висновку експерта, суд мав би призначити експертизу у справі відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, однак відповідного не зробив.

Так, матеріали справи свідчать, що учасники справи в своїх поясненнях до суду першої інстанції зазначали, що вважають недоцільним призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи у зв`язку з тим, що на території Святогірської територіальної громади відбувалися активні бойові дії, внаслідок яких на територію Святогірського дитячого садка №18 «Ластівка» відбулося потрапляння вибухонебезпечних предметів.

Проведення військових (бойових) дій на території Святогірської територіальної громади внаслідок широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України є загальновідомим фактом.

Згідно листа Святогірської міської військової адміністрації №101/02.01-15 від 26.09.2023 року внаслідок бойових дій, які відбувалися на території Святогірської міської територіальної громади, будівля Святогірського дитячого садка №18 «Ластівка», які розташовані за адресою: провулок Лісовий, 14 у місті Святогірськ Донецької області, зазнала наступних пошкоджень: дах/покрівля: утеплювач вата, затікання. (37 м2), не завершено утеплення, пошкодження покрівельного матеріалу (86 м2) та опорних конструкцій з крокв`яною системою (51 м.и.), пошкодження стелі (32,23 м3); внутрішні стіни/перегородки: пошкодження стін (3,5 м2), наявні сліди плісняви; підлоги: пошкодження залізобетонних перекриттів 1 поверху (2м2); заповнення віконних та дверних прорізів: пошкодження віконних блоків (22 шт - 90,08 м2) та скління (39,58 м2), підкосів (48,03 м2); пошкодження прилеглих будівель. Наявність пошкоджень встановлювалася в обмежених умовах, оскільки за відсутністю підтвердження розмінування та наявності безпечного доступу на відповідну територію дитячого садочка, в цілях безпеки, вільний доступ фізичних осіб на всю територію відсутній. Охорона дитячого садка та прилеглої території не здійснюється.

З огляду на викладене, господарський суд першої інстанції вважав як наразі і суд апеляційної інстанції, не вбачається за можливе призначення будівельно-технічної експертизи з власної ініціативи внаслідок наявності факторів, що спричинюють небезпеку її проведення та істотних пошкоджень на об`єкті з моменту виконання робіт. При цьому, вказані обставин також опосередковано свідчать, висновки експертизи (у випадку її призначення на даний час) після того, як об`єкт зазнав пошкоджень і значний час що минув з дати проведення робіт і складання актів може бути неповним з огляду на предмет дослідження.

Апелянт звертав увагу суду апеляційної інстанції, що на розгляді Слов`янського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження №62021050010000705 за обвинуваченням колишнього голови Святогірської міської ради ОСОБА_1, що має значення у справі (номер судової справи 243/4300/23) та в якому не прийнято судове рішення, що свідчить про об`єктивну неможливість розгляду господарської справи до вирішення справи в порядку кримінального судочинства у справі №243/4300/23. Отже, Господарський суд Донецької області зобов`язаний був зупинити провадження у справі, однак відповідного не вчинив.

Слід відзначити, що відповідне клопотання до суду першої інстанції не надавалось.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

В аспекті вирішення питання щодо об`єктивної неможливості вирішення господарської справи, що переглядається, до вирішення іншої кримінальної справи, слід виходити з такого.

Обвинувальний вирок, який набрав законної сили, є обов`язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч.6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

За відсутності вироку такі обставини (факти) не є преюдиційними, а тому встановлюються/спростовуються у загальному порядку на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Господарський суд не уповноважений встановлювати обставини (факти), що підлягають встановленню виключно у порядку кримінального судочинства (наявність у діянні складу кримінального правопорушення, винуватість особи у його вчиненні тощо), проте зобов`язаний дослідити подані йому докази та встановити на їх підставі наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників господарської справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення господарської справи.

У той же час, ТОВ «Будресурс» та його посадові особи не є учасниками кримінального провадження, в якому обвинувачується колишній голова Святогірської міської ради ОСОБА_1., який в свою чергу не є учасником справи №905/18/23.

Таким чином, суд першої інстанції мав право не зупиняти провадження у даній справі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Натомість апелянтом не доведено належним чином і не зазначено, яким чином наявність кримінального провадження за фактом незаконного заволодіння майном впливає на обов`язок щодо виконання взятих на себе зобов`язань за спірним договором і перешкоджає розгляду справи по суті в суді, а отже такі обставини не можуть вважатися доказами, щоб свідчили про відсутність обов`язку ТОВ «Агро-плюс 1» з виконання зобов`язання, що є предметом спору у даній справі.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга Донецької обласної прокуратури не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Донецької області від 30.04.2024 року у справі №905/18/23 має бути залишене без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, ст. 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Донецької обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 30.04.2024 року у справі №905/18/23 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19.08.2024 року

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов