Рішення

від 21.08.2024 по справі 908/1487/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/112/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2024 Справа № 908/1487/24

м.Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ЗЕМЛЕУСТРОЮ ТА ГЕОДЕЗІЇ», м. Запоріжжя

до відповідача: Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області, м.Запоріжжя

про стягнення суми 31154,73 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ЗЕМЛЕУСТРОЮ ТА ГЕОДЕЗІЇ» про стягнення з відповідача: Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області суми 55232,06 грн, з яких: сума 45460,42 грн основний борг, сума 6122,44 грн інфляційні втрати, сума 1375,25 грн - 3% річних, сума 2273,95 грн пеня.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 17.05.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1487/24 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою господарського суду від 22.05.2024 позовну заяву на підставі ч. 1ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 29.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1487/24, присвоєно номер провадження справи 9/112/24. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Підставою для звернення з позовом зазначено невиконання відповідачем зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг за договором № 511-21 про надання послуг із землеустрою (з додатковими угодами до нього) згідно з Актом № 1 від 13.05.2021 здачі-приймання наданих послуг на суму 15370,03 грн (топографо-геодезичні послуги згідно п.1.1.1 договору) та Актом № 2 б/д на суму 30090,39 грн (послуги із землеустрою згідно п.1.1.2 договору), внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 45460,42 грн. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати, 3% річних та пеню, які згідно з наведеним у позовній заяві розрахунком нараховані на суму боргу за Актом № 1 від 13.05.2021 здачі-приймання наданих послуг. Позов обґрунтовано ст.ст. 525, 526, 549, 599, 612, 625, 629, 901, 902 ЦК України, ст. 230 ГК України та умовами договору.

У позовній заяві наведений попередній (орієнтовний) розрахунок судових втрат, який складається з: суми 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору та суми 20000,00 грн витрат на правову допомогу. Вказано, що оскільки обсяг витрат на правову допомогу залежить від обсягу наданих послуг, детальний розрахунок розміру цих витрат буде наданий пізніше.

10.06.2024 до господарського суду від відповідача засобами поштового зв`язку надійшов відзив, за змістом якого відповідач, зокрема, зазначив, що заявлена позивачем сума позовних вимог не відповідає дійсності, оскільки сума 15370,03 грн згідно підписаним сторонами Актом № 1 від 13.05.2021 здачі-приймання наданих послуг на суму 15370,03 грн (топографо-геодезичні послуги згідно п.1.1.1 договору) була оплачена платіжним дорученням № 227 від 13.05.2021. Нарахування позивачем на зазначену сплачену суму 3% річних, втрат від інфляції та пені за вказані у позовній заяві періоди, є неправомірним. Стосовно стягнення суми 30090,39 грн за послуги із землеустрою згідно п.1.1.2 договору, відповідач зазначив, що умовами договору передбачена сплата коштів у зазначеному розмірі виключно при наданні замовнику повного пакету документів згідно переліку, який визначений пунктом п.3.1 договору. Позивач зазначає, що листом № 19/03-01 від 19.03.2024 ним було надано технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з Актом та додатком до Акту № 2. Тобто з усіх визначених пунктом 3.1 договору (відповідно до п.1.1.2) документів, позивач фактично надав лише один документ, проте стверджує, що надав послуги у повному обсязі на суму 30090,39 грн. Одночасно у зазначеному листі позивач просив продовжити дію договору, через припинення доступу користувачів для внесення змін до Державного земельного кадастру, тобто підтвердив, що послуги за п. 1.1.2, п. 3.1 договору у повному обсязі ним не надані. Умови договору в частині надання відповідачу повного пакету документів, зі внесенням даних до Державного земельного кадастру позивачем не виконані. На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

11.06.2024 до суду від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач збільшив період нарахування та розмір заявленої до стягнення пені до суми 13201,14 грн. Просив стягнути з відповідача: Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області суму 66159,25 грн, з якої: сума 45460,42 грн основний борг, сума 6122,44 грн інфляційні втрати, сума 1375,25 грн - 3% річних, сума 13201,14 грн пеня.

18.06.2024 до суду від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява в якій зазначено, що у зв`язку із встановленням факту оплати за Актом здачі-приймання наданих послуг № 1 від 13.05.2021, позивач вважає за необхідне зменшити розмір позовних вимог. Так, у даній заяві позивач вказав, що замовник був зобов`язаний підписати Акт № 2 на суму 30090,39 грн у строк до 29.04.2024 та здійснити оплату у строк до 13.05.2024. Керуючись ст. 46 ГПК України позивач просив суд стягнути з відповідача загальну суму 31154,73 грн, з якої: сума 30090,39 грн основний борг, сума 180,54 грн інфляційні втрати, сума 88,79 грн 3% річних та сума 795,01 грн пеня. Також позивач просив стягнути з відповідач судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

20.06.2024 від відповідача до суду надійшло заперечення на заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Вказані заяви позивача подані у строк, встановлений частиною 3 статті 252 ГПК України, є правом позивача та не суперечать приписам ст. 46 ГПК України, а тому прийняті судом до розгляду.

І, зважаючи на останню подану позивачем заяву, яка надійшла до суду 18.06.2024, предметом розгляду у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача загальної суми 31154,73 грн, з якої: сума 30090,39 грн основний борг, та нараховані на суму основного боргу інфляційні втрати у розмірі 180,54 грн, 3% річних у розмірі 88,79 грн, пеня у розмірі 795,01 грн.

20.06.2024 до суду від відповідача надійшло додаткове письмове пояснення з урахуванням отриманої 18.06.2024 заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, в якому викладені аналогічні заперечення стосовно заявленої позивачем до стягнення суми 30090,39 грн основного боргу, які були наведені у відзиві. Крім того, зазначено, що нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені на вказану суму також є неправомірним.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Між Службою автомобільних доріг у Запорізькій області (на даний час Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області) (Замовник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ЗЕМЛЕУСТРОЮ ТА ГЕОДЕЗІЇ» (Виконавець, позивач у справі) 09.03.2021 був укладений договір № 511-21 про надання послуг із землеустрою (далі Договір).

Згідно п. 1.1. Договору Виконавець зобов`язується надати з дотриманням вимог законодавства наступні послуги по земельним ділянкам, загальною площею 12,1030 га, які знаходяться в межах с. Орлянське на території Малобілозерської громади Василівського району Запорізької області для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства:

п. 1.1.1. Топографо геодезичні послуги.

п 1.1.2. Послуги із землеустрою. Розробка технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), а Замовник - прийняти та оплатити наданні послуги.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, за результатами наданих послуг Виконавець надає Замовнику наступні документи та матеріали по п. 1.1.2 цього Договору:

- технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) оригінал 1 примірник;

- технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) копія 1 примірник;

- електронні документи (обмінні файли*.хml) та документацію із землеустрою у форматі *.pdf. на електронному носії (СD-диск);

- витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

В п. 2.1. Договору визначено, що загальна вартість послуг за договором становить без ПДВ 45460,42 (сорок п`ять тисяч чотириста шістдесят грн 42 коп.), в тому числі:

- вартість послуг за п. 1.1.1. цього Договору становить без ПДВ 15370,03 грн (п`ятнадцять тисяч триста сімдесят грн. 03 коп.);

- вартість послуг за п. 1.1.2. цього Договору становить без ПДВ 30090,39грн (тридцять тисяч дев`яносто грн 39 коп.).

Загальна вартість послуг відповідно до вимог ст. 632 ЦК України визначена згідно з протоколом погодження договірної ціни надання послуг (Додаток 3) на підставі погодженого сторонами кошторису (Додаток 4) (п. 2.2. Договору).

Згідно з п. 2.3. Договору, оплата за надані послуги здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання актів здачі-прийняття наданих послуг.

Відповідно до п 3.2. Договору, приймання - передача наданих послуг здійснюється поетапно за Актом здачі-приймання послуг, три примірники якого разом з результатами наданих послуг передаються Виконавцем Замовнику.

В пункті п. 4.1. Договору визначено, що строк надання послуг за цим Договором:

- згідно п. 1.1.1 Договору: початок робіт - з моменту підписання Договору та надання

документів відповідно до Додатку №5 Договору, їх закінчення - не пізніше чим через 30 (тридцять) днів;

- згідно п. 1.1.2 Договору: початок робіт - з моменту підписання Акту здачі-приймання наданих послуг по п. 1.1.1. Договору, їх закінчення - не пізніше чим через 150 (сто п`ятдесят) днів.

Строки виконання зобов`язань щодо надання послуг, передбачені п. 4.1 Договору, неодноразово змінювались (продовжувались) згідно з підписаними стромами Додатковими угодами до договору № 511-21 від 09.09.2021: Додаткові угоди № 1 ДУ/№511/21 від 08.04.2021, № 2 ДУ/№511/21 від 30.08.2021, № 3 ДУ/№511/21 від 08.12.2021, № 7 ДУ/№511/21 від 30.12.2022, № 10 ДУ/№511/21 від 30.06.2023, № 11 ДУ/№511/21 від 21.11.2023. Також вказаними додатковими угодами в т.ч. вносились зміни до Додатку № 2 до договору «Календарний план надання послуг».

Так, згідно з Додатковою угодою №11 ДУ511-21 від 21.11.2023 на підставі листа Виконавця №20/11-1 від 20 листопада 2023 були внесенні зміни до Договору №511-21від 09.03.2021, відповідно до яких п. 4.1. Договору викладено у такій редакції:

« 4.1. згідно п. 1.1.1 Договору: початок робіт - з моменту підписання даного Договору та надання документів відповідно до Додатку № 5 цього Договору, їх закінчення не пізніше чим через 60 (шістдесят) днів;

- згідно п. 1.1.2 Договору: початок робіт - з моменту підписання Акту здачі-приймання наданих послуг по п. 1.1.1. цього Договору, їх закінчення - не пізніше 31.03.2024 року».

Вищевказаною Додатковою угодою також внесені відповіді зміни до Додатку 2 до договору «Календарний план надання послуг». Пункт п.9.1. Договору викладено в такій редакції: « 9.1. Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.03.2024, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами передбачених ним зобов`язань».

Додатковими угодами № 4 ДУ/№511/21 від 23.12.2021, № 5 ДУ/№511/21 від 07.02.2022, № 6 ДУ/№511/21 від 28.11.2022, № 8 ДУ/№511/21 від 23.01.2023 сторонами вносились зміни до Додатку 7 договору «Календарний графік фінансування».

Додатковою угодою № 9 ДУ/№511/21 від 25.05.2023 також внесені зміни до договору щодо найменування Замовника у зв`язку із перейменуванням з 05.04.2023 Служби автомобільних доріг у Запорізькій області на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області.

Матеріали справи свідчать, що сторонами було підписано Акт здачі-приймання наданих послуг № 1 від 13.05.2021 за договором № 511-21 від 09.03.2021 щодо надання топографо-геодезичних послуг згідно п. 1.1.1.1 договору вартістю 15370,03 грн без ПДВ. Претензій сторони одна до одної не мали, як то слідує зі змісту цього акту.

За платіжним дорученням № 277 від 13.05.2021, копія якого додана відповідачем до відзиву на позовну заяву, Службою автомобільних доріг у Запорізькій області було перераховано на рахунок позивача суму 15370,03 грн за надані топографо-геодезичні послуги за актом № 1 від 13.05.2021.

Листом вих. № 09/03-1 від 19.03.2024 позивач направив відповідачу технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) до Договору № 511-21 від 09.03.2021 в паперовому вигляді. В даному листі позивачем, в тому числі було зазначено, що внесення змін до Державного земельного кадастру обмежені у зв`язку із тим, що земельна ділянка знаходиться на тимчасово окупованій території та згідно наказу Державної служби геодезії, картографії та кадастру № 44 від 13.02.2024 «Про внесення змін до переліку територій, на яких припиняється доступ користувачів до Державного земельного кадастру». Просив продовжити дію договору №511-21 від 09.03.2021 шляхом підписання додаткової угоди до 31.12.2024.

Вищевказаний лист № 09/03-1 від 19.03.2024 позивача отриманий відповідачем 21.03.2024 за вх. № 746, про що свідчить відбиток вхідного штемпеля на його примірку.

Згідно з листом від 29.03.2024 № 25/3/521/1, копію якого додано до позову, відповідач повідомив позивача про припинення зобов`язань по договору № 511-21 від 09.03.2021 у зв`язку із знаходженням земельних ділянок на тимчасово окупованій території та, як наслідок, відсутністю бюджетних асигнувань та реального фінансування для оплати послуг за цим договором.

ТОВ «Центр землеустрою та геодезії» листом вих. № 22/04-01 від 22.04.2024 (згідно з відбитком вхідного штемпеля лист отриманий відповідачем 22.04.2024) направив (надав) відповідачу підписаний зі свого боку Акт здачі-приймання наданих послуг № 2 згідно з п. 1.1.2 договору у трьох примірниках, Додатки до Акту № 2 та Рахунок-фактуру від 22.04.2024 на оплату суми 30090,39 грн за виконання робіт відповідно до п. 1.1.2 договору № 511-21 від 09.03.2021.

Листом від 26.04.2024 № 25/3/778 Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області надано відповідь на вищевказаний лист позивача, в якому з посиланням на п. 2.4 договору та п. 2 ст. 48 Бюджетного кодексу України повідомлено про відсутність бюджетних асигнувань і реального фінансування для оплати послуг, з урахуванням чого Служба не може приймати зобов`язання щодо підписання Акту здачі-приймання наданих послуг за договором.

Також в матеріалах справи міститься копія технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), виготовленої позивачем на виконання договору № 511-21 про надання послуг із землеустрою від 09.03.2021.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом Україниз урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 11, 509 ЦК України зокрема встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір № 511-21 від 09.03.2021 за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

З положень ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ЦК України слідує, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вирішуючи спір суд також враховує наступне.

Відповідно до п. 6.1 Договору №511-21 від 09.03.2021, умовами припинення (розірвання) договору є: взаємна згода сторін, рішення суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених Законом, форс-мажорні обставини згідно з п.п. 5.4, 5.5. договору.

Зміни у Договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього Договору (п. 9.2 Договору).

Додатковими угодами № 7 ДУ/№511/21 від 30.12.2022, № 10 ДУ/№511/21 від 30.06.2023, № 11 ДУ/№511/21 від 21.11.2023 до Договору, які за взаємною згодою сторін були укладені вже після початку повномасштабного вторгнення в Україну збройних формувань Російської Федерації та тимчасової окупації певних територій Запорізької області, в т.ч. Малобілозерської сільської територіальної громади Василівського району Запорізької області, сторонами було погоджено продовження строків виконання робіт за договором та строку його дії, а отже позивач виконуючи свої зобов`язання за договором мав правомірні очікування на оплату вартості наданих ним послуг.

Направлення Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області позивачу листа від 29.03.2024 № 25/3/521/1, згідно з яким вже після надання позивачем відповідачу з листом № 19/03-01 від 19.03.2024 виготовленої технічної документації із землеустрою, відповідачем було повідомлено про припинення зобов`язань по договору № 511-21 від 09.03.2021 у зв`язку із знаходженням земельних ділянок на тимчасово окупованій території та, як наслідок, відсутністю бюджетних асигнувань та реального фінансування для оплати послуг за цим договором, яким відповідач фактично повідомляв про односторонню відмову від зобов`язання, що є недопустимим.

Згідно з п.2.3. Договору, оплата за надані послуги здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання актів здачі-прийняття наданих послуг.

Відповідно до п 3.2. Договору, приймання - передача наданих послуг здійснюється поетапно за Актом здачі-приймання послуг, три примірники якого разом з результатами наданих послуг передаються Виконавцем Замовнику.

Як зазначалося вище, позивач листом вих. № 22/04-01 від 22.04.2024 (отриманий відповідачем 22.04.2024) надав відповідачу підписаний зі свого боку Акт здачі-приймання наданих послуг № 2 (без дати) на суму 30090,39 грн у трьох примірниках, Додатки до Акту та рахунок-фактуру від 22.04.2024 на оплату суми 30090,39 грн за виконання робіт відповідно до п. 1.1.2 Договору № 511-21 від 09.03.2021.

В пункті 3.3. Договору передбачено, що Замовник зобов`язаний підписати Акт здачі-приймання наданих послуг протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня одержання документації та повернути його Виконавцю або надати письмово свої зауваження з мотивованими запереченнями проти його підписання.

Отже після одержання відповідного Акту здачі-приймання наданих послуг Замовник мав виконати одну із двох умов: підписати Акт протягом вищезазначеного строку та повернути його Виконавцю або надати письмово свої зауваження з мотивованими запереченнями проти його підписання.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Верховним Судом у постанові від 18.08.2021 у справі № 910/18384/20 зроблені висновки, що аналіз зазначеної норми (статті 882 ЦК України) свідчить про те, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19).

У пунктах 45-48 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.09.2023 по справі №906/386/21 зазначено наступне:

« 45. Правова позиція щодо застосування судами ч.4 ст.882 ЦК є сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено у п.6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18 та інших. Цей висновок полягає в тому, що «передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

46.За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

47.Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи».

48. Таких висновків також дотрималася об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.06.2023 у справі №914/2355/21».

Отже нормами чинного законодавства передбачено обов`язок замовника здійснити оплату фактично виконаних робіт/наданих послуг. Сама по собі відсутність підписаного сторонами акту виконаних робіт не може бути підставою для неоплати фактично виконаних робіт/наданих послуг за відсутності надання замовником обґрунтованої відмови від їх прийняття.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримавши 22.04.2024 Акт здачі-приймання наданих послуг № 2 на суму 30090,39 грн у визначений п. 3.3 Договору строк не надав в письмовій формі своїх зауважень з мотивованими запереченнями проти його підписання, в тому числі й зауважень щодо не надання Виконавцем повного пакету документів, визначеного п. 3.1 Договору.

Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

При цьому, в листі від 26.04.2024 № 25/3/778, копія якого міститься в матеріалах справи, у відповідь на лист позивача вих. № 22/04-01 від 22.04.2024 Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області з посиланням на п. 2.4 Договору та п. 2 ст. 48 Бюджетного кодексу України було повідомлено про відсутність бюджетних асигнувань і реального фінансування для оплати послуг, з урахуванням чого Служба не може приймати зобов`язання щодо підписання Акту здачі-приймання наданих послуг за договором.

Тобто фактично відповідач відмовився від підписання Акту № 2 здачі-приймання наданих послуг на суму 30090,39 грн виключно через відсутність бюджетних асигнувань і реального фінансування для оплати послуг.

Як вже зазначено судом вище, в матеріалах справи міститься копія технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), виготовленої позивачем на виконання договору № 511-21 про надання послуг із землеустрою від 09.03.2021.

Зі змісту заяви позивача, яка надійшла до суду 18.06.2024, слідує, що відповідач зобов`язаний був підписати Акт № 2 здачі-приймання наданих послуг на суму 30090,39 грн, який був отриманий ним 22.04.2024, у строк до 29.04.2024 та здійснити оплату до 13.05.2024 включно.

Враховуючи умови п.п.2.3., 3.3 укладеного сторонами договору та встановлені вище обставини даної справи, суд погоджується із зазначеним твердженням позивача.

Щодо посилання відповідача в листі від 26.04.2024 № 25/3/778 на умови п. 2.4 Договору, за змістом якого фінансові зобов`язання за надані послуги виникають у Замовника в разі наявності бюджетних асигнувань та оплачуються виключно в межах відповідних виділених коштів (реального фінансування) на закупівлю, суд зазначає наступне.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України, однією з засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Відтак, свобода укладення договору також є обмеженою зазначеними критерієм, а невідповідність таким критеріям умов укладеного договору повинна враховуватись судами з метою захисту прав та законних інтересів обох сторін з метою забезпечення дотримання принципів, передбачених частиною 3 статті 2 ГПК України.

Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/16579/20).

Вищевказані умови п. 2.4 Договору суперечать закріпленим у ст. 3 Цивільного кодексу України вимогам розумності, добросовісності та справедливості, оскільки фінансування на конкретно вказаний у договорі об`єкт може не надійти на рахунок відповідача, що не звільняє останнього від виконання зобов`язання з оплати виконаних позивачем робіт.

Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №12-46гс18 та від 17.04.2018 у справі №911/4249/16.

Підсумовуючи усе вищевикладене судом відхиляється посилання відповідача на відсутність обов`язку з оплати наданих позивачем послуг в розмірі 30090,39 грн та відсутність прострочення виконання цього грошового зобов`язання з огляду на те, що:

- відповідач наданий позивачем Акт здачі-приймання наданих послуг № 2 на суму 30090,39 грн не підписав, у встановлений договором строк зауважень з мотивованими запереченнями проти його підписання позивачу не надав;

- відповідач є юридичною особою, яка самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається;

- між сторонами виникли господарські відносини, а приписи ГК України не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету;

- факт відсутності бюджетного фінансування не звільняє відповідача від виконання зобов`язання щодо оплати, строк виконання якого настав;

- відсутність бюджетних асигнувань не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання;

- умови договору не ставлять в залежність своєчасність здійснення оплати замовником за надані послуги (строків оплати відповідно до п. 2.3 договору) від наявності бюджетних асигнувань.

З положень ч. 3 ст. 2, ст.ст. 7, 11, 13 Господарського процесуального кодексу України слідує, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню судом при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 р. у справі № 917/483/19.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 р. у справі № 917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 р. у справі №129/1033/13-ц.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд дійшов до висновку, що докази на підтвердження вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані за договором послуги в сумі 30090,39 грн є більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.

Заперечення викладенні відповідачем у відзиві та у додатковому поясненні з урахуванням поданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, спростовуються вищенаведеними висновками суду.

Докази виконання відповідачем грошового зобов`язання за Договором щодо оплати наданих позивачем послуг на суму 30090,39 грн матеріали справи не містять.

На підставі усього вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 30090,39 грн основного боргу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За порушення відповідачем грошового зобов`язання з оплати вищезазначеної суми основного боргу позивачем також нараховані та заявлені до стягнення з відповідача інфляційні витрати у розмірі 180,54 грн за травень 2024 року, 3 % річних у розмірі 88,79 грн та пеня у розмірі 795,01 грн за період прострочення з 14.05.2024 по 18.06.2024 включно.

Відповідно до приписів ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг є доведеним, підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростований.

Перевіривши наведені позивачем у заяві, що надійшла до суду 18.06.2024, розрахунки 3% річних та інфляційний втрат в межах заявлених позивачем періодів нарахування, суд визнав їх обґрунтованими. Розрахунки здійснені позивачем правильно, а тому позовні вимоги в цій частині задовольняються судом у заявлених позивачем розмірах.

Відповідно до ч.ч. 1, 3ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В пункті 5.1 Договору визначено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність згідно із законодавством та цим договором.

З п. 5.6 Договору, зокрема, слідує, що за несвоєчасну оплату наданих послуг Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості послуг за кожен день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що його здійснено правильно, тому позовні вимоги в цій частині задовольняються судом у заявленому позивачем розмірі.

На підставі усього вищевикладеного, позовні вимоги задовольняються судом повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на сплату судового збору, суд враховує наступне.

Відповідно до п.2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи ціну позову та те, що позовна заява надійшла до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», за подання цієї позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн із застосуванням коефіцієнту пониження ставки судового збору.

При зверненні до суду з даним позовом позивач за платіжною інструкцією № 31 від 14.05.2024 сплатив судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Таким чином при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 605,60 грн.

За змістом п. 1 ч. 1, ч. 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

На підставі викладеного, судовий збір у розмірі 605,60 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України. Повернення зазначеної суми судового збору буде здійснено ухвалою суду за відповідним клопотанням позивача.

З урахуванням викладеного та відповідно до положень статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 25891336 (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ЗЕМЛЕУСТРОЮ ТА ГЕОДЕЗІЇ», код ЄДРПОУ 33921191 (69035, м.Запоріжжя , вул. Лермонтова, буд. 18) суму 30090 (тридцять тисяч дев`яносто) грн 39 коп. основного боргу, суму 180 (сто вісімдесят) грн 54 коп. інфляційних втрат, суму 88 (вісімдесят вісім) грн 79 коп. - 3% річних та суму 795 (сімсот дев`яносто п`ять) грн 01 коп. пені.

Стягнути з Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 25891336 (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ЗЕМЛЕУСТРОЮ ТА ГЕОДЕЗІЇ», код ЄДРПОУ 33921191 (69035, м.Запоріжжя , вул. Лермонтова, буд. 18) суму 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 21.08.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва