Постанова

від 12.08.2024 по справі 922/5228/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2024 року м. Харків Справа №922/5228/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.,

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

за участю представників:

апелянта (кредитора) - не з`явився;

арбітражного керуючого - не з`явився;

боржника - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу кредитора - Головного управління ДПС у Харківській області (вх.№1548Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.06.2024 року у справі №922/5228/21,

за заявою Головного управління ДПС у Харківській області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудіоконтракт»</a>,

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Харківської області від 27.10.2022 року ТОВ «Аудіоконтракт» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д.

Ліквідатором надано до суду заяву (вх.№14152) про стягнення з кредитора грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого, в якій заявник просив суд стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Григорія Сковороди, 46, код ЄДРПОУ 43983495) на користь арбітражного керуючого Мухітдінова Рустама Джурайовича (62420, Харківська обл., Харківський р-н, с. Веселе, вул. З. Серебрякової (колишня вул. Радянська), буд. 29, свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого №1759 від 30.03.2016, РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) грошову винагороду арбітражного керуючого у розмірі 193239,11 грн за виконання повноважень ліквідатора в період з 11.11.2022 року по 31.05.2024 року (включно), витрати, пов`язані з виконанням повноважень у справі в період з 10.11.2022 року по 31.05.2024 року (включно) на суму 411,91 грн, а також витрати, пов`язані з виконанням повноважень розпорядника майна в період з 01.02.2022 року по 24.08.2022 року у розмірі 545,60 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.06.2024 року у справі №922/5228/21 (повний текст складено та підписано 11.02.2024 року, суддя Усатий В.О.) затверджено звіт арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 11.11.2022 року по 31.05.2024 року у розмірі 193239,11 грн, здійснення та відшкодування витрат, понесених у період з 10.11.2022 року по 31.05.2024 року на суму 411,91 грн.

Задоволено заяву арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. про стягнення з кредитора грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого (вх.№14152).

Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди (колишня вул. Пушкінська), 46, код ЄДРПОУ 43983495) на користь арбітражного керуючого Мухітдінова Рустама Джурайовича (62420, Харківська область, Харківський район, село Веселе, вул. Радянська (З.Серебрякової), буд. 29, свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого №1759 від 30.03.2016, РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) грошову винагороду арбітражного керуючого у розмірі 193239,11 грн за виконання повноважень ліквідатора в період з 11.11.2022 року по 31.05.2024 року (включно), витрати, пов`язані з виконанням повноважень ліквідатора в період з 10.11.2022 року по 31.05.2024 року (включно) на суму 411,91 грн, а також витрати, пов`язані з виконанням повноважень розпорядника майна в період з 01.02.2022 року по 24.08.2022 року у розмірі 545,60 грн.

Головне управління ДПС у Харківській області з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.06.2024 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора про стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого та витрат, пов`язаних з виконанням повноважень розпорядника майна та ліквідатора.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що Кодексом не передбачено обов`язку кредитора (кредиторів) відшкодовувати за власний рахунок грошову винагороду ліквідатору у випадку, якщо у банкрота відсутні активи і кредитори не створювали відповідний фонд

Скаржник вказує, що відповідно до протоколу засідання комітету кредиторів ГУ ДПС у Харківській області проголосувало проти схвалення звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора. Окрім того, примусове стягнення грошової винагороди на користь арбітражного керуючого у спосіб не передбачений чинним законодавством з кредитора, який звернувся до суду за захистом порушеного банкрутом права, завдає останньому не передбачених додаткових матеріальних збитків та фактично таке стягнення призведе до порушення публічного порядку у суспільстві, порушення права власності кредитора на належні йому матеріальні засоби в тому числі кошти.

На думку ГУ ДПС, коштів, сплачених в рахунок авансування винагороди арбітражного керуючого, було достатньо для того, що арбітражним керуючим ліквідаційна процедура була б завершена за декілька місяців. Натомість процедура триває вже більше року. Це свідчить про затягування ліквідаційної процедури, так як, про відсутність майна у боржника вже фактично було відомо в перші місяці судового провадження у справі про банкрутство. А затягування процедури свідчить про обтяження кредитора додатковими необґрунтованими витратами.

Апелянт звертає увагу суду, що кошторисом ГУ ДПС області не передбачено видатків на оплату грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням повноважень у справі про банкрутство. Таким чином, виплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок ГУ ДПС області згідно з Бюджетним кодексом України буде кваліфікуватись як нецільове використання бюджетних коштів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.06.2024 року у справі №922/5228/21. Встановлено учасникам справи строк на протязі якого вони мають право подати до суду відзиви на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі. Справу призначено до розгляду в судове засідання і роз`яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв`язку. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/5228/21.

Вказана ухвала суду була направлена учасникам справи засобами електронного зв`язку до електронного кабінету користувача і доставлена їм 23.07.2024 року.

29.07.2024 року матеріали справи №922/5228/21 надійшли до суду апеляційної інстанції.

30.07.2024 року від ліквідатора надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№10060), в якому зазначає, що згоден з ухвалою господарського суду першої інстанції, вважає її обґрунтованою та законною, прийнятою при об`єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Крім того від ліквідатора надійшла заява (вх.№10290 від 05.08.2024 року), в якій повідомлено, що не зможе бути присутнім у судовому засіданні 12.08.2024 року по справі №922/5228/21 та просить провести дане судове засідання без його участі на підставі поданих документів.

Представник апелянта у судове засідання 12.08.2024 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

В ухвалі суд доводив до відома учасників справи, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників) належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи в даному судовому засіданні за відсутності представників учасників справи за наявними у справі документами.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Постановою Господарського суду Харківської області від 27.10.2022 року ТОВ «Аудіоконтракт» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

На зборах комітету кредиторів боржника, які відбулись 31.05.2024 року, ліквідатор звітував про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі про банкрутство ТОВ «Аудіоконтракт», після чого запропонував комітету затвердити звіт.

На засіданні комітету кредиторів, оформленому протоколом №1 від 31.05.2024 року, комітетом кредиторів вирішено не схвалювати звіт ліквідатора ТОВ «Аудіоконтракт» Мухітдінова Р.Д. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення відшкодування витрат у справі №922/5228/21. Єдиний кредитор у справі - Головне управління ДПС у Харківській області проголосував проти схвалення звіту ліквідатора про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення відшкодування витрат по справі №922/5228/21.

Частиною 6 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що за час виконання арбітражним керуючим Мухітдіновим Р.Д. повноважень ліквідатора ТОВ «Аудіоконтракт» дії чи бездіяльність арбітражного керуючого кредиторами у цій справі не оскаржувалися; жодних скарг і зауважень на діяльність арбітражного керуючого Мухітдіновим Р.Д. у справі від кредитора не надходило.

Проаналізувавши обсяг роботи, виконаної арбітражним керуючим Мухітдіновим Р.Д., вбачається, що останнім обов`язки, покладені на нього Кодексом України з процедур банкрутства, виконувалися належним чином: складено реєстр вимог кредиторів; вчинено дії, направлені на виявлення майна, яке підлягає державній реєстрації, та іншої інформації про боржника; проведено інвентаризацію майна боржника; подано до суду звіти; прийнято участь у судових засіданнях.

Затверджуючи звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, судом враховується належність виконання арбітражним керуючим обов`язків, покладених на нього законодавством про банкрутство.

Враховуючи обсяг дій, вчинених арбітражним керуючим Мухітдіновим Р.Д. у даній справі в період з 11.11.2022 року по 31.05.2024 року можна дійти висновку, що проведений ліквідатором розрахунок основної грошової винагороди за виконання повноважень у справі про банкрутство ТОВ «Аудіоконтракт» у період з 11.11.2022 року по 31.05.2024 року на загальну суму 193239,11 грн є належним.

Судом встановлено, що в процедурі ліквідації арбітражним керуючим Мухітдіновим Р.Д. понесені витрати на поштові відправлення та отримання витягів з Державних реєстрів. Загальна сума понесених витрат складає 411,91 грн, які підтверджені належними доказами.

Суд зазначає, що порядок визначення та сплати грошової винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого передбачено нормами Кодексу України з процедур банкрутства.

З системного аналізу норм чинного законодавства про банкрутство вбачається, що суд при прийнятті рішень не пов`язаний лише з рішенням комітету кредиторів. Рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. Суд повинен давати оцінку цим рішенням та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, тобто суд оцінює рішення комітету кредиторів нарівні з іншими доказами по справі при вирішенні певних питань у процедурах банкрутства.

Звіт арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 11.11.2022 по 31.05.2024 у розмірі 193239,11 грн, а також витрати, пов`язані з виконанням повноважень ліквідатора у загальному розмірі 411,91 грн, понесені за період 10.11.2022 року по 31.05.2024 року, відповідає вимогам закону, а отже підлягає затвердженню.

Щодо суми витрат у розмірі 545,60 грн, які арбітражним керуючим Мухітдіновим Р.Д. були понесені на стадії розпорядження майном за період з 01.02.2022 року по 24.08.2022 року, то матеріали справи свідчать, що ухвалою суду від 27.10.2023 затверджено звіт арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. про нарахування і виплату грошової винагороди у справі про банкрутство ТОВ «Аудіоконтракт» за виконання повноважень розпорядника майна у період з 01.02.2022 року по 24.08.2022 року на загальну суму 58500,00 грн, здійснення та відшкодування витрат за період з 01.02.2022 року по 24.08.2022 року у розмірі 545,60 грн.

Вказана ухвала суду оскаржена не була, доказів того, що витрати, які було понесені арбітражним керуючим Мухітдіновим Р.Д., пов`язані з виконанням повноважень розпорядника майна у розмірі 545,60 грн, були відшкодовані, матеріали справи не містять.

Таким чином, витрати арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. у розмірі 545,60 грн, які ним були ним понесені на стадії розпорядження майном відшкодовані не були, а отже підлягають відшкодуванню.

Необхідно врахувати, що апелянт проти розрахунку та розміру не заперечує, а оскаржує сам факт покладення таких витрат на нього.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Верховним Судом у постановах, зокрема, від 01.08.2018 року у справі №912/1783/16, від 09.07.2020 року у справі №15/55/2011/5003, від 30.01.2019 року у справі №910/32824/15, від 26.02.2020 року у справі №11/Б-921/1448/2013 викладено правовий висновок, згідно з яким у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

При цьому, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Тобто, не виявлення арбітражним керуючим активів та грошових коштів банкрута, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Така правова позиція викладена у також постановах Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі № 3/67-Б та від 26.02.2019 у справі № 12/23-Б.

Відповідно до частин 1, 4, 7 статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.

Аналогічний правовий висновок викладено у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №918/454/18 від 16.07.2020 року.

Отримання оплати за виконання повноважень є гарантією незалежності арбітражного керуючого під час провадження діяльності у справі про банкрутство.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (стаття 3 Конституції України), права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (стаття 22 Конституції України).

Право особи на своєчасне одержання винагороди за працю захищено статтею 43 Конституції України, якою визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Широке тлумачення Європейським судом з прав людини даної норми покладає на суд обов`язок захистити право особи (по даній справі конституційне право ліквідатора на оплату праці) в такий спосіб, щоб порушене, не визнане або оспорюване право отримало ефективний та справедливий спосіб захисту.

Слід зазначити, що підхід до інтересу кредитора при вирішенні питання про стягнення оплати послуг ліквідатора має відповідати положенням не лише Кодексу України з процедур банкрутства, але й міжнародним правовим актам, забезпечувати в такий спосіб єдиний підхід до застосування положень закону про банкрутство, втілювати принципи правової визначеності та верховенства права.

Відсутність авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати, як примушування до безоплатної праці в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року, ратифіковану Україною 05.10.2000), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.

Зі звіту ліквідатора про нарахування й виплату грошової винагороди та матеріалів справи вбачається, що в процесі ліквідаційної процедури арбітражному керуючому Мухітдінову Р.Д. за виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ «Аудіоконтракт» грошова винагорода не виплачувалась, витрати не відшкодовувались; активи ТОВ «Аудіоконтракт» не виявлені, отже оплату грошової винагороди за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника, здійснити неможливо.

Беручи до уваги, що фонд для авансування грошової винагороди арбітражного керуючого не створювався, дії арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. кредитором не оскаржувалися, враховуючи неможливість здійснити оплату грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого за рахунок наявних у боржника коштів або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) ТОВ «Аудіоконтракт», колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що вимога ліквідатора про стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора, витрат, пов`язаних із виконанням повноважень ліквідатора та розпорядження майна у справі №922/5228/21 за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам. Оскільки Головне управління ДПС у Харківській області є єдиним кредитором боржника, то відповідне відшкодування підлягає проведенню ним.

Пункт 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначає: самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін «самозайнята особа».

Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.

Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення заяви ліквідатора про затвердження звіту арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. про нарахування і виплату грошової винагороди і стягнення з кредиторів грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційні скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони не спростовують вірних висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для затвердження звіту арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. про нарахування і виплату грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржниками порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 06.06.2024 року (про затвердження звіту арбітражної керуючої Колмикової Т.О. про нарахування та виплату грошової винагороди) відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 269, 270, ст.275, ст.ст. 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.06.2024 року у справі №922/5228/21 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 20.08.2024 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов